Машівський районний суд Полтавської області
Справа № 2-143/2007 рік
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 травня 2007 року. Машівський районний суд Полтавської області у складі:
головуючого - судді Кравець С. В.
при секретарі Кульчицькій І.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Машівка цивільну справу за позовом Кредитної спілки військовослужбовців та працівників правоохоронних органів «Офіцерська Кредитна спілка» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -
ВСТАНОВИВ:
12 березня 2007 року позивач звернувся до суду з зазначеним позовом, мотивуючи свої позовні вимоги наступним.
24 лютого 2006 року між позивачем та ОСОБА_1 укладено договір кредиту з метою Споживача строком на 18 місяців, згідно якого погашення кредиту та відсотків за його користування здійснюється згідно графіку внесення платежів. В забезпечення виконання цього договору укладений договір поручництва з ОСОБА_2 та договір застави. Відповідач грубо порушує умови кредиту і станом на 05 березня 2007 року основний борг складає 9834, 77 грн. та відсотки - 10142, 33 грн. на підставі цього позивач просить розірвати договір кредиту та стягнути з відповідачів солідарно 19 977, 77 грн., судові витрати та накласти арешт на заставне майно.
В судове засідання представник позивач не з»явився, але направив суду клопотання в якому просить справу розглядати без його участі, а позовні вимоги задоволити в повному обсязі.
Відповідачі в судове засідання не з»явилися без поважних причин, хоча належним чином викликалися до суду через оголошення в пресі.
Суд, перевіривши матеріали справи та надані позивачем докази, прийшов до наступного висновку.
Судом встановлено, що 24.02.2006р. ОСОБА_1 уклав кредитний договір № 60055 з кредитною спілкою військовослужбовців та працівників правоохоронних органів «Офіцерська Кредитна спілка» згідно якого позивач відкриває кредиту лінію в розмірі 10 000 грн. терміном на 18 місяців, з процентною ставкою за користування кредитом в розмірі 36 % річних ( а.с. З ).
Забезпеченням даного договору виступила поручителем ОСОБА_2, яка згідно договору поручництва № 60055-ДП (1) від 24.02.2006р. взяла на себе обов'язок про солідарну відповідальність у випадку невиконання ОСОБА_1 взятих на себе зобов'язань по кредитному договору № 60055 від 24.02.2006р. ( а.с. 4 ).
Крім цього, між позивачем та ОСОБА_1 укладений договір застави майна № 60055-ДЗ від 24.02.2006р., відповідно до якого останній передав у заставу КС Майно на суму 7000 грн., яке залишається у користуванні Заставодавця (а.с. 5).
В добровільному порядку зазначених вимог відповідачі не виконали.
Згідно наданого позивачем розрахунку встановлено, що відповідач ОСОБА_1 порушив графік розрахунків сплати кредиту та нарахованих відсотків, ухиляється від виконання взятих на себе зобов'язань, в зв'язку з чим його заборгованість перед КС по основній сумі боргу складає 9834, 77 грн. та відсотках станом на 05.03.2007 року 6 100 грн., що в загальному складає 19 977, 71 грн.
Відповідно до п. 4.3, 5.2 Кредитної угоди № 6005 у випадку порушення графіку сплати протягом 2 місяців КС має право подати позов до суду про примусове стягнення боргу, вимагати сплати відсотків в потрійному розмірі та достроково розірвати кредитну угоду.
Відповідно до п. 2.9 договір застави майна № 60055-ДЗ - у випадку порушень Заставодавцем виплати процентів, повернення суми кредиту, заставодержатель має право звернути стягнення на Майно, ...
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання повинно виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 543 ЦК України у разі солідарного обов'язку боржників кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-якого з них окремо.
Відповідно до ст. 20 Закону України «Про заставу» та ч.1 ст. 590 ЦК України - звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.
Аналізуючи зібрані по справі докази, суд приходить до висновку, що позовна заява в частині дострокового розірвання договору кредиту, стягненню солідарно з відповідачів суми боргу в розмірі 19 977, 71 грн. підлягає повному задоволенню. В частині накладення арешту на заставне майно, суд вважає слід відмовити за безпідставністю, оскільки відповідно до п. 2.9 договору застави, заставодержатель має право звернути стягнення на заставне майно, але така вимога позивачем не ставиться.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України, якщо вимоги позивача задоволені частково, то вони присуджуються йому пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, з відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь позивача стягуються витрати по сплаті ним судового збору в розмірі 133, 19 грн. та 20 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 526, 543, 590 ЦК України, ст. 20 Закону України «Про заставу» ст. ст. 10, 11, 60, 212, 213-215, 218 ЦПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позов Кредитної спілки військовослужбовців та працівників правоохоронних органів «Офіцерська Кредитна спілка» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - задоволити частково.
Кредитну угоду № 60055 від 24 лютого 2006 року укладену між Кредитною спілкою військовослужбовців та працівників правоохоронних органів «Офіцерська Кредитна спілка» та ОСОБА_1 -розірвати.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Кредитної спілки військовослужбовців та працівників правоохоронних органів «Офіцерська Кредитна спілка» основний борг по кредитній угоді та відсотки за користування кредитом в розмірі 19 977, 71 гривень, сплачений позивачем судовий збір в розмірі 133, 19 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 20 грн., а всього 20 130, 9 грн.
В іншій частині позовних вимог -відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Полтавської області шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.