У Х В А Л А
І м е н е м У к р а ї н и
11.07.2011 м. Ужгород
Апеляційний суд Закарпатської області у складі суддів : головуючого – судді – Стана І.В.,
суддів - Вотьканича Ф.А., Крегула М.М.,
за участю секретаря Калинич С.І.,
прокурора – Фотченка С.І., адвоката ОСОБА_1, засудженого
ОСОБА_2, потерпілих ОСОБА_3, ОСОБА_4 та представника останнього адвоката ОСОБА_5,
розглянув у відкритому судовому засіданні 11 липня 2011 року в м. Ужгороді кримінальну справу за апеляцією, яку подав адвокат ОСОБА_1 в інтересах засудженого ОСОБА_2 на вирок Мукачівського міськрайонного суду від 04 лютого 2011 року.
Цим вироком
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та мешканець АДРЕСА_1, гр. України, українець, з вищою освітою, одружений, не працював, не судимий,
засуджений за ч. 2 ст. 286 КК України на шість років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на три роки.
Запобіжний захід щодо ОСОБА_2 – змінено з підписки про невиїзд на взяття під варту. Постановлено ОСОБА_2 взяти під варту в залі судового засідання, і строк відбування ним покарання обчислювати з 04 лютого 2011 року.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь потерпілого ОСОБА_3 2947,03 гривень матеріальної шкоди та 3000 гривень моральної шкоди, на користь потерпілого ОСОБА_4 300000 гривень – моральної шкоди й на користь НДЕКЦ при УМВС України в Закарпатській області 1114. 81 грн. – судові витрати за проведені по справі експертизи.
Згідно вироку, ОСОБА_2 визнаний винуватим і засуджений за вчинений злочин за таких обставин.
24 березня 2004 року приблизно о 19 –й годині ОСОБА_2, керуючи незареєстрованим у встановленому порядку мотоциклом марки «Ямаха», НОМЕР_3, по вул. Росвигівська поблизу магазину «Орхідея» в м. Мукачеві порушив вимоги п. п. 1.2, 11.2, 11.4, 12.3 Правил дорожнього руху України, неправильно оцінив дорожні умови, проявив неуважність, не обрав безпечної швидкості, не вжив негайних заходів до її зменшення, аж до повної зупинки транспортного засобу, внаслідок чого виїхав на зустрічну смугу руху, де допустив зіткнення з автомобілем марки «ВАЗ 2107», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_3 Внаслідок шляхово - транспортної пригоди пасажир ОСОБА_7, яка знаходилась на мотоциклі отримала тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя в момент заподіяння, від яких настала її смерть.
В апеляції адвокат ОСОБА_1 вказує на те, що вирок є незаконним та необґрунтованим, оскільки викладені в ньому висновки не відповідають фактичним обставинам справи та оскільки досудове слідство проведено однобічно, неповно, а судом першої інстанції порушенням кримінально-процесуального закону при розслідуванні кримінальної справи оцінка дана не була. Вважає, що ОСОБА_2 не порушував вимог п. п. 1.2, 11.2, 11.4, 12.3 Правил дорожнього руху України, що шляхово-транспортна пригода мала місце не з вини засудженого, при цьому, посилається на те, що під час досудового слідства розслідувались обставини дорожньо-транспортної пригоди пов’язаної з участю пішохода, тому результати цього розслідування не можуть бути покладені в основу обвинувального вироку щодо ОСОБА_2 Під час досудового та судового слідства ОСОБА_2 давав неправдиві показання з приводу обставин дорожньо-транспортної пригоди під впливом працівників міліції. Також посилається на те, що саме водій автомобіля марки «Жигулі» потерпілий ОСОБА_3, не вживши заходи до гальмування, учинив наїзд на мотоцикл під керуванням ОСОБА_2, який зупинився на обочині, що призвело до падіння потерпілої ОСОБА_7 на землю й настання її смерті. Із протоколу огляду місця події вбачається, що проїжджа частина дороги була мокра. Указаним у протоколі відомостям слідчим оцінка дана не була, а також не дана оцінка й відомостям про те, що половина проїжджої частини дороги перед і в місці дорожньо-транспортної пригоди була покрита щебенем, і на місці проведення ремонтних робіт були відсутні відповідні дорожні знаки. Вказані дані при проведенні автотехнічної експертизи належним чином не перевірялись. Проведене відтворення обстановки та обставин події у відсутності спеціаліста - автотехніка вважає таким, що не відповідає вимогам закону. У зв’язку з тим що в обґрунтування висновків комісійної автотехнічної експертизи покладені дані не належним чином здобуті органом досудового слідства, які містять істотні суперечності, тому вважає, що суд не вправі був посилатись на висновок експертизи як на доказ у підтвердження вини ОСОБА_2 у вчиненні злочину. Крім того, вважає, що експертами дана неправильна оцінка технічним причинам даної шляхово-транспортної пригоди, які ґрунтуються на помилкових вихідних даних, що призвели до помилкових розрахунків, що висновок комісійної автотехнічної експертизи з певною вірогідністю свідчить про те, що як водій автомобіля марки «Жигулі» ОСОБА_3, так і ОСОБА_2 з моменту виникнення небезпеки для руху не мали технічної можливості не допустити зіткнення транспортних засобів. Також вважає, що ОСОБА_2 призначено суворе покарання, що потерпілим ОСОБА_4 цивільний позов у встановленому порядку заявлений не був. Просить вирок скасувати, кримінальну справу направити на додаткове розслідування, і змінити щодо ОСОБА_2 запобіжний захід із тримання під вартою на підписку про невиїзд.
Прокурором та потерпілими апеляція на вирок не подавалась.
У запереченнях на апеляцію потерпілий ОСОБА_4 та помічник прокурора, який приймав участь у розгляді справи вказують на те, що оскаржуваний вирок є законним та обґрунтованим, доводи апеляції такими, що спрямовані на сприяння ОСОБА_2 в уникненні від кримінальної відповідальності за скоєне. Просять апеляцію залишити без задоволення, а вирок – без зміни.
Заслухавши доповідь судді про суть вироку, повідомлення про те, ким і в якому обсязі він оскаржений, основні доводи апеляції, пояснення засудженого ОСОБА_2 та адвоката ОСОБА_1, які просили вирок скасувати, а кримінальну справу направити на додаткове розслідування, пояснення потерпілих ОСОБА_3, ОСОБА_4, представника останнього адвоката ОСОБА_5 та прокурора, які вважали вирок законним та обґрунтованим, дослідивши матеріали кримінальної справи при проведенні частково судового слідства по справі, колегія суддів вважає, що апеляція адвоката ОСОБА_1 підлягає до часткового задоволення з таких підстав.
Доводи апеляції про те, що вирок у частині засудження ОСОБА_2 та призначення йому покарання є незаконним та необґрунтованим, викладені в ньому висновки не відповідають фактичним обставинам справи й про те, що під час досудового слідства допущена неповнота та однобічність, колегія суддів відхиляє з таких підстав.
Так, показаннями ОСОБА_2, даними як під час досудового слідства, так і судового розгляду справи місцевим судом, після роз’яснення вимог ст. 63 Конституції України, у тому числі права відмовитись давати показання щодо себе, за участі захисників, підтверджено, що 24 березня 2004 року приблизно о 19 –й годині ОСОБА_2, керуючи мотоциклом марки «Ямаха», рухався зі швидкістю 40-50 км. за годину по вул. Росвигівська в м. Мукачеві. Неподалік магазину «Орхідея» по зустрічній смузі руху, об’їхавши зустрічний автомобіль марки «Москвич», побачив автомобіль марки «ВАЗ-2107», який також мав намір об’їхати із правої сторони по вказаній смузі руху, і з яким зіткнувся, а саме із правою передньою частиною автомобіля. Внаслідок зіткнення транспортних засобів пасажир ОСОБА_7, яка знаходилась на мотоциклі разом із ним упала на дорожнє покриття. Діючи з наміром надати першу медичну допомогу ОСОБА_7 зупинив автомобіль і доставив її в лікарню. Під час розгляду справи апеляційним судом ОСОБА_2 показав, що під час досудового та судового слідства давав неправдиві показання із приводу обставин дорожньо-транспортної пригоди під впливом працівників міліції, обмовивши себе в скоєнні злочину. Крім того, ОСОБА_2 показав, що саме водій автомобіля марки «Жигулі» потерпілий ОСОБА_3, не вживши заходи до гальмування, учинив наїзд на мотоцикл під його керуванням, який зупинився на обочині, що й призвело до дорожньо-транспортної пригоди, падіння потерпілої ОСОБА_7 на землю й настання її смерті. ОСОБА_2 також показав, що не пам’ятає чи були встановлені на місці пригоди, перед її місцем які-небудь дорожні знаки, що свідчили б про проведення шляхово-ремонтних робіт, обмежували б по ній рух транспортних засобів, дозволяли рух як із мінімальною, так і максимально - допустимою швидкістю.
Колегія суддів вважає, що показання ОСОБА_2, які він давав під час досудового слідства та судового розгляду справи про обставини дорожньо-транспортної пригоди об’єктивно узгоджуються зі здобутими по справі доказами. Змінивши показання під час апеляційного розгляду справи ОСОБА_2 переконливих пояснень про причини зміни показань навести не зміг, у тому числі не вказував про застосування до нього незаконних методів слідства, які призвели до його самообмови у вчиненні злочину. При цьому колегія суддів ураховує, що як під час досудового слідства, так і судового розгляду справи місцевим судом щодо ОСОБА_2 було обрано запобіжний захід підписка про невиїзд, перебуваючи на волі, він не звертався із заявами, або скаргами на порушення його прав при розслідуванні кримінальної справи й не був позбавлений можливості звертатись до посадових осіб правоохоронних органів із приводу застосування до нього незаконних методів слідства, а також те, що ОСОБА_2 є юристом за освітою, особою обізнаною з правами та обов’язками передбаченими Конституцією України й те, що як під час досудового слідства, так і судового розгляду справи користувався послугами адвокатів. З урахуванням наведеного, колегія суддів відхиляє показання ОСОБА_2, дані ним під час апеляційного розгляду справи про те, що винним у дорожньо-транспортній пригоді є водій автомобіля потерпілий ОСОБА_3, оскільки вони спростовуються сукупністю нижченаведених доказів.
Так, показаннями потерпілого ОСОБА_3 підтверджено, що 24 березня 2004 року, керуючи автомобілем марки «ВАЗ-2107», державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 рухався по вул. Росвигівська у м. Мукачеві. Рухаючись по своїй смузі руху, побачив, що із-за автомобіля марки «Москвич», який рухався попереду в попутному напрямку, назустріч виїхали два мотоцикла зі швидкістю не менше 80 км. за годину, які рухалися паралельно. Одразу ж почав гальмувати й майже зупинився. Один із мотоциклів, об’їхавши автомобіль марки «Москвич» із правої сторони, допустив зіткнення з керованим ним автомобілем. Внаслідок зіткнення транспортних засобів водій мотоциклу ОСОБА_2 та його пасажир ОСОБА_7 впали на дорожнє покриття. Після цього ОСОБА_2 зупинив зустрічний автомобіль марки «ВАЗ-2108», на якому ОСОБА_7 відвезли в лікарню. Відправивши дівчину в лікарню, ОСОБА_2 намагався втекти з місця пригоди, і забрати мотоцикл, однак він перешкодив йому. Крім того, потерпілий ОСОБА_3 показав, що під час розмови ОСОБА_2 обіцяв відшкодувати заподіяну йому матеріальну шкоду. Під час розгляду справи апеляційним судом ОСОБА_3 показав, що по проїжджій частині дороги, по якій повинен був рухатись керований ОСОБА_2 мотоцикл, був дозволений і здійснювався рух транспортних засобів, указана ділянка дороги була придатна для руху й дорожні знаки, які б обмежували по ній рух транспортних засобів, дозволяли рух як із мінімальною, так і максимально - допустимою швидкістю не були встановлені.
Показаннями потерпілого ОСОБА_4 підтверджено, що 24 березня 2004 року о 21- й годині від ОСОБА_2, який прийшов до нього додому, довідався про те, що ОСОБА_2 разом із його донькою ОСОБА_7 на мотоциклі потрапили в дорожньо-транспортну пригоду. Від ОСОБА_2 також довідався про те, що ОСОБА_2 разом із донькою рухався на мотоциклі по вул. Росвигівська в м. Мукачеві по зустрічній смузі руху, оскільки права частина дороги була вкрита щебенем. Рухаючись по зустрічній смузі руху побачив, що автомобіль марки «ВАЗ-2107», який рухався йому назустріч по своїй смузі руху, почав гальмувати, однак уникнути зіткнення не зміг. Приблизно о 22 –й годині довідався про те, що смерть доньки в лікарні настала від отриманих тілесних ушкоджень. Крім того, під час розгляду справи апеляційним судом ОСОБА_4 показав, що неодноразово бував на місці дорожньо-транспортної пригоди, у тому числі як до її настання, так і після настання, оскільки проживає неподалік. Перебуваючи по вул. Росвигівська в м. Мукачеві після настання дорожньо-транспортної пригоди бачив, що рух транспортних засобів був дозволений, і здійснювався по обох частинах проїжджої дороги, вказана ділянка дороги була придатна для руху й дорожні знаки, які б обмежували по ній рух транспортних засобів, дозволяли рух як із мінімальною, так і максимально - допустимою швидкістю не були встановлені.
З показань свідка ОСОБА_8 - очевидця дорожньо-транспортної пригоди, пасажира автомобіля марки «ВАЗ», вбачається, що за змістом вони аналогічні до показань потерпілого ОСОБА_3
Свідок ОСОБА_9 підтвердив, що 24 березня 2004 року о 19 –й годині 20 хвилин, проїжджаючи перехрестя доріг біля ЗОШ № 13 в м. Мукачеві побачив автомобіль марки «ВАЗ-2107» та мотоцикл марки «Ямаха», за участю яких мала місце дорожньо-транспортна пригода. Зупинившись довідався про те, що під час дорожньо-транспортної пригоди постраждала дівчина, яку відвезли в лікарню. По телефону про пригоду повідомив чергову частину Мукачівського міськвідділу міліції. У цей момент водій мотоцикла ОСОБА_2 намагався втекти з місця пригоди, однак водій автомобіля марки «ВАЗ-2107» ОСОБА_3 перешкодив йому покинути місце пригоди. Крім того, свідок ОСОБА_9 показав, що дорожнє покриття перед пригодою було сухим.
Показаннями свідка ОСОБА_10 підтверджено, що 24 березня 2004 року приблизно о 19 –й годині після отримання працівником чергової частини Мукачівського міськвідділу міліції повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду приїхав на місце події, де по вул. Росвигівська у м. Мукачеві побачив автомобіль марки «ВАЗ-2107» та мотоцикл марки «Ямаха», які зіткнулись. Під час оформлення протоколу та схеми дорожньо-транспортної пригоди почав накрапати дощ. Дорожнє покриття на місці події було сухим. Під час розмови власник автомобіля ОСОБА_3 пояснив обставини дорожньо-транспортної пригоди, а власника мотоцикла на місці події не було, однак через деякий час він появився.
Показаннями свідка ОСОБА_11 підтверджено, що 24 березня 2004 року о 19 –й годині по вул. Росвигівська у м. Мукачеві паралельно рухались два мотоцикли зі швидкістю 50-60 км/год. Перед мотоциклами почала переходити дорогу незнайома жінка, яку ОСОБА_2 почав об’їжджати й виїхав на зустрічну смугу руху, де із правої сторони намагався об’їхати автомобіль марки «ВАЗ-2107», що рухався по своїй смузі руху. Не впоравшись із керуванням, ОСОБА_2 не зміг уникнути зіткнення з автомобілем. Внаслідок зіткнення водій мотоцикла ОСОБА_2 та пасажир ОСОБА_7 впали на дорожнє покриття.
З показань свідка ОСОБА_6 - очевидця дорожньо-транспортної пригоди, убачається, що за змістом вони аналогічні до показань свідка ОСОБА_11
Свідок ОСОБА_12 підтвердив, що 24 березня 2004 року о 19 –й годині, керуючи належним йому мотоциклом направлявся по вул. Росвигівська в м. Мукачеві в напрямку вул. Університетська по заасфальтованій частині дороги. Разом із ним на мотоциклі знаходився свідок ОСОБА_13 Біля кафе «Бочка» вони обігнали мотоцикл марки «Ямаха» під керування ОСОБА_2 Швидкість керованого ним мотоциклу була приблизно 60-70 км/год. Одразу ж почув, що мотоцикл під керуванням ОСОБА_2 різко почав набирати швидкість. Приблизно на відстані 30-40 метрів побачив, що їм назустріч по своїй смузі руху їде автомобіль марки «ВАЗ-2107». Указаний автомобіль об’їхав із правої сторони. Через мить почув удар. Зупинившись побачив, що мотоцикл, під керуванням ОСОБА_2 зіткнувся з автомобілем марки «ВАЗ-2107» під керуванням водія ОСОБА_3
З показань свідка ОСОБА_13 вбачається, що за змістом вони аналогічні до показань свідка ОСОБА_12
Свідок ОСОБА_14 показала, що 24 березня 2004 року приблизно о 19 –й годині, знаходячись удома за місцем проживання почула шум. Визирнувши у вікно побачила два мотоцикли, які рухалися з великою швидкістю по зустрічній смузі руху. Один із мотоциклів, на задньому сидінні якого сиділа дівчина, зіткнувся з автомобілем марки «ВАЗ-2107».
Із протоколу ставки віч-на-віч, проведеної між учасниками дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_3 та ОСОБА_2 вбачається, що як ОСОБА_3, так і ОСОБА_2 підтвердили дані кожним під час досудового слідства показання про час, місце та обставини, за яких мала місце дорожньо-транспортна пригода, у тому числі те, що зіткнення транспортних засобів мало місце на смузі руху керованого ОСОБА_3 автомобіля, що виїхавши на смугу руху автомобіля марки «ВАЗ» ОСОБА_2 не зміг уникнути з ним зіткнення.
Із протоколів ставки віч-на-віч, проведеної між свідками ОСОБА_11 та ОСОБА_2, а також між ОСОБА_3 та ОСОБА_6 вбачається, що як ОСОБА_11, ОСОБА_3, ОСОБА_6, так і ОСОБА_2 підтвердили дані кожним під час досудового слідства показання про викладені в мотивувальній частині вироку час, місце та обставини, за яких мала місце дорожньо-транспортна пригода, у тому числі те, що зіткнення транспортних засобів мало місце на смузі руху керованого ОСОБА_3 автомобіля, що виїхавши на смугу руху автомобіля марки «ВАЗ» ОСОБА_2 не зміг уникнути з ним зіткнення.
Із протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди та приєднаної до нього схеми вбачається, що зіткнення мотоцикла марки «Ямаха» НОМЕР_3, та автомобіля марки «ВАЗ 2107», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 мало місце по вул. Росвигівська в м. Мукачеві на смузі руху автомобіля, що на місці пригоди слідів гальмування не виявлено.
Даними протоколів відтворення обстановки та обставин події від 20 травня 2004 року, проведеного за участю ОСОБА_2 та потерпілого ОСОБА_3, з кожним окремо, підтверджені вказані у вироку час, місце та обставини дорожньо-транспортної пригоди, у тому числі те, що зіткнення транспортних засобів мало місце на смузі руху автомобіля. Крім того, із протоколу відтворення обстановки та обставин події проведеного за участю ОСОБА_2 вбачається, що під час проведення вказаної слідчої дії приймав участь адвокат ОСОБА_15, а із протоколу відтворення обстановки та обставин події проведеного за участю ОСОБА_3 і те, що зауважень із приводу неправильності при проведенні вказаної слідчої дії учасники не подавали. Не оспорювались під час досудового слідства, та судового розгляду справи й дані здобуті при проведенні вказаної слідчої дії. Колегія суддів вважає, що проведення відтворення обстановки та обставин події у відсутності спеціаліста – авто техніка не суперечить вимогам кримінально-процесуального кодексу, і не свідчить про їх порушення.
З довідок виданих державним підприємством «Інформ – ресурси» від 14 червня 2011 року та філією «Мукачівська ДЕД» дочірнього підприємства «Закарпатський облавтодор» вбачається, що на проїжджій частині дороги, по якій повинен був рухатись керований ОСОБА_2 мотоцикл дорожні роботи в період 24 березня 2004 року не проводились, дорожні знаки, які б обмежували по ній рух транспортних засобів, дозволяли рух як із мінімальною, так і максимально - допустимою швидкістю не встановлювались. Будь-яких даних про проведення ремонтних робіт на проїжджій частині вищевказаної ділянки дороги, про встановлення дорожніх знаків, які б забороняли чи обмежували по ній рух по справі не здобуто й можливості здобуття цих даних вичерпані.
Висновком судово-медичної експертизи № 95/2004 від 25 березня 2004 року підтверджено настання смерті потерпілої ОСОБА_7 внаслідок отриманих тяжких тілесних ушкоджень, під час дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 24 березня 2004 року.
Згідно висновку судової транспортно-трасологічної експертизи № 1255 від 10 червня 2004 року зіткнення транспортних засобів під час дорожньо-транспортної пригоди 24 березня 2004 року о 19 –й годині мало місце на лівій смузі руху вул. Росвигівська в м. Мукачеві відносно напрямку руху мотоцикла «Ямаха», по якій рухався автомобіль «ВАЗ-2107».
Згідно висновку судової автотехнічної експертизи № 2029 від 23 червня 2004 року ОСОБА_2 повинен був рухатись зі швидкістю не більш ніж 60 км. за годину, своєю правою смугою руху дороги вул. Росвигівська в м. Мукачеві, мав технічну можливість з моменту виникнення небезпеки для руху, шляхом гальмування, зупинитися до лінії руху невстановленого пішохода – жінки, маневр об’їзду пішохода з виїздом на смугу зустрічного руху, по якій рухався автомобіль марки «ВАЗ» не виправданий. Причиною даної дорожньої пригоди – зіткнення транспортних засобів є факт руху мотоцикла марки «Ямах» по смузі зустрічного руху, при наявності транспортних засобів (автомобілі марки «Москвич», «ВАЗ – 2107»), які рухались назустріч.
Згідно акту № 186 амбулаторної судово-психіатричної експертизи ОСОБА_2 в період часу, який відноситься до інкримінованого йому діяння, психічними захворюваннями не страждав, інкриміноване йому діяння скоїв у стані, коли міг віддавати собі звіт про свої дії та керувати ними, є осудним.
Колегія суддів вважає, що вищенаведені докази в їх сукупності, які є достовірними, зібрані відповідно до вимог кримінально-процесуального закону, підтверджують винуватість ОСОБА_2 в порушенні правил безпеки дорожнього руху, зокрема, у порушенні вимог п. п. 1.2, 11.2, 11.4, 12.3 Правил дорожнього руху України, що саме допущені ОСОБА_2 порушення знаходяться у причинному зв’язку з наслідками, що настали - смерть потерпілої ОСОБА_7 При оцінці доказів враховується також те, що в справі відсутні будь - які дані про те, що в потерпілого ОСОБА_4, свідків ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_6, ОСОБА_12, ОСОБА_13 та ОСОБА_14 були підстави для обмови ОСОБА_2 і на такі не вказував, як під час досудового слідства, так і у судовому засіданні ОСОБА_2, а також під час апеляційного розгляду справи і не вказується в апеляції, у тому числі дані про наявність підстав для обмови його вищевказаними свідками. У справі також не має даних про зацікавленість вищевказаних осіб у результатах розгляду справи.
Дії засудженого ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 286 КК України кваліфіковані правильно.
Перевіркою справи в апеляційному порядку не виявлено порушень кримінально-процесуального закону, які тягнуть зміну чи скасування вироку, і направлення справи на додаткове розслідування, або на новий судовий розгляд, у тому числі не здобуто даних про застосування співробітниками міліції до ОСОБА_2 незаконних методів слідства, які б призвели до його самообмови в скоєнні злочину.
Колегія суддів також вважає, що орган досудового слідства порушивши кримінальну справу за фактом дорожньо-транспортної пригоди, при її розслідуванні здобувши достатні дані, які вказували на наявність у діях ОСОБА_2 ознак злочину передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України й порушивши щодо нього кримінальну справу за ознаками цього злочину вимоги кримінально-процесуального закону не порушив. Не порушені вимоги кримінально-процесуального закону й при розслідуванні кримінальної справи, у тому числі при проведенні відтворення обстановки та обставин події, при призначенні та проведенні експертиз, роз’ясненні прав учасникам процесу, при пред’явленні ОСОБА_2 обвинувачення та ознайомленні його з матеріалами кримінальної справи. Тому доводи апеляції в цій частині відхиляє. Колегія суддів також вважає, що окремі неточності в показаннях свідків щодо обставин дорожньо-транспортної пригоди, істотно не впливають на висновки суду про доведеність вини ОСОБА_2 в інкримінованому йому злочині, пов’язані з їх сприйняттям та усвідомленням, а також зі спливом значного періоду часу після скоєного.
Доводи апеляції про те, що ОСОБА_2 призначено суворе покарання, колегія суддів відхиляє з таких підстав.
Так, з вироку вбачається, що судом першої інстанції при призначенні засудженому ОСОБА_2 покарання враховані характер і ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, те, що злочин є тяжким, конкретні обставини, за яких його скоєно, дані про його особу та обставини, що пом’якшують його покарання. При оцінці доводів апеляції колегія суддів враховує те, що ОСОБА_2 під час розгляду справи апеляційним судом вину у вчиненні злочину не визнав, не розкаявся, на протязі тривалого часу ухилявся від суду й не вживав заходи спрямовані на відшкодування заподіяної злочином як матеріальної, так і моральної шкоди. З урахуванням наведеного, колегія суддів висновки суду першої інстанції при призначенні ОСОБА_2 покарання вважає належним чином обґрунтованими, - призначене покарання справедливим.
Одночасно, колегія суддів вважає, що, стягнувши із засудженого ОСОБА_2 на користь потерпілого ОСОБА_4 моральну шкоду в розмірі 300000 (триста тисяч ) гривень, судом першої інстанції не враховані вимог ст. 119-122 ЦПК України, зокрема, те, що в поданій ОСОБА_4 заяві не вказується прізвище, ім’я по батькові позивача та відповідача, їх місце проживання, зміст позовних вимог, викладення обставин, якими позивач обґрунтовує розмір моральної шкоди, дату її подання. Крім того, до позовної заяви не додана її копія. Тому вирок суду в частині розв’язання цивільного позову на користь потерпілого ОСОБА_4 підлягає скасуванню, а апеляція в цій частині задоволенню.
Керуючись ст. ст. 365, 366, 379 КПК України, апеляційний суд, -
У Х В А Л И В :
апеляцію, яку подав адвокат ОСОБА_1 в інтересах засудженого ОСОБА_2 задовольнити частково.
Вирок Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 04 лютого 2011 року в частині розв’язання цивільного позову потерпілого ОСОБА_4 скасувати, а справу в цій частині направити на новий судовий розгляд до того ж суду в порядку цивільного судочинства.
У решті цей вирок щодо засудженого ОСОБА_2 залишити без зміни.
Судді: