Справа № 766/6688/23

н/п 2/766/6739/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 листопада 2024 року м. Херсон

Херсонський міський суд Херсонської області в складі: головуючого судді Скрипніка Л.А., секретар судового засідання Бівалькевич А.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства "Кредобанк" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить солідарно стягнути з відповідачів на його користь заборгованість в сумі 702 927,74 грн. та понесені судові витрати у розмірі 80 841,69 грн., з яких: 10 543,92 грн. – судовий збір, 70 292,77 грн. – витрати на правову допомогу.

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що 10.03.2021 року між банком та ОСОБА_3 укладено кредитний договір №CL-304056, відповідно до умов якого банк зобов`язується надати у власність позичальникові грошові кошти на умовах забезпеченості, поворотності, строковості, платності та цільового характеру використання, а позичальник зобов`язується використати кредит на цілі, вказані, в цьому кредитному договорі, повернути кредит, сплатити проценти та інші платежі в строк та на умовах, визначених цим кредитним договором.

Відповідно до п.п. 2.1., 2.3.,4.1.,4.2.кредитного договору банк видає позичальнику кредиту розмірі 500000,00 грн. до 09.03.2026 року на поточні потреби позичальника, за процентною ставкою 35% річних, проценти за користування кредитом нараховуються щомісячно на суму заборгованості по кредиту за методом «факт/360», з дня видачі кредиту до дня повернення кредиту в повному обсязі, якщо інше не випливає з умов цього кредитного договору.

На виконання умов вищевказаного договору банк свої зобов`язання по видачі відповідних сум кредиту виконав повністю. Позичальник своїх зобов`язань за кредитним договором належним чином не виконує. Згідно із розрахунком заборгованості по кредитному договору № СL-304056 станом на 18.07.2023 року заборгованість ОСОБА_1 становить 702 927,74 грн, що складається із заборгованості за тілом кредиту – 464 298,96 грн; заборгованості за відсотками 238 628,78 грн, яку солідарно просить стягнути з відповідачів.

У зв`язку з порушенням кредитних зобов`язань зі сторони відповідача позивач направив досудову вимогу щодо дострокового стягнення заборгованості до відповідачів. Однак, відповідачі не здійснили жодних дій спрямованих на погашення заборгованості, позивач здійснив всі можливі дії спрямовані на досудове урегулювання спору.

Щодо солідарного стягнення із ОСОБА_2 зазначає, що 09.03.2021 року між АТ «Кредобанк» та ОСОБА_1 було підписано Анкету-заяву № СL-304056 фізичної особи на отримання автомобільного кредиту, в якій зазначено інформацію про фактичні сімейні відносини та про факт спільного проживання однією сім`єю ОСОБА_1 із ОСОБА_2 .

Отже, якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім`ї, то цивільні права та обов`язки за цим договором виникають в обох із подружжя, незважаючи на відсутність в законі прямої вказівки на солідарну відповідальність. При вирішенні спору про порядок виконання подружжям зобов`язань, що виникають з правочинів, вчинених в інтересах сім`ї, суди повинні керуватися тим, що подружжя має відповідати за такими зобов`язаннями солідарно усім своїм майном. Тому, позивач вбачає можливість застосувати до даного спору солідарним відповідачем іншого подружжя: дружину ОСОБА_2 .

Представник позивача заявляє також вимоги про відшкодування понесених позивачем судових витрат на професійну правничу допомогу та витрат, пов`язаних з аналізом справи, побудови стратегії дій по справі, написанням позовної заяви та супровід представника в судових засіданнях у розмірі 10 % від ціни позову, а саме 70 292,77 грн на підтвердження чого надає витяг з договору про надання правової допомоги від 11 лютого 2019 року, у якому вказано про винагороду виконавця - АО «БІЗНЕС І ПРАВО», що АТ «Кредобанк» сплачує.

Від відповідачів відзив на позову заяву не надходив.

Інші процесуальні дії у справі

Ухвалою судді Херсонського міського суду Херсонської області від 19.01.2024 року відкрито провадження у справі, постановлено розгляд даної цивільної справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 22.04.2024 року закрито підготовче провадження у справі, справу призначено до судового розгляду по суті.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, надав суду заяву про розгляд справи у відсутності представника Банку, позовні вимоги підтримав повністю, не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

Відповідачі у судове засідання не з`явилися, причини неявки не повідомили, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені у встановленому законом порядку.

За наявності умов, визначених у ч. 1 ст.280 ЦПК України, суд ухвалив про проведення заочного розгляду справи.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, згідно з ч.2 ст.247 ЦПК України.

Мотивувальна частина

Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Судом встановлено, що 10.03.2021 року між Акціонерним товариством «Кредобанк» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір № СL-304056.

Відповідно до п. 1 кредитного договору банк зобов`язується надати у власність позичальникові грошові кошти на умовах забезпеченості, поворотності, строковості, платності та цільового характеру використання, а позичальник зобов`язується використати кредит на цілі, вказані, в цьому кредитному договорі, повернути кредит, сплатити проценти та інші платежі в строк та на умовах, визначених цим Кредитним договором. Кредит видається виключно на цілі зазначені в цьому кредитному договорі.

Відповідно до п. 2.1., 2.3. кредитного договору банк видає позичальнику на поточні потреби кредит у розмірі 500000,00 грн до 09.03.2026 року на наступні цілі: на поточні потреби в сумі 50783,66 грн, на поточний рахунок позичальника відкритий у відділенні ПАТ «КРЕДОБАНК» у м. Херсоні. та на погашення (рефінансування) кредитної заборгованості по кредитному договору СL-239147 від 19.11.2019 року в сумі 449 216,34 грн. на рахунок відкритий в ПАТ «Кредобанк».

В анкеті заяві СL-304056 відповідач ОСОБА_1 в розділі ціль отримання кредиту зазначив, що на будівництво/купівлю нерухомості. В розділі сімейний стан зазначив, що одружений із співвідповідачкою ОСОБА_2 вказана заява підписана відповідачами.

Відповідно до п.п. 4.1., 4.2. кредитного договору за користування кредитом позичальник сплачує банку відсотки, за процентною ставкою 35 % річних. Проценти за користування кредитом нараховуються щомісячно на суму заборгованості по кредиту за методом «факт/360», за ставкою визначеною п. 4.1. кредитного договору, з дня видачі кредиту до дня повернення кредиту в повному обсязі, якщо інше не випливає з умов цього кредитного договору

Відповідно до п.п.6.1., 6.2. кредитного договору позичальник зобов`язаний повернути банку кредит в повному обсязі в порядку та у строки, передбачені цим договором та додатками до нього. Позичальник здійснює погашення заборгованості за кредитним договором відповідно до графіків платежів.

Відповідно до п.п. 6.9., 6.10. кредитного договору банк, у випадках передбачених п.3.3. кредитного договору, вправі вимагати дострокового повернення кредиту, процентів, комісій та інших належних до сплати платежів за кредитним договором, про що письмово повідомляє позичальника. Позичальник зобов`язаний після отримання повідомлення банку передбаченого п.6.9. кредитного договору, усунути порушення умов кредитного договору, вказаних у повідомленні (згідно із п.п.3.3.2., 3.3.3. кредитного договору) протягом 30 календарних днів із дня отримання такого повідомлення. Якщо позичальник не усунув вказані порушення, то він зобов`язаний достроково повернути кредит, проценти, комісії та інші належні до сплати платежі за кредитним договором не пізніше 31-го календарного дня після отримання письмового повідомлення банку (п.6.9. кредитного договору).

Відповідно до п. 8.1. кредитного договору за виконання зобов`язань за кредитним договором позичальник несе повну відповідальність перед банком усім належним йому майном, у тому числі грошовими коштами, на яке може бути звернено стягнення в порядку, передбаченому законодавством України.

На виконання умов вищевказаного договору банк свої зобов`язання по видачі відповідних сум кредиту виконав та відповідно до копії меморіального ордеру №12955812 від 10.03.2021 року банк перерахував позичальнику 50 783,66 грн. та копії меморіального ордеру №12955765 від 10.03.2021 року банк перерахував позичальнику 449 216,34 грн.(призначення платежу на погашення кредиту ОСОБА_1 відповідно до кредитного договору СL-239147). Окрімтого, рух кредитних коштів по відповідним рахункам підтверджується дослідженою судом випискою за період 10.03.2021 року по 18.07.2023 року.

Позичальник своїх зобов`язань за кредитним договором належним чином не виконує.

Згідно із розрахунком заборгованості по кредитному договору № СL-304056 від 10.03.2021 року станом на 18.07.2023 року заборгованість ОСОБА_1 становить 702 927.74 грн, що складається із заборгованості за тілом кредиту – 464 298,96 грн; заборгованості за відсотками 238 628,78 грн. При цьому вказаний розрахунок відповідачами не оспорювався.

У зв`язку з порушенням кредитних зобов`язань зі сторони ОСОБА_1 25.07.2023 року та 22.08.2023 року представник АТ «Кредобанк» направив досудову вимогу щодо дострокового стягнення заборгованості до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Однак, відповідачі не здійснили жодних дій спрямованих на погашення заборгованості.

Відповідно до копії свідоцтва про одруження серії НОМЕР_1 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 18.05.2018 року зареєстровано шлюб.

За змістом частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно із частиною першою статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За положеннями статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Розрахунком заборгованості за кредитним договором, поданим позивачем, підтверджується, що за відповідачем ОСОБА_1 рахувалась прострочена заборгованість, розмір якої збільшувався до кінця періоду. Викладені факти підтверджують прострочення сплати відповідачем кредиту щонайменше на один календарний місяць.

Отже, суд доходить висновку про наявність підстав у позивача для дострокового повернення кредиту.

Щодо солідарного стягнення заборгованості слід зазначите таке.

ОСОБА_1 на час отримання кредиту перебував у шлюбі із ОСОБА_2 .

Для врегулювання спорів, які виникають із майнових відносин подружжя, у тому числі колишнього, поряд із застосуванням норм ЦК України підлягають застосуванню норми СК України.

Відповідно до частини третьої статті 368 ЦК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом. Статтею 60 СК України визначено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Частина перша статті 21 СК України визначає шлюбом сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану. Відповідно до частини першої статті 36 СК України шлюб є підставою для виникнення прав та обов`язків подружжя.

Положення статті 60 СК України свідчать про презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу. Разом із тим зазначена презумпція може бути спростована, й один із подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об`єкт, в тому числі в судовому порядку. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, хто її спростовує.

Належність майна до об`єктів права спільної сумісної власності визначено статтею 61 СК України, згідно із частиною третьою якої якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім`ї, то гроші, інше майно, в тому числі гонорар, виграш, які були одержані за цим договором, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Норма частини третьої статті 61 СК України кореспондує частині четвертій статті 65 цього Кодексу, яка передбачає, що договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім`ї, створює обов`язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім`ї.

При укладенні договорів одним із подружжя вважається, що він діє за згодою другого з подружжя. Дружина, чоловік має право на звернення до суду з позовом про визнання договору недійсним як такого, що укладений другим із подружжя без її, його згоди, якщо цей договір виходить за межі дрібного побутового (частина друга статті 65 СК України). За таких обставин за нормами сімейного законодавства умовою належності того майна, яке одержане за договором, укладеним одним із подружжя, до об`єктів спільної сумісної власності подружжя є визначена законом мета укладення договору - інтереси сім`ї, а не власні, не пов`язані із сім`єю інтереси одного з подружжя.

Таким чином, якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім`ї, то цивільні права та обов`язки за цим договором виникають в обох із подружжя.

Відповідно до частини другої статті 73 СК України стягнення може бути накладено на майно, яке є спільною сумісною власністю подружжя, якщо судом встановлено, що договір був укладений одним із подружжя в інтересах сім`ї і те, що було одержане за договором, використано на її потреби. Таким чином, за спільними зобов`язаннями подружжя останнє відповідає усім своїм майном. Правовий режим спільної сумісної власності подружжя, винятки з якого прямо встановлені законом, передбачає нероздільність зобов`язань подружжя, що за своїм змістом свідчить саме про солідарний характер таких зобов`язань, незважаючи на відсутність в законі прямої вказівки на солідарну відповідальність подружжя за зобов`язаннями, що виникають з правочинів, вчинених в інтересах сім`ї.

Зазначена правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 червня 2020 року (справа №638/18231/15-ц, провадження №14-712 цс 19).

Отже, судом встановлено, що кредитний договір СL-304056, який є предметом цього спору, також був підписаний за згодою ОСОБА_2 , що відображено в Анкеті-Заяві СL-304056, яка підписана обома подружжями, а тому подружжя несе солідарну відповідальність по погашенню вказаного кредиту, який був взятий відповідачем на побутові потреби та на погашення (рефінансування) кредитної заборгованості перед АТ «Кредобанк».

Доказів, того, що отримані відповідачем ОСОБА_1 грошові кошти за кредитним договором не були використані в інтересах сім`ї, а тому вказаний договір не створює будь-яких обов`язків для другого з подружжя суду не надано.

Таким чином, суд приходить до висновку про наявність підстав для солідарного стягнення із ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором № СL-304056 від 10.03.2021 року в розмірі 702 927,74 грн.

Крім того, в силу ст. 141 ЦПК України, з відповідачів підлягає стягненню на користь позивача судовий збір у розмірі 10 543,92 грн, сплата якого підтверджена платіжним дорученням №40377413 від 11.08.2023 року.

Щодо стягнення з відповідачів на користь позивача витрат на професійну правову допомогу в розмірі 70 292,77 грн, суд зазначає таке.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою, що передбачено ст.15 ЦПК України.

Статтею 133 ЦПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно із положеннями частин першої-третьої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

До суду на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу представником позивача адвокатом Павленком С.В. було надано наступні документи: копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю; копію договору про надання правової допомоги від 11 лютого 2019 року, укладеного між позивачем та адвокатським об`єднанням «Бізнес і право»; довіреність №12783 від 24.11.2022 року, надана АТ «Кредобанк» адвокату Павленку С.В. В той же час документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені в установленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження), акт приймання-передачі, в матеріалах справи відсутні.

Згідно із позицією Верховного Суду України, викладеній у постанові Верховного Суду від 30 вересня 2020 року у справі № 379/1418/18 (провадження № 61-9124св20), склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені в установленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що у відшкодуванні витрат на правничу допомогу слід відмовити.

Беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку про задоволення позову.

Підстави для негайного виконання судового рішення відсутні.

Заходи забезпечення позову судом не застосовувалися.

Керуючись ст. 11, 14, 16, 526, 530, 611, 615, 1050, 1054, 1055 ЦК України, ст. 141, 258, 259, 264-265, 280-282 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства «Кредобанк» заборгованість за кредитним договором №CL-304056 від 10.03.2021 року, яка станом на 18.07.2023 року становить 702 927,74 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства «Кредобанк» судовий збір в розмірі 10 543,92 грн., тобто по 5 271,96 грн. з кожного

В задоволенні решти вимог відмовити.

Заочне рішення суду може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідачів. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України до Херсонського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення повного тексту судового рішення. Якщо повне рішення не були вручено у день його складення, позивач має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження у випадку подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Апеляційна скарга подається до Херсонського апеляційного суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: Акціонерне товариство «Кредобанк», місцезнаходження: м. Львів, вул. Сахарова, буд. 78, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 09807862.

Відповідач-1: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН: НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач-2: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН: НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .

Суддя Л.А. Скрипнік