Машівський районний суд Полтавської області

Справа №2-197/2007 рік

РІШЕННЯ

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2007 року. Машівський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого-судді                                                        Кравець С. В.

при секретарі                                                                Кульчицькій І.М.

з участю: відповідача                                                   ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.  Машівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на нерухоме майно,  -

ВСТАНОВИВ:

27 квітня 2007 року позивач звернулася до суду з зазначеним позовом,  посилаючись на те,  що 13 січня 1995 року згідно договору купівлі-продажу вона придбала квартиру № 5 в житловому будинку № 51. 08 травня 1997 року державним нотаріусом був посвідчений договір дарування на ім»я її дочки ОСОБА_2 з яким вона,  позивачка,  не погодилась. В результаті цього була порушена кримінальна справа і всі оригінали документів залишились при ній. КП Полтавське БТІ відмовляє в реєстрації квартири на її імя,  а тому позивачка просить в судовому порядку визнати за нею право власності на квартиру АДРЕСА_1 та зобов'язати органи державної реєстрації зареєструвати вказану нерухомість на її імя.

11.06.2007р. позивачка доповнила свої позовні вимоги і просить суд поновити строк позовної давності на звернення до суду,  оскільки вона хворіла і не могла вчасно звернутися до суду та визнати договір дарування вказаної квартири від 08.05.1997 року недійсним.

Позивач в судове засідання не з'явилася,  але направила суду заяву в якій просить справу розглядати без її участі,  позовні вимоги задоволити. Відповідач позов визнає не заперечує проти його задоволення.Суд,  заслухавши відповідача,  перевіривши матеріали справи та дослідивши надані сторонами докази прийшов до наступного. Матеріалами справи встановлено,  що 13 січня 1995 року позивачка придбала в Машівського райагробуду квартиру АДРЕСА_1,  що стверджується дублікатом договору купівлі-продажу ( а.с.  2 ). Згідно договору дарування від 08.05.1997 року ( а.с.  36 ),  який вчинений від імені ОСОБА_1,  власником вказаної квартири стала ОСОБА_2,  відповідачка по справі. Відповідно до копії постанови Октябрського районного суду м.  Полтави від 08.04.2002р.,  якою кримінальну справу провадженням закрито (а.с.  3),  ОСОБА_3,  працюючи на посаді завідуючої Машівською державною нотаріальною конторою посвідчила договір дарування квартири АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_4,  підпис за власника квартири зробив батько обдарованої ОСОБА_5  Як вбачається з довідки КП Полтавське БТІ ОСОБА_1 відмовлено в реєстрації права власності на спірну квартиру,  оскільки вже існує реєстрація права власності на іншу особу ( а.с.  4).

Відповідно до ч.4 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України,  2004 року - щодо цивільних відносин,  які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України,  положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків,  що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності. Оскільки,  укладений між сторонами договір дарування діє по даний час,  то суд вважає,  що до виниклих відносин між сторонами необхідно застосовувати ЦК України,  2004 року. Згідно  ст.  12 Закону України "Про власність" та  ст.  328 ЦК України,  2004 року - громадянин набуває права власності на майно,  одержане внаслідок успадкування або укладення інших угод не заборонених законом.  Відповідно до  ст.  717 ЦК України,  2004 року - за договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов'язується передати в майбутньому другій стороні ( обдаровуваному ) безоплатно майно (дарунок ) у власність.

2

Відповідно до ч.1  ст.  215 ЦК України - підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною ( сторонами ) вимог,  які встановлені частинами першою-третьою,  п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Відповідно до ч.3  ст.  203 ЦК України - волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Відповідно до ч.б Прикінцевих та перехідних положень ЦК України,  2004 року - правила Цивільного кодексу України про позовну давність застосовуються до позовів,  строк пред'явлення яких,  встановлений законодавством,  що діяло раніше,  не сплив до набрання чинності цим Кодексом.  Оскільки загальний трирічний строк позовної давності,  який передбачений  ст.  71 ЦК України,  1963 року,  за вказаним позовом закінчився в 2000 році,  суд вважає,  що до вказаних позовних вимог необхідно застосовувати позовну давність,  яка передбачена ЦК України,  1963 року,  який діяв на той час.  Відповідно до ч.2  ст.  80 ЦК України,  1963 року - якщо суд,  ... визнає поважною причину пропуску строку позовної давності,  порушене право підлягає захистові.

За вказаних обставин,  суд вважає,  що оскільки з приводу спірного договору дарування була порушена кримінальна справа,  яка провадженням була закінчена в 2002 році,  позивачка хворіла,  що завадило їй вчасно звернутися до суду,  а тому суд вважає,  що пропущений нею строк позовної давності підлягає поновленню. Аналізуючи зібрані по справі докази,  суд приходить до висновку,  що спірний договір дарування квартири,  був укладений з порушенням Закону,  у відсутності власника квартири ОСОБА_1,  тобто було відсутнє волевиявлення учасника правочину,  що є підставою для визнання його недійсним,  з визнанням за позивачкою права власності на спірну квартиру та зобов'язання органів державної реєстрації зареєструвати вказану нерухомість на її імя.

На підставі викладеного керуючись  ст.  12 Закону України "Про власність",   ст.   ст.  203,  215,  328,  717,  ч.ч.4,  6 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України,  2004 року,   ст.  71,  80 ЦК України,  1963 року,   ст.  ст.  10, 11,  60, 212,  213-215, 218 ЦПК України,  суд,  -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на нерухоме майно -задоволити.

Поновити ОСОБА_1 строк позовної давності для звернення до суду.

Договір дарування квартири АДРЕСА_1 від 08 травня 1997 року,  укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 визнати недійсним.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на квартиру АДРЕСА_1.

Зобов'язати органи державної реєстрації зареєструвати право власності на квартиру АДРЕСА_1 на імя ОСОБА_1.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Полтавської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги,  з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4  ст.  295 ЦПК України.