Справа  2-а-156/11

                                                                        ПОСТАНОВА                                       

                                                                 ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

  08 лютого 2011 року                                                                                                       смт. Романів

          Романівський районний суд Житомирської області в особі судді Кравчук В.П.,                                                                                           розглянувши в порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом   ОСОБА_1  до управління Пенсійного фонду України в Романівському районі Житомирської області про визнання дій неправомірними та зобов’язання здійснити нарахування соціальної допомоги, як дитині війни ,-

                                                    В С Т А Н О В И В:  

          27 січня 2011 року до суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1  до відповідача - управління Пенсійного фонду України в Романівському районі Житомирської області про визнання дій неправомірними та зобов’язання здійснити нарахування соціальної допомоги, як дитині війни, де позивач просить визнати дії відповідача, щодо не нарахування щомісячної соціальної допомоги в розмірі 30% пенсії за віком, як дитині війни неправомірними;  зобов'язати  відповідача  здійснити перерахунок та виплату щомісячної соціальної допомоги в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком в межах строку позовної давності на час звернення до суду та подальшого нарахування та виплату щомісячно соціальної допомоги згідно зміни розміру мінімальної пенсії за віком.  

         Положення закону, якими суд керувався і на підставі яких  виніс рішення:

    -     статей 8, 19, 22, 46, 124, 129, 152 Конституції України;    

   -     ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" №2195-IV від 18 листопада 2004 року;  

   -     Рішення Конституційного Суду України №6-рп/2007 від 09.07.2007 року;  

   -     Рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. за №10-рп/2008 року;

   -  статей 10, 28, 81 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»;

   -    Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини»;   

  -     Закону України «Про пенсійне забезпечення»;  

  -  Положення «Про Пенсійний Фонд України», затвердженого постановою Правління Пенсійного Фонду України від 30.04.2002 року;   

  -     Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік»від 27.04.2010 року;   

  -   Постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян»№ 530 від 28 травня 2008 року;   

  -     статті 1 Протоколу №1 до Конвенції;   

  -     Ухвала Вищого адміністративного суду України від 3 лютого 2010 року;   

  -     статей  2  ч.2,  5  ч.1,  94, 158- 159 ч. 3,  183-2,  256 ч.1  КАС України.

      З наданих  сторонами  письмових доказів вбачається, що позивач ОСОБА_1 має встановлений статус «Дитина війни»і отримує пенсію, нарахування та виплату якої здійснює відповідач (а.с.7, 8-9, 10).

      Виходячи із системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими та відповідно такими, що підлягають частковому задоволенню.  

      Суд не бере до уваги заперечення відповідача про те, що питання обчислення підвищення до пенсії дітям війни залишилося неврегульованим та на відсутність належного бюджетного фінансування передбачених Законом України "Про соціальний захист дітей війни", оскільки вимоги позивачки законодавчо обґрунтовані, а відсутність належного бюджетного фінансування для доплат до пенсії, як дітям війни,  не може бути причиною невиконання покладених на управління Пенсійного фонду України зобов'язань, оскільки реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно - правових актах національного законодавства  не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.  

      Позовні вимоги в частині  зобов’язання відповідача в подальшому  щомісячно  виплачувати надбавку до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком,  відповідно до рішення Конституційного суду України №10-рп/2008 року від 22.05.2008 року не  підлягають задоволенню з огляду на те, що рішення суду не може прийматися як застереження від будь-яких порушень, та не може бути умовним, а розглядати справу та приймати рішення на майбутнє, приймаючи за наявні неіснуючі порушення, суперечить чинному законодавству.   

     Судові витрати по справі підлягають розподілу у відповідності до  ст.94 КАС України.       

       Керуючись статтями 94, 158, 159, 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя –    

                                                      П О С Т А Н О В И В :            

      Позов ОСОБА_1  до управління Пенсійного фонду України в Романівському районі Житомирської області про визнання дій неправомірними та зобов’язання  здійснити нарахування соціальної допомоги, як дитині війни  задовольнити частково.   

     Визнати дії управління Пенсійного фонду України у Романівському районі Житомирської області  щодо не нарахування щомісячної соціальної допомоги в розмірі 30 відсотків пенсії за віком як „дитині війни ”- неправомірними.

     Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Романівському районі Житомирської області здійснити перерахунок та виплату надбавки до пенсії як «дитині війни»ОСОБА_1  , згідно ст.6 Закону України „ Про соціальний захист дітей війни” у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, визначеної відповідно до ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» за період з 27 липня 2010 року по 27 січня 2011 року,  включно.

      В решті позовних  вимог відмовити.

      Обов’язок відповідача Управління Пенсійного фонду України в Романівському районі Житомирської області  виконати постанову негайно.  

      Постанова за результатами скороченого провадження може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку.   

      Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку також іншими особами у зв’язку з тим, що суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов’язки.  

      Строк для подання апеляційної скарги стороною або іншою особою, яка брала участь у справі, обчислюється з моменту отримання копії постанови.

      Апеляційна скарга на постанову суду подається  до Апеляційного адміністративного суду м. Житомира через Романівський  районний суд Житомирської області  протягом десяти днів з моменту  отримання копії постанови.

     У разі оскарження в апеляційному порядку постанови, прийнятої у скороченому провадженні, ухвала суду апеляційної інстанції по такій справі є остаточною і оскарженню не підлягає.    

        Суддя                                                                                                 В.П. Кравчук