Справа № 2- 3164/2008
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 січня 2008 року Приморський районний суд міста Одеси
у складі : головуючого - судді Ільченко Н.А.
при секретарі Шнуровенко В.А.
за участю адвоката ОСОБА_1.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, Третьої одеської державної нотаріальної контори, треті особи : ОСОБА_4, приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_5, КП „Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості”, Управління земельних ресурсів у місті Одеса, Дачно-будівельний кооператив „Науковий працівник Держуніверситету”, про визнання недійсними договорів дарування і свідоцтва про право на спадщину, встановлення факту прийняття спадщини і визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом, зобов'язання внести зміни у правовстановлюючі документі та зобов'язання виключити з членів кооперативу ;
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_2. пред'явила в Приморський районний суд м.Одеси позов до ОСОБА_3. і Третьої одеської державної нотаріальної контори, зазначивши у якості третіх осіб - ОСОБА_4, приватного нотаріуса ОСОБА_5, КП „ОМБТІ та РОН”, Управління земельних ресурсів у місті Одеса і ДБК „Науковий працівник Держуніверситету”, вимагаючи :
- визнати недійсним договір дарування від 04.11.2004р., посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_5 за р.№ 3738, згідно якому ОСОБА_4, діючи від імені ОСОБА_6. на підставі нотаріально посвідченої довіреності від 03.08.2004р., подарувала, а ОСОБА_7. прийняла у дар 20/1000 частин ДБК „Науковий робітник Держуніверситету”, що знаходиться в м.Одесі по АДРЕСА_1 ;
- визнати недійсним договір дарування від 04.11.2004р., посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_5 за р.№ 3740, згідно якому ОСОБА_4, діючи від імені ОСОБА_6. на підставі нотаріально посвідченої довіреності від 03.08.2004р., подарувала, а ОСОБА_7. прийняла у дар земельну ділянку площею 0,0650 га, розташовану по АДРЕСА_1 в м.Одесі ;
- визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за заповітом померлої ІНФОРМАЦІЯ_2. ОСОБА_7. на ім'я її сина ОСОБА_3., видане 06.07.2006р. державним нотаріусом Третьої одеської державної нотаріальної контори Тюменцевою Л.І. і зареєстроване за р.№ 2-2089;
- встановити факт прийняття нею, ОСОБА_2, спадщини, що відкрилася після смерті її сина ОСОБА_6, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1. ;
- визнати за нею, ОСОБА_2, право власності на : 20/1000 частин ДБК „Науковий працівник Держуніверситету”, що знаходиться в м.Одесі по АДРЕСА_1, та земельну ділянку площею 0,0650 га, розташовану по АДРЕСА_1 в м.Одесі, в порядку спадкування за законом після смерті її сина ОСОБА_6, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1. ;
- зобов'язати КП „ОМБТІ та РОН” та Управління земельних ресурсів у місті Одеса внести зміни у правовстановлюючі документи ;
- і зобов'язати ДБК „Науковий працівник Держуніверситету” виключити ОСОБА_7. та ОСОБА_3. з членів цього кооперативу.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач ОСОБА_2. вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_1. помер її син ОСОБА_6, а 04.11.2004р. його колишня дружина ОСОБА_4, з якою її син був розлучений, діючи від імені ОСОБА_6. на підставі довіреності від 03.08.2004р., достеменно знаючи про смерть ОСОБА_6., відчужила 20/1000 частин ДБК „Науковий працівник Держуніверситету”, що знаходиться в м.Одесі по АДРЕСА_1, а також земельну ділянку площею 0,0650 га, розташовану по АДРЕСА_1 в м.Одесі, що належали померлому ОСОБА_6, на користь ОСОБА_7. на підставі зазначених вище двох договорів дарування за р.№ 3738 і р.№ 3740. Проте згідно вимогам ст.248 ЦК України представництво ОСОБА_4. за довіреністю ОСОБА_6. від 03.08.2004р. припинилося ІНФОРМАЦІЯ_1., тобто в день смерті ОСОБА_8, а тому ОСОБА_4 не мала права 04.11.2004р. вчиняти правочини від імені померлого ОСОБА_6. Отже вказані договори дарування від 04.11.2004р. за р.№ № 3738, 3740 згідно ст.203 і ст.236 є недійсними з моменту їх вчинення.
ІНФОРМАЦІЯ_2. ОСОБА_7. померла, і згідно із заповітом від 06.09.2004р. усе своє майно вона заповідала своєму синові ОСОБА_3, який 06.07.2006р. отримав у Третій одеській державній нотаріальній конторі свідоцтво про право на спадщину за заповітом на 20/1000 частин спірної дачі та на спірну земельну ділянку площею 0,0650 га на своє ім'я за р.№ 2-2089. Але оскільки правочини, на підставі яких спадкодавець ОСОБА_7. набула право власності на спірне майно, є недійсними, а тому і вказане свідоцтво про право на спадщину за заповітом на ім'я ОСОБА_3. також є недійсним.
Також позивач зазначає, що у липні 2004 року вона впала і пошкодила ногу, а 31.10.2004р. впала вдруге та поламала шийку лівого стегна, довгий час знаходилася у гіпсі, але внаслідок неправильно зрісшогося перелому до цього часу не має можливості ходити, прикута до ліжка, потребує постійної сторонньої допомоги, тому вона з поважних причин своєчасно не звернулася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини. Разом з тим, вона постійно проживала разом із своїм сином ОСОБА_6. на дачі, що розташована на земельній ділянці по АДРЕСА_1 в м.Одесі, є капітальним будинком і придатна для проживання у зимній період, а також вона є спадкоємцем першої черги за законом свого померлого сина, отже згідно ч.3 ст.1268 ЦК України вважається такою, що прийняла спадщину, яка складається в цілому із 20/1000 частин ДБК „Науковий працівник Держуніверситету”, що знаходиться в м.Одесі по АДРЕСА_1, та земельної ділянки площею 0,0650 га, розташованої по АДРЕСА_1 в м.Одесі, що належали її померлому синові на підставі договору дарування, посвідченого 12.05.1998р. приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_9. за р.№ 3641, і отриманого померлим в установленому порядку у 2000 році Державного акту на право власності на земельну ділянку.
Крім того, позивач вказує, що лише у квітні 2006 року вона довідалася про наявність договорів дарування від 04.11.2004р. за р.№№ 3738, 3740, посвідчених приватним нотаріусом ОСОБА_5, на підставі яких ОСОБА_4. від імені померлого ОСОБА_6. по довіреності від 03.08.2004р. було відчужене спірне нерухоме майно на користь ОСОБА_7., у зв'язку з чим позивач, посилаючись на цю обставину та на тяжкий стан свого здоров'я, просить суд визнати поважною причину пропуску неї строку для звернення в суд з даним позовом і поновити їй цей строк.
У судовому засіданні представник позивача - ОСОБА_10. і адвокат ОСОБА_1. підтримали позов, підтвердили викладені вище обставини і наполягали на задоволені позовних вимог позивача в повному обсязі.
Завідуюча Третьої одеської державної нотаріальної контори Пучкова І.А. просила суд розглянути справу без участі представника цієї держнотконтори й прийняти рішення за розсудом суду, про що надала суду свої письмові заяви від 20.06.2007р. за № 3214 та від 18.07.2007р. за № 2725.
Відповідач ОСОБА_3. у судове засідання не з'явився і причину своєї неявки суду не повідомив, а в матеріалах справи наявні відомості, що за відомою суду адресою відповідач не знаходиться і члени його сім'ї від отримання телеграми про виклик відповідача в суд, як це передбаченою ч.6 ст.74 ЦПК України, відмовилися. Заява відповідача про зміну місця проживання або місцезнаходження до суду не надходила.
Вирішуючи дану справу, суд виходить з вимог ч.1 ст.77 ЦПК України, якою визначено, що сторони, які беруть участь у справі, зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання ( перебування, знаходження) під час провадження у справі, а у разі відсутності заяви про зміну свого місця проживання судова повістка надсилається на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо особа за цією адресою більше не проживає.
Виходячи з наведеного, суд вважає, що відповідач ОСОБА_3. про дату і місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Голова ДБК „Науковий працівник Держуніверситету” визнав позов і просив розглянути справу за відсутності представника цього кооперативу, про що надав суду свою письмову заяву від 10.01.2008р.
Представник Управління земельних ресурсів у місті Одеса Труба А.О. просив суд розглянути справу за його відсутності та ухвалити рішення за розсудом суду, про що надав суду свою письмову заяву від 08.11.2007р. за № 7-5-02/555.
КП „ОМБТІ та РОН” про дату і місце розгляду справи повідомлено належним чином, про що свідчить розписка про одержання ним судової повістки, причину неявки свого представника суду не повідомило.
Приватний нотаріус ОСОБА_5 про час і місце наступного судового засідання була повідомлена судом під розписку відповідно до вимог ч.5 ст.74 ЦПК України, що підтверджується наявним у матеріалах справи довідковим листом від 13.12.2007р.
Третя особа ОСОБА_4 від отримання судових повісток відмовилася і причину своєї неявки суду не повідомила.
Дослідивши матеріали справи і заслухавши пояснення представника позивача, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Статтею 248 ЦК України визначено, що представництво за довіреністю припиняється у разі смерті особи, яка видала довіреність.
Згідно ч.1 і ч.2 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам, а особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.
Частинами 1 і 2 ст.215 ЦК України визначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою статті 203 цього Кодексу; недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).
Відповідно до ст.236 ЦК України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.
Згідно ст.388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яке не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача у разі, якщо майно вибуло з володіння власника не з його волі іншим шляхом. Але якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках.
Крім того, вирішуючи даний спір, суд виходить з того, що положення ч.4 ст.41 Конституції України про те, що ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності, не виключає можливості застосування ст.388 ЦК України.
Судом установлено, що 32/1000 частин ДБК „Науковий працівник Держуніверситету”, який розташований в м.Одесі по АДРЕСА_1 належали на праві особистої приватної власності позивачці ОСОБА_2 на підставі Свідоцтва про право власності за № НОМЕР_1, виданого виконкомом Одеської міськради народних депутатів на підставі розпорядження УЖКГ Одеського міськвиконкому від 06.06.1997р. № 209 замість реєстраційного посвідчення, виданого ОМБТІ 22.02.1995р. і зареєстрованого за р.№ 127 на стор. 55 в книзі 6с. (а.с.20, 11).
В подальшому позивач ОСОБА_2. відчужила 20/1000 частин ДБК „Науковий працівник Держуніверситету”, що знаходиться в м.Одесі по АДРЕСА_1 на користь свого сина ОСОБА_6 за договором дарування від 12.05.1998р., посвідченим приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_9. за р.№ 3641, зареєстрованим в Одеському МБТІ та РОН 15.05.1998р. під р.№ 127 на стор.23 в книзі 11с., після чого рішенням загальних зборів ДБК „Науковий працівник Держуніверситету” від 20.09.1998р. (протокол № 5) ОСОБА_6. було прийнято в члени цього ДБК.
Отримавши у власність 20/1000 частин ДБК „Науковий працівник Держуніверситету”, що знаходиться в м.Одесі по АДРЕСА_1, ОСОБА_6 у 2000 році в установленому порядку отримав Державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,0650 га, розташовану по АДРЕСА_1.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 помер, про що Першим відділом РАЦСу Приморського районного управління юстиції м.Одеси ІНФОРМАЦІЯ_1. зроблено запис № 7120 в книзі реєстрації актів про смерть, а також видане Свідоцтво про смерть серії НОМЕР_2.
Проте ОСОБА_4, після смерті ОСОБА_6., діючи від імені померлого на підставі нотаріально посвідченої приватним нотаріусом ОСОБА_5 довіреності від 03.08.2004р. за р.№ 2028, відчужила належні померлому 20/1000 частин ДБК „Науковий працівник Держуніверситету”, що знаходиться в м.Одесі по АДРЕСА_1, на користь ОСОБА_7 за договором дарування від 04.11.2004р., посвідченим приватним нотаріусом ОСОБА_5 за р.№ 3738.
Крім того, ОСОБА_4, діючи від імені ОСОБА_6. на підставі нотаріально посвідченої приватним нотаріусом ОСОБА_5 довіреності від 03.08.2004р. за р.№ 2028, також відчужила належну померлому ОСОБА_6 земельну ділянку площею 0,0650 га, розташовану по АДРЕСА_1, на користь ОСОБА_7. за договором дарування від 04.11.2004р., посвідченим приватним нотаріусом ОСОБА_5 за р.№ 3740.
Також судом установлено, що на підставі договору дарування від 04.11.2004р. за р.№ 3738, КП „ОМБТІ та РОН” 10.11.2004р. були зареєстровані 20/1000 частин ДБК „Науковий працівник Держуніверситету”, що знаходиться в м.Одесі по АДРЕСА_1, на праві приватної власності за ОСОБА_7. під р.№ 127 на стор.157 в книзі 16с., а на підставі договору дарування від 04.11.2004р. за р.№ 3740 Одеським міським управлінням земельних ресурсів 22.02.2005р. був виданий на ім'я ОСОБА_7. Державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,0650 га, розташовану по АДРЕСА_1, серії НОМЕР_3, зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010550501985.
Рішенням загальних зборів ДБК „Науковий працівник Держуніверситету” від 18.11.2004р. (протокол № 16) ОСОБА_7. було прийнято в члени цього ДБК.
ІНФОРМАЦІЯ_2. ОСОБА_7 померла, залишивши заповіт від 06.09.2004р., посвідчений Першою одеською державною нотаріальною конторою за р.№ 1-512, яким заповіла усе своє майно своєму синові ОСОБА_3, і на підставі цього заповіту Третьою одеською державною нотаріальною конторою 06.07.2006р. було видане на ім'я ОСОБА_3. Свідоцтво про право на спадщину за заповітом за р.№ 2-2089. З вказаного Свідоцтва про право на спадщину за заповітом вбачається, що спадкове майно, на яке видане це свідоцтво, складається з земельної ділянки площею 0,0650 гектарів, що розташована у м.Одесі по АДРЕСА_1, що належала померлій ОСОБА_7. на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_3, виданого Одеським міським управлінням земельних ресурсів 22.02.2005р., зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010550501985.
Виходячи з викладеного, суд доходить висновку, що відповідно до п.6 ст.248 ЦК України ОСОБА_4 не мала права укладати від імені померлого ІНФОРМАЦІЯ_1. ОСОБА_6. вказані вище два договори дарування від 04.11.2004р. за р.№№ 3738, 3740. Таким чином, вчинення ОСОБА_4. цих правочинів дарування суперечить вимогам закону, отже згідно ст.215 ЦК України ці правочини є недійсними з моменту їх вчинення. У зв'язку з тим що судом установлено, що майном, яке є предметом за зазначеними двома договорами дарування, фактично користується позивач ОСОБА_2., а тому суд вважає зайвим застосування у даному випадку до цих правичинів наслідків, передбачених ст.216 ЦК України.
Крім того, суд вважає, що виданий Одеським міським управлінням земельних ресурсів 22.02.2005р. на ім'я ОСОБА_7. Державний акт на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_3 також підлягає визнанню недійсним, але позивачем не пред'явлені такі вимоги, а згідно ч.1 ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог, - отже суд не може вийти за межі заявлених позивачем позовних вимог, чим, у свою чергу, зумовлюється неможливість як вирішення судом питання щодо визнання недійсним виданого Третьою державною нотаріальною конторою Свідоцтва про право на спадщину за заповітом на ім'я ОСОБА_3. від 06.07.2006р. за р.№ 2-2089, так і вирішення питання щодо визнання за позивачем права власності на цю земельну ділянку в порядку спадкування першої черги за законом.
Одночасно суд погоджується з доводами позивача стосовно того, що через те, що у липні 2004 року вона впала і пошкодила ногу, 31.10.2004р. впала вдруге та поламала шийку лівого стегна і довгий час знаходилася у гіпсі, але внаслідок неправильно зрісшогося перелому до цього часу не має можливості ходити, прикута до ліжка, потребує постійної сторонньої допомоги, - а тому вона з поважних причин своєчасно не звернулася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини. Разом з тим, на момент відкриття спадщини позивач постійно проживала разом із своїм сином ОСОБА_6. на дачі, що розташована на земельній ділянці по АДРЕСА_1 в м.Одесі, та є капітальним будинком і придатна для проживання у зимній період, а також є спадкоємцем першої черги за законом свого померлого сина, отже згідно ч.3 ст.1268 ЦК України вважається такою, що прийняла спадщину, яка складається із 20/1000 частин ДБК „Науковий працівник Держуніверситету”, що знаходиться в м.Одесі по АДРЕСА_1.
Вимоги позивача щодо зобов'язання КП „ОМБТІ та РОН” і Управління земельних ресурсів у місті Одесі внести зміни у правовстановлюючі документи не конкретизовані, а тому не підлягають задоволенню.
Вимоги позивача щодо зобов'язання ДБК „Науковий працівник Держуніверситету” виключити ОСОБА_7. з членів цього кооперативу є обґрунтованими і підлягають задоволенню, але аналогічні вимоги позивача щодо виключення ОСОБА_3. з членів зазначеного кооперативу є неспроможними, оскільки кооперативом не приймалося рішення про прийняття відповідача у члени кооперативу.
Вимоги позивача щодо поновлення строку звернення до суду з даним позовом є безпідставними, оскільки позивач, звернувшись до суду з цим позовом 10.07.2006р., встановлений законом строк позовної давності не пропустила.
На підставі викладеного і керуючись ст.ст.10,11,88,209,212,214-215 ЦПК України, ст.ст.203,215,216,236,248,1261, ч.3 ст.1268 ЦК України, суд, -
ВИРІШИВ :
Позов ОСОБА_2 задовольнити частково.
Визнати недійсним договір дарування від 04 листопада 2004р., посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_5 за р.№ 3738, згідно якому ОСОБА_4, діючи від імені ОСОБА_6 на підставі нотаріально посвідченої довіреності від 03.08.2004р. за р.№ 2028, подарувала, а ОСОБА_7 прийняла у дар 20/1000 частин ДБК „Науковий робітник „Держуніверситету”, що знаходиться в м.Одесі по АДРЕСА_1.
Визнати недійсним договір дарування від 04 листопада 2004р., посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_5 за р.№ 3740, згідно якому ОСОБА_4, діючи від імені ОСОБА_6 на підставі нотаріально посвідченої довіреності від 03.08.2004р. за р.№ 2028, подарувала, а ОСОБА_7 прийняла у дар земельну ділянку площею 0,0650 га, розташовану по АДРЕСА_1 в м.Одесі.
Встановити факт прийняття ОСОБА_2 спадщини, що відкрилася після смерті її сина ОСОБА_6 та складається з 20/1000 частин ДБК „Науковий працівник Держуніверситету”, що знаходиться в м.Одесі по АДРЕСА_1.
Визнати за ОСОБА_2 право власності на 20/1000 частин ДБК „Науковий працівник Держуніверситету”, що знаходиться в м.Одесі по АДРЕСА_1, в порядку спадкування першої черги за законом після смерті ОСОБА_6, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1.
Зобов'язати Дачно-будівельний кооператив „Науковий працівник Держуніверситету” виключити ОСОБА_7 з членів цього кооперативу.
В решті позовних вимог ОСОБА_2. відмовити.
Стягнути з ОСОБА_3 :
- судові витрати у розмірі 216 (двісті шістнадцять) грн. 00 коп. на користь ОСОБА_2 ;
- і судові витрати у розмірі 1 514 (одна тисяча п'ятсот чотирнадцять) грн. 00 коп. на користь держави.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через Приморський районний суд м.Одеси шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.
Суддя Н.А.Ільченко