Справа № 2 - 3144/2008
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 січня 2008 року Приморський районний суд міста Одеси
у складі : головуючого - судді Ільченко Н.А.
при секретарі Шнуровенко В.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Одесі цивільну справу за позовом Відкритого акціонерного товариства „Державний ощадний банк України” в особі Одеського міського відділення № 7860 відкритого акціонерного товариства „Державний ощадний банк України” до ОСОБА_1 про розірвання кредитного договору і стягнення заборгованості за кредитним договором зі зверненням стягнення на усе майно боржника ;
ВСТАНОВИВ :
26.10.2007р. позивач звернувся в суд з позовом до відповідача про розірвання кредитного договору № 391 від 03.09.2004р. та стягнення заборгованості за цим кредитним договором в сумі 26 391,13 грн. із зверненням стягнення на усе майно боржника, вказуючи наступне.
За вказаним
кредитним договором позивач надав відповідачеві ОСОБА_1. кредит в сумі 32 100,00
грн. строком на 60 місяців з терміном остаточного погашення кредиту не пізніше
03.09.2009р., і відповідно до умов цього кредитного договору відповідач
ОСОБА_1. зобов'язався повертати отриманий кредит та сплачувати відсотки за
користування кредитом в розмірі 20% річних у встановлені строки.
В забезпечення вимог позивача, що витікають з кредитного договору № 391 від 03.09.2004р., було укладено договір застави транспортного засобу, а саме - автомобілю марки „Toyota Windom”, 1995 року випуску, який належить відповідачеві ОСОБА_1. на праві приватної власності.
Відповідно до п.п.1.4. укладеного кредитного договору, відповідач зобов'язався здійснювати погашення кредиту та сплату відсотків за користування ним щомісячно ануїтетними платежами в сумі 535,00 грн. шляхом внесення готівки до каси банку, починаючи з вересня 2004р. не пізніше останнього робочого дня звітного місяця.
Крім того, згідно п. п.4.1, 4.1.1. кредитного договору за невиконання або неналежне виконання взятих на себе зобов'язань по кредитному договору, сторони несуть відповідальність в порядку та умовах, обумовлених в договорі, а саме - за порушення взятих на себе зобов'язань по поверненню основної суми кредиту позичальник зобов'язується сплатити на користь банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на період, за який сплачується пеня, від суми платежу, за кожен день прострочення.
Однак, встановлені договором терміни повернення наданого кредиту (основної суми) та сплати відсотків за кредит позичальником не дотримуються, у зв'язку з чим станом на 22.10.2007р. за укладеним кредитним договором за відповідачем утворилася заборгованість в сумі 26 391,13 грн., яка складається з : заборгованості за кредитом в сумі 23 794,36 грн., заборгованості за відсотками в сумі 1 994,81 грн., пені за кредитом в сумі 562,23 грн., та пені за відсотками в сумі 39,73 грн.
17.09.2007р. позивачем направлена відповідачу претензія № 06/2683 про виниклу заборгованість і необхідність її погашення, але ця претензія залишена без відповіді і задоволення.
У зв'язку з такими обставинами, позивач вважає, що відповідач в односторонньому порядку відмовився від виконання кредитного договору № 391 від 03.09.2004р. в частині погашення основного боргу за кредитом і нарахованих відсотків.
В судовому засіданні представник позивача підтримала позов, підтвердила вказані вище обставини і наполягала на задоволені позову в повному обсязі, посилаючись, що при укладені кредитного договору з ОСОБА_1. позивач розраховував на своєчасне повернення відповідачем кредиту та своєчасну сплату ним відсотків за користуванням кредитом, але через істотне порушення відповідачем кредитного договору позивач значною мірою позбавляється цього, що, в свою чергу, є підставою для розірвання цього договору.
Відповідач про дату і місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить зворотне поштове повідомлення про одержання ним судової повістки, але у судове засідання не з'явився і причину своєї неявки суду не повідомив. Заяви відповідача про розгляд справи за його відсутності до суду не надходило.
Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді
справи, що відповідає положенням ст.224 ЦПК України.
Судом установлені такі факти і відповідні їм правовідносини.
Згідно ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша кредитна установа зобов'язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Судом установлено, що згідно з укладеним між сторонами кредитним договором № 391 від 03 вересня 2004 року позивач надав відповідачеві ОСОБА_1. кредит в сумі 31 100, грн. строком на 60 місяців з терміном остаточного погашення кредиту не пізніше 03 вересня 2009 року з оплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 20 % річних.
Відповідно до п.п.1.4. цього кредитного договору відповідач зобов'язався здійснювати погашення кредиту та сплату відсотків за користування ним щомісячно ануїтетними платежами в сумі 535,00 грн. шляхом внесення готівки до каси банку, починаючи з вересня 2004р. не пізніше останнього робочого дня звітного місяця.
Згідно п. п.4.1, 4.1.1. зазначеного кредитного договору за невиконання або неналежне виконання взятих на себе зобов'язань по договору сторони несуть відповідальність в порядку та умовах, обумовлених в договорі, а саме - за порушення взятих на себе зобов'язань по поверненню основної суми кредиту позичальник зобов'язується сплатити на користь банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на період, за який сплачується пеня, від суми платежу, за кожен день прострочення.
Крім того, в забезпечення вимог позивача, що витікають з кредитного договору № 391 від 03.09.2004р., було укладено договір застави транспортного засобу, а саме - автомобілю марки „Toyota Windom”, 1995 року випуску, який належить відповідачеві ОСОБА_1. на праві приватної власності.
17.09.2007р. позивачем направлена відповідачу претензія № 06/2683 про виниклу заборгованість за кредитним договором і необхідність її погашення, яка отримана відповідачем 27.09.2007р., але ця претензія залишена ОСОБА_1. без відповіді і задоволення.
Через невиконання ОСОБА_1. своїх зобов'язань за кредитним договором № 391 від 03.09.2004р., загальний розмір його заборгованості по договору станом на 22.10.2007р. склав 26 391,13 грн., а саме : заборгованість за кредитом в сумі 23 794,36 грн., заборгованість за відсотками в сумі 1 994,81 грн., пеня за кредитом в сумі 562,23 грн., та пеня за відсотками в сумі 39,73 грн.
За таких обставинах, суд погоджується з доводами позивача та його представника відносно того, відповідач в односторонньому порядку відмовився від виконання кредитного договору № 391 від 03.09.2004р. в частині погашення основного боргу за кредитом і нарахованих відсотків.
Відповідно до вимог ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ч.2 ст.651 ЦК України договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною. Істотнім є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладені договору.
Враховуючи наведене, суд також погоджується з доводами представника позивача відносно того, при укладені кредитного договору з ОСОБА_1. позивач розраховував на своєчасне повернення відповідачем кредиту та на своєчасну сплату ним відсотків за користуванням кредитом, але через істотне порушення відповідачем кредитного договору позивач позбавляється цього, що, в свою чергу, є підставою для розірвання кредитного договору.
Разом з тим, позовні вимоги позивача щодо звернення стягнення заборгованості відповідача за кредитним договором № 391 від 03.09.2004р. на усе майно відповідача, за думкою суду, є необґрунтованими та передчасними, оскільки це питання може бути вирішено в порядку примусового виконання рішення суду, а вимоги про звернення стягнення заборгованості за цим кредитним договором на транспортний засіб, який є предметом укладеного між сторонами договору застави від 03.09.2004р., позивачем не заявлені.
На підставі викладеного і керуючись ст.ст.526,549,610,611,625,651,1048,1054 ЦК України, ст.ст.88,209,212,214-215,224-226 ЦПК України, суд , -
ВИРІШИВ :
Позов Відкритого акціонерного товариства „Державний ощадний банк України” в особі Одеського міського відділення № 7860 відкритого акціонерного товариства „Державний ощадний банк України” до ОСОБА_1 про розірвання кредитного договору і стягнення заборгованості за кредитним договором зі зверненням стягнення на усе майно боржника - задовольнити частково.
Розірвати кредитній договір № 391 від 03 вересня 2004 року, укладений між Відкритим акціонерним товариством „Державний ощадний банк України” і ОСОБА_1.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Відкритого акціонерного товариства „Державний ощадний банк України” в особі Одеського міського відділення № 7860 відкритого акціонерного товариства „Державний ощадний банк України” (р/р 36786900040001 в Одеському відділенні № 7860 ВАТ „Ощадбанк”, МФО 388078, код ЕДРПОУ 02763469, адреса : 65045, м.Одеса, вул.Буніна,40) :
1) заборгованість за кредитним договором № 391 від 03 вересня 2004 року в сумі 26 391 (двадцять шість тисяч триста дев'яноста одна) грн. 13 коп.;
2) та судові витрати в сумі 293 (двісті дев'яносто три) грн. 91 коп.
В решті позовних вимог відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10 днів з дня отримання його копії.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду
Одеської області через Приморський районний суд м.Одеси шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до суду апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.
Суддя Н.А.Ільченко