Справа №22ц-986, 2007р.                              Головуючий в 1-й інстанції Головко О.В.

Категоріям                                                       Доповідач - Лісова Г.Є.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

2007 року квітня місяця «25» дня колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:

Головуючого - Лісової Г.Є. Суддів: Семиженка Г.В.,  Приходьте Л.А. при секретарі - Корецькому Д.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою виконавчого комітету Херсонської міської ради на рішення Суворовського районного суду м. Херсона від 24 січня 2007 року

за позовом

ОСОБА_1 до виконавчого комітету Херсонської міської ради про визнання права власності на господарську будівлю.

ВСТАНОВИЛА:

07.12.2006 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до виконавчого комітету Херсонської міської ради про визнання права власності на господарську будівлю побудовану "нею на подвір'ї жилого будинку АДРЕСА_1.

Посилалася на те,  що розпорядженням міського голови №825-р від 08.06.2001 року їй було надано дозвіл на реконструкцію господарської будівлі розміром 3, 9x9, 8м,  розташованої на подвір'ї жилого будинку АДРЕСА_1,  де вона проживає,  при умові розробки проектної документації. У травні 2006 року був виготовлений робочий проект і вона приступила до реконструкції будівлі.

Оскільки їй безпідставно відмовлено в прийнятті в експлуатацію цією будівлі,  просила визнати право власності на господарську будівлю,  розташовану на подвір'ї будинку АДРЕСА_1.

Рішенням Суворовського районного суду м. Херсона від 24.01.2007 року позов задоволено.

В апеляційній скарзі виконком Херсонської міської ради просить рішення суду скасувати і ухвалити нове про відмову в задоволенні позовних вимог.

Посилається на неправильне застосування судом норм матеріального права,  визнання за позивачкою права на самочинно збудоване нежиле приміщення на земельній ділянці,  що не була їй відведена для цієї мети.

У судовому засіданні представник позивачки апеляційну скаргу не визнав,  посилаючись на і законність постановленого судом рішення.

Представник міської ради у судове засідання не з'явився,  про час і місце судового засідання повідомлений належним чином.

  Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги,  колегія суддів приходить до висновку,  що його слід скасувати і ухвалити нове рішення,  яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Задовольняючи позов суд виходив з того,  що зведена позивачкою господарська будівля на подвір'ї житлового будинку АДРЕСА_1 не може вважатися самочинним будівництвом,  оскільки побудована на виділеній позивачці земельній ділянці та на підставі розпорядження Херсонської міської ради №825р від 8.06.2001 року.

Проте,  з таким висновком суду не можна погодитися з наступних підстав.

Відповідно до п.1.1 Положення про порядок надання дозволу на виконання будівельних робіт затвердженого наказом Державного комітету будівництва,  архітектури та житлової політики України 5.12.2000 року за №273,  зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.12.2000 року за №945/5166,  розробленого згідно з Законом України «Про планування і забудову територій»,  дозвіл на виконання будівельних робіт з нового будівництва,  реконструкції,  реставрації та капітального ремонту будинків,  споруд та інших об'єктів,  розширення і технічного переоснащення є документом,  що посвідчує право забудовника (замовника) та генерального підрядника на виконання будівельних робіт,  у відповідності до затвердженої проектної документації,  підключення до інженерних мереж та споруд та надає право відповідним службам на видачу ордера на проведення земляних робіт.

Дозвіл на проведення будівельних робіт надається інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю,  які одночасно ведуть реєстр наданих дозволів. Виконання будівельних робіт без вищезазначеного дозволу забороняється.

Як вбачається з матеріалів справи дозвіл на виконання будівельних робіт по реконструкції господарської будівлі позивачці не надавався,  а розпорядження міського голови від 8.06.2001 року №325,  яким дозволено реконструкцію господарської будівлі розміром 3, 9x9, 8м розташованої на подвір'ї жилого будинку АДРЕСА_1,  на яке вона посилається,  є одним із документів,  які подаються до інспекції держархбудконтролю для одержання дозволу.

Згідно зі  ст. 376 ЦК України житловий будинок,  будівля,  споруда,  інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом,  якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці,  що не була відведена для цієї мети,  або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту,  або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за собою,  яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці,  що не була їй відведена для цієї мети,  за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

Земельна ділянка ОСОБА_1 під господарську споруду розміром 3, 9x9, 8м,  розташовану на повір'ї будинку АДРЕСА_1 не виділялася у встановленому законом порядку,  а тому висновок суду,  що вона побудована на земельній ділянці виділеній позивачці для господарських потреб не відповідає обставинам справи та не ґрунтується на законі.

Доводи позивачки про те,  що господарська споруда є приналежною до квартири №2 в будинку АДРЕСА_1,  не можуть бути підставою для визнання за нею права власності на цю споруду,  тому що,  як вбачається із свідоцтва про право власності на житло,  сарай позивачці та членам її сім'ї не передавався,  допоміжні приміщення (кладовки,  сараї і т. ін.) передавалися у власність квартиронаймачів безоплатно і окремо приватизації не підлягали,  реконструкція споруди неможлива без дозволу на виконання будівельних робіт.

Крім того,  відповідно до  ст.  42 ЗК України у разі приватизації громадянами багатоквартирного жилого будинку відповідна земельна ділянка може передаватися безоплатно у власність або надаватися у користування об'єднанню власників. Порядок використання земельних ділянок,  на яких розташовані багатоквартирні жилі будинки,  а також належні до них будівлі,  споруди та при будинкові території,  визначаються співвласниками,  що судом також не було враховано при постановленні даного рішення.

Оскільки рішення судом першої інстанції постановлено з порушенням норм матеріального й процесуального права,  його слід скасувати і ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Керуючись  ст.  ст.  303, 307, 309, 314 ЦПК України,   ст.  376 ЦК України,   ст.  ст.  39, 40, 42 ЗК України,  колегія суддів,  -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу виконавчого комітету Херсонської міської ради задовольнити.

Рішення Суворовського районного суду м. Херсона від 24 січня 2007 року скасувати і ухвалити нове рішення.

У задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили безпосередньо до суду касаційної інстанції.