Справа № 2-а-1797/11

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

29 липня 2011 року                                                                                                    м. Кузнецовськ

Суддя Кузнецовського міського суду Рівненської області Зейкан І.Ю., розглянувши у скороченому провадженні у м.Кузнецовську справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м.Кузнецовську Рівненської області про перерахування та виплату пенсії,-

В С Т А Н О В И В:

До Кузнецовського міського суду звернувся ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м.Кузнецовську Рівненської області (далі - УПФ) з вимогами зобов’язати відповідача провести перерахунок його пенсії за віком з 01.09.2010 року із урахуванням страхового стажу після призначення пенсії та застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні за календарний рік, що передує року звернення за перерахунком пенсії, - за 2009 рік, та виплатити йому різницю між сумою перерахованої та виплаченої пенсії; зобов’язати відповідача провести йому перерахунок додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, з 01.01.2010 року, на підставі положень ст.51 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»№796-ХІІ (далі - Закон України №796-ХІІ) як особі, віднесеній до категорії 4, в розмірі 15 % мінімальної пенсії за віком із розрахунку, що мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму для осіб, які втратили працездатність, та виплатити йому різницю між сумами перерахованої і виплаченої пенсії, а також виплачувати цю пенсію у подальшому.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що при перерахунку пенсії у 2010 році йому було застосовано показник середньої заробітної плати працівників за 2007 рік в сумі 1197,91 грн., а не за рік, що передує пенсії, тобто 2009 рік в сумі 1650,43 грн., чим відповідач порушив вимоги ст.42 Закону України №1058-ІV та що призвело до суттєвого зменшення розміру його пенсії.

Відповідач отримавши копію ухвали про відкриття скороченого провадження у справі, з копією позовної заяви та доданими до неї документами, заперечення у десятиденний строк не подав.

Суд, дослідивши позовну заяву та оцінивши інші докази у справі приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позову з наступних підстав.     

У зв’язку з тим, що ухвалою Кузнецовського міського суду від 15.07.11 позовні вимоги ОСОБА_1 у частині перерахування та виплати йому додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, відповідно до ст.51 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»за період з 01 січня 2010 року до 13 січня 2011 року, а також за ст.40 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»за період з 01 вересня 2010 року до 13 січня 2011 року залишено без розгляду, суд досліджує докази щодо задоволення решти позовних вимог.

У червні 2010 року позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії із додаванням трудового стажу за 24 місяці після попереднього перерахунку. Відповідно до копії розпорядження УПФ № 116697 від 30.06.11 ОСОБА_1 проведено перерахунок пенсії з додаванням страхового стажу набутого після призначення пенсії. Із цього ж розпорядження видно, що при розрахунку заробітку для обчислення пенсії УПФ застосувало показник «середнього заробітку за минулий рік»- 1197, 91грн. (за повний 2007р.).

          Відповідно до ч.4 ст.42 Закону України №1058-ІV (у редакції, чинній на момент виникнення спору, після визнання неконституційними змін до ч.4 ст.42 Закону в редакції Закону №107-VI від 28.12.07р. згідно Рішення Конституційного Суду України від 22.05.08р. №10-рп/2008) у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Кожний наступний перерахунок пенсії провадиться не раніше як через два роки після попереднього перерахунку з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону.

Норма ст. 40 ч.1 Закону України №1058-ІV дозволяє для обчислення пенсії врахувати заробітну плату (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року, незалежно від перерв, та за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року.

          З наведеного вбачається, що позивач набув право на перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії та із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій ст. 40 Закону України №1058-ІV, оскільки позивач бажає, щоб в розрахунок заробітної плати для обчислення пенсії було включено і заробітну плату за період 24-х місяців роботи після призначення пенсії.

          Вирішуючи спір про законність застосування відповідачем при визначенні заробітної плати при перерахунку пенсії позивачу показника середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески за 2007р. (1197, 91грн.), суд виходить з того, що відповідно до ст.40 ч.2 Закону України №1058-ІV (у редакції, чинній на момент здійснення перерахунку, після визнання неконституційними змін до ч.2 ст.40 Закону в редакції Закону №107-VI від 28.12.07р. згідно Рішення Конституційного Суду України від 22.05.08р. №10-рп/2008) заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп= Зс х (Ск : К), де Зп –заробітна плата, дохід застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс –середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії; Ск –сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз-1 + Кз-2 + Кз-3 +... + Кз-n); К –кількість місяців страхового стажу, за які розраховано коефіцієнти заробітної плати (доходу) застрахованої особи.

          Тобто, вбачається, що однією із величин, що впливають на розмір заробітної плати для обчислення пенсії є середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки  України, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії.

          На момент проведення позивачу перерахунку пенсії у 2010 році показник середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням (перерахунком) пенсії (за 2009р.) не встановлювався, а був визначений інший - показник середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески, який має те ж саме застосування –для обчислення пенсії. За 2009р. цей показник визначений на рівні 1650,43 грн., що не оспорюється сторонами. Тому, на думку суду, не може бути підставою для відмови в позові та обставина, що за 2009 рік показник середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України не визначався. У даному разі слід застосовувати той показник, який був визначений у встановленому порядку для цілей обчислення пенсії - показник середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески.

          Вирішуючи питання про обчислення пенсії при її перерахунку позивачу відповідач, застосував показник заробітної плати в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону України №1058-ІV враховується для обчислення пенсії, - за 2007р. на рівні 1197, 91грн. При цьому, відстоюючи правомірність таких дій, УПФ покликається на пп.3 п.11 Постанови КМ України №530 від 28.05.08р. «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», де зазначено, що за бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 Закону України №1058-ІV, із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону України №1058-ІV враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії.

          У даному спорі, роком, що передує перерахунку пенсії є 2009рік і відповідний показник середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону України №1058-ІV враховується для обчислення пенсії за цей період на момент проведення перерахунку був визначений.

          На підставі положень ст.40, 42 Закону України №1058-ІV, пп.3 п.11 Постанови КМ України №530 від 28.05.08р. «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян»обґрунтованими є доводи позивача про наявність підстав при перерахунку пенсії застосувати показник середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески за 2009 рік.

З копії посвідчення серії НОМЕР_1 від 26.05.1994 року вбачається, що дійсно ОСОБА_1 є громадянином, який постійно проживає на території зони посиленого радіоекологічного контролю категорії 4. Відповідно до ст.51 Закону України № 796 –ХІІ, особам, віднесеним до категорії 4, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду заподіяну здоров’ю, у розмірі 15 процентів мінімальної пенсії за віком.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2008р. та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 28.12.2007р. передбачена інша редакція ст.51 Закону України № 796 –ХІІ, зокрема, особам,  віднесеним  до  категорії 4, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 5 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Положення пункту 28 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008р. та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 28.12.07р. визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) згідно рішення Конституційного Суду України  від 22.05.08р. №10-рп/2008. Згідно п. 6 резолютивної частини вказаного рішення,  рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", визнаних неконституційними.

Це значить, що  з 22.05.2008 року діють норми ст.51 Закону № 796 –ХІІ в редакції, що була чинною в період  до внесення змін  підпунктом 15 п. 28 розділу II Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 28.12.07 р. (що визнані неконституційними).   

За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». Іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає. Не визначається такого розміру і нормами спеціального Закону № 796 – ХІІ. Тому, на думку суду, є підстави для застосування загальної норми ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», згідно якої мінімальний розмір пенсій за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. При цьому, положення ч.3 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»про те, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, не слід брати до уваги, оскільки наявність такої норми за відсутності іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем права на підвищення пенсії відповідно до закону. Суд також приймає до уваги, що за змістом ст.2 Закону України «Про прожитковий мінімум»прожитковий мінімум застосовується в тому числі для встановлення розмірів мінімальної пенсії за віком.

Тобто, з вищезазначеного випливає, що прожитковий мінімум є базою для розрахунку  мінімальної пенсії за віком, інших соціальних виплат. Статтею 46 Конституції України гарантується, що пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.   

Наведене дає суду підстави при вирішенні даного спору застосувати у розумінні ст.51 Закону № 796 –ХІІ мінімальний розмір пенсії за віком на рівні прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Задовольняючи частково позовні вимоги щодо строку виплати додаткової пенсії суд виходить з того, що Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік»№3491-VI (далі Закон України №3491-VI), що набув чинності 19.06.2011 року,  прикінцеві положення Закону України «Про Державний бюджет на 2011 рік»доповнені пунктом 4, яким встановлено, зокрема, що у 2011 році норми і положення ст. 51 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.

З викладеного вбачається колізія застосування нормативних актів, які мають однакову юридичну силу та регулюють один вид суспільних відносин.

Конституція України не встановлює пріоритету застосування того чи іншого закону, в тому числі залежно від предмета правового регулювання. Немає також закону України, який би регулював питання подолання колізії норм законів, що мають однакову юридичну силу.

Водночас Конституційний Суд України у пункті 3 мотивувальної частини рішення від 3 жовтня 1997 року № 4-зп  у справі про набуття чинності Конституцією України зазначив: “Конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є й те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше”.

Отже, з 19.06.2011 року стаття 51 Закону України №796-ХІІ застосовуються у порядку та розмірах визначених Кабінетом міністрів України, як то передбачено Законом України №3491-VI, що прийнятий пізніше.

Відповідно до ч. 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Виходячи із зазначеного принципу покладення обов’язку доказування, відповідач у частині задоволених вимог не довів правомірність його дій.

На підставі викладеного,  керуючись ст.ст.11, 71, 138, 160-163, 167, 183-2 КАС України, ст.ст.40, 42 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», ст.51 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», суддя,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в м.Кузнецовську Рівненської області  здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1, відповідно до ст.ст.40, 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії у розмірі 1650,43 грн. та виплачувати її у перерахованому розмірі, з урахуванням виплачених сум, починаючи з 12 січня 2011 року до настання передбачених законодавством підстав для припинення виплати пенсії позивачу або до зміни законодавства, що регулює вказані виплати.

Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в м.Кузнецовську Рівненської області  провести перерахунок додаткової пенсії ОСОБА_1 за шкоду заподіяну здоров’ю, відповідно до ст.51 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», та виплачувати її як особі віднесеній до категорії 4, в розмірі 15 % мінімальної пенсії за віком із розрахунку, що мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму для осіб, які втратили працездатність, за період з 14 січня 2011 року до 18 червня 2011 року та виплатити її з урахуванням виплачених сум.

У задоволенні інших вимог відмовити за безпідставністю.

Постанову суду звернути до негайного виконання в межах суми стягнення за один місяць.

Постанова суду набирає законної  сили  після  закінчення  строку  апеляційного оскарження. Апеляційна  скарга  подається  до  Житомирського апеляційного адміністративного суду через  Кузнецовський міський суд Рівненської області, який ухвалив оскаржуване  судове  рішення.  Копія  апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна  скарга  на  постанову  суду  подається протягом  десяти  днів  з  дня  її отримання.  

Суддя                                                                                                                                        І.Зейкан