У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
02 серпня 2011 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Рівненської області в складі:
головуючого судді: – Ковальчук Н.М.,
суддів – Собіни І.М., Ковалевича С.П.,
при секретарі – Омельчук А.М.,
з участю позивача - ОСОБА_2,
представника позивача - ОСОБА_3,
відповідачки - ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Рівненського міського суду від 25 травня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про зміну розміру аліментів,
в с т а н о в и л а :
Рішенням Рівненського міського суду від 25 травня 2011 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про зміну розміру аліментів та звільнення від сплати заборгованості по аліментах на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, відмовлено за їх безпідставністю.
Не погодившись із рішенням суду, ОСОБА_2 оскаржив його в апеляційному порядку.
В поданій апеляційній скарзі зазначає, що судом першої інстанції не надано належної оцінки обставинам, які мають істотне значення, а саме: значне погіршення стану його здоров’я та встановлення ІІІ групи інвалідності, а також зменшення рівня доходів до 750 грн. на місяць.Стверджує, що на виконання рішення суду ним добросовісно сплачувалися аліменти на утримання сина в розмірі 500 грн. щомісячно, починаючи з 27.07.2009р., проте у зв’язку з виникненням вищезазначених обставин, він позбавлений можливості сплачувати аліменти у встановленому судом розмірі, а тому просить їх зменшити.Вказує, що судом першої інстанції не досліджено докази, які були ним подані, зокрема лікарські епікризи та його медичну картку.Посилаючись на порушення норм матеріального права та невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове рішення про задоволення позову.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.
Відмовляючи ОСОБА_2 в задоволенні позову, суд виходив з того, що позивачем не надано достатніх і переконливих доказів неможливості сплачувати аліменти на утримання сина та не наведено обставин, які слугували б достатньою підставою для звільнення від сплати заборгованості по аліментах.
З таким висновком суду першої інстанції погоджується і колегія суддів.
Як вбачається з матеріалів справи, сторони по справі перебували у шлюбі, від якого
мають сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1. Рішенням Рівненського міського суду від 10.12.2009 року шлюб між сторонами розірвано, неповнолітнього сина залишено проживати
з матір’ю, стягнуто з ОСОБА_2 аліменти на утримання сина в розмірі 400 грн.. (а.с. 25-26). ______________________________________________________________________________
Справа № 22-1420/2011р. Головуючий у І інстанції –Ореховська К.Е.
Категорія: 46,48 Доповідач –Ковальчук Н.М.
Згідно ст. 192 СК України, розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Посилання апелянта на те, що йому встановлено ІІІ групу інвалідності і призначено пенсію в сумі 750 грн., в зв’язку з колегія суддів не вважає достатнім доказом для зменшення розміру стягуваних з аліментів з наступних міркувань.
В судовому засіданні судом першої інстанції встановлено ????, що позивач є фізичною особою –підприємцем, який здійснює підприємницьку діяльність, від котрої отримує дохід. Даний факт відповідачем не спростований жодним чином, а також не надано будь-яких доказів того, що пенсія в розмірі 750 грн. є його єдиним джерелом доходу.
Окрім того, позивачу встановлено ІІІ (третю) групу інвалідності за загальним захворюванням, яка є працездатною. Як вбачається з довідки МСЕК № 153812 ОСОБА_2 протипоказана тільки важка фізична праця (а.с. 10).
В зв’язку з наведеним, колегія суддів приходить до висновку, що наведені обставини не є достатніми для зменшення розміру аліментів, стягуваних з позивача на утримання його неповнолітнього сина.
Доводи апеляційної скарги щодо неправомірності відмови в позові в частині звільнення від сплати заборгованості у зв’язку з погіршенням здоров’я, колегія суддів відхиляє за їх недоведеністю.
Відповідно до ч. 2 ст. 197 СК України, суд може повністю або частково звільнити платника податків від сплати заборгованості за аліментами, якщо вона виникла у зв'язку з його тяжкою хворобою або іншою обставиною, що має істотне значення.
Твердження апелянта про розмір заборгованості по аліментах в сумі 1664,52 грн. спростовуються матеріалами справи, а саме розрахунком заборгованості по сплаті аліментів, з якого вбачається, що загальний розмір заборгованості ОСОБА_2 за період з 27 липня 2009 року по 24 травня 2011 року становить 2864,52 грн..
Окрім того, заборгованість позивача виникла ще до встановлення йому інвалідності, на факт якої він посилається як на підставу для обґрунтування своїх позовних вимог.
Відхиляючи вимоги апеляційної скарги, колегія суддів також бере до уваги стан здоров’я неповнолітнього сина сторін, котрий хворіє на хронічний тонзиліт, рецидивуючий бронхіт, переніс правобічну пневмонію, перебуває на диспансерному обліку у кардіолога та в протитуберкульозному диспансері, а також потребує санаторно-курортного лікування, що підтверджується довідками дитячої поліклініки №3 м. Рівне (а.с. 17) та КП Рівненський обласний протитуберкульозний диспансер»(а.с. 19).
За правилами ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а саме рішення постановлене з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Рівненського міського суду від 25 травня 2011 року залишити без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий суддя: Ковальчук Н.М.
Судді: Ковалевич С.П.
Собіна І.М.