Справа №11-16\2008 р. Головуючий у 1 інстанції - Іванків О.В.
Категорія - ч.2 ст.121КК України Доповідач - Іващук В.Я.
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Рівненської області в складі:
головуючого: Міщенко О.А..
суддів: Шпинти М.Д., Іващука В.Я
з участю прокурора: Купчика В.С.
засудженого ОСОБА_1 та його захисника ОСОБА_2
потерпілої ОСОБА_3
розглянула 29 січня 2008 року у відкритому судовому засіданні в м. Рівне кримінальну справу за апеляціями прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, потерпілих ОСОБА_4 та ОСОБА_3, засудженого ОСОБА_1 та його захисника ОСОБА_2 на вирок Володимирецького районного суду від 23 січня 2007 року.
Цим вироком ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, народжений в с. Мульчиці, мешканець с.Уріччя Володимирецького району Рівненської області, українець, громадянин України, освіта неповна середня, одружений, згідно з ст.89 КК України не судимий, пенсіонер,
- засуджений за ч.2 ст.125 КК України на шість місяців арешту.
На підставі п.п. „г”, „є” ст.1 Закону України «Про амністію» від 19 квітня 2007 року, ОСОБА_1 звільнено від відбуття призначеного покарання.
ОСОБА_1 засуджений за ч.2 ст.125 КК України без формулювання у вироку суду обвинувачення визнаного судом доведеним.
Стягнено з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 177 грн. 17 коп.
Крім того, органами досудового слідства ОСОБА_1 обвинувачувався за ч.2 ст.121 КК України в тому, що 11 червня 2004 року, біля 21 год. 30 хв. в с.Уріччя Володимирецького району, під час бійки з ОСОБА_5, умисно, наніс один удар ножем в область черевної порожнини потерпілого заподіявши йому тяжкі тілесні ушкодження від яких ОСОБА_5 помер через декілька днів у лікарні. За даним обвинуваченням ОСОБА_1 виправдано.
.В поданих на вирок суду апеляціях:
- прокурор просить вирок суду скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд, у зв'язку з істотним порушенням норм кримінально-процесуального закону, невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи та неправильне застосування кримінального закону. Покликається на те, що суд безпідставно відмовив у призначенні додаткової судово-медичної експертизи, виклику та допиту у судовому засіданні додаткових свідків та дослідженні додаткових доказів;
- потерпілі ОСОБА_4 та ОСОБА_3. просять вирок суду скасувати через однобічність та неповноту судового слідства, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи. Доводять, що суд взагалі не дав оцінки діям ОСОБА_1 по нанесенню ударів ножем ОСОБА_6 від яких в нього виникли тілесні ушкодження шиї та сідниць, нанесення удару по голові ОСОБА_3 Вважають, що суд безпідставно не вз”яв до уваги первинний висновок експертизи згідно якого у ОСОБА_3 виявлені тяжкі тілесні ушкодження.
- засуджений та його захисник, просять вирок суду скасувати в частині засудження ОСОБА_1 за ч.2 ст.125 КК України, оскільки у справі відсутня скарга потерпілої, що є обов”язковим по даній категорії обвинувачення. В решті вирок суду просили залишити без зміни.
Заслухавши доповідача, думку прокурора про скасування вироку суду з мотивів наведених у апеляції, клопотання потерпілої про скасування вироку суду, пояснення засудженого та його захисника на підтримання поданих ними апеляцій, перевіривши матеріали справи та доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що апеляція прокурора підлягає до задоволення в повному обсязі, а апеляції потерпілих, засудженого та його захисника ОСОБА_2 частково, виходячи з наступного.
Відповідно до ст.367 КПК України підставами для скасування вироку суду є істотне порушення кримінально-процесуального закону та однобічність або неповнота судового слідства.
Згідно з ч.2 ст.374 КПК України апеляційний суд скасовує вирок і повертає справу на новий судовий розгляд в суд першої інстанції, якщо при розгляді справи в суді першої інстанції були допущені такі істотні порушення кримінально-процесуального закону, які виключали можливість постановлення вироку.
Так , ч.1 ст.334 КПК України встановлено, що мотивувальна частина обвинувального вироку повинна містити формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, з зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків злочину, форми вини і мотивів злочину. В цій частині наводяться обставини, які визначають ступінь тяжкості вчиненого злочину, та докази, на яких грунтується висновок суду щодо кожного підсудного, з зазначенням мотивів, з яких суд відкидає інші докази; обставини, що пом”якшують або обтяжують покарання; мотиви зміни обвинувачення; у разі визнання частини обвинувачення необгрунтованою - підстави для цього.
Однак цих вимог закону, при розгляді даної справи, судом дотримано не було.
Так, у вироку взагалі відсутнє формулювання обвинувачення яке передбачене ч.2 ст.125 КК України за якою засуджено ОСОБА_1.
Крім того, відповідно до ч.1 ст.27 КПК України справи про злочин передбачений ст.125 КК України порушуються не інакше як за скаргою потерпілого, якому і належить в такому разі підтримувати обвинувачення. Така скарга потерпілої в матеріалах справи відсутня, а у суді першої інстанції ОСОБА_3 просила визнати винним ОСОБА_1 за ч.1 ст.121 КК України.
Відповідно до ч.2 ст.327 КПК України виправдувальний вирок постановлюється у випадках, коли не встановлено події злочину, коли в діянні підсудного немає складу злочину, а також коли не доведено участі підсудного у вчиненому злочині.
Проте, з вироку не можна зрозуміти з яких саме підстав суд виправдав ОСОБА_1 за ч.2 ст.121 КК України.
Так, у мотивувальній частині вироку викладеній на а.с.113 т.2, зазначено, що обвинувачення, пред”явлені ОСОБА_1 не доведені, і не відповідають фактичним обставинам справи. У іншій частині вироку, суд вказує на те, що в частині заподіяння ОСОБА_5 тяжких тілесних ушкоджень в діях підсудного ОСОБА_1 відсутні ознаки будь-якого злочину (т.2 ас.113 зв.). В резолютивній частині вироку також не зазначено з яких підстав виправдано ОСОБА_1
Крім того при розгляді даної справи судом допущено однобічність та неповноту судового слідства.
Так, у справі є два суперечливих між собою висновки судово-медчних експертиз про ступінь тяжкості тілесних ушкоджень виявлених у потерпілої ОСОБА_3 Згідно висновку експерта Ковальчука А.Є. від 8 липня 2004 року (т.2 а.с. 94-95) у ОСОБА_3 виявлено тяжкі тілесні ушкодження, а згідно висновку комісійної експертизи від 12 грудня 2006 року (т.2 а.с.101-102) у неї виявлено легкі тілесні ушкодження. Проте, зазначених протиріч суд не з”ясував. Висновки суду про надання переваги одній експертизі перед іншою без допиту у суді експертів не можна визнати переконливими. Крім того, характер та локалізацію тілесних ушкоджень можна з”ясувати шляхом допиту лікаря у якого лікувалася потерпіла.
Суперечливими є висновки суду про те, що в діях ОСОБА_1 відсутній умисел на заподіяння ОСОБА_5 умисних тяжких тілесних ушкоджень, оскільки він діяв в умовах необхідної оборони.
Відповідно до ст.36 КК України необхідною обороною визнаються дії, вчинені з метою захисту особи, яка захищається від суспільно небезпечного посягання шляхом заподіяння тому, хто посягає, шкоди, необхідної і достатньої в даній обстановці для негайного відвернення чи припинення посягання, якщо при цьому не було допущено перевищення меж необхідної оборони.
Як вбачається з матеріалів справи бійка між ОСОБА_1 та потерпілими відбувалася протягом тривалого часу. Після того як у ОСОБА_5 відібрала вила ОСОБА_7, ніяких предметів в руках потерпілого не було, а ОСОБА_6 відійшов від місця події. Проте, з яких підстав ОСОБА_1 дістав з халяви чобота ніж та наніс удар в живіт ОСОБА_5 суд не з”ясував.
Крім того, судом також не з”ясовано механізм нанесення ударів ОСОБА_1 ножем ОСОБА_5 від яких в останнього виявлені тілесні ушкодження шиї та сідниць.
Така неповнота та однобічність судового слідства, відповідно до вимог ст.367 КПК України є підставою для скасування вироку суду.
При новому судовому розгляді суду першої інстанції належить усунути суперечності у висновках судово-медичних експертиз стосовно ступені тяжкості тілесних ушкоджень виявлених у потерпілої, дати належну оцінку діям ОСОБА_1 та іншим учасникам бійки, звернувши особливу увагу на мотив спосіб та обставини, за яких був нанесений удар ножем потерпілому в живіт.
В залежності від здобутого дати належну оцінку встановленому та прийняти законне і обгрунтоване рішення.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст.365, 366 КПК України, колегія суддів,-
Ухвалила:
Апеляцію прокурора задовольнити повністю, апеляції потерпілих ОСОБА_3, ОСОБА_4, засудженого ОСОБА_1 та його захисника ОСОБА_2 - частково.
Вирок Володимирецького районного суду від 23 січня 2007 року відносно ОСОБА_1 скасувати, а справу направити на новий розгляд в той же суд під головуванням іншого судді.
Головуючий: підпис
Судді: два підписи
Копія вірна: суддя-доповідач Іващук В.Я.