Справа №2-4

 2008р.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

 11 січня  2008р.                                                                                                                       м. Приморськ

         Приморський районний суд Запорізької області у складі:

                  головуючого судді  Полулях В.Г.,

                  при секретарі           Мамедової С.О.,

                  за участю позивачів  ОСОБА_1, ОСОБА_2, представника позивачів ОСОБА_3, відповідача ОСОБА_4, представника відповідача ОСОБА_5, державного нотаріуса Ракітянської Н.А.

 розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про  визнання заповіту недійсним, свідоцтва про право власності частково недійсним,  визнання права власності на частину спадщини, треті особи- Приморської державної нотаріальної контори, приватного нотаріуса ОСОБА_6,-

В С Т А Н О В И В

       ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулися з позовом до ОСОБА_4 з вимогами:

·        про визнання недійсним заповіту ОСОБА_7, посвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_6 16.02.2001р..

·        визнання частково недійсним свідоцтва про право ОСОБА_4 на спадщину у вигляді 2\3 частин права на земельну частку (пай) за заповітом, виданого нотаріусом Приморської державної нотаріальної контори 21.09.2005р.

·        про визнання за ними по 1\6 частині права на земельну частку (пай) в порядку спадкування по закону після смерті матері ОСОБА_7

  В судовому засіданні позивачі та їх представник ОСОБА_3 на позовних вимогах наполягали посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла їх мати- ОСОБА_7 Крім них спадкоємцями по закону були ОСОБА_4, та їх брат ОСОБА_8  З заявами про прийняття спадщини вони звернулись в нотаріальну контору в установлений законом строк, де і дізнались про наявність заповіту матері, яким вона  заповідала сертифікат про право на земельну частку (пай)  їх сестрі- ОСОБА_4  Будучи непрацездатними і маючи право на обов»язкову частку спадкового майна, вони отримали 03.04.2006р. свідоцтва про право на 1\6 частину паю кожна. Тоді ж, ознайомившись із текстом заповіту і вважаючи, що його підписала не мати, вирішили звернутись з позовом про його оспорювання. Так як брат, якому за життя мати залишила будинок, не претендує на спадщину, вважають, що  всі сестри мають право на спадщину в рівних частках, тобто по 1\3. Так як вони оформили лише обов»язкову частку (по 1\6 спадкового майна), а відповідачка-2\3, просять визнати свідоцтво, видане відповідачці, частково недійсним, а за ними-визнати право ще по 1\6 частині спадкового майна.

    Відповідачка ОСОБА_4 та її представник ОСОБА_5 проти позовних вимог заперечували посилаючись на те, що волевиявлення матері, яка зробила заповіт, було добровільним. Заповіт мати підписала власноруч в присутності приватного нотаріуса. Позивачі отримали обов»язкову долю і тому не можуть претендувати на більшу частку. Крім того, відповідач просить застосувати позовну давність до вимоги про визнання заповіту недійсним.

    Третя особа- приватний нотаріус ОСОБА_6- під час судового засідання  07.03.07г. пояснила, що 16.02.2001р. нею було посвідчено заповіт ОСОБА_7, яким вона заповідала сертифікат про право на земельну частку(пай) ОСОБА_4  Заповіт було підписано особисто заповідачем в приміщенні нотаріальної контори. Перед підписанням вона  встановила особу ОСОБА_7, та пересвідчилась в її дієздатності.

    В подальших судових сасіданнях ОСОБА_6 участі не приймала, надіславши заяву про розгляд справи без її участі.

   Третя особа-нотаріус Приморської державної нотаріальної контори Ракітянська Н.А.- суду пояснила, що з заявами про прийняття спадщини ОСОБА_7 до нотаріальної контори звернулись ОСОБА_4, ОСОБА_1 та ОСОБА_2. Тоді ж останні були повідомлені про наявність заповіту ОСОБА_7 та його змістом, що підтвердили відповідною заявою.  ОСОБА_4 було видано свідоцтво про право на 2\3 частини права на сертифікат, а ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - свідотва про право на обов»язкову (по 1\6) частку цього ж спадкового майна,   як непрацездатним дітям померлої.

    Суд, вивчивши матеріали справи, заслухавши учасників, приходить до наступного.

    16.02.2001р. приватним нотаріусом Приморського нотаріального округу ОСОБА_6 було посвідчено заповіт ОСОБА_7, яким вона заповідала сертифікат про право на земельну частку (пай) ОСОБА_4, відповідачці по справі. Цим же розпорядженням вона позбавила спадщини доньок ОСОБА_1, ОСОБА_2, позивачів по справі, та сина ОСОБА_8 (а.с.22). Заповіт не змінювався.

    ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_7 померла (а.с.25). З заявами про прийняття спадщини померлої матері до Приморської державної нотаріальної контори звернулись:

·        20.05.2003р. ОСОБА_4,

·        21.05.2003р. ОСОБА_1 та ОСОБА_2

   Тоді ж останні дізнались про  наявність заповіту матері, то про його зміст. Ця обставина підтверджується  змістом письмової заяви ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на адресу нотаріальної контори, поясненнями державного нотаріуса Ракітянської Н.А., не оспорювалася вона і позивачами.

   В подальшому  державним нотаріусом Приморської нотаріальної контори були видані свідоцтва про право на спадщину померлої ОСОБА_7:

·        21.09.2005р. ОСОБА_4  про право на 2\3 частини права на земельну частку (пай) в порядку спадкування за заповітом  матері (а.с.39)

·        03.04.2006р. ОСОБА_1 та ОСОБА_2  про право на 1\6 частину права за земельну частку (пай) кожній в порядку спадкування обов»язкової долі, як непрацездатним дітям померлої (а.с.12-13)

  13.09.2006р. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися з позовом до Приморського райсуду  про осорювання заповіту матері з тих підстав, що заповіт підписано не матір»ю і його зміст не відповідає волі спадкодавця. Просять визнати заповіт недійсним і визнати за кожною із сестер право на 1\3 частину спадкового майна у вигляді сертифікату про право на земельну частку (пай) в порядку спадкування за законом. При цьому  сторони пояснили, що їх брат ОСОБА_8, якому мати за життя залишила будинок,  на спадщину не претендує, з заявами про її прийняття  не звертався.

   Відповідачем ОСОБА_4 і її представником ОСОБА_5, які вважали позовні вимоги безпідставними по суті,  зроблено заяву про застосування строку позовної давності до вимоги  про визнання недійсним заповіту. При цьому посилались на те, що позивачі дізнались про наявність заповіту матері та його зміст  21.05.2003р., а з позовною заявою про його оспорювання  звернулись до суду 13.09.2006р., пропустивши без поважної причини трирічний строк позовної давності.

  Позивачі, їх представник, заперечуючи твердження про пропуск ними строку позовної давності,.  посилались на те, що її початок слід рахувати з весни 2006р., коли вони особисто побачили текст заповіту і в них виникли сумніви в тому, що він підписаний матір»ю.

   На думку суду позивачами без поважної причини пропущено трирічний строк позовної давності по вимозі про оспорювання заповіту. Позивачі не заперечували, що про наявність заповіту та його зміст їм стало відомо 21.05.2003р. Це  підтверджується  їх письмовою заявою до Приморської нотаріальної контори, поясненнями державного нотаріуса.  Таким чином, початком перебігу строку позовної давності до вимоги про оспорювання заповіту  є 21.05.2003р. Позиція позивачів і їх представника, що початком строку є час, коли вони особисто побачили текст заповіту, є безпідставною.  Звернувшись 13.09.2006р. до суду з вимогою про оспорювання заповіту  позивачі пропустили  трирічний строк позовної давності, передбачений ст.257 ЦК України (в редакції Закону 2004р.), яка повинна застосовуватись  в силу п.6 Заключних та перехідних положень. Будь-яких поважних причин  пропуску строку позовної давності позивачі не навели.

   На підставі викладеного  вимога позивачів про визнання заповіту недійсним  не підлягає задоволенню в зв"»зку з пропуском без поважної причини строку позовної давності.

   Враховуючи, що свідоцтво про право власності  на 2\3 частини спадщини матері у вигляді сертифікату про право на земельну частку (пай) видано державним нотаріусом відповідачці ОСОБА_4 у відповідності зі змістом заповіту та положень ст. 1241 ЦК України, вимоги позивачів про визнання його частково недійсним є безпідставними і задоволенню не підлягають.

   ОСОБА_1 та ОСОБА_2, як повнолітнім  непрацездатним дітям  спадкодавця, було видано свідоцтво про право власності по 1\6 майна спадкодавця, яке зазначено в заповіті, що відповідає вимогам ч.1 ст.1241 ЦК України. Тому їх вимоги про визнання за ними права власності ще по 1\3 частині  сертифікату про право на земельну частку (пай) є незаконними і задоволенню не підлягають.

    Відповідачем ОСОБА_4 заявлено клопотання про підшкодування понесених нею витрат на оплату послуг адвоката в розмірі 600грн, які підтверджені документально.

   В зв»язку з безпідставністю заявлених позивачами вимог, що було встановлено під час судового розгляду справи, вимоги відповідачки про відшкодування  судових витрат є обгрунтованими. Відповідачка надала суду підтвердження оплати нею послуг адвоката, який приймав участь в розгляді справи в якості її представника,  в розмірі 600грн. Враховуючи, з одного боку тривалість розгляду справи, а з іншого - матеріальний стан позивачів, які є непрацездантими, суд вважає вимоги відповідача про відшкодування  судових витрат такими, що підлягають частковому задоволенню.

   Керуючись  ч.2,3,4 ст.267, ст.1235, 1241 ЦК України ( в редакції закону 2004р.),  п. 6 Перехідних положень ЦК України, ст. ст.5,6, 10, 84, 88, 215   ЦПК Україхни суд,-

В И Р І Ш И В

  В задоволенні позовної вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про визнання недійсним заповіту ОСОБА_7, посвідченого 16.02.2001р. приватним нотаріусом Приморського районного нотаріального округу Запорізької області- відмовити в зв”язку з пропуском  трирічного строку позовної давності без поважної причини.

 В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про

·        визнання частково недійсним свідоцтва про право власності на 2\3 частини земельної частки (паю), виданого нотаріусом Приморської державної нотаріальної контори 21 вересня 2005р. на ім”я ОСОБА_4,

·        визнання права власності за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 права власності ще по 1\3 частині  права на земельну частку (пай) в порядку спадкування за законом після матері -ОСОБА_7, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1

  відмовити в зв”язку з безпідставністю заявлених вимог.

    Вимоги ОСОБА_4 до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про відшкодування судових витран задовільнити частково.

   Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 витрати по оплаті послуг адвоката в розмірі 200грн.

   Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 витрати по оплаті послуг адвоката в розмірі 200грн.

   В іншій частині вимог ОСОБА_4 відмовити.

   На рішення суду може бути подана заява про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення та подано апеляційну скаргу протягом двадцяти діб після подання заяви про апеляційне оскарження  до Запорізького апеляційного суду через районний суд.

Суддя                                  В.Г. Полулях