Справа № 10-135/2011 Головуючий у І інстанції Шипов І.М.

Категорія - санкція Доповідач Мельниченко Ю. В.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

 26 квітня 2011 року  колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернігівської області в складі:

Головуючого-суддіМельниченка Ю. В.

суддів –                         Антипець В.М., Баглая І.П.

      з участю прокурора -   Максиміхін Ю.В.

      захисника -                   ОСОБА_2

      слідчого –                     Сміян Т.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Чернігові справу за апеляцією прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на постанову Новозаводського районного суду м. Чернігова від 15 квітня 2011 року про обрання щодо ОСОБА_3 міру запобіжного заходу у вигляді підписки про невиїзд,

В С Т А Н О В И Л А :

Постановою Новозаводського районного суду м. Чернігова від 15 квітня 2011 року  щодо :  

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця с. Ходіно, Глухівського району, Сумської області, жителя АДРЕСА_1, працюючого трактористом-комбайнером ТОВ „Земля і воля”, раніше не судимого,     

відмовлено в обранні запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та обрано   запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд.

Як встановив суд, СУ УМВС України в Чернігівській області розслідується кримінальна справа № 23/11875, яка порушена за фактом здійснення ряду крадіжок колективного майна з проникненням до сховищ за ознаками ст. 185 ч. 3 КК України.

05.04.2011 року ОСОБА_3 був затриманий органами досудового слідства в порядку ст. 115 КПК України.

Суд мотивував своє рішення про обрання ОСОБА_3 міру запобіжного заходу у вигляді підписки про невиїзд тим, що посилання слідчого на ті обставини, що сам по собі злочин є тяжким і тому необхідно тримати ОСОБА_3 під вартою не є достатньою підставою для застосування саме такого запобіжного заходу. Також тому, що слідчий зазначив, що у нього немає відомостей, що ОСОБА_3 впливає якимось чином на хід слідства, або намагається перешкодити встановленню істини. Крім того, ОСОБА_3 позитивно характеризується, має на утриманні неповнолітніх братів та сестер, сім’я  знаходиться у скрутному матеріальному становищі та потребує його матеріальної допомоги, він проживає разом з сім’єю, і відсутні будь-які підстави стверджувати, що він може ухилитись від слідства або перешкоджатиме встановленню істини по справі. Доказом цього є ті підстави, що він намагається допомогти встановленню істини по справі, надав явки з повинною, та розповів про всі злочини. До затримання він влаштувався на роботу, яка носить сезонний характер.

Не погоджуючись з постановою суду, прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції подав апеляцію, в якій вказує, що постанова суду є необґрунтованою, винесеною з істотнім порушенням кримінально-процесуального закону, а тому підлягає скасуванню, з наступних підстав. ОСОБА_3 називались різні місця його тимчасового проживання, що унеможливлює практичне виконання обраного йому судом запобіжного заходу у вигляді підписки про невиїзд з постійного місця проживання, тим самим спростовується висновок суду щодо спільного проживання ОСОБА_3 разом зі своєю сім’єю та її утримання, свою вину у скоєних злочинах він визнав частково, злочини ним були скоєні в період, коли він не був працевлаштований, що свідчить про існування вірогідності продовження обвинуваченим злочинної діяльності, оскільки робота на яку він на даний час працевлаштований носить сезонний характер.  А також те, що він вчинив злочин, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі понад 3 роки. Вважає, що все це свідчить про наявність підстав для обрання ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Просить постанову суду скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.  

Заслухавши доповідача, прокурора, який підтримав свою апеляцію і просив її задовольнити з вказаних в ній підстав, слідчого, який просив обрати ОСОБА_3 міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи викладені в апеляції, колегія суддів підстав для її задоволення не знаходить.

Відповідно до ст. 148 КПК України, запобіжні заходи є заходами процесуального примусу, які застосовуються до підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого з метою запобігти спробам ухилитися від дізнання, слідства або суду, перешкодити встановленню істини у кримінальній справі або продовжити злочинну діяльність, а також для забезпечення виконання процесуальних рішень.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_3 раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, позитивно характеризується, вину визнав повністю та має постійне місце проживання. На думку судової колегії, сама тяжкість обвинувачення та суворість покарання не свідчить про небезпеку ухилення від правосуддя.

Отже, дослідивши обставини, які відповідно до ст. 150 КПК України мають бути враховані при обранні запобіжного заходу, місцевий суд дійшов обґрунтованого висновку про можливість забезпечити належну процесуальну поведінку ОСОБА_3, шляхом обрання йому більш м’якого запобіжного заходу – у вигляді підписки про невиїзд.

Істотних порушень вимог кримінально-процесуального законодавства що потягло б за собою безумовне скасування рішення суду не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 365, 366, 382 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції – залишити без задоволення, а постанову Новозаводського районного суду м. Чернігова від 15 квітня 2011 року якою відмовлено у задоволенні подання старшого слідчого СУ УМВС України в Чернігівській області про обрання щодо ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою – без змін.             

СУДДІ:

Антипець В.М.                     Мельниченко Ю.В.                        Баглай І.П.