Справа №  1-162/11

                                                                         В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2011 року Сумський районний суд Сумської області під головуванням судді Степаненка О.А., при секретарі Токаревій В.М., за участю прокурора Здоренка Є.В., потерпілого ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми справу по обвинуваченню

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Нікель Печенгського району Мурманської області, росіянина, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, працездатного, працюючого за усними трудовими договорами, мешканця  АДРЕСА_1, раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,

                               в с т а н о в и в :

03.03.2011 року ОСОБА_2 з метою таємного викрадення чужого майна, за попередньою змовою з хлопцем на ім’я ОСОБА_4 (кримінальна справа відносно якого виділена в окреме провадження), прибули до подвір’я дачного домоволодіння   ОСОБА_1, що розташоване за адресою АДРЕСА_2.

          Реалізуючи свій злочинний намір, переконавшись, що їх дії є непомітними для оточуючих, переслідуючи корисливу мету, направлену на викрадення чужого майна, усвідомлюючи протиправний характер свої дій, передбачаючи можливість настання суспільно-небезпечних наслідків у вигляді завдання матеріальної шкоди потерпілому та бажаючи настання таких наслідків,   ОСОБА_2 та хлопець на ім’я ОСОБА_4 шляхом вільного доступу  проникли на вказане подвір’я.

          Знаходячись на вказаному подвір’ї, хлопець на ім’я ОСОБА_4  залишився стояти поряд з будинком,  а ОСОБА_2 в цей час,  двічі вдаривши ногою по вхідних дверях будинку, вибив їх, після цього вдвох вони проникли до будинку.

Впевнившись, що в будинку є майно, яке вони збирались викрасти, хлопець на ім’я ОСОБА_4   викликав з м. Суми вантажопасажирське таксі  для перевезення викраденого майна. Після цього  сумісними зусиллями ОСОБА_2   разом з іншою особою винесли з будинку мішки з цементом та, склавши їх серед вказаного подвір’я, пішли зустрічати таксі.

Дочекавшись таксі, ОСОБА_2 разом з іншою особою завантажили мішки з цементом та три металеві труби, винесені з будинку, до автомобіля та вивезли викрадене майно до м. Суми, де в подальшому використали викрадене на свою користь.

Таким чином, ОСОБА_2 разом з іншою особою таємно викрали 30 мішків з цементом загальною вартістю 1050 гривень  та   три металеві труби вартістю 200 гривень, завдавши потерпілому ОСОБА_1 шкоди на загальну суму  1250 гривень.

Допитаний в судовому засіданні і в ході досудового слідства ОСОБА_2 свою вину в інкримінованому йому злочині визнав повністю та пояснив, що 03.03.2011 року близько 11:00 години він, за попередньою домовленістю по телефону в районі «Привокзального ринку»м. Суми зустрівся зі своїм знайомим на ім’я ОСОБА_4  та запропонував йому десь «підзаробити», маючи на увазі вчинити крадіжку.

  Дійшовши згоди, він та ОСОБА_4 виїхали до с. Вакалівщина, Сумського району. Точну адресу, куди необхідно було їхати він не називав. Лише дорогою повідомив, що їдуть на дачу його родича, прізвища якого він не називав. Під час зустрічі з ОСОБА_4, вони домовились про те, що отримані кошти від збуту викраденого, поділять порівну.   Особисто він планував отримати прибуток від продажу викраденого в сумі приблизно 400-500 гривень на кожного. Йому було відомо, що за адресою АДРЕСА_2 дядько  ОСОБА_1 веде будівництво нового будинку. В старому будинку ОСОБА_1 зберігає будівельний матеріал, а саме мішки з цементом та металеві труби. Він бачив, що будівельні матеріали складались саме в будинок, який зачиняється на навісний замок. Підійшовши з ОСОБА_4 до подвір’я ОСОБА_1, він побачив сусіда ОСОБА_3, який перебував на сусідньому подвір’ї. Побачивши ОСОБА_3, вони підійшли до нього. Приблизно 15 хвилин, він розмовляв з ОСОБА_3 ОСОБА_4 в цей час стояв поряд, участі в розмові не приймав. Про що йшла розмова він не пам’ятає. В ході розмови з ОСОБА_3 він попросив останнього не говорити родичам, маючи на увазі сім’ю ОСОБА_1,  про те, що 03.03.2011 року він приїздив до с. Вакалівщина. Після розмови з ОСОБА_3, він та ОСОБА_4 пішли до подвір’я ОСОБА_1, а сам ОСОБА_3 залишився на покинутому подвір’ї, займаючись своїми справами. Пройшовши на подвір’я, він підійшов до будинку,   двічі вдарив ногою по дверях, які  зірвались з петель та упали в середину будинку.   Він та ОСОБА_4 пройшли до будинку та відразу побачили 20-30 мішків з цементом, які були зложені один на один. 3 металеві труби були зложені під мішками. Він запитав у ОСОБА_4 чи є у нього знайомі водії на вантажних авто, щоб перевезти майно до м. Суми. ОСОБА_4 зателефонував комусь із знайомих та домовився про виклик вантажного таксі.  З ким саме домовлявся ОСОБА_4 він не знає. З розмови ОСОБА_4  по телефону з невідомим йому чоловіком, він зрозумів, що автомобіль повинен під’їхати до с. Вакалівщина, де вони повинні були чекати на нього. Який саме автомобіль повинен був приїхати до с. Вакалівщина, щоб забрати вантаж йому було  не відомо. Домовившись по телефону з водієм автомобіля про перевезення майна, він та ОСОБА_4 зайшли до будинку та почали виносити мішки з цементом та складати їх серед подвір’я. Скільки винесли мішків з будинку він не рахував. В будинку залишився один порваний мішок з розсипаним цементом та 3 металеві труби. Всі інші мішки вони перенесли на подвір’я. Підготувавши мішки, він та ОСОБА_4 вийшли з подвір’я та пішли на автобусну зупинку, де повинні були зустріти автомобіль. Поблизу знаку населеного пункту «Вакалівщина», який розташований на в’їзді в село, він та ОСОБА_4 зустріли вантажне таксі.   Зупинивши автомобіль, вони сіли до кабіни. Водію свої імена вони не називали. Дорогу до подвір’я ОСОБА_1 вони показували вдвох. Водій, зупинивши автомобіль на дорозі напроти подвір’я ОСОБА_1, залишився стояти поряд з машиною. Він та ОСОБА_4 зайшли на подвір’я ОСОБА_1 та почали виносити мішки з цементом та складати їх в автомобіль. Завантаживши мішки, він та ОСОБА_4 зайшли знову до будинку та винесли три металеві труби, які теж зложили в автомобіль. Завантаживши викраденим майном автомобіль, вони поїхали до м. Суми. Приїхавши до м. Суми, він попросив водія заїхати на металоприймальний пункт, що розташований за адресою АДРЕСА_3. На автомобілі вони відразу заїхали на майданчик. Їм назустріч вийшов охоронець. Підійшовши до охоронця, він запитав у нього, чи приймають вони метал. Подивився на труби та повідомив, що купить їх для власних потреб. При цьому він запропонував положити труби на ваги.   Охоронець за зданий метал розраховувався з ОСОБА_4. Скільки саме охоронець заплатив ОСОБА_4, йому не відомо. ОСОБА_4 віддав його частку грошей приблизно 280 гривень, які він витратив в подальшому на власні потреби. Виїхавши з металоприймального пункту, ОСОБА_4 запропонував відвезти цемент до нього до дому. В той час, коли вони під’їхали до подвір’я, де проживає ОСОБА_4, на вулиці було темно. Мішки з цементом він та ОСОБА_4 носили вдвох прямо на подвір’я, складали під навісом поряд з будинком. На той час за місцем мешкання ОСОБА_4 нікого не було. З водієм розраховувався ОСОБА_4. В той час, як він перебував за місцем мешкання ОСОБА_4, додому  з роботи повернулась мати останнього. Побачивши мішки вона запитала, кому вони належать та звідки вони взялись. Він повідомив, що мішки його і  найближчим часом він їх забере. Йдучи додому, він та ОСОБА_4 домовились зустрітись пізніше. Приблизно 13.03.2011 року до нього додому прийшла мати ОСОБА_4, яка попросила забрати мішки з цементом. Того ж дня, він перевіз тачкою з її подвір’я приблизно 12 мішків. Де поділась інша частина йому не відомо. Перевіз їх до себе додому та зложив поряд з подвір’ям. Того ж вечора його мама, повернувшись з роботи, запитала у нього звідки взялись мішки з цементом, які вона побачила на вулиці. Про те, що мішки він викрав 03.03.2011 року з дачі ОСОБА_1, матері він не повідомляв. Він запевнив її, що придбав мішки на базі для ремонту. Не бажаючи нести відповідальність за скоєну крадіжку, він висипав цемент в яму серед подвір’я, в якому проживає. (арк. 240-245).

          Допитаний в якості потерпілого ОСОБА_1 пояснив, що в АДРЕСА_2, він має у власності земельну ділянку, загальною площею 27 соток, на якій побудований дачний будинок та інші господарські приміщення. 03.03.2011 року близько 18:00 години на мобільний телефон його сина зателефонувала сусідка по дачі, яка повідомила про те, що зі слів свого чоловіка ОСОБА_5 вона дізналась, що ним було виявлено сліди проникнення невідомих осіб до дачного домоволодіння, зірвані вхідні двері до будинку. На подвір’ї без нагляду лежали мішки з цементом.  04.03.2011 року близько 07:00 години ранку він разом  з сином ОСОБА_1 він приїхав на дачу в с. Вакалівщина  Сумського району. Підійшовши до подвір’я вони виявили серед двора шість мішків з цементом та металевий куточок, довжиною 1,5 м, які до цього зберігались в приміщенні будинку. Оглянувши подвір’я він відразу звернув увагу на те, що вхідні двері будинку були відсутні, пізніше вони їх знайшли в коридорі будинку. Оглянувши приміщення будинку ним було виявлено зникнення 30 паперових мішків з цементом марки «EVRO CEMENT 400»вагою 50 кг кожен, 3 металевих труб, виготовлених з чорного металу, діаметр труби 127 мм, товщина металу 4 мм, довжина труби 2,7 м, вагою 20 кг кожна.   В подальшому йому стало відомо, що крадіжку скоїв його племінник ОСОБА_2 з своїм знайомим на ім*я ОСОБА_4. Завдана шкода відшкодована, матеріальних претензій до підсудного він не має.

Таким чином, вина підсудного в судовому засіданні встановлена в повному обсязі.

Дії підсудного суд кваліфікує за ч. 3 ст. 185 КК України, оскільки він за попередньою змовою з іншою особою, з проникненням у житло  скоїв таємне викрадення майна потерпілого ОСОБА_1 на загальну суму 1250 гривень.

При призначенні покарання підсудному     суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки скоєного, особу підсудного, який має молодий вік, в цілому позитивно характеризується,  пом*якшуючі відповідальність  обставини –раніше не судимий, свою вину визнав в повному обсязі і щиро розкаявся у скоєному,  своїми правдивими показаннями сприяв розкриттю злочину і встановленню істини по справі,     матеріальна шкода відшкодована в добровільному порядку.

З врахуванням зазначених обставин суд вважає, що виправлення та перевиховання підсудного можливо без його ізоляції від суспільства.

 Речові докази: металевий візок та паперові мішки з-під цементу, передані на зберігання   ОСОБА_6 (арк. 61 ), необхідно залишити в розпорядженні законного володільця ОСОБА_6;  мобільний телефон NOKIA 6280 та sim-картка з абонентським номером НОМЕР_1, передані на зберігання   ОСОБА_7  (арк. 35 ), залишити в розпорядженні законного володільця ОСОБА_7.

 Судові витрати в сумі 112,56 грн.,  пов*язані з проведенням судово-товарознавчої експертизи № 819 від 18.04.2011 року (арк.27-29), підлягають стягненню з підсудного.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 323,324 КПК України, суд

                                  П Р И Г О В О Р И В :

          ОСОБА_2 визнати винним за ч. 3 ст. 185 КК України і призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3(три) роки.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_2 звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 1(один) рік.

У відповідності з ст. 76  КК України зобов’язати засудженого не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально –виконавчої системи; повідомляти органи кримінально –виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи або навчання; періодично з’являтися для реєстрації в органи кримінально –виконавчої системи.

Запобіжний захід відносно засудженого до набрання вироком законної сили залишити –підписку про невиїзд.

Речові докази: металевий візок та паперові мішки з-під цементу, передані на зберігання   ОСОБА_6 (арк. 61 ), необхідно залишити в розпорядженні законного володільця ОСОБА_6;  мобільний телефон NOKIA 6280 та sim-картка з абонентським номером НОМЕР_1, передані на зберігання   ОСОБА_7  (арк. 35 ), залишити в розпорядженні законного володільця ОСОБА_7.

Стягнути з ОСОБА_2 в доход держави ( місцевий бюджет)  112,56 грн. витрат, пов*язаних з проведенням товарознавчої експертизи, зарахувавши кошти на розрахунковий рахунок НДЕКЦ при ГУМВС України в Сумській області № 31256272210011, банк одержувача ГУДКУ в Сумській області, МФО 837013, код ЄДРПОУ 25574892, свідоцтво платника податків 25756800, ІПН 255748918191, код класифікації доходів бюджету 25010100 (оплата за експертизу №819 від 18 квітня 2011 року).

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Сумської області через Сумський районний суд Сумської області протягом  15 діб з моменту його проголошення.

Суддя