АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

26 червня 2007 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

Гайворонського С. П.,  Виноградової Л.Є.,  Станкевича В.А.,  Ступакова О.А.,  Сегеди С. М.

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди за касаційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 18 січня 2005 року,

встановила:

У жовтні 2003 року ОСОБА_1. звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2. про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

Зазначив,  що матеріальна шкода заподіяна в наслідок пошкодження його автомобіля ВАЗ 21061,  державний номер НОМЕР_1 автомобілем відповідачки в наслідок дорожньо-транспортної пригоди,  скоєної в м. Бердянські 20.06.03р. по вині відповідачки.

Рішенням Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 28 липня 2004 року в задоволені позову ОСОБА_1 відмовлено.

Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 18 січня 2005 року рішення міськрайонного суду скасовано,  а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Справа № 33ц-502/07                                                                         Категорія ЦП: 36

Головуючий у першій інстанції - Панченко О.М.  Суддя-доповідач - Гайворонський С. П.

2

В обґрунтування касаційної скарги ОСОБА_2. посилається на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права,  в зв'язку з чим ставить питання про скасування ухвали суду апеляційної інстанції та залишення в силі рішення міськрайонного суду.

Колегія суддів вважає,  що касаційна скарга підлягає задоволенню часткоьо з таких підстав.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та направляючи справу на новий розгляд,  апеляційний суд виходив з того,  що міськрайонним судом при встановлені фактичної сторони справи були допущені порушення норм процесуального права,  не прийняті надані позивачем докази у підтвердження заявленого до відповідачки позову,  не привів жодного доказу,  яким би відповідачка спростувала доводи позивача,  що свідчить про допущену судом однобічну оцінку доказів.

Проте повністю погодитись з таким висновком апеляційного суду не можна,  оскільки він ґрунтується на неправильному застосуванні норм процесуального права.

Підстави для скасування рішення суду в апеляційному порядку і передачі справи на новий розгляд були визначені  ст.  307 ЦПК України 1963 року,  який діяв на час розгляду справи. В ухвалі апеляційного суду такі підстави не наведено.

Відповідно до  ст.  309 зазначеного Кодексу неповне з'ясування судом обставин,  що мають значення для правильного вирішення справи,  визначено як підставу для скасування рішення і ухвалення нового рішення судом апеляційної інстанції.

Крім того,  апеляційний суд в порушення вимог ч.2  ст.  301 ЦПК України 1963 року не врахував,  що суд апеляційної інстанції міг встановлювати нові факти,  досліджувати нові докази,  а також докази,  які на думку осіб,  що беруть участь у справі,  судом першої інстанції досліджувались з порушенням встановленого цим Кодексом порядку.

За таких обставин колегія суддів вважає,  що апеляційний суд не виконав своїх обов'язків,  визначених законом,  а тому його ухвала підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд.

3

Керуючись  ст.   ст.  333,  336,  338  ЦПК України,  колегія суддів Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області,

ухвалила:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 18 січня 2005 року скасувати,  а справу направити на новий апеляційний розгляд.