Справа  №  2-1230-2011                     

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

25 липня 2011 року Слов’янський  міськрайонний  суд  Донецької  області у складі:  

головуючого - судді  Горощук О.В.

      при  секретарі  - Писаренко Є.М.

розглянувши у відкритому   судовому  засіданні у залі  суду м. Слов’янська цивільну  справу за позовом  ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розподіл майна, -

В С Т А Н О В И В:

          05 квітня 2011 року  позивач звернулась  до суду з позовом до ОСОБА_2 про розподіл майна, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 02 серпня 2008 року вона уклала шлюб з ОСОБА_2, зареєстрований в відділі реєстрації актів цивільного стану по місту Слов»янську Слов»янського міськрайонного управління юстиції, актовий запис 335. Від шлюбу мають доньку –ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

В січні місяці 2011 року шлюб між позивачкою та відповідачем було розірвано. Згоди про добровільний поділ майна, що є спільною сумісною власністю подружжя, ними не досягнуто. За час проживання у шлюбі сторонами придбано легковий автомобіль «ВАЗ-2115»2008 року випуску, державний номер НОМЕР_1, кольору «сочі». Відповідач добровільно поділити майно набуте в шлюбі відмовляється, в зв»язку з чим позивачка була вимушена звернутися до суду за захистом своїх прав.

          Просила зробити поділ майна, зобов»язавши ОСОБА_2 компенсувати їй грошову суму, що становить Ѕ частку вартості автомобіля «ВАЗ-2115», 2008 року випуску, державний номер НОМЕР_1 , в розмірі згідно ринкової вартості.

          Позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_4 в судовому засіданні позовні вимоги, щодо стягнення з ОСОБА_2 Ѕ частки вартості  автомобіля «ВАЗ-2115», 2008 року випуску, державний номер НОМЕР_1,  підтримали, наполягали на їх задоволенні, посилаючись на обставини зазначені в позовній заяві.

          Відповідач ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_5  в судовому засіданні позовні вимоги не визнали, заперечували проти їх задоволення, обґрунтовуючи їх тим, що після розірвання шлюбу він передав позивачці грошові кошти в сумі 3000 доларів США, які він позичив у товариша. Саме сума в 3000 доларів США складала Ѕ частку спірного автомобіля, який він після розірвання шлюбу продав, підтвердивши в судовому засіданні , що автомобіль проданий саме за таку суму, яка вказана в довідці-рахунку наданої працівниками відділу РЕР

м. Словянська. Письмової згоди позивачка при продажі  спірного автомобіля йому не надавала.

Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснила, що являється  матір’ю позивачки. Дочка вийшла заміж  за відповідача 2 серпня 2008 року. На весіллі молодим подарували гості гроші за які вони вирішили купити автомобіль про який мріяли. Купили його за 47 тисяч гривень і зареєстрували на відповідача. Потім сім’я розпалась  і машина лишилась у відповідача. Як відомо їй із слів дочки, зять машину продав без дозволу дочки і  половину грошей їй не віддав.

Свідок ОСОБА_7 суду пояснила, що являється подружкою позивачки і  знає, що на весіллі їм  подарували гроші на які позивачка з чоловіком вирішили придбати автомобіль за 47 тисяч гривень, що і зробили в 2008 році. На даному автомобілі вони сім’ями їздили часто відпочивати. Потім сім’я розпалась і позивачка скаржилась їй, що колишній чоловік продав машину без її дозволу не поділившись грошима.

Свідок  ОСОБА_8 суду пояснив, що являється батьком відповідача. Після весілля молоде подружжя дійсно придбало спірний автомобіль на який гроші їм надав він особисто, однак документально це підтвердити не може. Також  йому відомо, що після  продажу автомобіля син віддав частину грошей невістці в сумі 3 тисячі доларі США.

Свідок ОСОБА_9 суду пояснила , що являється матір’ю відповідача, при цьому повністю підтвердила покази дані суду чоловіком.

          Суд, вислухавши пояснення сторін, свідків, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає    задоволенню за слідуючих підстав.

          В судовому засіданні достовірно встановлено та не оспорюється сторонами, що 02 серпня 2008 року позивачка уклала шлюб з ОСОБА_2, зареєстрований в відділі реєстрації актів цивільного стану по місту Слов»янську Слов»янського міськрайонного управління юстиції, актовий запис 335. Від шлюбу мають доньку –ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

В січні місяці 2011 року шлюб між позивачкою та відповідачем було розірвано. Згоди про добровільний поділ майна, що є спільною сумісною власністю подружжя, ними не досягнуто. За час проживання у шлюбі сторонами придбано легковий автомобіль «ВАЗ-2115»2008 року випуску, державний номер НОМЕР_1, кольору «сочі».

          Згідно свідоцтва про укладання шлюбу НОМЕР_2 від 02.08.2008 року –02 серпня 2008 року було укладено шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_10.

          Відповідно до ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності.

          Згідно із вимогами ч. 1 ст. 71 СК України, майно, що є об»єктом спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі, а у випадку, коли дружина та чоловік не домовились між собою про порядок поділу майна, спір може бути вирішено судом.

          На підстав ст. 70 СК України та ст. 372  ЦК України, у разі поділу майна, що є об»єктом права спільної сумісної власності, частки майна є рівними.

          У відповідності до Постанови пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя»поділ спільного майна подружжя здійснюється за правилами, встановленими статтями 69-72 СК України та ст. 372 ЦК України. Вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди –виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи.

          Згідно рішення Слов»янського міськрайонного суду від 29 грудня 2010 року розірвано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2

          У відповідності до довідки відділу РЕР м. Слов»янська  9/17-1223 від 07.06.2011 року автомобіль ВАЗ-2115, 2008 року випуску, державний номер НОМЕР_1, знято з обліку 14.12.2010 року власником ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2. На даний момент вищенаведений автомобіль зареєстровано за ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_3, на підставі довідки рахунку НОМЕР_3 від 19.03.2011 року.

          На підставі довідки –рахунку  НОМЕР_3 від 19.03.2011 року автомобіль ВАЗ-2115, 2008 року випуску, проданий ОСОБА_11 за п»ятдесят дві тисячі п»ятсот тринадцять гривень.

          Таким чином з ОСОБА_2 необхідно стягнути Ѕ частку вартості автомобіля «ВАЗ-2115», 2008 року випуску,  в розмірі 26256 грн. 50 копійок, що становить 1\2 частку вказаної в довідці-рахунку. Ця сума сторонами не оспорювалась в судовому засіданні, вони її визнали , вважаючи недоцільним в даному випадку призначення судово-товарознавчої експертизи відносно спірного автомобіля.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Крім того з відповідача на користь позивачки не обхідно стягнути понесені нею судові витрати по сплаті судового збору в сумі 51 гривня.

Також з відповідача необхідно стягнути суму недоплаченого судового збору в розмірі 474 гривні та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 гривень на користь держави.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 5-8, 10-15, 60, 61,  88,  107,  208-209, 212-215, 218 ЦПК України, ст.ст. 372 ЦК  України, 60, 70,71 Сімейного кодексу  України суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 –задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження, який мешкає за адресою: АДРЕСА_2 на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4 року народження, яка мешкає за адресою: м. Слов»янськ, АДРЕСА_1  Ѕ частку вартості автомобіля «ВАЗ-2115»2008 року випуску, державний номер НОМЕР_1, колір «Сочі», в розмірі 26256 грн. 50 коп. (двадцять шість тисяч двісті п»ятдесят шість гривень 50 копійок).

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження, який мешкає за адресою: АДРЕСА_2 на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4 року народження, яка мешкає за адресою: м. Слов»янськ, АДРЕСА_1  суму сплаченого судового збору в сумі 51 гривня.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження, який мешкає за адресою: АДРЕСА_2 суму судового збору в розмірі 474 гривні  та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 гривень на користь держави.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Донецької області через Слов»янський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Слов»янського міськрайонного суду                                       О.В.Горощук