РІШЕННЯ

      ІМЕНЕМ УКРАЇНИ                                                                                                                                26.07.2011року                                                                         Справа № 2-126/11

        „26” липня 2011 року                                                                      м.Ясинувата

Ясинуватський міськрайонний суд Донецької області у складі: головуючого судді Гаврилюка О.І., при секретарі Шпаковській Ю.В., за участю представника позивачки ОСОБА_1, представників відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Ясинувата цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_4 до ОСОБА_5, Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО» про відшкодування шкоди , -

В С Т А Н О В И В :

У листопаді 2010 року позивач звернувся до суду зі вказаним вище позовом. З урахуванням уточнення позовних вимог просила стягнути з відповідача Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО» (надалі – ПрАТ «СК «ВУСО») на її користь суму витрат, пов'язаних з лікуванням та відновленням її здоров'я, яка складає 441,88 грн., суму моральної (немайнової) шкоди, понесеної внаслідок ушкодження нею здоров'я та протиправної поведінки Відповідача щодо неї та членів її сім'ї - її доньок в
розмірі 2550 грн.; стягнути з відповідача ОСОБА_5 на її користь суму втраченого нею внаслідок значного ушкодження здоров'я доходу як фізичної особи - підприємця, яка складає 9166,66 грн., а також збитки, понесені внаслідок пошкодження її автомобіля  (втрата товарної  вартості  автомобіля та  вартість  проведеного  авто товарознавчого дослідження) в сумі 5020,50 грн., суму моральної (немайнової) шкоди понесеної внаслідок пошкодженням її майна в розмірі 10000 грн., суму моральної (немайнової) шкоди, понесеної внаслідок ушкодження її здоров'я та протиправної поведінки Відповідача щодо її та членів її сім'ї - її доньок в розмірі 12450 грн.; стягнути з відповідачів на її користь судові витрати понесені на правову допомогу в розмірі 1088,40 грн.

Свій позов обґрунтувала тим, що 30.06.2008 року о 16.00 годині ОСОБА_5, керуючи автомобілем Камаз-5320, державний номер НОМЕР_1, рухаючись вулицею Артемівською з боку вулиці Горної у напрямку проспекту Київський в Київському районі м.Донецьку, на перехресті вул. Артемівської та пр.Манежний, не вибрав безпечну дистанцію та з метою уникнути зіткнення з невстановленим автомобілем, який рухався попереду у попутному напрямку, застосував заходи екстреного гальмування та маневрування ліворуч, у результаті чого виїхав на полосу зустрічного руху, чим створив перешкоду та небезпеку руху автомобіля Форд-Фокус, державний номер НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_8, який рухався в зустрічному напрямку. З метою уникнути зіткнення з автомобілем КАМАЗ-5320, водій автомобілю Форд-Фокус застосував заходи екстреного гальмування та маневрування праворуч, виїхав за межи проїжджої частини дороги, та здійснив наїзд на перешкоду у вигляді кущів та дрібних дерев. У момент ДТП позивачка знаходилась на передньому пасажирському сидінні автомобілю Форд-Фокус в якості пасажиру. В результаті цієї дорожньо-транспортної пригоди їй були заподіяні легкі тілесні ушкодження. Винним у ДТП є відповідач ОСОБА_5 Позивачці заподіяна майнова шкода завдана у спосіб псування належного їй майна, яке відбулося з вини ОСОБА_5, значного ушкодження здоров'я, що потребує певних витрат на лікування. За час лікування нею понесені значні матеріальні затрати у розмірі 441,88 грн. Крім цього, з 1997 року позивачка є фізичною особою – підприємцем та втратила внаслідок значного ушкодження здоров'я доход як фізична особа - підприємцем, що складає 9166,66 грн. У результаті дорожньо-транспортної пригоди, належній їй автомобіль втратив товарну вартості у розмірі 4 720,50 грн., яка повинна бути стягнута з відповідача ОСОБА_5 та вартість проведеного авто-товарознавчого дослідження в сумі 300,00 грн. З вини ОСОБА_5 був суттєво пошкоджений позивачки новий автомобіль марки Форд Фокус, 2008 року випуску, державний номер НОМЕР_2. Саме факт того, що автомобіль був придбаний тільки за місяць до ДТП та значні виплати за нього тільки розпочалися –спричинило позивачці душевні страждання. Ситуацію погіршувало і те, що будучі приватним підприємцем, автомобіль був позивачці потрібен для роботи, а з причини його ремонту позивачка майже чотири місяці була вимушена звертатися за допомогою до друзів, родичів, які мають авто, або взагалі наймати автомобіль по договору за власні кошти. Крім того, у зв'язку з одержаними в наслідок ДТП травмами, позивачка була непрацездатна, але при цьому мала обов'язок сплачувати щомісячні платежі за вказане кредитоване авто. Тобто ситуація з пошкодженням автомобілю вимусила позивачку докладати додаткових зусиль для організації життя, що також негативно вплинуло на психологічний стан її самовідчуття та завдало їй моральної шкоди у розмірі 10000 грн. Крім того, внаслідок ДТП, що відбулося з вини ОСОБА_5 майже два місяця позивачка була непрацездатна. В момент скоєння дорожньо-транспортної пригоди, що відбулася з вини ОСОБА_5, в автомобілі позивачки перебували її доньки та дитина її знайомих. Молодша дитина була психологічно травмована, внаслідок чого отримала медичний діагноз енурез. Крім вищезазначеного, позивачка постійно відчуває біль у травмованому місці, вона і досі продовжує лікування та оздоровлення в умовах санітарно-курортного лікування. Усе все, байдужість винної сторони та тривала боротьба за захист її порушених прав спричинили їй відповідну моральну шкоду, яка полягає у фізичному болю та стражданнях, яких вона зазнала у зв'язку з відповідним ушкодженням здоров'я, у душевних стражданнях, яких вона зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою Відповідача щодо її та членів її сім'ї, та яку вона оцінюю у 12450 грн. Також за захистом своїх порушених цивільних прав позивачка була вимушена скористатися професійною правовою допомогою, за яку вона сплатила 1088,40 грн. За таких обставин просить позов задовольнити.

Представник позивача підтримала уточнені позовні вимоги та просила їх задовольнити.

Представник відповідача ПрАТ «СК «ВУСО» позовні вимоги визнала частково, пояснивши, що позовні вимоги визнає в частині відшкодування моральної шкоду у розмір 2550 грн. Вимоги щодо сум витрат пов’язаних з лікуванням у розмірі 441,88 грн. є безпідставними та недоведені позивачем.

Представник відповідача ОСОБА_2 позовні вимоги визнав частково, пояснивши, що позовні вимоги визнає лише в частині відшкодування втрати товарної вартості автомобіля у розмірі 4720,50 грн. та вартості проведеного авто – товарознавчого дослідження в сумі 300 грн. В решті позовних вимог вважає їх безпідставними та не обґрунтованими.

Суд,  вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, вважає що позовна заява підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом установлені такі факти та відповідні їм  правовідносини.

У відповідності до ч.1 п.1 ст.1188 ЦК України  шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода,   завдана   одній   особі   з   вини  іншої  особи, відшкодовується винною особою.

Матеріалами справи встановлено, що 30.06.2008 року о 16.00 годині ОСОБА_5, керуючи автомобілем КАМАЗ-5320, державний номер НОМЕР_1, рухаючись вулицею Артемівською з боку вулиці Горної у напрямку проспекту Київський в Київському районі м.Донецьку, на перехресті вул. Артемівської та пр. Манежний, не вибрав безпечну дистанцію та з метою уникнути зіткнення з невстановленим автомобілем, який рухався попереду у попутному напрямку, застосував заходи екстреного гальмування та маневрування ліворуч, у результаті чого виїхав на полосу зустрічного руху, чим створив перешкоду та небезпеку руху автомобіля Форд-Фокус, державний номер НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_8, який рухався в зустрічному напрямку. З метою уникнути зіткнення з автомобілем КАМАЗ-5320, водій автомобілю Форд-Фокус застосував заходи екстреного гальмування та маневрування праворуч, виїхав за межи проїжджої частини дороги, та здійснив наїзд на перешкоду у вигляді кущів та дрібних дерев.

Під час ДТП ОСОБА_4 знаходилась на передньому пасажирському сидінні автомобілю Форд-Фокус в якості пасажиру. В результаті цієї дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_4 були заподіяні тілесні ушкодження, а саме забій лівого колінного суглобу, гематоми верхньої третини правої голені. Згідно акта судово-медичного обстеження № 2350 від 23.09.2008 року, вказані ушкодження віднесені до легких тілесних ушкоджень, що спричинили тимчасовий розлад здоров'я, та потребують лікування строком понад шести, але не більш двадцяти одного дня.

Постановою інспектора відділу по оформленню матеріалів ДТП та дізнання відділу ДАІ з обслуговування адміністративної території м. Донецьку та автомобільно-технічної інспекції ст. лейтенантом міліції Хаталах Ф.С. від 09.07.2008 року, за результатами розгляду факту ДТП, що відбулася 30.06.2008 року у відношенні ОСОБА_5 відмовлено у порушенні кримінальної справи за признаками злочину, передбаченого ст.286 УК України, в зв'язку з відсутністю в його діях складу злочину.

Постановою Калінінського районного суду м. Горлівка Донецької області від 28.08.2008 року за результатами розгляду матеріалів про притягнення ОСОБА_5 до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП України закрито провадження по справі у зв'язку із закінченням строків накладання адміністративного стягнення. З постанови убачається, що ОСОБА_5 порушив п.13.1 ПДР, вчинивши тим самим адміністративне правопорушення, передбачене ст..124 КУпАП.

Цивільно – правова відповідальність ОСОБА_5 під час керування автомобілем Камаз 5320 номерний знак НОМЕР_1 була застрахована у ПрАТ «СК „ВУСО” по полісу № ВА/3939259 обов’язкового страхування цивільно – правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Строк дії полісу з 30.01.2008 року по 29.01.2009 року. Ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну 25000 грн., за шкоду, заподіяну життю і здоров’ю (на одного потерпілого) 51000 грн.,  франшиза 510 грн.

          Відповідно до висновку фахівця за № 23/131 від 26.08.2009 року авто-товарознавчого дослідження автомобіля марки „Форд Фокус» номерний знак НОМЕР_2, втрата товарної вартості автомобіля складає 4720,50 грн. Позивачем понесені витрати по оплаті роботи фахівця у розмірі 300 грн. Вказаний висновок фахівця учасниками процесу не оспорювався у суді.

Як вбачається з вищевказаного договору страхування між ПрАТ «СК «ВУСО» та ОСОБА_5, його предметом є страхова подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.

Згідно матеріалів справи, дорожньо-транспортна пригода сталася у період дії вищевказаного договору. Учасниками дорожньо – транспортної події були, зокрема страхувальник – ОСОБА_5

Також встановлено, що ПрАТ «СК «ВУСО» відшкодувала позивачці 239,29 грн.

Відповідно до вимог ст. 979 ЦК України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до ст.32 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховик або МТСБУ не відшкодовує шкоду, пов'язану із втратою товарного вигляду транспортного засобу.

З урахуванням вищевикладеного, стягнення втрати товарної вартості автомобіля позивачки у розмірі 4720,50 грн. та витрати по оплаті роботи фахівця у розмірі 300 грн., а всього 5020,50 грн. підлягають стягненню  з відповідача ОСОБА_5

Також встановлено, що позивачці внаслідок дорожньо – транспортної пригоди була заподіяна моральна шкода, яку вона оцінює в 25000 грн., а саме за пошкодження майна у розмірі 10000 грн., ушкодження її здоров’я та протиправної поведінки відповідача ОСОБА_5 щодо неї та членів її сім’ї у розмірі 15000 грн., оскільки до теперішнього часу їй матеріальні збитки в повному обсязі не відшкодовані. Крім того, вона втратила спокій, стала знервована з причини неможливості повернути втрачені гроші або автомобіль цілком. Вирішуючи питання щодо стягнення моральної шкоди, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.23 ч.1 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Відповідно до ст..23 ч.2 ЦК України, моральна шкода полягає:

1) у  фізичному  болю  та  стражданнях,  яких  фізична  особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я;

2) у душевних  стражданнях,  яких  фізична  особа  зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої,  членів її сім'ї чи близьких родичів;

3) у душевних  стражданнях,  яких  фізична  особа  зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна;

Відповідно до п.22.3 Закону України від 01.07.2004 № 1961-IV «Про обов’язкове страхування цивільно – правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (надалі - Закон), потерпілому  відшкодовується  також   моральна   шкода, передбачена пунктами 1,  2  частини  другої статті 23 ЦК України. Така шкода відшкодовується у встановленому судом розмірі відповідно до вимог статті 23 ЦК України. При цьому страховик відшкодовує не більше ніж 5 відсотків ліміту, визначеного у пункті 9.3 статті  9  цього  Закону. Різницю  між  сумою  відшкодування, визначеною судом, та сумою, яка має бути відшкодована страховиком, сплачує особа,  яку визнано винною у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди.

Відповідно до п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України „ Про судову практику в справах про відшкодування моральної /немайнової/ шкоди „ №4 від 31 березня 1995 року, з наступними змінами та доповненнями, де вказано, що розмір моральної /немайнової/шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань.... Зокрема враховується характер і тривалість страждань, стан здоров’я потерпілого тяжкість заподіяної травми, наслідки тілесних ушкоджень. Достовірність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках.

Моральні страждання, які позивачка іспитувала у зв'язку з дорожньо - транспортною пригодою щодо ушкодженням здоров’я, душевного страждання позивачки у зв’язку з протиправною поведінкою відповідача ОСОБА_5 щодо останньої та членів її сім’ї, то ці обставини передбачені п.1,2 ч.2 ст. 23 ЦК України і тому відповідальність за них повинна бути покладена на страхову компанію та підлягає стягненню зі страхової компанії.  

Виходячи з наданих позивачкою доказів та встановлених судом обставин, суд вважає суму грошової компенсації занадто великою, і доказів того, що при цьому її страждання слід оцінити в 25000 грн. (таку суму вимагала позивачка) позивачкою не надано. Однак, судом враховується, що у позивачки були порушені звичні життєві стосунки і потребувало від неї додаткових зусиль до їх нормалізації, та інші обставини.

На підставі ст..41 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, суд повинен керуватися засадами розумності, виваженості ти справедливості, тому суд вважає, що зазначені обставини дають підстави для зменшення моральної шкоди на користь позивачки до 2550 гривень. При цьому суд керується засадами розумності, виваженості та справедливості.

Позовні вимоги позивачки щодо стягнення моральної шкоди у розмірі 10000 грн. понесеної внаслідок пошкодження майна, то ці підстави передбачені п.3 ч.2 ст.23 ЦК України, але у судовому засіданні позивачкою не доведено заподіяння їй моральної шкоди внаслідок пошкодження майна, оскільки після дорожньо – транспортної події позивачці страховою компанію було сплачено розмір заподіяної матеріальної шкоди, яка склала 239,29 грн.

Позовні вимоги позивачки щодо втраченого нею внаслідок значного ушкодження здоров’я доходу як фізичної особи – підприємця, яка складає 9166,66 грн. з відповідача ОСОБА_5 задоволенню не підлягають, оскільки ці підстави передбачені ст..1198 ЦК України, та ст.ст. 23, 25 - 26 Законом України від 01.07.2004 № 1961-IV «Про обов’язкове страхування цивільно – правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та повинні пред’являти до страхової компанії, яка застрахувала цивільну – правову відповідальність винної особи. В даному випадку позовні вимоги до страхової компанії не пред’явлені, тому з цих підстав позивачці слід відмовити.

Позовні вимоги позивачки щодо стягнення суми витрат, пов’язаних з лікуванням та відновленням її здоров’я, що складає 441,88 грн., то ці підстави передбачені ст..ст.23,24  Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно – правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01.07.2004 № 1961-IV, однак задоволенню не підлягають, оскільки позивачкою не доведено, а в судовому засіданні не встановлено затрачені позивачкою суми витрат.

Позовні вимоги позивачки щодо стягнення з відповідачів витрат на правову допомогу у розмірі 1088,40 грн. задоволенню не підлягають виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачка просила стягнути з відповідачів суму витрат, понесених нею на правову допомогу в розмірі 1088,40 грн., яка підтверджується договором про надання правової допомоги №11 від 05.10.2010 року та прибутковим касовим ордером від 14.10.2010 року.

          В порядку ст. 88 ЦПК України стороні на корить якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

          Згідно ст. 84 ЦПК України витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права несуть сторони, крім випадків безоплатної правової допомоги. Граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом.

          Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 590 від 27.04.2006 року, якою затверджені граничні розміри компенсації витрат, пов'язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, компенсація у цивільних справах сплачується іншою стороною, граничний розмір якої не може перевищувати суму, що обчислюється виходячи з того, що зазначеній особі, виплачується 40 відсотків розміру мінімальної заробітної плати за годину роботи, проте представником позивачки не надано, такого розрахунку.

          Крім того, ст.ст. 38,40 ЦПК України визначено право сторони брати участь у розгляді справи через представника та вимоги до особи, яка може бути представником. Статтею 56 ЦПК України визначено, статус особи, яка надає правову допомогу, яка відповідно до вимог ч. 2 цієї статті допускається ухвалою суду за заявою особи, яка бере участь у справі.          

          На підставі довіреності від 07.10.2010 року адвокат ОСОБА_1 була допущена до участі у справі в якості представника позивача, тобто в порядку ст. 38 ч.3, а не ст. 56 ЦПК України.

          Таким чином, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення вимог позивачки про стягнення на її користь з відповідачів суми витрат на правову допомогу.

          У відповідності до ст.88 ЦПК України, підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_5 судовій збір в дохід держави у розмірі 51 грн., та витрати на інформаційне 0 технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 грн., а з ПрТ «СК «ВУСО» підлягає стягненню судовій збір у розмірі 08,50 грн.

Тому позов підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212, 214-215 ЦПК України,

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_4 до ОСОБА_5, Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО» про відшкодування шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 втрату товарної вартості автомобіля та вартість проведеного авто товарознавчого дослідження у сумі 5020 (п’ять тисяч двадцять) грн.. 50 коп.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО» на користь ОСОБА_4 заподіяну моральну шкоду у розмірі 2550 (дві тисячі п’ятсот п’ятдесят) грн.

Стягнути з ОСОБА_5 в дохід держави судовий збір в сумі 51 (п’ятдесят одна) грн..

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО» в дохід держави судовий збір в сумі 08 (вісім) грн. 50 коп.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь Державного бюджету м.Ясинувата (р/р 31212259700097, МФО 834016, ЄДРПОУ 34686701, код платежу – 22050001, банк ГУДКУ у Донецькій області, призначення платежу – Ясинуватський міськрайонний суд) – витрати на інформаційно-технічне забезпечення у розмірі 120 (сто двадцять) гривень.

В решті позову відмовити.

          Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Донецької області через Ясинуватський міськрайонний суд Донецької області.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення рішення суду.

    Суддя:   О. І. Гаврилюк