ВОЛОДИМИРЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-а-2971/11

Номер рядка звіту 100

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

                    "11" липня 2011 р.  

Суддя Володимирецького районного суду Рівненської області Закревський Л.В., розглянувши в порядку скороченого провадження в смт.Володимирець справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у Володимирецькому районі, управління праці та соціального захисту населення Володимирецької райдержадміністрації про визнання протиправних дій відповідачів та зобов’язання УПФ здійснити перерахунок пенсії та зобов’язання УПСЗН виплачувати щорічну допомогу на оздоровлення,

в с т а н о в и в:

       ОСОБА_1, звернувся до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України у Володимирецькому районі, управління праці та соціального захисту населення Володимирецької райдержадміністрації про зобов’язання здійснити перерахунок та виплату пенсії як інваліду ІІ групи захворювання, пов’язаного з наслідками Чорнобильської катастрофи, у розмірі відповідно 8 мінімальних пенсій за віком та 75 процентів мінімальної пенсії за віком, та зобов’язання виплачувати щорічну допомогу на оздоровлення.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що позивач є інвалідом ІІ групи захворювання, пов'язаного з наслідками Чорнобильської катастрофи, і отримує пенсію по інвалідності в розмірі фактичних збитків. Однак, розміри отримуваної ним основної та додаткової пенсії не відповідають розмірам, встановленим ст.ст. 50, 54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”. Відповідно до ст.48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, він має право на одержання щорічної допомоги на оздоровлення у розмірі п’яти мінімальних заробітних плат. Однак, йому не доплачується щорічна допомога на оздоровлення.

Від управління Пенсійного фонду України у Володимирецькому районі надійшли заперечення на позов. Заперечуючи проти позову, відповідач покликається на те, що згідно ст. 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", розміри всіх доплат, пенсій та компенсацій підвищуються Кабінетом Міністрів України. Також зазначено, що законодавством не передбачено мінімального розміру пенсії, який слід застосовувати при нарахуванні пенсії по інвалідності на підставі Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Відповідач вважає, що розмір основної та додаткової пенсій, призначених позивачу, відповідає розмірам, встановленим постановами Кабінету Міністрів України № 530 від 28.05.08 р. та  № 654 від 16.07.08 р. У запереченнях вказується на неможливість застосувати для визначення нижчої межі пенсії, передбаченої Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", той мінімальний розмір пенсії за віком, що визначений ст. 28 ч.1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», так як цей розмір застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом.

Заперечення на позов ОСОБА_1, від управління праці та соціального захисту населення Володимирецької райдержадміністрації, не надійшли.

Суддя, дослідивши та оцінивши подані сторонами докази у справі, прийшов до висновку про часткове задоволення позову, при цьому встановив та врахував наступне.

З копії посвідчення серії НОМЕР_1 (вкладка НОМЕР_2), виданого Рівненською облдержадміністрацією, вбачається, що позивач є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1. Згідно з довідкою МСЕ- серії РВН № 105799, позивачу з 06.03.2007 року визначено ІІ групу інвалідності та встановлено, що захворювання пов'язане з наслідками Чорнобильської катастрофи.

Із заперечень відповідача №5706/06 від 05.07.2011 року встановлено, що позивач отримує пенсію по інвалідності в розмірі фактичних збитків.

Частиною 4 ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" визначено, що в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими: по ІІ групі інвалідності - 8 мінімальних пенсій за віком.

Відповідно до ст. 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірах: інвалідам ІІ групи - 75 процентів мінімальної пенсії за віком.

Посилання відповідача на постанови Кабінету Міністрів України № 530 від 28.05.08 р., № 654 від 16.07.08 р. як на підставу визначення розміру пенсій позивача є безпідставними, оскільки вказані постанови є підзаконними нормативно-правовими актами, і їх норми щодо регулювання розмірів основної та додаткової пенсії особам, які мають групу інвалідності, пов’язаної з наслідками Чорнобильської катастрофи, суперечать вимогам ст.ст. 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а тому на підставі ст. 9 КАС України застосуванню не підлягають.

Також базою для розрахунку мінімальної пенсії за віком, інших соціальних виплат, є прожитковий мінімум. Отже, величиною мінімальної пенсії за віком, від якої має бути фактично вирахувано нижчу межу пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою є встановлений ст. 28 ч.1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», прожитковий мінімум.

Відповідно до ст.48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", щорічна допомога на оздоровлення інвалідам II групи, виплачується в розмірі п’яти мінімальних заробітних плат. При цьому, розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати такої допомоги.

Застосування відповідачем до даних спірних відносин постанови Кабінету Міністрів України є безпідставним, оскільки постанова є підзаконним нормативно-правовим актом, і її норми щодо регулювання розмірів виплати щорічної допомоги на оздоровлення суперечить вимогам ст.48 Закону  України "Про  статус  і  соціальний  захист  громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської  катастрофи", а тому на підставі ст. 9 КАС України застосуванню не підлягають.

Допомога на оздоровлення, встановлена ст.48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, носить періодичний характер та виплачується один раз на рік і при виплаті допомоги на оздоровлення має застосовуватися розмір мінімальної заробітної плати, який визначається на момент виплати такої допомоги.

Пунктом 5 Порядку виплати органами соціального захисту населення щорічної допомоги на оздоровлення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики України № 1 від 04.01.2000 р., встановлено, що  термін виплати допомоги визначається за погодженням з громадянином, який звернувся по допомогу.

             Крім того, Законом України “Про внесення змін до Закону України “Про Державний бюджет України на 2011рік” Прикінцеві положення доповнені пунктом 4 такого змісту: “Установити, що у 2011 році норми і положення статей 39, 50, 51, 52, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" ( 796-12 ) (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., N 13, ст. 178 з наступними змінами), статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" ( 2195-15 ) (Відомості Верховної Ради України, 2005 р., N 4, ст. 94 з наступними змінами), статей 14, 22, 37 та частини третьої статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" ( 2262-12 ) (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., N 29, ст. 399 з наступними змінами) застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік".

           Вказана норма набула чинності із 19.06.2011р.

           Тому, вимоги позивача, що ґрунтуються на положеннях ст. 50, 54, Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” підлягають задоволенню за період до 18.06.2011р. включно.

Враховуючи викладене, на підставі ст.ст. 48, 49, 50, 54, 67, 71 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, керуючись ст.ст.2, 11, 49, 71, 94, 160-163, 256 КАС України, суддя –

п о с т а н о в и в :

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Зобов’язати управління Пенсійного фонду України у Володимирецькому районі здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до ст.ст. 49, 54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” як інваліду ІІ групи інвалідності, пов’язаної з Чорнобильською катастрофою, - у розмірі, не нижчому восьми мінімальних пенсій за віком, починаючи з 27 листопада 2010 року і по 18 червня 2011 року включно.

Зобов’язати управління Пенсійного фонду України у Володимирецькому районі здійснити перерахунок та виплату додаткової пенсії ОСОБА_1 відповідно до ст. 50 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” як інваліду ІІ групи інвалідності, пов’язаної з Чорнобильською катастрофою, - у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком, починаючи з 27 листопада 2010 року і по 18 червня 2011 року включно.

Зобов’язати управління праці та соціального захисту населення Володимирецької райдержадміністрації здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 щорічної допомоги на оздоровлення, передбаченої ст.48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, як інваліду ІІ групи, захворювання пов’язаного з наслідками ЧАЕС І категорії, у розмірі п’яти мінімальних заробітних плат, починаючи з 27 листопада 2010 року і до настання передбачених законодавством підстав для припинення виплати допомоги особисто позивачу, або до зміни законодавства, що регулює виплату допомоги на оздоровлення.

На підставі ч.1 ст.256 КАС України, допустити негайне виконання судового рішення у межах суми стягнення за один місяць.

Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Володимирецький районний суд протягом десяти днів з дня отримання її копії. Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

          Суддя:                                                                                   Закревський Л.В.