2-1693/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М       У К Р А Ї Н И

21 липня 2011 року                                                                     місто Маріуполь    

Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:

головуючого судді   Шиян В.В.

при секретарі   Кульбачный В.В.  

розглянувши  у відкритому судовому засіданні у місті Маріуполі справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2  про звільнення від сплати заборгованості по аліментам,

В С Т А Н О В И В:

26 квітня 2011 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2  про звільнення від сплати заборгованості по аліментам.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилалася на ті обставини, що він згідно рішення Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя від 5 липня 1994 року повинен був сплачувати аліменти в розмірі ј частини зі всіх видів заробітку  на утримання сина ОСОБА_3,  ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження до його повноліття.

В період з 1994 року по 2008 рік він працював в ВАТ «МК»Азовсталь»,  та з нього згідно рішення Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя від 5 липня 1994 року  щомісячно  із заробітної плати,  утримувалися аліменти на утримання сина  ОСОБА_3.  В вересні 2008 року він звільнився з ВАТ «МК»Азовсталь», та працевлаштувався в ТОВ «Метінвест Холдінг», про що головна бухгалтерія ВАТ «МК»Азовсталь»була повідомлена у зв’язку з чим в вересні 2008 року виконавчий документ було відіслано в Орджонікідзевський ДВС Маріупольського МУЮ, із зазначенням його нового місця роботи. В період з жовтня 2008 року по вересень 2009 року він працював в ТОВ «Метінвест Холдінг», яке є керівною компанією  ВАТ «МК»Азовсталь», у зв’язку з чим він був абсолютно впевнений що з його заробітної  плати утримуються аліменти, при цьому відповідачка ОСОБА_2 не пред’являла йому ніяких претензій щодо заборгованості по сплаті аліментів. Про наявність заборгованості по сплаті аліментів він дізнався лише 23 жовтня 2009 року, коли  його викликали в Жовтневий ВДВС Маріупольського МУЮ.  Таким чином у позивача виникла заборгованість по сплаті аліментів  за період з 1994 року  по 27 лютого 2010 року в сумі 16 144,35 гривень, яку він добровільно сплатив, але  у зв’язку з помилкою бухгалтера,  виникла ще одна заборгованість в період з 1 жовтня 2008 року по 15 березня 2009 року в сумі 26018,24 гривень.  На даний час  він не працює, з роботи звільнився,  за своїм станом здоров’я потребує постійного лікування, але не може собі цього дозволити у зв’язку з скрутним матеріальним становищем. Також на даний час у нього на утриманні перебуває неповнолітня донька ОСОБА_4, та його похилого віку мати ОСОБА_5, які теж потребують матеріальної допомоги, а крім його дружини в сім’ї ніхто не працює. Враховуючи вище наведене, позивач просить суд звільнити його від сплати заборгованості по аліментам.

Позивач в судове засідання не з’явився, надав суду заяву с проханням розглядати справу у його відсутність за участю його представника.

Представник позивача ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснила, що рішенням Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя від 5 липня 1994 року з ОСОБА_1 було стягнуто аліменти в розмірі ј частини зі всіх видів заробітку  на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження. Позивач протягом 17 років справно виплачував аліменти в розмірі ј частини зі всіх видів заробітку не враховуючи те, що у нього на утриманні знаходилася ще донька ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження. В кінці 2007 року стан здоров’я  ОСОБА_1 різко погіршився. Він вимушений був проходити дорогі курси лікування, для того щоб продовжувати працювати. Його робота вимагала великої концентрації, але за станом здоров’я він не міг в повній мірі виконувати свої посадові обов’язки у зв’язку з чим він вимушений був звільнитися. При цьому при звільненні ОСОБА_1 був впевнений,  що у нього не має заборгованості по аліментам, оскільки він повідомив бухгалтерію про свій обов’язок сплачувати аліменти, відповідачка ОСОБА_2 не повідомляла про існуючу заборгованість. На даний час він не працює, стан його здоров’я з кожним роком погіршується, роботу знайти він не може. Також представник позивача пояснила, що ОСОБА_1 проживає разом зі своєю родиною, а саме дружиною ОСОБА_7 неповнолітньою донькою ОСОБА_4  та матір’ю ОСОБА_5. Його мати похилого віку, постійно потребує стороннього догляду та медикаментів, які він як син намагається їй надати. Також у нього на утриманні знаходиться неповнолітня донька на утримання якої теж необхідні матеріальні затрати, які він не в змозі надати, оскільки не працює. В його родині працює лише його дружина, яка отримує невелику заробітну плату, якої вистачає лише  на продукти харчування. За рішенням Апеляційного суду Донецької області від 1 березня 2011 року, сума заборгованості по аліментам в розмірі 26 18,245 гривень була розстрочена на 20 місяців, тому він за рішенням суду повинен сплачувати по 1300,91 гривні щомісячно, що є дуже великою сумою для його родини. Також представник позивача звертає увагу суду на  те, що ОСОБА_3 вже досяг повноліття, і має можливість утримувати себе самостійно. Враховуючи що заборгованість по аліментам виникла у ОСОБА_1  у зв’язку з халатністю бухгалтера, а при звільнені йому було невідомо про існуючу заборгованість, та враховуючи що на даний час він не може працювати за станом свого здоров’я, тому представник позивача просить суд задовольнити  позовні вимоги ОСОБА_1 та звільнити його від сплоати заборгованості по аліментам.

Відповідачка у судове засідання не з’явилася надала суду свої письмові заперечення і заяву с проханням розглядати справу у її відсутність. В своїх письмових запереченнях  відповідачка посилається на ті обставини, що під час розгляду справи про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 він не був присутнім на жодному засіданні. При цьому його представник посилався на ті обставини, що ОСОБА_1 не має роботи, та знаходиться у важкому матеріальному стані. Про поганий стан здоров’я ні ОСОБА_1 ні його представник в судових засіданнях не заявляли. Вважає доводи ОСОБА_1 необґрунтованими, просить суд відмовити у задоволені позову.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню,  з наступних підстав.

Згідно рішення Апеляційного суду міста Маріуполя від 1 березня 2011 року, з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2  було стягнуто заборгованість по аліментам в розмірі 26018,24 гривень, та розстрочено сплату заборгованості по аліментам на період 20 місяців.   ( а.с. 25-28)

Згідно копії трудової книжки  НОМЕР_1 ОСОБА_1 було звільнено ТОВ «Метінвест Холдінг»25 вересня 2009 року за власним бажанням.  ( а.с.14-18).

Згідно медичних документів ОСОБА_1 було встановлено діагноз Деформуючий спондилез. Протрузії дисків С3-С-4, С4-С-5, С5-С6, С6-С-7 з компресією корешків відносно стенозом спинномозкового каналу на цьому рівні.    ( а.с.19-21).

Згідно довідки про доходи виданої ТОВ «Ексклюзів Фукс» від 8 липня 2011 року, ОСОБА_7  працює в ТОВ «Ексклюзів Фукс»з 6 березня 2008 року на посаді директора та її заробітна плата складає 1450,00 гривень.

Відповідно до ч.2 ст. 197 Сімейного Кодексу України за позовом платника аліментів  суд може повністю або частково звільнити його від сплати заборгованості за аліментами, якщо вона виникла у зв’язку з його тяжкою хворобою або іншою обставиною що має істотне значення.

Позивачем було надано медичні документи які підтверджують його хворобливий стан здоров’я, також рішенням Апеляційного суду Донецької області від 1 березня 2011 року було встановлено тяжке матеріальне становище ОСОБА_1, та утворення заборгованості  по аліментам за  провиною бухгалтера підприємства,   а не самого ОСОБА_1

Таким чином суд прийшов до висновку про можливість задоволення позову в повному обсязі.

Відповідно до ст.. 88 УПК України з відповідача підлягають стягненню понесені позивачем судові витрати.

На підставі ст. 197 Сімейного кодексу України, керуючись ст. ст. 10, 60,88, 130, 213, 215 ЦПК України, суд -

                                                          В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1  до ОСОБА_2 про звільнення від сплати заборгованості по аліментам   –  задовольнити.

Звільнити ОСОБА_1 від сплати заборгованості за аліментами  за період з 1 жовтня 2008 року по 15 березня 2009 року в сумі 26 018 ( двадцять шість тисяч вісімнадцять) гривень 24 копійки.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 сплачену суму судового збору в розмірі 260,18 гривень, та сплачену суму витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу у розмірі 120 гривень.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя _________________________   Шиян В. В.