Справа № 22ц-1306/07 Головуючий у 1-й інстанції Мачула О.М.
Категорія 35 Доповідач апеляційного суду Славгородська Н.П.
У X В А Л А
Іменем України
26 червня 2007 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі: головуючого - Славгородської Н.П., суддів: Мурлигіної О.Я., Шолох ЗЛ., при секретарі Фірсовій Т.В., за участю:
· позивача ОСОБА_1,
· відповідачкиОСОБА_2, її представника ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві цивільну справу
за апеляційною скаргоюОСОБА_2 на рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 25 квітня 2007 року
за позовом ОСОБА_4до ОСОБА_2
про розірвання шлюбу,
УСТАНОВИЛА:
У листопаді 2006 р. ОСОБА_4. звернувся до суду з позовом доОСОБА_2 про розірвання шлюбу, посилаючись на те, що неповнолітніх дітей від шлюбу немає, подружні стосунки між ними припинені понад 8 місяців через подружню зраду відповідачки, проживають окремо.
Рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 25 квітня 2007 р. шлюб між ОСОБА_4 іОСОБА_2 розірваний, стягнуто при видачі свідоцтва про розірвання шлюбу з ОСОБА_4. 17 грн. в дохід держави.
В апеляційній скарзіОСОБА_2, посилаючись на те, що суд не з'ясував фактичні правовідносини подружжя, дійсні причини позову, чим порушив норми процесуального та матеріального права, просить рішення суду скасувати і закрити провадження у справі.
В запереченнях на апеляційну скаргу ОСОБА_4. просить залишити рішення суду без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, представника відповідачки, дослідивши матеріали справи і перевіривши наведені в скарзі доводи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ч. 2 ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Судом встановлено, що сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі з 22 грудня 1989 p., від якого сумісних дітей не мають. Восени 2006 р. сторони припинили подружні стосунки, з цього часу проживають окремо один від одного, спільне господарство не ведуть. Позивач втратив почуття довіри та поваги до відповідачки. В наданий судом строк для примирення сторони не робили спроби для примирення і відносини між ними не поліпшилися. Позивач проживає разом з повнолітнім сином-інвалідом 2 групи, який потребує постійного стороннього догляду.
Враховуючи зазначене, суд правильно дійшов висновку про те, що сім'я розпалася і подальше збереження шлюбу недоцільне. Тому суд на підставі ст. 112 СК України обґрунтовано задовольнив позов ОСОБА_4.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду. Як вбачається з матеріалів справи, заперечення відповідачки, яка є інвалідом 1 групи, проти розірвання шлюбу зводяться до необхідності надання їй позивачем матеріальної та фізичної допомоги, що не є предметом даного спору. Рішенням суду по іншій справі за позовом відповідачки з ОСОБА_4. стягнуті аліменти на її утримання.
Рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись статтями 303, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити, а рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 25 квітня 2007 р. залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але протягом двох місяців з дня набрання законної сили може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України.