Справа № 2-903/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

( з а о ч н е )

27 липня 2011 року                                                         м. Донецьк

          Будьоннівський районний суд м. Донецька у складі

Головуючого судді                                              Сибірцева В.П.,

при секретарі                                                  Перевертайло І.В.,

розглянувши  у відкритому судовому засіданню в м. Донецьку цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, про стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет застави, -   

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача за довіреністю, ОСОБА_3 звернувся до Будьоннівського районного суду м. Донецька з позовною заявою до ОСОБА_1, ОСОБА_2, про стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет застави, згідно позову, відповідно до укладеного кредитного договору № 2203/526 від 19.06.2007 року відповідач ОСОБА_1 в банківській установі позивача отримала кредит в розмірі  26 365 доларів США на строк з 19.06.2007 року по 18.06.2014 року із сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 12,5 % річних та здійснювати повернення кредиту щомісячними платежами. Згідно з кредитним договором позичальник зобов’язався сплачувати заборгованість за кредитом щомісяця, починаючи з місяця наступного за датою надання кредиту у розмірі 313,87 доларів США не пізніше 10-го числа наступного місяця, а також в день закінчення строку на який надано кредит, сплачувати проценти за користування кредитом, щомісячно виходячи з 12,5 % річних, не пізніше 10-го числа наступного місяця, а також в день закінчення строку,  на який надано кредит, в день дострокового погашення заборгованості по кредиту, або в день дострокового розірвання  цього договору. В забезпечення виконання всіх зобов’язань за кредитним договором позивачем було укладено з ОСОБА_2 договір поруки № 190/3 від 19.06.2007 року, згідно п.п. 1.1, 1.2, 1,3 якого поручитель взяв на себе зобов’язання відповідати перед позивачем за зобов’язаннями ОСОБА_1 за кредитним договором як солідарний боржник в повному обсязі. Крім того, в якості забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором, 19.06.2007 року між банком та ОСОБА_1  було укладено договір застави транспортного засобу № 190 посвідчений приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_4 за реєстровим номером 3018. Згідно з вказаним договором застави ОСОБА_1 передано у заставу банку автомобіль марки «Opel Vectra OZCF69», 2007 року випуску, тип –легковий сєдан, шасі (кузов, рама) НОМЕР_2, двигун V = 1796 CUB.CM, колір –сірий, реєстраційний номер НОМЕР_1, який належить заставодавцю на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу сері НОМЕР_3 виданого РЕВ 3-го МРВ м. Донецька УДАІ ГУМВС України в Донецькій області від 15.06.2007 року.     

Позивач свої зобов’язання за кредитним договором виконав належним чином, надавши ОСОБА_1 кредитні кошти в повному обсязі. Остання не виконує свої зобов’язання за кредитним договором, не сплачує проценти за користування кредитом та не здійснює повернення кредиту щомісячними платежами, внаслідок чого утворилася прострочена заборгованість по кредиту. Як наслідок виникнення простроченої заборгованості позивач має право вимагати, крім сплати відповідачем простроченої заборгованості, дострокового повернення всієї суми за кредитом та нарахованої згідно договору неустойки. Станом на 17.02.2011 року загальна заборгованість по кредитному договору відповідача перед позивачем становить 14 804,89 доларів США та 6 663,79 грн., з яких:

- 12 554,72 доларів США –за строковим кредитом;

- 1 569,35 доларів США –за прострочення кредитом;

- 597,95 доларів США –за процентами;

- 82,87 доларів США – за нарахованими процентами за період з 01.02.2011 року по 17.02.2011 року;

-  6,69 грн. –пеня за несвоєчасне погашення кредиту та процентів;

-  6 657,10 грн. –штраф в розмірі 5 % від заставної вартості предмета застави.     

Позивач просить стягнути з відповідачів солідарно на його користь зазначену заборгованість у гривневому еквіваленті, понесені ним судові витрати та звернути стягнення на предмет застави.   

Позивач Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк «Укргазбанк», належним чином та завчасно сповіщений про час та місце розгляду справи в судове засідання представника не направив. Надав суду письмову заяву, згідно якої підтримав заявлені позовні вимоги та доводи позовної заяви, на яких вони ґрунтуються. Просить розглянути справу за відсутності свого представника.

Відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 належним чином та завчасно сповіщені про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з’явилися. За ухвалою суду згідно ст. 224 ЦПК України справу розглянуто заочно за наявних в справі доказів.

На підставі досліджених письмових доказів судом встановлені наступні фактичні обставини:

Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Позивачем до позову додана копія кредитного договору № 2203/526 (а.с.7-9), укладеного 19.06.2007 року між відповідачем ОСОБА_1 та  позивачем Відкритим акціонерним товариством акціонерний банк «Укргазбанк», за яким банк зобов’язався надати позичальнику кредит в іноземній валюті у розмірі 26 365 доларів США, а позивальник зобов’язався прийняти, належним чином використати і повернути банку кредитні кошти (кредит) та сплатити плату за кредит у порядку та на умовах, зазначених у цьому договорі.

Суд враховує той факт, що відповідач укладав кредитний договір з ВАТ АК «Укргазбанк», а позов до суду поданий ПАТ АК «Укргазбанк».

З наданих позивачем копії свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи та копії статуту, вбачається, що рішенням загальних зборів акціонерів АБ «Укргазбанк»від 21.01.2010 року Відкрите акціонерне товариство акціонерне товариство «Укргазбанк»перейменоване в Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк «Укргазбанк».

Отже, юридична особа, яка звернулася з позовом до суду, є саме тією юридичною особою, з якою відповідачі вступили у договірні відносини.

Згідно ч.1 ст.1049 ЦК України, позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно умов договору, позичальник зобов’язався використати та повернути кредит в сумі 26 365 доларів США не пізніше 18.06.2014 року, сплачувати заборгованість за користування кредитом щомісячно, починаючи з місяця наступного за датою надання кредиту у розмірі 313,87 доларів США, не пізніше 10 числа наступного місяця, а також в день закінчення строку, на який надано кредит (п.3.3.1 договору).

Згідно ст.526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст.610 ЦК України, порушення зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

За кредитним договором (п. 3.3.2) ОСОБА_1 зобов’язується сплачувати проценти за користування кредитом щомісячно виходячи з 12,5 % річних, не пізніше 10 числа наступного місяця, а також в день закінчення строку на який надано кредит, в день дострокового погашення заборгованості по кредиту, або в день дострокового розірвання цього договору.

Згідно довідки про розрахунок заборгованості (а.с. 23), відповідач ОСОБА_1 останній платіж за кредитом здійснила у жовтні 2010 року. Розмір простроченої заборгованості за кредитом становить 12 554,72  доларів США.    

Загальний розмір прострочених відсотків за кредитом становить 1 569,35 доларів США.

Розрахунок заборгованості за кредитом та відсотками позивачем здійснений арифметично правильно та відповідачами не оспорений.

Згідно п.3 ч.1 ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: ... сплата неустойки;

Згідно ч.1 ст.624 ЦК України, якщо за порушення зобов’язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Відповідно до п.5.3 кредитного договору встановлено, що у разі порушення строків повернення кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом, позичальник зобов’язаний сплачувати банку пеню в розмірі 0,1 % річних від суми невиконаного зобов’язання за кожен день прострочення платежу від дня виникнення такої прострочки до повного погашення заборгованості, але в межах строків позовної давності.

Крім того, п.3.3.2 кредитного договору встановлено, що у разі виникнення простроченої заборгованості за простроченим кредитом позичальник зобов’язаний сплачувати процентів за користування кредитом виходячи з процентної ставки, на рівні 13,5 %, починаючи з дня виникнення простроченої заборгованості.  

Нарахований розмір пені та штрафу знаходиться в межах розміру, визначеного кредитним договором, а з огляду на розмір простроченої заборгованості та період прострочення платежів є розумним та справедливим.

Згідно ч.2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов’язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення чергової частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Частина позики, що залишилася (за відрахуванням прострочених платежів), становить 12 554,72 доларів США, які позивач просить стягнути з відповідачів достроково.

Таким чином, відповідач ОСОБА_1, як позичальник за кредитним договором, відповідач ОСОБА_2,яка поручитель, в порушення вимог ч.1 ст.1049, ч.1 ст. 1054 ЦК України прострочили виконання грошового зобов’язання в частині повернення позикодавцеві чергової частини позики у строк та в порядку, що встановлені договором, та сплати процентів за користування кредитом, що згідно п.3 ч.1 ст.611, ч.1 ст.624, ч.2 ст.1050  ЦК України спричиняє наслідки:

- наявність у банківської установи права вимагати стягнення простроченої заборгованості;

- наявність у банківської установи права вимагати дострокового повернення чергової частини кредиту, що залишилася, та сплати процентів, належних банку;

- наявність у банківської установи права вимагати сплати неустойки (пені, штрафу) за прострочення виконання грошового зобов’язання щодо сплати чергової частини кредиту та процентів за користування кредитом.

Згідно ч.1 ст.553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов’язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов’язання боржником.

Кредитний договір був забезпечений укладенням позивачем зі співвідповідачем –ОСОБА_2, в день підписання основного договору - договору поруки (а.с. 10), за яким поручитель зобов’язався перед позивачем відповідати за виконання ОСОБА_1 усіх зобов’язань що виникли з зазначеного кредитного договору, тобто несе солідарну відповідальність.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст.554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Таким чином, відповідач ОСОБА_2, як поручитель ОСОБА_1, згідно ч.1 ст.553,  ч.ч. 1, 2 ст.554 ЦК України відповідає перед банківською установою у тому ж обсязі, що і остання, включаючи сплату основного боргу, процентів та неустойки.

Згідно до умов кредитного договору (п.3.2.7), у разі невиконання позичальником зобов’язань, передбачених дійсним договором, відшкодування заборгованості за кредитним договором здійснюється банком шляхом звернення стягнення на предмет застави згідно договору застави № 190 від 19.06.2007 року, згідно ст.ст.574,589 ЦК України, ст.20 Закону України «Про заставу».   

Відповідно до ст. 590 ЦК України, звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду.    

Судом встановлено, що у забезпечення виконання кредитного договору  з ОСОБА_1 був  укладений  договір  застави транспортного засобу № 190 від 19.06.2007, предметом  застави є автомобіль «Opel Vectra OZCF69», 2007 року випуску, тип –легковий сєдан, шасі (кузов, рама) НОМЕР_2, двигун V = 1796 CUB.CM, колір –сірий, реєстраційний номер НОМЕР_1, який належить заставодавцю на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу сері НОМЕР_3 виданого РЕВ 3-го МРВ м. Донецька УДАІ ГУМВС України в Донецькій області від 15.06.2007 року (а.с.11-13).    

Відповідно до ст.25 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень»у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет застави в рішенні суду зазначаються спосіб реалізації предмета застави ... із застосуванням однієї із процедур, передбачених ст. 26 цього Закону, яка передбачає і продаж предмета застави шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем.    

Згідно з ч.2 ст.28 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», якщо протягом 30 днів з моменту реєстрації в Державному реєстрі відомостей про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження зобов'язання боржника, виконання якого забезпечене обтяженням, залишається невиконаним і в разі, якщо предмет забезпечувального обтяження знаходиться у володінні боржника, останній зобов'язаний на вимогу обтяжувача негайно передати предмет обтяження у володіння обтяжувача (заклад). Аналогічна умова міститься в договорі застави.   

Позивач до обох відповідачів звертався з письмовими претензіями - за якими вимагав погасити заборгованість (а.с.15,18). Вимоги відповідачами не задоволені.

Згідно ч.1 ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За наведених обставин позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Пленум Верховного Суду України у п. 14 своєї постанови № 14 від 18.12.2009 року «Про судове рішення у цивільній справі»розтлумачив, що  згідно з частиною першою статті 192 ЦК законним платіжним засобом, обов’язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України - гривня. У зв’язку з цим при задоволенні позову про стягнення грошових сум суди повинні зазначати в резолютивній частині рішення розмір суми, що підлягає стягненню, цифрами і словами у грошовій одиниці України - гривні. У разі пред’явлення позову про стягнення грошової суми в іноземній валюті суду слід у мотивувальній частині рішення навести розрахунки з переведенням іноземної валюти в українську за курсом, встановленим Національним банком України на день ухвалення рішення.

Згідно службового розпорядження Національного Банку України, офіційний курс гривні до долару США станом на час ухвалення судового рішення становить 797,10 гривень за 100 доларів США.

За наведених обставин з відповідачів на користь позивача підлягають стягненню 124 673,57 грн. ((12 554,72 + 1 569,35 + 597,95 + 82,87) х 7,971) + 6663,79 грн.

З відповідачів на користь позивача згідно ст. 88 ЦПК України слід стягнути судові витрати з оплати судового збору у розмірі 1242,39  гривень та інформаційно - технічного забезпечення розгляду справи у розмірі 120 гривень.

На підставі викладеного та керуючись ст.526, ч.1 ст.530, ч.1 ст. 553, ч.ч. 1, 2 ст.554, ст.574, ст.589, ст.590, ст.610, п.3 ч.1 ст.611, ч.1 ст.625, ч.1 ст.625, ч.1 ст.1049, ч.2 ст.1050, ч.1 ст.1054 ЦК України, ч.2 ст.25, ч.1 ст.26 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», ст.20 Закону України «Про заставу», ст.ст. 10, 11, 57, 58, 59, 60, 88, 209, 212, 214-215, 224-226 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк»до ОСОБА_1 та ОСОБА_2  про стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет застави - задовольнити в повному обсязі.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк»:

- заборгованість за кредитним договором № 2203/526 від 19 червня 2007 року у загальному розмірі 124 673 гривні 57 копійок;

- судові витрати з оплати судового збору у розмірі 1242 гривні 39 копійок;

- судові витрати з оплати інформаційно –технічного забезпечення розгляду справи у розмірі 120 гривень;

усього  стягнути 126 035 (сто двадцять шість тисяч тридцять п’ять) гривень 96 (дев’яносто шість) копійок.

Для задоволення вимог Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк»щодо стягнення солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором № 2203/526 від 19 червня 2007 року, звернути стягнення за договором застави транспортного засобу № 190 від 19 червня 2007 року на предмет застави - автомобіль марки «Opel Vectra OZCF69», 2007 року випуску, тип –легковий сєдан, шасі (кузов, рама) НОМЕР_2, двигун V = 1796 CUB.CM, колір –сірий, реєстраційний номер НОМЕР_1, який належить ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу сері НОМЕР_3 виданого РЕВ 3-го МРВ м. Донецька УДАІ ГУМВС України в Донецькій області від 15.06.2007 року.     

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів, з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Рішення може бути оскаржено сторонами в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Будьоннівський суд м. Донецька шляхом подання в десятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя: