УХВАЛА
21 травня 2007 року колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області в складі:
головуючого Матківської М.В.,
суддів: Чуприни В.О., Камзалова В.В.,
Іванюка М.В., Колодійчука В.М.
На підставі Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій України" щодо забезпечення касаційного розгляду цивільних справ" від 22.02.2007 року, розглянувши в судовому засіданні в м. Вінниці справу за позовом прокурора Коростенського району Житомирської області в інтересах ОСОБА_1 до Грозинського сільського споживчого товариства про повернення безпідставно стягнутих коштів в сумі 1 500 гр., за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Апеляційного суду Житомирської області від 3 червня 2004 року, -
встановила:
В вересні 2003 року прокурор Коростенського району Житомирської області звернувся в суд з позовом в інтересах ОСОБА_1 до Грозинського сільського споживчого товариства про повернення безпідставно стягнутих грошових коштів в сумі 1 500 гр.
Зазначив, що ОСОБА_1 з 2000 року працював сторожем в магазині с Шатрище Грозинського ССТ і відповідно до умов договору на охорону об'єкту від 25.07.2000 року здійснював охорону з 24 до 4 години.
В ніч на 19 березня 2003 року із магазину була скоєна крадіжка товарів на суму 2794 гр. 15 коп. По факту крадіжки за ознаками злочину, передбаченого ст. 185 ч. З КК України 19.03.2003 року Коростенським МРВВС порушено кримінальну справу.
21.03.2003 року по ордеру № 881 із сторожа ОСОБА_1 стягнуто 1 500 гр. в рахунок відшкодування шкоди, причиненої крадіжкою.
Прокурор просив суд стягнути з Грозинського ССТ на користь ОСОБА_1 1 500 гр. безпідставно стягнутих коштів.
Справа № 33ц-5кс/07 Категорія 1
Головуючий у суді першої інстанції Загуменнова Н.М. Доповідач Матківська М.В.
Рішенням Коростенського районного суду Житомирської області від 07.10.2003 року позов задоволено. Стягнуто з Грозинського ССТ на користь ОСОБА_1 1 500 гр. безпідставно утриманих з нього в рахунок погашення збитків.
Рішенням Апеляційного суду Житомирської області від 03.06.2004 року рішення місцевого суду скасовано, ухвалено нове, яким в задоволенні позову прокурора відмовлено.
В обґрунтування касаційної скарги позивач ОСОБА_1 посилається на неправильне застосування норм матеріального права і порушення норм процесуального права, в зв'язку з чим ставить питання про скасування рішення суду апеляційної інстанції та залишення в силі рішення суду першої інстанції.
Колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції й постановляючи нове про відмову в задоволенні позовних вимог, апеляційний суд виходив з того, що правових підстав повернення сплачених коштів чинним законодавством не передбачено, що є підставою для відмови в позові за безпідставністю.
Стаття 130 КЗпП України визначає загальні підстави і умови матеріальної відповідальності працівників.
Відповідно до ст. 132 КЗпП України за шкоду, заподіяну організації при виконанні трудових обов'язків, працівники, з вини яких заподіяно шкоду, несуть матеріальну відповідальність у розмірі прямої дійсної шкоди, але не більше свого середнього місячного заробітку. Матеріальна відповідальність понад середній місячний заробіток допускається лише у випадках, зазначених у законодавстві.
Стаття 134 КЗпП України передбачає випадки, за яких працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини організації.
Грозинському сільському споживчому товариству заподіяна шкода на
суму 2794 гр. 15 коп.
Згідно зі ст. 136 КЗпП України покриття шкоди працівниками в розмірі, що не перевищує середнього місячного заробітку, провадиться за розпорядженням власника або уповноваженого ним органу. Розпорядження має бути зроблено не пізніше двох тижнів з дня виявлення заподіяної працівником шкоди і звернено до виконання не раніше семи днів з дня повідомлення про це працівникові. Якщо працівник не згоден з відрахуванням або його розміром, трудовий спір за його заявою розглядається в порядку, передбаченому законодавством. У решті випадків покриття шкоди провадиться шляхом подання власником або уповноваженим ним органом позову до суду.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції вважав встановленим, що ОСОБА_1 працював у відповідача сторожем, з яким не укладався договір про повну матеріальну відповідальність та не встановлено інших підстав для повної матеріальної відповідальності. А також Грозинським ССТ порушено порядок покриття шкоди, заподіяної працівником.
Відповідачем підтверджено той факт, що ОСОБА_1 21 березня 2003 року не в добровільному порядку сплатив 1 500 гр. в рахунок погашення шкоди, причиненої крадіжкою, яка сталася в ніч на 19 березня 2003 року.
Суд першої інстанції з урахуванням установлених при розгляді справи обставин, дійшов обґрунтованбго висновку про задоволення позовних вимог.
Безпідставно скасувавши законне й обґрунтоване рішення суду першої інстанції, апеляційний суд припустився помилки в застосуванні матеріального та процесуального закону.
Керуючись ст. 336, 339 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Вінницької області, -
ухвалила:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволити.
Рішення Апеляційного суду Житомирської області від 3 червня 2004 року скасувати.
Рішення Коростенського районного суду Житомирської області від 7 жовтня 2003 року залишити в силі.
Ухвала оскарженню не підлягає.