Справа № 11а-69\2008 р.
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
19 лютого 2008 року Колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Рівненської області в складі:
головуючого Міщенко О.А.
суддів: Шпинти М.Д., Іващука В.Я.
при секретарі Міщанюк Т.
з участю прокурора Клімашевич Н.О.
засудженого ОСОБА_1
розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Рівне кримінальну справу про обвинувачення
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, народженого та мешканця АДРЕСА_1, громадянина України, українця, з середньою освітою, не одруженого, працюючого слюсарем ВАТ „Рівненський науково-дослідний інститут технології машинобудування”, раніше судимого: 20 жовтня 2005 року Рівненським міським судом за ч.3 ст.185 КК України на три роки позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільнено від відбування покарання з іспитовим строком на два роки, за ч.1 ст.309 КК України ,-
В С Т А Н О В И Л А:
ОСОБА_1 21 квітня 2007 року приблизно о 17 год. незаконно придбав, зберігав та перевозив без мети збуту наркотичний засіб каннабіс ( маріхуана ) вагою 7 гр., з яким він був затриманий працівниками міліції на пероні залізничного вокзалу станції Здолбунів.
Вироком Здолбунівського районного суду від 26 листопада 2007 року ОСОБА_1 засуджений за ч.1 ст.309 КК України на один рік обмеження волі. На підставі ст.71 КК України до визначеного покарання частково приєднано не відбуте покарання за вироком Рівненського міського суду від 20 жовтня 2005 року і остаточно засуджено ОСОБА_1 на три роки і шість місяців позбавлення волі.
На підставі ст.75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання з випробуванням та встановлено іспитовий строк терміном на два роки.
На засудженого покладено обов”язки передбачені ст.76 КК України.
Судом вирішено питання відносно речових доказів.
Стягнено з засудженого 98 грн. судових витрат.
В поданій на вирок суду апеляції, прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, не заперечуючи кваліфікацію дій засудженого, покликається на м”якість призначеного судом покарання за ч.1 ст.309 КК України та невірне застосування судом кримінального закону. Зазначає, що злочин засуджений вчинив під час відбування покарання за попереднім вироком та в період випробувального строку, а тому суд необгрунтовано обрав йому покарання у виді обмеження волі та безпідставно застосував повторно до нього ст.75 КК України. Просить вирок суду скасувати за м”якістю призначеного засудженому покарання та у зв”язку із застосуванням закону який не підлягає застосуванню, оскільки він раніше судимий, вчинив злочин під час звільнення від відбування покарання з випробуванням. Обране судом покарання не відповідає вимогам закону про мету кари та запобігання новим злочинам. Просить постановити новий вирок та призначити ОСОБА_1, за ч.1 ст.309 КК України, покарання у виді одного року позбавлення волі та за сукупністю вироків у виді трьох років і одного місяця позбавлення волі.
Заслухавши доповідача, думку прокурора на підтримання апеляції, пояснення засудженого про залишення вироку суду без зміни, перевіривши матеріали справи та доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
Згідно зі ст.ст. 372, 378 КПК України невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості злочину та особі засудженого є підставою для скасування вироку суду першої інстанції та постановлення нового вироку.
Колегія суддів вважає, що вирок суду підлягає скасуванню за м”якістю призначеного засудженому покарання та необхідністю застосування більш суворого покарання та у зв”язку із застосуванням закону, який не підлягає застосуванню.
Згідно з ст.65 КК України покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого за вчинений злочин.
При призначенні покарання засудженому суд першої інстанції не врахував у повному обсязі; що ОСОБА_1 раніше судимий; що злочин вчинено протягом іспитового строку. Суд не виконав вимоги п.3 ст.78 КК України, згідно якого у разі вчинення засудженим протягом іспитового строку нового злочину, суд призначає йому покарання за правилами , передбаченими в статтях 71,72 КК України.
За таких обставин призначене ОСОБА_1 покарання є явно несправедливим внаслідок його м”якості.
При призначенні покарання, колегія суддів враховує, ступінь тяжкості вчиненого засудженим злочину, який відноситься до середньої тяжкості, дані про його особу, який раніше судимий, вчинив злочин під час відбування покарання з випробуванням, а також те, що він розкаявся у вчиненому та своїми діями сприяв у розкриті злочину.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст.365,366,378 КПК України, колегія суддів, -
З А С У Д И Л А:
Апеляцію прокурора задовольнити.
Вирок Здолбунівського районного суду від 26 листопада 2007 року відносно ОСОБА_1 в частині призначеного покарання - скасувати.
Призначити ОСОБА_1 за ч.1 ст.309 КК України покарання у виді одного року позбавлення волі.
На підставі ст.71 КК України, частково приєднати до обраного покарання не відбуте покарання за вироком Рівненського міського суду від 20 жовтня 2005 року та остаточно засудити ОСОБА_1 на три роки і один місяць позбавлення волі.
Запобіжний захід засудженому змінити з підписки на невиїзд на взяття під варту із залу суду.
Виключити з вироку покликання суду на стягнення з засудженого 98 грн.07 коп. на користь НДЕКЦ при УМВС України.
В решті вирок суду залишити без зміни.
Вирок може бути оскаржений в касаційному порядку до Верховного Суду України через апеляційний суд Рівненської області засудженим протягом місяця з моменту вручення йому копії вироку.
Інші учасники судового розгляду мають право оскаржити вирок, а прокурор внести
на нього касаційне подання в той же строк з моменту проголошення вироку.
Головуючий: підпис
Судді: два підписи
Копія вірна: суддя-доповідач Іващук В.Я.
РІВНЕНСЬКОМУ МІСЬКОМУ СУДУ
Позивач: ОСОБА_2,
ІНФОРМАЦІЯ_2, прож.АДРЕСА_2
Відповідач: ОСОБА_3,
ІНФОРМАЦІЯ_3, прож. там же
П О З О В Н А З А Я В А
\про розірвання шлюбу\
Шлюб з відповідачем я зареєструвала 17 липня 1998 року в Радивилівському районному відділі РАГС, Рівненської області, актова запис № 3.
Шлюб цей є повторним.
Від шлюбу маємо одну дитину - сина ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_4.
Причиною нашого розлучення є те, що у мене та відповідача різні характери та погляди на сімейне життя.
Протягом останніх 3-х років та 10 місяців ми проживаємо окремо не ведемо спільного господарства, не підтримуємо жодних подружніх відносин, дитина повністю перебуває на моєму утриманні та вихованні.
За таких обставин я прийшла до глибокого переконання, що сім"я наша розпалася, поновлення її не буде, а тому шлюб слід розірвати.
Відповідач проти розлучення не заперечує, надіслав заяву про розгляд справи у його відсутності.
Питання про поділ майна та стягнення аліментів, на даний час, не порушую.
Дитину прошу залишити на моєму вихованні.
Витрати за розірвання шлюбу прошу покласти на відповідача, оскільки він винен в розпаді сім»ї та в мене на утриманні залишається неповнолітня дитина.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 38, 40 КпСШ України,-
П Р О Ш У :
Розірвати шлюб між мною та ОСОБА_3, зареєстрований 19 липня 1998 року в Радивилівському районному відділі РАГС, актова запис № 3.
Сина ОСОБА_4 залишити зі мною.
До заяви додаю: 1. Копію заяви для відповідача.
2. Квитанцію про сплату держмита.
3. Свідоцтво про укладення шлюбу.
4. Копію свідоцтва про народження дитини.
5. Заяву відповідача.
19 червня 2003 року Вальчук Н.Д.