Справа № 2-1723/11 Головуючий у 1 інстанції:Лівандовська-Кочура Т.В.

Провадження № 22-ц/0390/1046/11

Категорія:45 Доповідач: Киця С. І.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД  ВОЛИНСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

30 червня 2011 року          місто Луцьк  

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого - судді Киці С.І.

суддів –Подолюка В.А., Гапончука В.В.  

при секретарі   Матюхіній О.Г.

з участю представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача Копюка В.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Підгайцівської сільської ради про визнання недійсним та скасування рішення, зобов’язання видати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та прийняття рішення про надання її у власність за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_3 на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 19 травня 2011 року, -

В С Т А Н О В И Л А :

В січні 2010 року ОСОБА_3 звернулася в суд із зазначеним позовом. Мотивує його тим, що 29 листопада 1996 року Підгайцівська сільська рада Луцького району Волинської області рішенням №9-4 виділила їй під індивідуальне будівництво житлового будинку земельну ділянку  площею 0,12 га в с.Струмівка. 12 грудня 1996р. звернулась до комунального підприємства «Архітектурно-проектного бюро Луцького району»з замовленням виконання робіт по виготовленню будівельного паспорта та іншої технічної документації. З 1996 по 2007 рік вона з певних причин не змогла розпочати будівництво на виділеній земельній ділянці. Рішенням сесії Підгайцівської сільської ради від 06.05.2007р. за №14-5 їй було відмовлено у приватизації земельної ділянки. 19.06.2007р. Підгайцівська сільська рада відмовила їй у виділенні земельної ділянки у власність, мотивуючи відсутністю вільних ділянок та зіслалась на результати голосування. Рішенням Підгайцівської сільської ради від 03.12.2009р. № 44/13 розглянувши заяву про виділення їй земельної ділянки в натур, відмовлено у задоволенні заяви, у зв’язку з тим, що рішення про забудову, видані до 07.11.2006р. і по яких не було виділено в натурі земельних ділянок відмінені рішенням Підгайцівської сільської ради № 31/6 від 18.07.2008р. «Про відмінення рішень Підгайцівської сільської ради»як такі, що неможливо виконати. Вважає, що відповідачем було порушено її права, так як вона має право на безоплатну передачу у власність шляхом приватизації землі і рішенням органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування їй не надано дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, не надано мотивованої відмови у надані такого дозволу. Просить визнати недійсним та скасувати рішення Підгайцівської сільської ради Луцького району Волинської області № 31/6 від 18.07.2008р. «Про відмінення рішень Підгайцівської сільської ради», зобов’язати Підгайцівську сільську раду видати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у розмірі 0,12 га та прийняти  рішення про надання її у власність.

Рішенням Луцького міськрайонного суду від 19 травня 2011 року в задоволенні позову ОСОБА_3 відмовлено.

Позивач подала апеляційну скаргу на зазначене рішення суду. В апеляційній скарзі   просить його скасувати як таке, що прийняте з порушенням норм матеріального і процесуального права та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення частково з таких підстав.

Згідно зі ст.15 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Відповідно до ст.3 КАС справи адміністративної юрисдикції –переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб’єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства.

Адміністративний позов –звернення до адміністративного суду про захист прав, свобод та інтересів у публічно-правових відносинах.

Згідно п.1 ч.1 ст.17 цього Кодексу компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 1 квітня 2010 року №10-рп/2010 –положення пунктів «а», «б», «в», «г»статті 12 Земельного кодексу України в частині повноважень сільських, селищних, міських рад у відповідності із вказаним кодексом вирішувати питання розпорядження землями територіальних громад, передачу земельних ділянок комунальної власності у власність громадян і юридичних осіб, надання земельних ділянок в користування із земель комунальної власності, вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності слід розуміти так, що при вирішенні таких питань ці ради діють як суб’єкти владних повноважень;

- положення пункту 1 частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України про поширення компетенції адміністративних судів на «спори фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності»слід розуміти так, що до публічно-правових спорів, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів, належать і земельні спори фізичних чи юридичних осіб з органом місцевого самоврядування як суб’єктом владних повноважень, пов’язані з оскарженням його рішень, дій чи бездіяльності.

   Встановлено, що позивачу відповідачем земельна ділянка у власність чи у користування не надавалась, не виділялась у натурі. Отже, спору між ОСОБА_3 та Підгайцівською сільською радою про право цивільне не виникло.

ОСОБА_3, звертаючись за вирішенням земельного спору до суду, фактично оскаржила рішення органу місцевого самоврядування як суб’єкта владних повноважень, а тому на такий спір поширюється компетенція адміністративних судів, що слідує з ст.17 КАС України та рішення Конституційного Суду України.

Згідно п.1 ст.205 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

За таких обставин колегія суддів вважає, що ухвалене судове рішення підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі на підставах передбачених п.1 ч.1 ст.205, ч.1 ст.310 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 310, 315, 317, 319  ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:  

Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_3  задовольнити  частково.

Рішення Луцького міськрайонного суду від 19 травня 2011 року в даній справі  скасувати.

Провадження у справі ОСОБА_3 до Підгайцівської сільської ради про визнання недійсним та скасування рішення, зобов’язання видати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та прийняття рішення про надання її у власність закрити.

Ухвала набирає законної сили  з моменту її проголошення і може бути оскаржена  в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом  двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий

Судді