Справа №  2-3067/11

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

             01.07.2011   року Голосіївський районний суд м. Києва у складі

головуючого судді                                               Шевченко  Т.М.

з участю секретаря                                               Загорулько Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк», третя особа - ОСОБА_2, про визнання недійсним третейського застереження та припинення договору поруки,-

                                                                 в с т а н о в и в:

В березні 2011 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ПАТ «Укрсоцбанк» про визнання недійсним третейського застереження та припинення договору поруки. Свої позовні вимоги мотивує тим, що 14 серпня 2007 року між нею та Відповідачем укладений Договір поруки №02-038/743 в якості забезпечення виконання зобов’язань третьої особи –ОСОБА_2 за Договором кредиту від 14.08.2007р. №08-038/402. Згідно умов Договору поруки від 14.08.2007р. №02-038/743 позивачка зобов’язалась перед відповідачем відповідати за виконання зобов’язань третьої особи –ОСОБА_2 щодо повернення кредиту, сплати відсотків за користування кредиту, а також можливих штрафних санкцій у розмірі і порядку, передбачених Договором кредиту від 14.08.2007р. №08-038/402. У зв’язку з тим, що з 14 листопада 2008 року між відповідачем та третьою особою укладено додаткову угоду до Договору кредиту, наслідком чого стало збільшення розміру процентної ставки за користування кредитом з 11,95% до 14%, позивачка вважає, що її відповідальність, як поручителя, припиняється з дати збільшення процентної ставки, оскільки позивачка не укладала будь –яких додаткових угод до Договору поруки та не давала згоди на внесення змін до Договору кредиту, як це передбачено пунктом 3.3.1. Договору поруки.

Крім того, позивачка заявила вимоги щодо визнання недійсним пункту 6.2. Договору поруки, яким передбачений порядок вирішення спорів Постійно діючим Третейським судом при Асоціації українських банків, що на думку позивачки не відповідає її волевиявленню, а сама третейська угода не відповідає вимогам статті 12 Закону України «Про третейські суди», оскільки не містить регламенту визначеного третейського суду, позивачці під час укладення Договору поруки не був доведений регламент Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків та перелік суддів, з яких обрані конкретні судді, а третейська угода всупереч вимог закону не містить визначення предмету спору.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача ПАТ «Укрсоцбанк»в судове засідання не з’явився, про час і місце розгляду справи був повідомлений вчасно та належним чином, причини неявки суду не повідомив, правом наданим статтею 128 Цивільного процесуального кодексу України щодо подання до суду письмових заперечень на позовну заяву не скористався.

Третя особа - ОСОБА_2 в судове засідання не з’явився, заперечень щодо позовних вимог не надав.

Суд, вислухавши пояснення представника позивачки, дослідивши та вивчивши матеріали справи, приходить до наступного.

14 серпня 2007 року між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «УКРСОЦБАНК», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «УКРСОЦБАНК»та ОСОБА_2 укладений Договір кредиту №08-038/402 (надалі «Договір кредиту»), відповідно до якого Відповідач надає ОСОБА_2 у тимчасове користування на умовах повернення грошові кошти в сумі 72 250,00 (сімдесят дві тисячі двісті п’ятдесят) доларів США із сплатою 11,95% (одинадцять цілих дев’яносто п’ять сотих) процентів річних та кінцевим терміном повернення до 14 серпня 2032 року включно.

В якості забезпечення виконання зобов’язань Позичальника за Договором кредиту 14 серпня 2007 року між ОСОБА_1 та Відповідачем укладений Договір поруки №02-038/743, умовами якого передбачено, що позивачка, як поручитель, зобов’язується перед відповідачем, як кредитором, у повному обсязі солідарно відповідати за виконання ОСОБА_2, як позичальником, зобов’язань щодо повернення кредиту, сплати відсотків за користування кредитом, а також можливих штрафних санкцій у розмірі та у випадку, передбачених Договором кредиту.

Пунктом 2.1. Договору поруки визначений зміст забезпеченого порукою зобов’язання, а саме:

-          повернення кредиту в сумі 72 250,00 доларів США до 14 серпня 2032 року;

-          сплата процентів за користування кредитом в розмірі 11,95 процентів річних, а також комісій у визначених розмірах;

-          сплата можливої неустойки.

Як вбачається з доданих до матеріалів справи доказів 14 листопада 2008 року між відповідачем та третьою особою укладена Додаткова угода про внесення змін до Договору кредиту, згідно з якою сторони встановили відсоткову ставку за користування кредитом у розмірі 14,00% (чотирнадцять) процентів річних.

Тобто, відповідач без згоди позивача збільшив обсяг відповідальності останнього, підписавши з третьою особою додатковий правочин від 14 листопада 2008 року, при цьому збільшивши процентну ставку з 11,95% до 14,00% річних.

Судом встановлено, що пунктом 3.3.1 Договору поруки визначений обов’язок Кредитора, яким є відповідач, до моменту виконання забезпеченого порукою зобов’язання не змінювати умов Договору кредиту без письмового погодження із Поручителем. Таким чином, відповідач в порушення пункту 3.3.1. Договору поруки, не отримавши письмової згоди позивача, як поручителя, змінив умови Договору кредиту.

Статтею 654 Цивільного кодексу України передбачено, що зміна договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється, якщо інше не встановлено договором.

У зв’язку з цим, умови Договору поруки, у тому числі і розмір процентної ставки, визначений в пункті 2.1.2., можуть бути змінені лише у письмовій формі.  

Статтею 598 Цивільного кодексу України зобов’язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов’язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Відповідно до статті 598 Цивільного кодексу України зобов’язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Згідно пункту 1 статті 559 Цивільного кодексу України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Як випливає зі змісту зазначеної норми закону для зміни основного зобов’язання, якщо воно забезпечено порукою, необхідною є згода третьої особи, яка не є безпосереднім його учасником –поручителя. У тих випадках, коли боржник і кредитор змінюють умови основного договору таким чином, що тягне збільшення обсягу зобов’язання поручителя без його згоди, порука вважається припиненою і поручитель не залишається зобов’язаним навіть на початкових умовах договору.

Таким чином, враховуючи приписи Цивільного кодексу України порука ОСОБА_1 за Договором поруки від 14 серпня 2007 року №02-038/743 вважається припиненою з моменту збільшення обсягу її відповідальності, як поручителя, а саме з 14 листопада 2008 року.

Відповідач проти позовних вимог заперечень не надав, вимоги позивача не спростував, явку поважного представника в судове засідання не забезпечив.

          Враховуючи викладене вимоги позивачки в частині припинення Договору поруки від 14 серпня 2007 року №02-038/743 документально і нормативно обґрунтовані, тому підлягають задоволенню.

          Стосовно вимог позивачки щодо визнання недійсним пункту 6.2. Договору поруки від 14 серпня 2007 року №02-038/743 позовні вимоги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Оспорюваним пунктом 6.2. Договору поруки від 14 серпня 2007 року №02-038/743 визначено, що у випадку неможливості вирішення спору шляхом переговорів сторони, керуючись статтею 5 Закону України «Про третейські суди» домовились про те, що спір розглядається одноособово третейським суддею Ярошовцем Василем Миколайовичем Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків, що знаходиться за адресою: 02002, м. Київ, вул. М. Раскової, 15. У випадку неможливості розгляду спору вказаним третейським суддею, спір розглядається третейським суддею Мороз Оленою Анатоліївною або Білоконем Юрієм Миколайовичем у порядку черговості, вказаному у даному пункті. У разі, якщо спір не може бути розглянутий визначеними у даному пункті суддями, суддя призначається Головою Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків у відповідності до чинного Регламенту Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків.

          Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків. Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Стаття 6 ЦК України встановлює, що сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства. Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами.

Як вбачається із змісту пункту 6.2. Договору поруки від 14 серпня 2007 року №02-038/743 сторони під час укладення цього договору добровільно, за спільним погодженням обрали такий спосіб вирішення спорів, як звернення до третейського суду.

За таких обставин суд не може погодитись з вимогами позивачки щодо порушення чинного законодавства під час укладення третейської угоди, оскільки позовні вимоги в цій частині не ґрунтуються на нормах чинного законодавства і не порушують права позивачки.

На підставі ст. 88 ЦПК України стягнути з ПАТ «Укрсоцбанк»на користь ОСОБА_1 8,50 грн. судового збору та 37 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Керуючись ст.ст. 559 та 598 ЦК України, ст.ст. 10, 60, 209, 88, 212 - 215, 218, 224 -226, 294 ЦПК України , суд -

в и р і ш и в:

Позов задовольнити частково.

 Визнати поруку ОСОБА_1 за Договором поруки №02-038/743 від 14 серпня 2007 року такою, що припинена з 14 листопада 2008 року у повному обсязі зобов’язань.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк»на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 8 грн. 50 коп. та витрати на інформаційно –технічне забезпечення розгляду справи в сумі 37 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення суду.

        Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

      Суддя