Справа № 1 -22/08

В И Р О К

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

            14 лютого 2008 року                                                          м. Монастирище

            Монастирищенський районний суд Черкаської області

            в складі: головуючої - судді:                        Мазай Н.В.

            при секретарі:                                                           Возній В.В.

            з участю прокурора:                                                 Бебешка М.М.

            з участю адвоката:                                                   ОСОБА_1.

            розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в  м. Монастирище кримінальну справу по обвинуваченню

            ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1народження, уродженця МИС Сирдар'їнського району Кзил Ординської області, Казахстан, українця, громадянина України, з неповною середньою освітою, не працюючого, не одруженого, раніше судимого:  17 липня 1996 року, Монастирищенським районним судом Черкаської області за ст. 102 КК України до 1 року позбавлення волі на підставі ст. 46-1 КК України з відстрочкою виконання вироку на 1 рік, жителя АДРЕСА_1

            у вчинені злочинів передбачених ч. 1 ст. 296, ч. 3 ст. 296 КК України, суд -

в с т а н о в и в:

            ОСОБА_2, 10 листопада 2002 року приблизно о  23 годині, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння в приміщенні кафе-бару «ІНФОРМАЦІЯ_2», який належить приватному підприємцю ОСОБА_3, і розташований поАДРЕСА_2, грубо порушуючи громадський порядок та виражаючи явну неповагу до суспільства, з хуліганських спонукань та особливою зухвалістю, яка виразилась в пошкодженні індивідуального майна, розбив віконне скло в окремій кімнаті бару розміром 1 метр квадратний вартістю 25 гривень, а також перевернув стіл вартістю 240 гривень, пошкодив його, спричинивши тим самим потерпілому ОСОБА_3 матеріальні збитки на загальну суму 265 гривень

            Він же, повторно,  20 листопада 2002 року приблизно о 21 годині, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння в приміщенні кафе-бару «ІНФОРМАЦІЯ_2», який належить приватному підприємцю ОСОБА_3, що поАДРЕСА_2, грубо порушуючи громадський порядок та виражаючи явну неповагу до суспільства, з хуліганських спонукань та особливою зухвалістю, яка виразилась в пошкодженні індивідуального майна, розбив скляною пляшкою вітрину, в результаті чого пошкодив дзеркало розміром 20*60 см. вартістю 60 гривень, 2 пляшки пива «Славутич» вартістю 2 гривні кожна на суму 4 гривні, 2 скляних стакани вартістю 1 гривня за кожний стакан на суму 2 гривні, а також пляшку напою «Вінні» вартістю 2 гривні, спричинивши тим самим потерпілому ОСОБА_3. матеріальні збитки на загальну  суму 68 гривень, після чого при спробі працівників міліції, які під час несення служби намагались припинити його злочинні дії, чинив їм опір, а саме активно фізично протидіяв здійсненню працівниками міліції своїх обов'язків, спробував вирватись при затриманні,  а також перешкоджав законному застосуванню сили з їх сторони.

            Підсудній ОСОБА_2 на стадії досудового та судового слідства свою вину у вчинених злочинах визнав повністю та по епізоду вчинення хуліганських дій в приміщенні кафе-бару «ІНФОРМАЦІЯ_2», що в АДРЕСА_2, 10 листопада 2002 року пояснив, що  дійсно 10 листопада 2002 року він відвідував  кафе - бар «ІНФОРМАЦІЯ_2», що в с. Сатанівка, де розпивав спиртні напої. Він посварився з барменом, розлютився та розбив віконне скло. Потім він перевернув стіл при цьому пошкодивши його. 20 листопада 2002 року приблизно о 0 годин 30 хвилин, він прийшов в приміщення кафе-бару «ІНФОРМАЦІЯ_2», що в с. Сатанівка, щоб дізнатися про події 10.11.2002 року Він вживав пиво. Потім він почав сваритися з продавцем бару. Під час  сварки він скляною пляшкою кинув по вітрині. Пляшка впала на вітрину, і розбилась, пошкодивши вітрину, дві пляшки пива, два стакани та пляшку з напоєм “Вінні”. При виході з бару він зустрів працівників міліції, які хотіли його затримати, але він не погодився, і почав чинити їм опір. Працівники міліції заламали йому руки назад, він виривався, але все ж був  доставлений до районного відділу міліції.

Крім повного визнання вини підсудним під час судового слідства, його вина у вчинених  злочинах повністю доведена доказами, добутими в установленому законом порядку в ході  досудового слідства, які  за клопотанням підсудного, у відповідності до  ст. 299 КПК України, в судовому засіданні, крім показів підсудного, характеризуючих особу підсудного даних, не досліджувались, оскільки фактичні обставини справи ніким не оспорюються і учасникам процесу роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи в апеляційному порядку.  

            Оцінюючи зібрані у справі докази, в їх сукупності в результаті повного, всестороннього та об'єктивного дослідження їх в судовому засіданні, суд вважає пред'явлене обвинувачення доведеним.

            Дії підсудного ОСОБА_2 суд кваліфікує        

- по факту вчинення хуліганських дій 10.11.2002 року в приміщенні кафе-бару “ІНФОРМАЦІЯ_2”, за адресоюАДРЕСА_2 за  ч. 1 ст. 296 КК України, як  хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю;      

 -  по факту вчинення хуліганських дій 20.11.2002 року в приміщенні кафе-бару “ІНФОРМАЦІЯ_2”, за адресоюАДРЕСА_2 за ч. 3 ст. 296 КК України, як хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, пов'язане з опором представникам влади.

            При призначені покарання підсудному, суд враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу підсудного, який за місцем проживання характеризується позитивно.            Обставинами, що пом'якшують призначення покарання підсудному, суд визнає щире каяття,  добровільне відшкодування завданого збитку та усунення заподіяної шкоди.

            Обставинами, що обтяжують призначення покарання підсудному суд визнає,  вчинення злочину повторно, вчинення злочину особою, що перебувала в стані алкогольного сп'яніння.

            Враховуючи те, що підсудним  вчинено злочини один з яких Законом віднесено до категорії злочинів невеликої тяжкості, інший до злочинів середньої тяжкості, обтяжуючі покарання обставини, однак і те, що він раніше не судимий в силу ст. 89 КК України, позитивно характеризується за місцем проживання, пом'якшуючі покарання обставини,  добровільне відшкодування завданого збитку та усунення  заподіяної  шкоди, позицію потерпілого щодо призначення покарання підсудному суд вважає, що виправлення та перевиховання підсудного можливе без ізоляції  від суспільства і находить за необхідне призначити йому покарання за злочин передбачений ч. 1 ст. 296 КК України у вигляді обмеження волі, за злочин передбачений ч. 3 ст. 296 КК України у вигляді позбавлення волі, остаточно визначивши покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у вигляді позбавлення волі, звільнивши його від відбування покарання з випробування, поклавши на нього певні обов'язки. Призначення саме такого покарання є необхідним та буде достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

            Підстав для застосування  іншого виду покарання передбаченого санкцією  ч. 1 ст. 296 КК України та підстав для застосування ст. 69 КК України, суд не вбачає.

            На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України,  суд -

З А С У Д И В :

            Підсудного ОСОБА_2визнати винним у вчиненні злочинів передбачених ч. 1 ст. 296, ч. 3 ст. 296 КК України.

            Призначити ОСОБА_2покарання:

            - за ч. 1 ст. 296 КК України у вигляді 4 років обмеження волі.

            - за ч. 3 ст. 296 КК України у вигляді  5 років позбавлення волі.

            На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, визначити остаточне покарання ОСОБА_2. у вигляді  5 ( п'яти)  років позбавлення волі.

            Керуючись ст. 75-76 КК України, засудженого ОСОБА_2. звільнити від відбування покарання у вигляді 5 років позбавлення волі з випробуванням, якщо він протягом  визначеного судом іспитового строку, тривалістю в 3 роки, не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього судом обов'язки:

1.   Не виїжджати  за межі України на постійне місце проживання, без дозволу органу кримінально-виконавчої системи;

2.   Повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, робити;

3.   Періодично з'являтись для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

            Змінити засудженому ОСОБА_2. міру запобіжного заходу до  вступу вироку в законну силу з  тримання під вартою на підписку про невиїзд, звільнивши його з під-варти з залу суду.

Вирок може бути оскаржений в апеляційний суд Черкаської області, протягом п'ятнадцяти днів, з дня його проголошення через Монастирищенський районний суд.

Суддя                                                                                                Н.В. Мазай