ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
20.09.06 р. Справа № 10/251пд
Господарський суд Донецької області у складі: головуючого судді - Приходько І.В.;
при секретарі судового засідання - Черняк Л. А.;
за участю представники сторін:
від позивача - Нейло І. М. - довіреність;
від відповідача - Кушнір О. Г. - паспорт;
розглянув у відкритому судовому засіданні суду справу
за позовом Дружківської міської ради м. Дружківка
до відповідача - суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 м. Дружківка,
про визнання неукладеним договору оренди та зобов'язання щодо звільнення приміщення, -
В С Т А Н О В И В :
До господарського суду звернувся позивач, Дружківська міська рада м. Дружківка, з позовом до відповідача, суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 м. Дружківка, про визнання неукладеним договору оренди № НОМЕР_1. нежитлового приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 61,8кв.м., укладеного між Відкритим акціонерним товариством „Дружківський машинобудівний завод” та відповідачем, та зобов'язання відповідача звільнити займане приміщення.
В обґрунтування своїх позовних вимог посилається на порушення при укладенні спірного договору положень статей 9, 10 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”, а саме: у договорі не вказано вартість приміщення, не були передбачені умови страхування об'єкту оренди, не отримано дозвіл Фонду державного майна на передачу майна в оренду, у договорі не вказано порядок використання амортизаційних відрахувань, договір не відповідає типовому договору оренди, затвердженому наказом Фонду державного майна України №457 від 19.04.1996р.
Відповідач у судовому засіданні та відзиві проти позову заперечував посилаючись на довготривалі орендні стосунки, відсутність правових підстав визнання спірного договору неукладеним, оскільки сторонами виконувались умови договору.
Розглянув матеріали справи, заслухав пояснення сторін, оцінив доводи за своїм внутрішнім переконанням, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до матеріалів справи судом встановлено, що між відповідачем (орендарем) та Відкритим акціонерним товариством „Дружківський машинобудівний завод” (орендодавцем) був укладений договір оренди № НОМЕР_1. нежитлового приміщення, розташованого у домі № НОМЕР_1 по АДРЕСА_1, загальною площею 61,8кв.м.
Вказане приміщення перебувало у державній власності, знаходилось у житловому будинку, не увійшло до статутного фонду орендодавця та перебувало на його балансовому обліку.
Тому орендні правовідносини щодо нього врегульовані Законом України “Про оренду державного та комунального майна”.
Строк дії договору № НОМЕР_2 сторони встановили з 01.01.1999р. по 31.12.1999р. Договір підписаний сторонами та скріплений печатками.
До суду не було надано доказів припинення договору оренди, тому, на підставі положень ст.17 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” дія договору № НОМЕР_2 була продовжена.
На підставі рішення Дружківської міської ради від 21.04.2004р. №4/16-24 за актом приймання-передачі основних фондів від ВАТ „Дружківський машинобудівний завод” до Дружківської міської ради від 30.08.3004р. був переданий житловий фонд, у тому числі житловий будинок № НОМЕР_1 по АДРЕСА_1, у якому знаходилось орендоване нежитлове приміщення.
На підставі вказаного рішення, спірне приміщення перейшло до комунальної власності територіальної громади міста Дружківки.
Положеннями статті 23 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” встановлено, що у разі переходу права власності до інших осіб, договір оренди зберігає чинність для нового власника.
Таким чином, на підставі вищевикладеного орендодавцем спірного приміщення стала Дружківська міська рада.
Обґрунтовуючи позовні вимоги щодо визнання договору оренди неукладеним, позивач посилається на невідповідність спірного договору норман діючого законодавства, а саме положенням статей Закону України “Про оренду державного та комунального майна” та типовому договору оренди, затвердженому наказом Фонду державного майна України № 457 від 19.04.1996 р.
Відмовляючи у задоволенні позову суд виходить з наступного.
Згідно частини 2 статті 124 Конституції України, юрисдикція судів розповсюджується на всі правовідносини, що виникають у державі. Частиною 3 ст.22 Закону України “Про судоустрій України” передбачені, що місцеві господарські суди розглядають справи, які виникають із господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені процесуальним кодексом до їх компетенції.
Положеннями статті НОМЕР_1 Цивільного кодексу України визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є зокрема договори та інші правочини.
Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу
Із змісту положень статті 16 Цивільного кодексу України та статті 20 Господарського кодексу України вбачається, що нормами діючого законодавства не встановлено відповідного способу захисту цивільного права як то визнання договору неукладеним.
Отже, суд вважає, що позивачем невірно обраний засіб захисту порушеного права чи охоронюваного законом інтересу.
Крім того, як убачається зі змісту спірного договору, сторони передбачили предмет договору, розмір орендної плати з урахуванням індексу інфляції (пункт 4.1., 4 “а”), порядок сплати орендних платежів (п.4.2.), термін дії договору (пункт 4), відповідальність орендаря (пункт 15), порядок та умови продовження договору оренди.
Відповідно до положень статті 12 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”(у редакції яка діяла на час укладання спірного договору), договір оренди вважається укладеним з моменту досягнення домовленості з усіх істотних умов і підписання сторонами тексту договору.
Спірний договір оренди підписаний сторонами, приміщення було передано в оренду.
Відповідно до положень статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Позивачем не надано до суду доказів, які б спростовували пояснення відповідача щодо використання спірного приміщення та виконання умов договору.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги щодо визнання договору оренди неукладеним необґрунтовані та не підлягають задоволенню.
Заявлені позовні вимоги позивача щодо зобов'язання відповідача звільнити займане приміщення є похідними від позовних вимог щодо визнання спірного договору неукладеним.
Оскільки, судом не задоволені вимоги щодо визнання договору оренди № НОМЕР_1. неукладеним, то й не підлягають задоволенню позовні вимоги щодо зобов'язання по звільненню займаного нежитлового приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 61,8кв.м.
Судові витрати підлягають віднесенню відповідно до вимог в порядку ст.49 Господарського процесуального кодексу України.
На підставі статті 124 Конституції України, статті 22 Закону України “Про судоустрій України”, статей НОМЕР_1, 16 Цивільного кодексу України, статті 20 Господарського кодексу України, статей 12, 17, 23 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”, керуючись статтями 33, 43, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, -
В И Р І Ш И В :
Відмовити у задоволенні позовних вимог Дружківської міської ради м. Дружківка, заявлених до суб'єкта підприємницької діяльності, ОСОБА_1 м. Дружківка, про визнання неукладеним договору оренди № НОМЕР_1. нежитлового приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 61,8кв.м., укладеного між Відкритим акціонерним товариством „Дружківський машинобудівний завод” та відповідачем, та зобов'язання звільнити займане приміщення.
У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст рішення підписано 06.10.2006р.
Суддя Приходько І.В.