ВОЛОДИМИРЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-а-2712/11

Номер рядка звіту 100

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

                    "05" липня 2011 р.  

            Суддя Володимирецького районного суду Рівненської області Закревський Л.В., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Володимирецької районної державної адміністрації про визнання  неправомірними дій, стягнення недоотриманої допомоги,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1, звернулася до суду з адміністративним позовом, в якому зазначила, що постійно проживає на території радіологічного забруднення і має право на отримання грошової допомоги у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства в розмірах, встановлених ст.37 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Разом з тим, розмір такої допомоги, що виплачується позивачу, не відповідає вимогам закону. Відповідач відмовив у перерахунку допомоги, тому просив визнати цю відмову протиправною, визнати за ним право на отримання грошової допомоги в розмірі 40% мінімальної заробітної плати,  зобов’язати відповідача провести перерахунок та виплатити грошової допомоги у встановленому Законом розмірі.

Відповідачем, не подано до суду у визначений строк письмових заперечень проти позову ОСОБА_1

Дослідивши та оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1, є потерпілим від Чорнобильської катастрофи 3-ої категорії, що підтверджується посвідченням серія НОМЕР_1, яке видане Рівненською облдержадміністрацією,  

Позивач постійно проживає в с. Озеро Володимирецького району Рівненської області, що підтверджується паспортом серія НОМЕР_2, який виданий  Володимирецьким РВ УМВС України в Рівненській області. Даний населений пункт віднесено до зони гарантованого добровільного відселення.   

У відповідності до ст.37 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, виплачується щомісячна грошова допомога у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства в таких розмірах:

- у зоні посиленого радіоекологічного контролю - 30 процентів від мінімальної заробітної плати;

- у зоні гарантованого добровільного відселення - 40 процентів від мінімальної заробітної плати;

- у зоні безумовного (обов'язкового) відселення - 50 процентів від мінімальної заробітної плати.

Перелік населених пунктів, жителям яких виплачується щомісячна грошова допомога, затверджується Кабінетом Міністрів України. Ця допомога виплачується щомісячно за місцем роботи, пенсіонерам - органами, які виплачують пенсію, непрацюючим громадянам - місцевими державними адміністраціями або виконавчими органами рад за місцем проживання.

Застосування відповідачем до даного спору постанови Кабінету Міністрів України № 836 від 26.07.96 р. є безпідставним, оскільки вказана постанова є підзаконним нормативно-правовим актом, і її норми щодо регулювання розмірів підвищення допомоги особам, що проживають у зоні гарантованого добровільного відселення суперечать вимогам ст. 37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а тому на підставі ст. 9 КАС України застосуванню не підлягають.

Враховуючи те, що позивач знаходиться на обліку в Володимирецькому районі, отримує допомогу  у зв’язку з обмеженням споживання продуктів харчування через органи управління праці і соціального захисту населення, позовні вимоги підставно скеровані до управління праці і соціального захисту населення Володимирецької РДА.  

За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги про проведення перерахунку грошової допомоги підлягають задоволенню з 18.11.2010 року і до настання передбачених законодавством підстав для припинення виплати допомоги особисто позивачу, або до зміни законодавства, що регулює вказані виплати.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.8,19,21 Конституції України, ст.37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", ст..ст.183-2, 256 КАС України, суд, -                                       

постановив:

Позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії управління праці та соціального захисту населення Володимирецької районної державної адміністрації по відмові ОСОБА_1 у перерахунку грошової допомоги, передбаченої ст.37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та виплаті цієї допомоги в розмірі, що є меншим, ніж визначений Законом.

Зобов’язати управління праці та соціального захисту населення Володимирецької районної державної адміністрації провести перерахунок та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу, передбачену ст.37 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в розмірі 40% від встановленого законодавством мінімального розміру мінімальної заробітної плати, починаючи з 18 листопада 2010 року і до настання передбачених законодавством підстав для припинення виплати допомоги особисто позивачу, або до зміни законодавства, що регулює вказані виплати.

На підставі ч.1 ст.256 КАС України, допустити негайне виконання судового рішення у межах суми стягнення за один місяць.

Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Володимирецький районний суд протягом десяти днів з дня отримання її копії. Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

          Суддя:                                                                                   Закревський Л.В.