Справа № 1-80 2009 рік

ВИРОК

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 березня 2009 року Сарненський районний суд Рівненської області

під головуванням судді - ВЛАСИК Н.М.

при секретарі - БЕРНАДСЬКІЙ О.Ф.

за участю прокурора - ПОЛЮХОВИЧА Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Сарни справу по обвинуваченню ОСОБА_1, народження ІНФОРМАЦІЯ_7, уродженця і жителя АДРЕСА_1, проживаючого по АДРЕСА_2, громадянина України, з неповною середньою освітою, розлученого, не працюючого, не судимого ;

в скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст. 164 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 будучи зобов»язаний до сплати аліментів відповідно до рішення Сарненського районного суду від 06 вересня 2004 року на утримання трьох неповнолітніх дітей в розмірі 1/2 частини всіх видів заробітку щомісячно, але не менше одного неоподаткованого мінімуму доходів громадян на кожну дитину, починаючи з 30 липня 2004 року від сплати аліментів ухиляється в зв»язку з чим станом на 1 січня 2009 року утворилась заборгованість в сумі 20850 грн. 40 коп.

Підсудний ОСОБА_1 виним у вчиненні інкримінованого йому злочину себе визнав повністю. Не заперечивши того, що має сплачувати аліменти по виконавчому листу на утримання трьох неповнолітніх дітей, разом з тим не надав суду пояснення чому протягом тривалого часу не надсилав аліментів на користь ОСОБА_2, оскільки пояснення про те, що він не має роботи судом розцінюється як таке, що не відповідає дійсним обставинам.

Крім повного визнання вини підсудним ОСОБА_1 вина його в скоєному підтверджується зібраними у справі доказами, які перевірені судом і визнані достовірними.

Так, потерпіла ОСОБА_2 пояснила, що через протиправну поведінку підсудного змушена була разом з трьома неповнолітніми дітьми перейти жити до своєї матері.

В 2004 році рішенням Сарненського районного суду з ОСОБА_1 на її користь були стягнуті аліменти на утримання дочки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, та синів: ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5, ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_6 в розмірі 1/2 частини всіх видів заробітку платника.

Разом з тим, посинаючи з серпня 2004 року по даний час ОСОБА_1 лише декілька разів надсилав грошові перекази в розмірі 100 та 50 грн. Виїзджаючи, на сезонні роботи підсудній ніколи не повідомляв про це державному виконавцю і виконавчий лист перебував без руху в ДВС.

Покази потерпілої в цій частині підтверджуються довідкою №3/17/3 від 9 січня 2009 року, виданого відділом ДВС Сарненського районного управління юстиції, з якої вбачається, що станом на 1 січня 2009 року борг по виконовчому листу про стягнення з ОСОБА_1 аліментів становить за 54 місяці в сумі 20850 грн. 40 коп.

Факт ухилення підсудним від сплати аліментів також підтверджується трудовою книжкою на ім»я ОСОБА_1 з якої вбачається, що в 2006, 2007 роках він був працевлаштований, однак про це не повідомляв виконавчу службу, що розцінюється, як ухилення від сплати обов»язкових платежів.

Довідкою № 49 від 9.01.2009 року Сарненський районний центр зайнятості повідомив, що протягом з 2002 року ОСОБА_1 за пошуком роботи не звертався, на обліку не перебував і не перебуває. Вказане судом розцінюється як небажання

підсудного працевлаштовуватись, і його пояснення про те, що працевлаштуватись він не має де, визнаються надуманими.

Під час розгляду справи підсудним надано шість квитанцій, які підтверджують сплату аліментів на суму 999 грн. 04 коп. Разом з тим, потерпіла не визнала факту отримання 599 грн. 04 коп. перерахованих їй 5 березня 2009 року, а інші квитанції на суму 400 грн. судом взяті до уваги, як підтвердження часткової сплати протягом 2005-2006 років.

Беручи до уваги наведене, суд приходить до висновку, що вина підсудного ОСОБА_1 у злісному ухиленні від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів) доказана повністю, дії підсудного правильно кваліфіковані за ч.1 ст. 164 КК України.

При призначенні покарання суд приймає до уваги те, що злочин, скоєний підсудним ОСОБА_1 є злочином невеликої тяжкості.

Як особа підсудний за місцем проживання характеризується посередньо.

Обставин, пом»якшуючих та обтяжуючих покарання підсудного не встановлено.

Приймаючи до уваги конкретні обставини справи, особу винного, обставини обтяжуючі та пом»якшуючі покарання ОСОБА_1, позицію потерпілої ОСОБА_4, суд вважає можливим виправлення і перевиховання підсудного без обмеження волі, а тому знаходить доцільним, призначивши покарання в межах санкції статті, по якій його притягнуто до кримінальної відповідальності, звільнити від призначеного покарання у виді обмеження волі з випробуванням відповідно до ст. 75 КК України.

Цивільного позову по справі не заявлено.

Керуючись ст.ст. 323-324 КПК України, суд -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним за ч.1 ст. 164 КК України і призначити покарання у виді (одного) року обмеження волі.

Відповідно до ст. 75 КК України ОСОБА_1 від призначеного покарання звільнити, встановивши іспитовий строк у 1 (один) рік.

Покласти на засуджених ОСОБА_1 відповідно до ст. 76 КК України обов’язок не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу КВС, повідомляти органи КВС про зміну місця проживання та роботи, періодично з"являтися для реєстрації в органи КВС.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу залишити попередній - підписку про невиїзд.

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Рівненської області через Сарненський районний суд протягом 15 діб.