Справа № 11-405/11 Головуючий у І інстанції Подалюка О.Ф.
Категорія - ч.1 ст.121 КК Доповідач Мельниченко Ю. В.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
23 червня 2011 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернігівської області в складі:
Головуючого-суддіМельниченка Ю. В.
суддів Демченка О.В., Щербакова О.В.
з участю прокурора Басюка С.В.
засудженого ОСОБА_2
захисника ОСОБА_3
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові кримінальну справу за апеляцією старшого помічника прокурора м. Чернігова Басалика В.О. на постанову Новозаводського районного суду м. Чернігова від 22 квітня 2011 року.
Цією постановою справа по обвинуваченню ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Няксимволь Тюменської області Російської Федерації, українця, громадянина України, освіта вища, не працюючого, не судимого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, зареєстрованого: АДРЕСА_2, -
у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України, направлена прокурору м. Чернігова для організації додаткового розслідування.
ОСОБА_2 обвинувачується в умисному нанесенні тяжкого тілесного ушкодження потерпілому ОСОБА_5, небезпечного для життя в момент заподіяння, при наступних обставинах.
23.06.2010 року о 23-30 год., ОСОБА_2, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, знаходячись на зупинці громадського транспорту „вул. Бєлінського”, що вул. Толстого м. Чернігова, на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних відносин, умисно здійснив один постріл з пістолету «ПМР» № ХК ТА 2526Л, який згідно висновку судово-балістичної експертизи від 18.08.2010 р., є коротко ствольною вогнепальною зброєю для стрільби патронами не смертельної дії, в область шиї ОСОБА_5, чим, згідно висновку судово-медичної експертизи від 22.10.2010 р., спричинив останньому поранення передньої поверхні шиї з пошкодженням трахеї і гортано-глотки з наявністю стороннього тіла в м’яких тканинах шиї (гумової кулі), ускладнене перихондритом хрящів гортані та норицею гортано-глотки справа, яке відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень, за ознакою небезпеки для життя.
Повертаючи справу на додаткове розслідування, суд першої інстанції вказав на однобічність та неповноту досудового слідства, його неправильність, неможливість усунути виявлені недоліки в межах судового розгляду справи.
На думку суду слідчим не встановлено мотив злочину, на заподіяння яких тілесних ушкоджень був направлений умисел підсудного, його відношення до скоєного та наслідків, що наступили, не взято до уваги висновки судово-медичної експертизи стосовно механізму спричинення тілесних ушкоджень у потерпілого та підсудного, не дано належної правової оцінки, а лише винесено постанови про відмову в порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_5 без будь-якого обґрунтування.
Суд вважає, що в процесі додаткового розслідування необхідно повторно провести детальне відтворення обстановки та обставин подій за участю обвинуваченого, потерпілого, зафіксувавши їх належним чином з допомогою технічних засобів, а за їх результатами провести комплексну судову криміналістично-медичну експертизу з метою усунення наявних протиріч.
Допитати працівників міліції, які перші оглядали місце скоєння злочину, з метою вияснення місцезнаходження гільз, щоб вияснити питання чи з одного місця здійснювались вистріли як говорить потерпілий, чи в ході боротьби, на чому наполягає підсудний.
Також необхідно більш детально вивчити особу підсудного ОСОБА_2 та потерпілого ОСОБА_5, вияснити, з якою метою, чому, де та скільки часу він ходив вулицями міста Чернігова; опитати його дружину ОСОБА_6, виконати інші слідчі дії, в яких виникне потреба, і в залежності від встановлених обставин прийняти рішення відповідно до вимог діючого законодавства, а винним особам пред’явити обвинувачення відповідно до вимог Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів України.
Прокурор, який приймав учать у розгляді справи судом першої інстанції подав апеляцію, в якій просить постанову суду скасувати, кримінальну справу направити на новий судовий розгляд, в той же суд, але в іншому складі суду. Свої вимоги аргументує тим, що відповідно до ст. ст. 22, 64 КПК України, слідчим на стадії досудового слідства в повному обсязі досліджено всі обставини, які мають істотне значення для вирішення справи.
Так, що згідно висновку експерта від 22.10.2010 року у ОСОБА_5 маються тілесні ушкодження, яке відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень, за ознакою небезпеки для життя. А також тілесні ушкодження, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров’я. Дані тілесні ушкодження могли утворитися 23.06.2010 року та за таких обставин, на які вказує потерпілий та підсудний.
Досудовим слідством ОСОБА_2 обвинувачується в тому, що він здійснив один постріл, та причинив тяжкі тілесні ушкодження потерпілому, в той час як установлено слідством і в судовому засіданні ОСОБА_2 здійснив декілька пострілів в сторону потерпілого ОСОБА_5 і крім тяжких спричинив декілька ушкоджень, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров’я. Як вбачається з матеріалів даної справи, 29.11.2010 року постановою старшого слідчого СВ ЧМВ УМВС України в Чернігівській області Селівона О.О. було відмовлено в порушенні кримінальної справи на підставі п.2 ст. 6 КПК України, відносно ОСОБА_2 за фактом нанесення легких тілесних ушкоджень ОСОБА_5. Покази допитаного під час досудового слідства та в суді потерпілого ОСОБА_5 свідчить про спрямованість умислу ОСОБА_2 при нанесенні тілесних ушкоджень ОСОБА_5
Заслухавши суддю – доповідача, захисника та обвинуваченого, які заперечували у задоволенні апеляції, міркування прокурора, який підтримав подану апеляцію, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
У відповідності до вимог ст. 22 КПК України прокурор, слідчий і особа, яка провадить дізнання, зобов’язані вжити всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного і об’єктивного дослідження обставин справи, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують обвинуваченого, а також обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність.
Згідно ст. 64 КК України в кримінальній справі серед інших вказаних обставин підлягають доказуванню і мотиви злочину.
З матеріалів кримінальної справи вбачається, що зазначені вимоги закону дотримані не були, досудовим слідством під час розслідування даної справи були допущені однобічність і неповнота, не з’ясовані обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Всупереч вимогам ст. 64 КК України, обвинувачуючи ОСОБА_2 в умисному заподіянні тяжких тілесних ушкоджень, органами досудового слідства та судом не встановлений мотив даного злочину, що є обов’язковим.
Крім того, під час проведення досудового слідства неповно досліджені обставини вчинення інкримінованого ОСОБА_2 злочину передбаченого ч.1 ст. 121 КК України.
В показаннях обвинуваченого, як на досудовому слідстві, так і в судовому засіданні він показав, що захищався від дій потерпілого та при цьому, йому були заподіяні тілесні ушкодження. Згідно висновку експертизи від 25.06.2010 р. вони могли утворитися 23.06.2010 року та за таких обставин, на які вказує обвинувачений.
Органами досудового слідства показання ОСОБА_2 в цій частині належним чином не перевірені і не дано належної оцінки. Постанова про відмову в порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_5 за фактом нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_2, не містить будь-якого обґрунтування.
Згідно висновку експерта у ОСОБА_5 маються тілесні ушкодження, які відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень, за ознакою небезпеки для життя. А також тілесні ушкодження, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров’я.
Постановою ст. слідчого СВ ЧМВ УМВС України в Чернігівській області Селівон О.О. від 29.11.2010 р. було відмовлено в порушенні кримінальної справи на підставі п. 2 ст. 6 КПК України, відносно ОСОБА_2 за фактом нанесення легких тілесних ушкоджень ОСОБА_5, в тому числі і тих, що спричинені неодноразовими пострілами із пістолету. У зв’язку з цим суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що органом досудового слідства були помилково розділені тілесні ушкодження, які отримані потерпілим одночасно, в одному місці, від однієї особи.
Оскільки встановлення вказаних обставин безпосередньо пов’язане з пред’явленим обвинуваченням і не дослідження цих обставин може негативно відбитися на всебічності, повноті і об’єктивності дослідження і вирішення справи, висновок суду про можливість усунення їх лише шляхом проведення слідчих та оперативних дій, на думку колегії судців, є обґрунтованим.
З цих підстав апеляція прокурора не може бути задоволеною.
Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляцію старшого помічника прокурора м. Чернігова ОСОБА_4 залишити без задоволення, а постанову Новозаводського районного суду м. Чернігова від 22 квітня 2011 року про повернення на додаткове розслідування кримінальної справи відносно ОСОБА_2 – без змін.
СУДДІ:
Мельниченко Ю.В. Демченко О.В. Щербаков О.С.