ВОЛОДИМИРЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-а-2374/11

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

                    "01" червня 2011 р.  

          Суддя Володимирецького районного суду Рівненської області Закревський Л.В., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Володимирецької районної державної адміністрації про зобов’язання нарахувати та виплатити допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1, звернувся до суду з позовом до управління праці та соціального захисту населення Володимирецької районної державної адміністрації про зобов’язання нарахувати допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що позивач перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та він і дитина є постраждалими від Чорнобильської катастрофи, однак допомога по догляду за дитиною виплачується у неналежному розмірі, що і стало підставою для звернення до суду.

     Від відповідача надійшли письмові заперечення проти позову, в яких відповідач вказав, що позивачу допомога по догляду за дитиною призначена відповідно до Закону України “Про державну допомогу сім’ям з дітьми». Покликаючись на ст. 56 Закону України “Про Державний бюджет України на 2010 рік”, ст.95 Конституції України, ст. 4 Бюджетного кодексу України, вказує, що видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків визначаються виключно законом про Державний бюджет України; положення нормативно-правових актів застосовуються лише в частині, в якій вони не суперечать положенням Закону про Державний бюджет України. Управління праці та соціального захисту населення Володимирецької райдержадміністрації забезпечує виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірах, визначених Верховною Радою України в законі про Державний бюджет на відповідний рік. Просить відмовити у задоволенні позову.  

Суддя, дослідивши та оцінивши подані сторонами докази у справі, прийшов до висновку про часткове задоволення позову, при цьому встановив та врахував наступне.

Позивач ОСОБА_1, є батьком ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про народження НОМЕР_1. Малолітня ОСОБА_2 належить до дітей, потерпілих від Чорнобильської катастрофи, що підтверджується посвідченнями серії НОМЕР_2.

Із матеріалів справи встановлено, що позивач перебуває на обліку в управлінні праці та соціального захисту населення Володимирецької районної державної адміністрації та отримує допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Відповідно до ст. 13 Закону України “Про державну допомогу сім’ям з дітьми” (в редакції, яка діяла до 01.01.2008 року), право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за цим Законом має не застрахована в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування особа, яка фактично здійснює догляд за дитиною.

Розмір державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку визначений ч.1 ст. 15 Закону України “Про державну допомогу сім’ям з дітьми”, відповідно до якої допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається в розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

Відповідно до п.10 ст.30 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” батькам потерпілих дітей, допомога по догляду за потерпілою дитиною до досягнення нею трирічного віку виплачується в подвійному розмірі допомоги, передбаченої законодавством України, незалежно від факту роботи.

Таким чином, позивач у відповідності до вимог вказаних нормативних актів має право на отримання державної допомоги по догляду за дитиною в подвійному розмірі прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, зокрема з повідомлення управління праці та соціального захисту населення Володимирецької районної державної адміністрації №2/437 від 26.04.2011 року , позивачу виплачується державна допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі, що є меншим від подвійного розміру прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку.

Посилання відповідача на норми Закону України «Про державний бюджет України на 2010 рік»є безпідставними і не приймаються судом до уваги з огляду на таке.

В рішенні Конституційного Суду у справі за конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статей 29, 36, частини другої статті 56, частини другої статті 62, частини першої статті 66, пунктів 7, 9, 12, 13, 14, 23, 29, 30, 39, 41, 43, 44, 45, 46 статті 71, статей 98, 101, 103, 111 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" (справа про соціальні гарантії громадян) від 9 липня 2007 року  N6-рп/2007 Конституційним Судом України визначено, що закон про Державний бюджет України як правовий акт, чітко зумовлений поняттям бюджету як плану формування та використання фінансових ресурсів, має особливий предмет регулювання, відмінний від інших законів України - він стосується виключно встановлення доходів та видатків держави на загальносуспільні потреби, зокрема і видатків на соціальний захист і соціальне забезпечення, тому цим законом не можуть вноситися зміни, зупинятися дія чинних законів України, а також встановлюватися інше (додаткове) правове регулювання відносин, що є предметом інших законів України. Таке положення закріплено і в частині третій статті 27 Кодексу. Метою і особливістю закону про Державний бюджет України є забезпечення належних умов для реалізації положень інших законів України, які передбачають фінансові зобов'язання держави перед громадянами, спрямовані на їх соціальний захист, у тому числі й надання пільг, компенсацій і гарантій. Отже, при прийнятті закону про Державний бюджет України мають бути дотримані принципи соціальної, правової держави, верховенства права, забезпечена соціальна стабільність, а також збережені пільги, компенсації і гарантії, заробітна плата та пенсії для забезпечення права кожного на достатній життєвий рівень (стаття 48 Конституції України). Оскільки предмет закону про Державний бюджет України чітко визначений у Конституції України, Кодексі, то цей закон не може скасовувати чи змінювати обсяг прав і обов'язків, пільг, компенсацій і гарантій, передбачених іншими законами України.

Відповідно до ст.71 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", дія положень цього Закону не може призупинятись іншими законами, крім законів про внесення змін до цього Закону.  

Доводи відповідача щодо неможливості задоволення позовних вимог у зв’язку з відсутністю бюджетних коштів, призначених на ці виплати, судом не приймаються до уваги. Суд вважає необхідним визначити, що реалізація особою права, що пов’язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актів національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань, тобто посилання суб’єктами владних повноважень на відсутність коштів, як на причину невиконання своїх зобов’язань, не приймається до уваги. Так, у справах «Кечко проти України»та «Бурдов проти Росії»Європейський Суд з прав людини констатував, що не приймає аргумент Уряду щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов’язань.

Відповідно до ч. 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищенаведене, суд прийшов до висновку, що відповідач не довів правомірність його бездіяльності, яка полягає у невиплаті позивачу державної допомоги у встановленому законом розмірі. У зв’язку з викладеним, суд вважає за необхідне задовольнити позов в частині зобов’язання відповідача вчинити дії, спрямовані на поновлення порушеного права позивача, як це передбачено пп.1, 2 ч.2 ст.162 КАС України.

Відповідно до ст.5 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», всі види державної допомоги сім'ям з дітьми, призначають і виплачують органи соціального захисту населення за місцем проживання батьків (усиновителів, опікуна, піклувальника). Таким чином, до повноважень відповідача –управління праці та соціального захисту населення Володимирецької районної державної адміністрації, належить нарахування та виплата позивачу щомісячної грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі, встановленому ст. 15 Закону України “Про державну допомогу сім’ям з дітьми”, ст.30 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1, в межах строку позовної давності, встановленого ст.99 КАС України, а саме з 11 листопада 2010 року. підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.  

Зобов’язати управління праці та соціального захисту населення Володимирецької районної державної адміністрації нараховувати та виплачувати ОСОБА_1 державну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку на підставі ст.30 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи",  виходячи з подвійного розміру прожиткового мінімуму, встановленого для дітей віком до 6-ти років, починаючи з 11 листопада 2010 року, з розрахунку на одну дитину, з врахуванням  виплат, проведених протягом цього часу та зміни розміру прожиткового мінімуму.

На підставі ч.1 ст.256 КАС України, допустити негайне виконання судового рішення у межах суми стягнення за один місяць.

Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Володимирецький районний суд протягом десяти днів з дня отримання її копії. Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

          Суддя:                                                                                   Закревський Л.В.