Справа  № 1-13/08

В И Р О К

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

     20 лютого 2008 року                                           м. Монастирище

               Монастирищенський районний суд Черкаської області 

в  складі : головуючої-судді:                                     Мазай Н.В.

при секретарі:                                                            Возній В.В.

з участю прокурора:                                                  Бебешка М.М.

адвокатів :                                                                  ОСОБА_1., ОСОБА_2.

               розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Монастирище кримінальну справу про обвинувачення

              ОСОБА_3,ІНФОРМАЦІЯ_1народження, уродженця с. Острожани Жашківського району Черкаської,  українця, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого,  не працюючого, проживаючого АДРЕСА_1, раніше  не судимого

                у вчиненні злочинів, передбачених  ст. 128, ч. 3 ст. 296 КК України,

в с т а н о в и в :

            ОСОБА_314 червня 2006 року приблизно о 23 годині за попередньою змовою з ОСОБА_4, перебуваючи в домоволодіння ОСОБА_5, що АДРЕСА_2,  грубо порушуючи громадський порядок в частині забезпечення спокійних умов відпочинку людей та виражаючи явну неповагу до суспільства, з хуліганських спонукань та особливою зухвалістю, яка виразилась в погрозах застосування фізичного насильства та  в нанесенні тілесних ушкоджень, виражаючись нецензурними словами, безпричинно нанесли декілька ударів руками та ногами по різним частинам тіла громадянину ОСОБА_6, спричинивши тим самим останньому тілесні ушкодження у вигляді струсу головного мозку, видовжені  численні синці передньої та задньої поверхонь грудної клітки, забійної рани тім'яно - потиличної ділянки посередині, що відносяться до  легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я, після чого здійснюючи опір громадянам, які припиняли їх хуліганські дії, нанесли декілька ударів руками та ногами громадянину ОСОБА_5, спричинивши останньому фізичну біль та ОСОБА_7, спричинивши останній фізичну біль, після чого з місця вчинення  злочину зникли.

            Він же, 22 жовтня 2007 року приблизно о 1 годині, перебуваючи в домоволодіння ОСОБА_8, що по АДРЕСА_3, схопив громадянку ОСОБА_9на руки та переносив її до автомобіля, який  знаходився на вулиці. Під час перенесення, не передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків, хоча повинен був і міг їх передбачити, діючи необережно, проходячи поруч з хвірткою, ОСОБА_9. зачепилася рукою за гострі краї, в результаті чого спричинив останній травматичну ампутацію четвертого пальця правої кисті, що відноситься до середнього ступеня важкості тілесних ушкоджень, що спричинили  тривалий розлад здоров'я.

            Підсудний ОСОБА_3на стадії досудового та судового слідства свою вину у вчиненому злочині по факту вчинення хуліганських дій відносно ОСОБА_6., ОСОБА_5. та ОСОБА_7. визнав повністю та пояснив, що він  4 червня 2006 року у вечірній час разом зі своїм знайомим ОСОБА_4заїхали в с. Сатанівка, де хотіли забрати його дівчину ОСОБА_10. В ОСОБА_10була зламана рука. Пізніше він дізнався, що руку ОСОБА_10зламав ОСОБА_6. Після цього він вирішив під'їхати до ОСОБА_6та поговорити з ним з цього приводу. Під час розмови з ОСОБА_6, біля його будинковолодіння, він не витримавши образливого ставлення з боку ОСОБА_6 наніс йому один удар в область обличчя, а другий удар в груди. Після цього ОСОБА_6 став тікати до веранди будинку, і в цей час з будинку вибігли його батьки. Він також зайшов на подвір'я і почав з ними розмовляти. Саме в цей час до нього підбіг ОСОБА_6який наніс йому удар в область обличчя, після чого він також наніс йому удар у відповідь, зав'язалась бійка, яка відбувалась приблизно хвилин 5-10. Мати ОСОБА_6намагалася припинити бійку і він грубо відштовхнув її, ненавмисно нанісши удар. В цей час йому на допомогу прибіг ОСОБА_4., який знаходився на подвір'ї. Чи бив когось ОСОБА_4він пояснити не може, так як не бачив. Він особисто ніяких ударів батьку ОСОБА_6не наносив, а лише відштовхнув матір. Після цього вони з ОСОБА_4. вирішили тікати, і вибігли при цьому на вулицю та побігли до автомобіля,  яким одразу ж поїхали з того місця.  Ніякого предмета у нього з собою не було. Спиртні напої вживав лише ОСОБА_4., а він особисто ніяких спиртних напоїв не вживав, і був тверезий. По факту не обережного спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_9. підсудній пояснив, що  дійсно 21 жовтня 2007 року приблизно о 21 годині вони разом з ОСОБА_11та хлопцем на ім'я ОСОБА_6вирішили відпочити і всі разом поїхали в м. Монастирище. Потім ОСОБА_11запропонував поїхати в с. Шабастівка Монастирищенського району. Приїхавши в с. Шабастівка він зупинив автомобіль поруч з  будинком, на який вказав ОСОБА_11. Потерпілу ОСОБА_9він раніше не знав.  ОСОБА_11постукав у вікно, і з вікна визирнула ОСОБА_9. ОСОБА_11запропонував ОСОБА_9поїхати разом з ними, і викликати для них знайомих дівчат з будинку, оскільки було пізно, і вони самі не хотіли їх турбувати. ОСОБА_9 йому  відмовила  при цьому зайшовши всередину будинку. ОСОБА_11пішов за нею, а він залишився у веранді. З будинку він почув сварку, тому також зайшов до будинку, і забравши ОСОБА_11, разом з ним знов повернулись до веранди. За ними вийшла ОСОБА_9 та її хлопець.  В цей час вони стояли на порозі веранди, і він підхопивши ОСОБА_9на руки, поніс її в напрямку виходу з домоволодіння. Проходячи повз хвіртку, він тримав ОСОБА_9на руках обнявши її за талію лицем до себе. При цьому вона схопилась руками за хвіртку,  а він по інерції продовжував рух. Перебуваючи вже поруч з автомобілем він почув як ОСОБА_9 закричала, і тому одразу ж поставив її на землю. Закричала ОСОБА_9 вже тоді, коли він відійшов від хвіртки приблизно до 2 метрів, і коли він поставив її на землю, то вона вже після цього стала кричати, що у неї відірваний палець. Потім  вона побігла в подвір'я,  а вони сіли в автомобіль, і поїхали з того місця. На той час він був абсолютно тверезий, оскільки цілий день спиртних напоїв не вживав, так як перебував за кермом автомобіля. Тілесних ушкоджень завдавати не хотів, а це трапилось випадково, він просто хотів її винести на вулицю для того щоб в подальшому вона викликала для них дівчат. У вчиненому щиро розкаюється, матеріальні збитки потерпілим ОСОБА_6відшкодовує, просить суворо його не карати. 

           Потерпілий ОСОБА_5. в судовому засіданні показав, що 14 червня 2006 року приблизно о 23 годині він знаходився у себе вдома, і дивився по телевізору футбол. В цей час додому повернувся його син, який пішов відпочивати. Трохи згодом він почув, що на вулиці хтось стукає по металевій хвіртці. Він вийшов на вулицю, і побачив, що на вулиці знаходився його син і ще двоє невідомих йому хлопців, які били його сина. Даних осіб він ніколи перед цим не бачив,  і що це були за хлопці на той час йому відомо не було. Пізніше він дізнався, що   це ОСОБА_3та   ОСОБА_4.   В   руках   у ОСОБА_3він побачив дерев'яного кийка, за допомогою якого він наніс удар по голові сину. Він сказав хлопцям, щоб вони ішли з його домоволодіння, і прийшли до них додому вдень, і вони вирішать  проблему мирним шляхом. Незважаючи на це, ОСОБА_3. та ОСОБА_4. забігли в подвір'я, і при цьому ОСОБА_3. продовжував наносити удари синові по різним частинам тіла, а ОСОБА_4. наніс йому удар ногою в область ноги та удар рукою в область грудей.  Після нанесених ударів він зумів схопити ОСОБА_4. і повалив його на землю. Потім ОСОБА_4зумів викрутитись від нього, і втік з подвір'я. Особисто він йому ніяких ударів не наносив. Від нанесених синові ударів  дерев'яна палиця зламалася  і ОСОБА_3. кинув її на подвір'ї. Коли з подвір'я вибігав ОСОБА_4., то вслід за ним побіг також і ОСОБА_3., і більше вони до них не повертались. Під час бійки з будинку також вибігла його дружина, яка побачила, що відбувається бійка, і стала просити хлопців, щоб вони перестали бити їх сина та його, але хлопці на її зауваження не реагували. Збитки ОСОБА_3їм відшкодовує і ніяких претензій матеріального та морального характеру він до нього не має та вважає, що необхідності позбавляти його волі не має.

            Потерпіла ОСОБА_7. в судовому засіданні показала, що 14 червня 2006 року приблизно о 23 годині вона лягла відпочивати. Через деякий час вона прокинулась і почула, що надворі відбувається шум. За чоловіком на вулицю вийшла і вона. На вулиці вона побачила, що біля воріт було два невідомих їй хлопці та син, якого  хлопці били. Її син, вирвався від них і став бігти в подвір'я. За ним побіг один з хлопців, як пізніше стало відомо це ОСОБА_4, в руках якого була дерев'яна палиця, і наздоганяючи сина викрикував в його адресу різні погрози та нецензурні слова, при цьому він кричав, щоб вони віддали йому гроші в сумі 400 доларів США, а якщо ні, то щоб виводили з хліва корову і віддали її, а то спалять житловий будинок.  ОСОБА_3. підбіг до неї, і зупинився поруч з верандою, і почав розмовляти з нею. Він почав вимагати гроші, за те, що її син зламав дівчині руку. Вона запропонувала викликати працівників міліції, з якими в спокійній обстановці розібратись. У відповідь на це ОСОБА_3. схопив сина, який вийшов на вулицю, за одяг і став наносити йому удари дерев'яною палицею в область тулуба. Вона підбігла до них, і намагалась розборонити бійку, при цьому вона стала між ними, але ОСОБА_3. не заспокоївся, не став її слухати, і схопивши за волосся, відштовхнув в сторону. В цей час чоловік розмовляв з іншим хлопцем, і вона побачила, що чоловік лежить на землі, а зверху над ним стоїть інший хлопець, як вона пізніше дізналась це був ОСОБА_4. Вона дуже злякалась за чоловіка, так як він нещодавно переніс хірургічну операцію, і почала кричати. Її крики почули сусіди, і тому хлопці втекли з їх домоволодіння. На наступний день вони викликали працівників міліції, яким її чоловік добровільно видав дерев'яного кийка який вони знайшли на подвір'ї після бійки, який був перебитий. Після отриманих травм стан здоров'я її сина був критичний тому вони вимушені були звернутись до лікарні, де його госпіталізували. Ні вона ні її чоловік за медичною допомогою не звертались, так як їм було нанесено всього декілька ударів, і термінової медичної допомоги вони не потребували. До підсудного на даний час вона не має ні матеріальних ні моральних претензій, вважає, що немає необхідності позбавляти його волі.

              Потерпіла ОСОБА_9. в судовому засіданні показала, що  21 жовтня 2007 року приблизно о 21 годині вона разом з співжителем ОСОБА_12лягли відпочивати. Приблизно о 1 годині 22 жовтня 2007 року вона почула як у вікно будинку  хтось стукав. Вона вирішила вийти на вулицю. В веранді будинку вона побачила, двох невідомих їй хлопців, як вона пізніше дізналась це були  ОСОБА_11та ОСОБА_4. Хлопці запропонували їй поїхати разом з ними. Вона їм відмовила. Незважаючи на це вони наполягали на тому щоб вона поїхала разом з ними. Вона вийшла з будинку у веранду, а ОСОБА_12залишився всередині будинку. Під час перебування у веранді хлопці просили її щоб вона поїхала разом з ними, але вона постійно відмовлялась В зв'язку з тим, що вона постійно їм відмовляла,  один з них, а саме хлопець на ім'я ОСОБА_4, підхопив її на руки, і виніс з веранди та поніс в сторону автомобіля. Взяв він її за коліна лицем до себе, трохи піднявши. По дорозі вона хотіла вирватись від нього, але у неї це не виходило. Проходячи поруч з хвірткою, вона автоматично схопилась правою рукою за верхній край хвіртки, де були гострі краї, і так трималась щоб він її не виніс з подвір'я. Хлопець , який її ніс так і продовжував рухатись далі. У неї спочатку затерпла рука, і вона не могла нічого відчувати, але розуміла, що пошкодила собі руку. Біля автомобіля вона почала кричати щоб ОСОБА_4 відпустив її, оскільки ще сама не розуміла що саме пошкодила, і коли ОСОБА_4 поставив її на землю, то вона побачила, що на правій руці відсутня фаланга одного пальця, і з рани йде кров. Вона ще більше стала кричати, і хлопці, які були в її домоволодінні, сіли в автомобіль і кудись поїхали. Цивільний позов заявлений нею на досудовому слідстві в сумі 10 000 гривень вона просить залишити без розгляду, оскільки має намір звернутися в суд в порядку цивільного провадження. Підсудному вона особисто вибачила, та вважає, що необхідності позбавляти його волі не має.

Крім повного визнання вини підсудним під час судового слідства, його вина у вчинених  злочинах повністю доведена доказами, добутими в установленому законом порядку в ході  досудового слідства, які  за клопотанням підсудного, у відповідності до  ст. 299 КПК України, в судовому засіданні, крім показів підсудного,  потерпілих ОСОБА_5., ОСОБА_7., ОСОБА_9., характеризуючих особу підсудного даних, не досліджувались, оскільки фактичні обставини справи ніким не оспорюються і учасникам процесу роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи у апеляційному порядку.

        Оцінюючи зібрані у справі докази, в їх сукупності в результаті повного, всестороннього та об'єктивного дослідження їх в судовому засіданні, суд вважає пред'явлене обвинувачення доведеним.

        Дії підсудного ОСОБА_3

        - по факту необережного спричинення середнього ступеню тяжкості тілесних ушкоджень ОСОБА_9. 22.10.2007 року суд кваліфікує за ст. 128 КК України, як необережне середньої тяжкості тілесне ушкодження,

        -  по факту вчинення хуліганських дій 14.06.2006 року в будинковолодінні ОСОБА_5, за адресою АДРЕСА_2 суд кваліфікує за  ч.  3 ст. 296  КК України як хуліганство,  тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, вчинене групою осіб, пов'язане  з опором громадян, які припиняли хуліганські дії.

Суд вважає, що в діях підсудного ОСОБА_3. є ознаки складу злочину передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, але оскільки відповідно до  ст. 277 КПК України зміна пред'явленого обвинувачення під час судового розгляду є виключно компетенцією прокурора та враховуючи, те, що прокурор не заявляв клопотання про  зміну чи доповнення обвинувачення, а за ст. 275 КПК України розгляд справи судом проводиться тільки стосовно підсудних і в межах пред'явленого їм обвинувачення,  тому суд оцінюючи зібрані у справі докази, в їх сукупності в результаті повного, всестороннього та об'єктивного дослідження їх в судовому засіданні,  вважає пред'явлене обвинувачення доведеним.             

        При призначенні  покарання підсудному, суд враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів,  особу підсудного, який за місцем навчання  характеризується позитивно.

Обставинами, що пом'якшують призначення покарання підсудного суд  визнає щире каяття, добровільне відшкодування завданого збитку.

        Обставин, що обтяжують призначення покарання підсудного суд не вбачає.

        Враховуючи те, що хоча підсудним  і вчинено два  злочини, один з яких Законом  віднесено до категорії злочинів невеликої тяжкості, інший до категорії злочинів середньої тяжкості, однак і те, що він раніше не судимий, позитивно характеризувався за місцем навчання, добровільно відшкодував завданий збиток потерпілим ОСОБА_5, думку потерпілих стосовно призначення покарання підсудному суд вважає,  що виправлення та перевиховання підсудного можливе без ізоляції від суспільства і находить за необхідне призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням, поклавши на нього певні обов'язки. Призначення саме такого покарання є необхідним і  буде достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

        Суд враховуючи заяву  потерпілої ОСОБА_9. від 07.02.2008 року вважає за необхідне цивільний позов заявлений потерпілою ОСОБА_9. на досудовому слідстві на суму 10 000 гривень залишити без розгляду.

Підстав для застосування іншого виду покарання передбаченого санкцією ст. 128 КК України та підстав для застосування ст.69 КК України суд не вбачає.

          На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд-

З А С У Д И В:

           Підсудного ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні  злочинів передбачених ст. 128, ч. 3 ст. 296  КК України.

Призначити ОСОБА_3покарання

-    за ст. 128 КК України у вигляді  2 (двох) років обмеження волі.

 -  за ч. 3 ст. 296 КК України у вигляді 3 (трьох) років  позбавлення волі.

            На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом  поглинення менш суворого покарання біль суворим, визначити остаточне покарання ОСОБА_3. у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі.

Керуючись ст.ст. 75-76, КК України, засудженого ОСОБА_3. звільнити від відбування покарання  у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі з випробуванням, якщо  він протягом  визначеного судом  іспитового строку тривалістю в 2 роки не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього судом обов'язки:

1. Не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи.

        2. Повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання,

роботи.

3. Періодично з'являтись для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

Речовий доказ у справі: дерев'яну палицю, яку передано на зберігання в кімнату речових доказів Монастирищенського РВ УМВС - знищити.

Стягнути з ОСОБА_3  за проведення судово-медичної експертизи № 1100/514 від 01.12.2007 року витрати в сумі 57 (п'ятдесят сім) гривень 68 копійок, на користь Спеціальний фонд № 35429002004797 Код 02004918 МФО 854018 ГУДКУ у Черкаській області.

Міру запобіжного заходу відносно засудженого ОСОБА_3.  до  вступу вироку в законну силу залишити попередню - підписку  про невиїзд.

Вирок може бути оскаржений в апеляційний суд Черкаської області протягом 15 діб з дня його проголошення через Монастирищенський районний суд.

  Суддя                                                                                                  Н.В. Мазай