Справа № 11-66/2008р. Головуючий у 1-й інстанції - Шульга В.О.
Категорія: ст. 389 ч. 2 Доповідач - Гончаров М.В.
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2008 року лютого “12” дня колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Сумської області в складі:
головуючого: Ященка В.А.
суддів: Гончарова М.В.,
Голуба М.В.
з участю прокурора: Кононової Л.Ф.
засудженої: ОСОБА_1
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Суми кримінальну справу за апеляцією прокурора, який затвердив обвинувальний висновок на вирок Роменського міськрайонного суду від “5” грудня 2007р.
яким, ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1,
уродженка с. Терешківка, Сумського
району Сумської області, громадянка України, мешканка АДРЕСА_1,
зареєстрована в с. Салогубівка Роменського району Сумської області, раніше судима 31.01.2007
року за ст. 185 ч. 1 КК України
на 1 рік 6 місяців виправних робіт
з утриманням 10% заробітку в прибуток держави
засуджена за ст. 389 ч. 2 КК України на 2 (два) місяці арешту.
На підставі ст. 71 ч. 1 КК України, за сукупністю вироків, до призначеного покарання частково приєднана невідбута частина покарання за попереднім вироком у виді 1 (одного) місяця арешту і остаточно їй визначено до відбування 3 (три) місяці арешту.
ВСТАНОВИЛА:
У відповідності з вироком суду, ОСОБА_1 визнана винною і засуджена за те, що будучи засудженою 31 січня 2007 року Роменським міськрайонним судом за ст. 185 ч. 1 КК України на 1 рік 6 місяців виправних робіт з відрахуванням 10% заробітку в прибуток держави і поставлена на облік в Роменському відділі кримінально-виконавчої системи, де їй було роз'яснено порядок відбуття покарання у виді виправних робіт та відповідальність за ухилення від відбування цього покарання. З 1 березня 2007 року ОСОБА_1 без поважних причин на роботу не виходила. Їй були винесені письмові попередження та зобов'язано приступити до роботи, але вона не приступила до роботи і 28 квітня 2007 року за систематичні прогули без поважних причин була звільнена з місця роботи. За вказане порушення порядку відбування покарання ОСОБА_1 було винесене письмове попередження та видане направлення до центру зайнятості та зобов'язано працевлаштуватися, але вона до центру не звернулася, не працевлаштувалася, тобто ухилилася від відбування покарання у виді виправних робіт, призначених судом.
В апеляції прокурор, не оспорюючи доведеності вини засудженої ОСОБА_1 та вірності кваліфікації її дій, зазначає про те, що суд порушив вимоги ст. 71 ч. 4 КК України при призначені покарання, визначивши його за сукупністю вироків меншим ніж невідбута частина покарання за попереднім вироком, тому просить скасувати вирок в частині призначення ОСОБА_1 покарання, постановити новий вирок, яким ОСОБА_1 призначити за ст. 389 ч. 2 КК України 1 рік обмеження волі, а на підставі ст. 71, 72 КК України приєднати частково невідбуту частину покарання у вигляді 3 місяців обмеження волі і остаточно їй визначити до відбування 1 рік 3 місяці обмеження волі.
Заслухавши доповідь судді про обставини справи й зміст апеляції, міркування прокурора про необхідність скасування вироку та постановлення щодо ОСОБА_1 нового вироку, думку засудженої ОСОБА_1, яка погоджується з вироком суду, перевіривши матеріали кримінальної справи та обговоривши доводи апеляції колегія суддів вважає, що вона підлягає задоволенню.
Висновки суду стосовно доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні злочину за обставин викладених у вироку суду першої інстанції та правильність кваліфікації її дій за ст. 389 ч. 2 КК України ґрунтуються на матеріалах кримінальної справи і в апеляції не оспорюються.
Разом з тим, призначаючи ОСОБА_1 покарання суд допустив помилку.
Згідно ч. 4 ст. 71 КК України остаточне покарання за сукупністю вироків має бути більшим від покарання, призначеного за новий злочин, а також від невідбутої частини покарання за попереднім вироком.
Як встановлено у справі, ОСОБА_1 31 січня 2007 року була засуджена Роменським міськрайонним судом за ст. 185 ч. 1 КК України на 1 рік 6 місяців виправних робіт з утриманням 10 % заробітку в прибуток держави і вона ухилилася від відбування цього покарання, тобто вчинила новий злочин, який передбачений ст. 389 ч. 2 КК України.
На порушення вимог ст. 71 ч. 4 КК України суд першої інстанції призначивши ОСОБА_1 за ст. 389 ч. 2 КК України покарання у вигляді 2-х місяців арешту, а на підставі ст. 71 ч. 1 КК України приєднав частково невідбуту частину покарання за попереднім вироком у виді 1 місяця арешту, остаточно їй визначив до відбування 3 місяці арешту. В перерахунку, відповідно до ст. 72 КК України, покарання призначене за попереднім вироком у виді 1 року 6 місяців виправних робіт становить 6 місяців арешту, тобто остаточне призначене ОСОБА_1 покарання за сукупністю вироків є меншим невідбутої частини покарання за попереднім вироком.
Зважаючи за викладене та погоджуясь з доводами апеляції, колегія суддів вважає необхідним скасувати вирок суду першої інстанції в частині призначеного ОСОБА_1 покарання, в цій частині постановити новий вирок і враховуючи, що ОСОБА_1 вчинила злочин невеликої тяжкості, визнала свою провину призначити їй покарання у виді обмеження волі. Колегія суддів вважає, що таке покарання буде необхідним та достатнім для її виправлення та попередження нових злочинів.
Керуючись ст. ст. 362, 366, 367, 378, 379 КПК України, колегія суддів
ЗАСУДИЛА:
Апеляцію прокурора, який затвердив обвинувальний висновок задовольнити.
Вирок Роменського міськрайонного суду від 5 грудня 2007 року відносно ОСОБА_1 в частині призначеного їй покарання скасувати.
Призначити ОСОБА_1 за ст. 389 ч. 2 КК України 1(один) рік обмеження волі.
На підставі ст. 71 ч. 1 КК України до цього покарання, за правилами ст. 72 КК України, частково приєднати 3 (три) місяці обмеження волі невідбутих за вироком Роменського міськрайонного суду від 31 січня 2007 року і за сукупністю вироків остаточно ОСОБА_1 визначити покарання у виді 1 (одного) року 3 (трьох) місяців обмеження волі.
В іншій частині вирок залишити без зміни.
Вирок може бути оскаржений до Верховного Суду України через апеляційний суд Сумської області на протязі одного місяця з дня його проголошення, а засудженою ОСОБА_1 в той же строк з моменту вручення їй копії вироку.
Головуючий: Ященко В.А.
Судді: Гончаров М.В.,
Голуб М.В.