Справа №22-ц-1153/11 Головуючий у суді у 1 інстанції - Прокудіна

Категорія - 27 Суддя-доповідач - Смирнова

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня 2011 року                                                                                                     м.Суми

Колегія суддів з розгляду справ цивільного судочинства Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді -  Смирнової Т. В.,

суддів -  Попруги  С. В.,  Гагіна  М. В.,

з участю секретаря судового засідання - Пархоменко А.П.,

розглянула у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1  

на рішення Зарічного районного суду м. Суми від 11 травня 2011 року

у справі за позовом ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства комерційний банк «Надра»

про стягнення відсотків за користування грошовими коштами, -     

ВСТАНОВИЛА:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаним позовом, просив стягнути з відповідача 3777,91 Євро відсотків за користування грошовими коштами, 70 грн. за видачу дублікатів касових документів та судові витрати.

Свої вимоги мотивував тим, що 15 квітня 2008 року між ним та відповідачем було укладено Договір № 379652 строкового банківського вкладу, за умовами якого він вніс 23000 Євро із відсотковою ставкою 10,8 % річних. 17 квітня 2008 року між ним та відповідачем було укладено Договір № 382663 строкового банківського вкладу, за умовами якого він вніс 20000 Євро із відсотковою ставкою 10,8 % річних. Строк дії вказаних договорів становить 12 місяців. Рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 13 серпня 2009 року стягнуто з ВАТ КБ «Надра» суми вказаних депозитів та нарахованих відсотків. В подальшому була укладена мирова угода, відповідач сплатив суму вкладів та відсотки, але не в квітні 2010 року, як було передбачено мировою угодою, а в серпня 2010 року.     

          Рішенням суду від 11 травня 2011 року відмовлено в задоволення позову ОСОБА_1 за необґрунтованістю.

В апеляційній скарзі позивача, з посиланням на неповне з’ясування обставин справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, ставиться питання про скасування рішення суду та ухвалення нового рішення про задоволення позовних вимог. Вважає, що суд невірно виходив з того, що нарахування та сплата відсотків після закінчення строку для повернення вкладів за договорами строкового банківського вкладу не передбачено, оскільки це суперечить ст. 536 ЦК України.

Вивчивши матеріали справи і перевіривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення апелянта підтримавшого скаргу, заперечення представника відповідача, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, 15 квітня 2008 року та 17 квітня 2008 року між ОСОБА_1 та ВАТ КБ «Надра» були укладені договори строкового банківського вкладу № 379652 та № 382663, за умовами яких позивачем внесено кошти, відповідно, 23000 Євро та 20000 Євро. Строк дії даних договорів становить 12 місяців.

Рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 13 серпня 2009 року стягнуто з ВАТ КБ «Надра» суми вказаних депозитів та нарахованих відсотків на користь позивача.

В подальшому сторони уклали мирову угоду щодо виконання судового рішення та узгодили графік виплати коштів, якого не було дотримано банком та гроші сплачено несвоєчасно.

За зазначених обставин позивач вважав, що банк повинен сплачувати проценти за користування його грошима після настання строку повернення вкладу відповідно до ст. 536 ЦК України, виходячи з облікової ставки Національного банку України, оскільки сторонами не було встановлено розміру процентів.

Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що після настання  строку повернення вкладу нарахування процентів на суму вкладу не ґрунтується на умовах договору.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано не задовольнив заявлених вимог.

Між сторонами виник спір з приводу виконання договорів банківського вкладу та до спірних відносин слід застосовувати положення ст.ст. 1058 – 1061 ЦК України, в той час, як ст. 536 ЦК України та ст. 1048 ЦК України регулюють взаємовідносини за договором позики.

Посилання позивача на ст. 536 та ст. 1048 ЦК України як на аналогію закону не є вірним, оскільки спірні відносини, щодо договору банківського вкладу, в тому числі сплата процентів, врегульовані зазначеними ст.ст. 1058 – 1061 ЦК України, нарахування та сплата відсотків після настання строку для повернення вкладів договорами банківського вкладу (депозиту) між сторонами не передбачено.

Згідно з ч.5 ст. 1061 ЦК України проценти на банківський вклад нараховуються від дня, наступного за днем надходження вкладу у банк, до дня, який передує його поверненню вкладникові або списанню з рахунка вкладника з інших підстав. Таким чином, ні законом ні договором не передбачено право вкладника на одержання процентів після настання строку повернення вкладу.

Порушення банком умов договору та несвоєчасне повернення депозитних коштів не надає позивачу право одержувати проценти за користування його грішми як за договором позики.

Іншого способу захисту порушеного права позивачем не обрано, а тому, у  відповідності до диспозитивності цивільного судочинства, суд розглянув спір у межах заявлених вимог.

Посилання апелянта на ст. 8 ЦК України не спростовують висновків судового рішення, оскільки за зазначеною нормою аналогія закону допускається, якщо цивільні відносини не врегульовані ЦК України.

Проте договір банківського вкладу врегульовано у Параграфі 3 Глави 71 ЦК України, в тому числі сплата процентів на банківський вклад, тому до спірних правовідносин застосовуються відповідні норми ЦК України, а не аналогія закону  

За зазначених обставин, колегія суддів не погоджується з доводами апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 303, 304, п.1 ч.1 ст. 307, ст. 308, ст. 313, п.1 ч.1 ст. 314, ст.ст. 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -     

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, а рішення Зарічного районного суду м. Суми від 11 травня 2011 року в даній справі залишити без зміни.

Ухвала набрала законної сили з часу проголошення, та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.     

Головуючий -

Судді -