Справа № 11-422/11 Головуючий у І інстанції Криворученко Д.П.
Категорія - ч.2 ст.186 КК Доповідач Мельниченко Ю. В.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
23 червня 2011 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернігівської області в складі:
Головуючого-суддіМельниченка Ю. В.
суддів: Демченка О.В., Сердюка О.Г.
з участю прокурора: Надточій О.О.
засуджених: ОСОБА_2, ОСОБА_3
захисника засуджених: ОСОБА_4
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові кримінальну справу за апеляціями засуджених ОСОБА_3, ОСОБА_2, потерпілих ОСОБА_5, ОСОБА_6, захисника засуджених ОСОБА_7 на вирок Городнянського районного суду Чернігівської області від 20 квітня 2011 року.
Цим вироком :
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Куляб, Республіки Таджикистан, українець, громадянин України, з повною загальною середньою освітою, не одружений, працюючий майстром у ТОВ „Діас” (м. Київ), раніше не судимий, зареєстрований, АДРЕСА_1, без постійного місця проживання, -
засуджений за ч.2 ст. 186 КК України до 4 років позбавлення волі.
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженець м. Городня, Чернігівської області, українець, громадянин України, з повною загальною середньою освітою, не працюючий, не одружений, раніше не судимий, зареєстрований і проживаючий АДРЕСА_2, -
засуджений за ч.2 ст. 186 КК України до 4 років позбавлення волі.
Доля речових доказів вирішена у відповідності з вимогами ст. 81 КПК України.
Вироком суду ОСОБА_3 та ОСОБА_2 визнані винними і засуджені за те, 14 березня 2011 року, близько 20.30 год., на перехресті вулиць 1-го Травня - Щорса в м. Городня, Чернігівської області за попередньою змовою, з метою відкритого викрадення чужого майна, ззаду підбігли до ОСОБА_5 та ОСОБА_6, і шляхом виривання, відкрито викрали: у ОСОБА_5 жіночу сумку з шкірозамінника вартістю 70 грн., в якій знаходились гаманець шкіряний вартістю 35 грн., гроші в сумі 10 грн., обкладинка для паспорта вартістю 5 грн., окуляри вартістю 30 грн., футляр для окулярів вартістю 20 грн. та поліетиленовий пакет вартістю 1 грн., в якому знаходились капці вартістю 30 грн., чим завдали потерпілій матеріальної шкоди на загальну суму 201 грн.; у ОСОБА_6 жіночу сумку з шкірозамінника вартістю 50 грн., в якій знаходились мобільний телефон марки „Nokia-1100” вартістю 80 грн. з сім-картою оператора мобільного зв’язку «Life» вартістю 30 грн., мобільний телефон марки „LG-KF-300” вартістю 700 грн. з сім-картою оператора мобільного зв’язку „Didjus” вартістю 35 грн. на рахунку якого знаходились гроші в сумі 17 грн., чохол для мобільного телефону вартістю 20 грн., електричний ліхтар вартістю 30 грн., чим завдали потерпілій матеріальної шкоди на загальну суму 962 грн., а всього викрали чужого майна на суму 1163 грн.
Не погоджуючись з вироком суду засуджений ОСОБА_3 в апеляції просить пом’якшити призначене покарання. Посилається на те, що суд не взяв до уваги, що свою вину він визнав повністю і щиро розкаявся. Моральних та фізичних збитків потерпілій стороні не спричинив. Вказує, що заздалегідь з ОСОБА_2 злочин не планували, що розповісти про часткове визнання вини йому сказав адвокат, якого він послухав, оскільки раніше до кримінальної відповідальності не притягувався. Потерпілі будь-яких претензій до нього не мають.
Засуджений ОСОБА_2 в апеляції просить вирок суду змінити та пом’якшити призначене покарання, врахувавши, що свою вину він визнав повністю і щиро розкаявся. Моральних та фізичних збитків потерпілій стороні не спричинив. Має дружину з якою перебуває у громадянському шлюбі та двох малолітніх дітей. Вказує, що заздалегідь злочин з ОСОБА_3 не планували, а розповісти про часткове визнання вини йому сказав адвокат, якого він послухав, оскільки раніше до кримінальної відповідальності не притягувався.
Захисник ОСОБА_4 в інтересах засуджених в апеляції просить вирок суду змінити та призначити засудженим покарання не пов’язане з реальним позбавленням волі та застосувати ст. 75 КК України. Зазначає, що засуджені вину свою визнали повністю і щиро розкаюються, в ході досудового слідства давали правдиві показання, чим сприяли швидкому та об’єктивному розслідуванню справи, матеріальний збиток засуджені відшкодували, повернули викрадене, потерпілі в судовому засіданні вибачили засуджених. Засуджений ОСОБА_2 на місцем проживання характеризується позитивно, має дружину і малолітніх дітей, раніше не судимий. ОСОБА_3 має роботу та позитивно характеризується, до кримінальної відповідальності не притягувався.
Потерпілі ОСОБА_8 та ОСОБА_6 в своїх апеляціях просять також засуджених не позбавляти волі та призначити їм умовну міру покарання, оскільки матеріальні збитки їм відшкодовані, викрадене повернуто і вони вибачили засуджених.
Заслухавши суддю – доповідача, засуджених ОСОБА_2 та ОСОБА_3, захисника засуджених ОСОБА_4, які підтримали подані апеляції, міркування прокурора, який заперечував проти апеляцій, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що вони не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Висновок суду про доведеність вчинення засудженими ОСОБА_3 та ОСОБА_2 злочину при зазначених у вироку обставинах, відповідає фактичним обставинам справи та ґрунтується на доказах, досліджених в судовому засіданні.
Кваліфікація дій засуджених за ч.2 ст.186 КК України як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчиненого за попередньою змовою групою осіб є правильною.
Що стосується призначеного засудженим ОСОБА_3 та ОСОБА_2 покарання, то суд призначив їм покарання в межах санкції ч.2 ст.186 КК України, врахувавши при цьому тяжкість вчиненого ними злочину, дані про особи засуджених, сімейний стан, стан здоров’я, задовільні характеристики та те, що раніше до кримінальної відповідальності не притягувались, тобто всі ті обставини, на які вони посилаються в своїх апеляціях.
Посилання засуджених та захисника в апеляціях на наявність такої пом’якшуючої обставини, як щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, не можуть бути прийняті судом до уваги.
Згідно вимог ст. 66 КК України, пом’якшуючою обставиною є щире каяття у вчиненому злочині, що передбачає повне визнання вини винною особою.
Відповідно ж до матерів справи засуджені під час судового розгляду справи свою вину визнали частково, заперечуючи вчинення злочину за попередньою змовою.
Оскільки кримінальний закон до засуджених застосовано правильно, а призначене покарання є необхідним і достатнім для їх виправлення та попередження нових злочинів, то підстав для застосування ст. 75 КК України і звільнення ОСОБА_3 та ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляції засуджених ОСОБА_3, ОСОБА_2, потерпілих ОСОБА_5, ОСОБА_6, захисника засуджених ОСОБА_4 залишити без задоволення, а вирок Городнянського районного суду Чернігівської області від 20 квітня 2011 року щодо ОСОБА_3 та ОСОБА_2 – без зміни.
СУДДІ:
Мельниченко Ю.В. Демченко О.В. Сердюк О.Г.