№2-а-1035/11

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2011 року                              Млинівський районний суд Рівненської області

в складі: головуючого судді Одемчук Є.В.

при секретарі  Шендера Є.В.

за участю позивача ОСОБА_1

представника відповідача головного спеціаліста –юрисконсульта Управління Пенсійного Фонду України в Млинівському районі Гикавого Петра Петровича

       Розглянув у відкритому судовому засіданні в смт. Млинів справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Млинівському районі Рівненської області про перерахунок пенсії ,-

В С Т А Н О В И В :

       01 червня 2011 року ОСОБА_1 звернувся до Млинівського районного суду Рівненської області з адміністративним позовом до до Управління Пенсійного Фонду України в Млинівському районі Рівненської області про перерахунок пенсії.

         В обґрунтування позову позивач посилається на те, що вона є ліквідатором наслідків на Чорнобильській АЕС 1 категорії, інвалід 3 групи, перебуває на обліку в УПФУ в Млинівському районі Рівненської області. На теперішній час отримує пенсію в розмірах, що не відповідають діючому законодавству.

         Суд, дослідивши матеріали справи, прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення.

         У відповідності до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Позивач належить до першої категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1. Згідно довідки МСЕК серія № 022139 він є інвалідом третої групи, інвалідність встановлена  довічно, захворювання пов»язане з  наслідками аварії на ЧАЕС. (а.с.6)

        Основні положення реалізації права на соціальний захист, зазначений у с. 46 Конституції України, визначені і закріплені в Законі України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

         Відповідно до ч.1 ст. 50 вищевказаного закону як особа, віднесена до першої категорії потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи та як інвалід третої групи позивач повинен був отримувати щомісячну додаткову пенсію за шкоду заподіяну здоров'ю в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, а згідно з ч. 4 ст. 54 цього Закону – пенсію не нижче 8 мінімальних пенсій за віком. Тобто, в обох випадках для обчислення розміру  пенсії мала братись мінімальна пенсія за віком, яка визначалася відповідно до ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Окрім того, у  відповідності до ч. 3 ст. 67 Закону України " Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", яка набрала чинності з 31 жовтня 2006 року, у разі збільшення прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до ст. 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю особам віднесеним до 1,2,3,4 категорії. Перерахунок розміру пенсії здійснюється з дня  встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.

     Згідно статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно –правові акти приймаються на основі Конституції і повинні відповідати їй.

       Як видно з відповіді управління пенсійного Фонду України в Млинівському району від  04.04.2011 р., відповідач вважає, що порядок обчислення розміру пенсії для інвалідів, щодо яких встановлено зв»язок з Чорнобильською катастрофою, обчислення додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров»ю позивача проводиться згідно Постанови Кабінету Міністрів України "Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян»від 16.07.2008 р. № 654.

      Вказаний нормативно –правовий акт для обчислення розміру  пенсії та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю відповідач застосовував безпідставно, оскільки за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами при обчисленні розміру пенсії він повинен був керуватись положеннями Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"  та Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Надання ч. 5 ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" повноважень Кабінету Міністрів України на визначення порядку обчислення передбачених цим законом пенсій не означає, що останній, встановлюючи такий порядок, може допустити звуження змісту та обсягу прав, визначених законом.

      У відповідності до ч.3 ст.67 ЗУ"Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", яка набрала чинності з 1 жовтня 2006 р., у разі збільшення прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до ст.54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров»ю особам, віднесеним до 1,2,3,4 категорії. Перерахунок розміру пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму. Відповідно до ЗУ «Про внесення змін до ЗУ «Про держаний бюджет України на 2009 рік»№ 1715-УІ від 06.11.2009 р. та ст..2 ЗУ «Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати»від 20.10.2009 р. з 1.11.2009 р. установлений новий прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність –573 грн., з 01.01.2010 р. –695грн., з 01.04.2010 р. –706 грн., однак всупереч вимогам ч.3 ст.67 ЗУ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" управління Пенсійного Фонду України в Млинівському районі перерахунку розміру пенсії позивача та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров»ю, не провело.

     Таким чином, оскільки відповідач незаконно відмовив позивачу в перерахунку розміру його пенсії і додаткової щомісячної пенсії за шкоду, заподіяну здоров»ю, не зробив перерахунку розміру цієї пенсії у зв»язку із збільшенням прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, він змушений звертатись до суду із позовом.

      Представник відповідача подав до суду заперечення, в якому зазначено, що позивачу пенсія нараховувалась відповідно до вимог ст..50, ч.3 ст.54 ЗУ"Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Розмір пенсії позивача визначений згідно п.1 Постанови Кабінету Міністрів України «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян»від 16.07.2008 р. № 654, відповідно до якої учасникам ліквідації наслідків на ЧАЕС у 1986 р. установлено пенсії таких розмірів з 01.07.2008 року: 2 групи –655 грн. Пенсійний фонд за рахунок власних коштів фінансує лише виплату трудових пенсій, а будь-які пільгові пенсії, надбавки, доплати фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету. Кошти на виплату позивачу пенсії перераховувалися з Державного бюджету Пенсійному Фонду у розмірах, визначених відповідно до постанов Кабінету Міністрів України.

      Відповідно до ч.1 ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з належних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

      Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи визначенні та закріплені в Законі України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

        Право позивача на одержання пенсії для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою відповідачем не оспорюється, тому на підставі ч.3 ст.72 КАС України доказуванню не підлягає.

     Відповідно до ч.1 статті 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" особам, віднесеним до категорії 1, які є інвалідами 3 групи, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду заподіяну здоров'ю, у розмірі 75 процентів мінімально пенсії за віком.

         За змістом ч.4 ст.9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України або іншому правовому акту, суд застосовує правовий акт який має вищу юридичну силу. Таким чином при визначенні розміру пенсій позивачеві, застосуванню підлягають ч.1 ст.50 та ч.4 ст.54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а не постанови №530 від 28 травня 2008 року та №654 від 16 липня 2008 року, які істотно звужують обсяг встановлених закон прав.

       Зі статей 50 та 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" випливає, що під час визначення розміру пенсії та щомісячної додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю за основу їх нарахування береться мінімальна пенсія за віком.

       За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами передбаченими ч.1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Іншого нормативно-правового акта який би визначав цей розмір не має. Тому положення ч.3 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" у якому значено, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті застосовується виключно для визначення розмів пенсій призначених згідно з цим Законом не слід брати до уваги, оскільки наявність такої норми за відсутністю іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання пенсії та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров»ю, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлено статтями 50 та 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

     Відповідно до ч.3 ст.67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб які втратили працездатність визначеного законом, підвищується розмір пенсії визначений відповідно до ст.54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю особам віднесеним до 1,2,3,4 категорії та розмір щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму. Таким чином, новий мінімальний розмір пенсії за віком залежить від нового розміру прожиткового мінімуму. Оскільки позивачу слід визначити пенсію виходячи з мінімальної пенсії за віком, яка встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб які втратили працездатність, то в разі збільшення розміру цього прожиткового мінімуму перерахунок пенсії повинен проводитись виходячи з нового розміру мінімальної пенсії за віком. Тому відмова відповідача у проведенні такого перерахунку у разі встановлення розміру прожиткового мінімуму для осіб які втратили працездатність визначеного законом є протиправною.

  Згідно ст.ст.99,100 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється 6-ти місячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється  з дня, коли особа дізналася  або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку.

    Обираючи спосіб захисту порушеного права  ОСОБА_1, суд вважає необхідним зобов»язати відповідача  здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 державної та додаткової пенсії відповідно до вимог ст.ст.50,54,67 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

      Компетенція адміністративних судів, зазначено у п.1 ч. 1 cт. 17 КАС України, поширюється на спори фізичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень або бездіяльності, що виникли і існують на момент подачі позову, тому, на думку суду, поширення рішень адміністративного суду на майбутні правовідносини виходить за межі його компетенції і до задоволення не підлягає.

       Керуючись   ст.ст. 50,54,67 Закону України " Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи ", ст. 28 Закону України " Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" ст. 99, 100, 163 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

        Позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Млинівському районі Рівненської області про перерахунок пенсії - частково  задоволити.

            Визнати протиправними  дії Управління Пенсійного фонду України в Управління Пенсійного Фонду України в Млинівському районі Рівненської області щодо відмови ОСОБА_1 в перерахунку і виплати недоотриманої пенсії по інвалідності   

           Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Млинівському районі Рівненської області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 державної та додаткової пенсії відповідно до вимог ст.ст.50,54,67 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»з 01 грудня 2010 року по 01 червня 2011 року.   

       Апеляційна скарга на постанову Млинівського районного суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Млинівський районний суд. У разі прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.  

С У Д Д Я:                                                                                 Є.В. Одемчук