П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

                                                                                                                                       2-а-2287/11

    22.06.2011  року суддя Голосіївського районного суду м. Києва    Фролов М.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва, Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат та Управління праці та соціального захисту населення Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації про визнання дій протиправними та зобов'язання здійснити перерахунок і виплату пенсії та щорічну допомогу на оздоровлення, -

в с т а н о в и в:

31 травня  2011 року ОСОБА_1  звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва (далі –відповідач-1), Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат (далі –відповідач-2) та Управління праці та соціального захисту населення Голосіївського району у м. Києві (далі –відповідач-3) та зобов’язати відповідача-1 зробити перерахунок та виплату йому державної пенсії в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та щомісячної додаткової пенсії, як постраждалій внаслідок Чорнобильської катастрофи, в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком та сплачувати йому  в подальшому, а також зобов'язати відповідачів-2,-3 провести йому нарахування та виплату щорічної допомоги на оздоровлення у розмірі 5 мінімальних заробітних плат починаючи з 01.01.2005 року з урахуванням проведених виплат.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що він  є інвалідом ІI групи внаслідок захворювань, пов’язаних з наслідками аварії на Чорнобильській АЕС (категорія 1) та перебуває на обліку в УПФУ. Відповідно до ст. 50 Закону України від 28.02.1991 № 796-XII "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі - Закон № 796-XII) їй повинна нараховуватись державна пенсія по ІI групі інвалідності не нижче 8 мінімальних пенсій за віком та додаткова пенсія згідно ст. 50 того ж Закону за шкоду заподіяну здоров'ю в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком. Незважаючи на норми вказаного вище Закону, державна та додаткова пенсії їй виплачуються у меншому розмірі. На заяву про перерахунок пенсії, позивачу  було відмовлено.

В судовому засіданні позивач  підтримав позовні вимоги та просив ююсуд задовольнити позов за вищевказаних підстав.  

Представник Управління праці та соціального захисту населення Голосіївської районної у м. Києві державної адміністрації –в судовому засіданні проти позову заперечила та просила відмовити у задоволенні позовних вимог з підстав, викладених в письмових запереченнях.  

Представник Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва –. також заперечила  проти позову, просила відмовити у його задоволенні, посилаючись на надані письмові заперечення.

Представник Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат в судове засідання не з»явилися, повідомлялися судом належно, до суду надіслали свій заперечення в яких просять відмовити в повному обсязі та провести судове засідання без їхньої участі.

Заслухавши пояснення позивача, представників відповідачів, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 є інвалідом ІI групи внаслідок захворювань, пов’язаних з наслідками аварії на Чорнобильській АЕС (категорія 1) та перебуває на обліку в УПФУ.

Статтею 49 Закону №796-XII передбачено, що пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.   

Частиною 1 статті 67 Закону № 796-XII було встановлено, що конкретні розміри всіх доплат, пенсій і компенсацій (передбачених цим Законом) підвищуються Кабінетом Міністрів України відповідно до зміни індексу вартості життя і зростання мінімальної заробітної плати.

Відповідно до частини 4 статті 54 цього Закону (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), якою визначено підстави та умови призначення державних пенсій особам, віднесеним до категорії 1, в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів ІI групи, щодо яких установлено зв'язок із Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими 6 мінімальних пенсій за віком.   

Згідно зі статтею 50 Закону № 796-XII особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, зокрема інвалідам ІІI групи - у розмірі 50 відсотків мінімальної пенсії за віком. Як передбачено статтею 53 зазначеного Закону, виплата додаткової пенсії здійснюється повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу.   

Законом України "Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.2007 до вказаних статей цього Закону було внесено зміни: частину 4 ст. 54 Закону було змінено чотирма частинами, а ст. 50 Закону було викладено в новій редакції.   

Рішенням Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Верховного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення статті 67 розділу І, пунктів 2-4, 6-8, 10-18, підпункту 7 пункту 19, пунктів 20-22, 24-34, підпунктів 1-6,8-12 пункту 35,пунктів 36-100 розділу ІІ “Внесення змін до деяких законодавчих актів України” та пункту 3 розділу ІІІ “Прикінцеві положення” Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”.  

Постановою КМУ від 22.05.2008 № 530 були зазначені мінімальні розміри пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Відповідно щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю відповідно до Закону № 796-ХІІ виплачується позивачу в розмірі 15% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Отже, всупереч положень статей 50, 54 Закону України № 796-ХІІ, Кабінет Міністрів України установив розміри сум, з яких проводиться розрахунок пенсії, при тому, що ці суми не відповідають розмірам мінімальної пенсії за віком.

Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконним актами при вирішенні цього спору слід виходити з того, що при розрахунку державної та додаткової пенсії передбачених статтями 50, 54 Закону України № 796-ХІІ застосування підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого в Законі про Державний бюджет України на відповідний рік, із якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком.

Відповідно до частини 1 статті 28 Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058-IV) мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Статтею 28 вказаного Закону України  також передбачено, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом.   

При цьому, в частині 2 статті 5 Закону № 1058-IV встановлено, що виключно цим Законом визначається мінімальний розмір пенсії за віком.

Враховуючи те, що нормами цього Закону встановлений розмір мінімальної пенсії за віком, а дія інших нормативно-правових актів може застосовуватись лише в частині, що не суперечить цьому Закону, суд приходить до висновку, що будь-яким іншим нормативно-правовим актом не може визначатись розмір мінімальної пенсії за віком.

Таким чином, вихідним критерієм розрахунку державної та додаткової пенсій виступає мінімальна пенсія за віком, розмір якої згідно зі статтею 28 Закону №1058-IV встановлюється в розмірі визначеного законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.   

Виходячи із загальних засад пріоритету законів над підзаконними актами положення частини 3 статті 28 Закону № 1058-IV не є перешкодою для застосування мінімального розміру пенсії за віком для розрахунку інших пов'язаних із нею пенсій чи доплат, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого мінімального розміру пенсії за віком, крім передбаченого частиною 1 цієї статті.

Як встановлено судом, Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва при нарахуванні позивачу основної та додаткової пенсій за шкоду, заподіяну здоров'ю, не застосував норми ст.ст. 49, 50, 51, 54, 67 Закону України "Про статус і соціальний захист прав громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та здійснив нарахування і виплату державної та додаткової пенсій за шкоду, заподіяну здоров'ю, у значно меншому розмірі, ніж передбачено спеціальним Законом.

Відповідно до частин 1, 2 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача щодо зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва здійснити перерахунок і виплату державної пенсії в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, відповідно до ст.ст. 50, 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за період з 30.11.2010 по день постановлення рішення суду, з урахуванням раніше виплачених сум за вказаний період є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

За викладених вище обставин дії Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва щодо нарахування та виплати ОСОБА_2 державної та додаткової пенсій у розмірі меншому, ніж передбачено Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за період з 30.11.2010 є протиправними.

Вимоги позивача про зобов’язання в подальшому нараховувати та виплачувати основну та додаткову пенсію в новому розмірі задоволенню не підлягають, оскільки право позивача на дану соціальну виплату встановлено та гарантовано законом і здійснюється у встановленому законом порядку, а відповідно до ст. 6 КАС України судом здійснюється захист порушених прав, свобод та інтересів, що виключає їх захист на майбутнє.

Також в судовому засіданні встановлено, що нарахування та виплата щорічної допомоги на оздоровлення, на перерахунку якої наполягає позивач, йому було проведено, тобто задоволенню не підлягають.

Заявлена позивачем вимога щодо стягнення на її користь 500 грн., затрачених на правову допомогу, є такою, що не ґрунтується на законі з таких підстав.

Відповідно до ч. 3 ст. 90 КАСУ граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом. Постановою Кабінету Міністрів України від 27.04.2006 № 590 "Про граничні розміри компенсації витрат, пов'язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ і порядок їх компенсації за рахунок держави" передбачено, що якщо компенсація відповідно до закону сплачується за рахунок держави, її граничний розмір не перевищує суму, що обчислюється, виходячи з того, що особі, яка надає правову допомогу, виплачується 5% розміру мінімальної заробітної плати за повний робочий день.

Керуючись Конституцією України, Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", ст.ст. 94, 158-163 КАС України, суд,-

п о с т а н о в и в:

адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва, Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат та Управління праці та соціального захисту населення Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації про визнання дій протиправними та зобов'язання здійснити перерахунок і виплату пенсії та щорічну допомогу на оздоровлення задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 державної та додаткової пенсій у розмірі меншому, ніж передбачено Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за період з 30.11.2010 по день постановлення рішення суду з урахуванням проведених виплат.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва здійснити  ОСОБА_1  перерахунок та виплату державної пенсії в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком з 30.11.2011 по день постановлення рішення суду, з урахуванням раніше виплачених сум за вказаний період.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного адміністративного суду через Голосіївський районний суд м. Києва протягом десяти днів з часу її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.     

Суддя