У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 червня 2006 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України в складі:
Охрімчук Л.І., Лихути Л.М., Сеніна Ю.Л.
розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права спільної сумісної власності на майно та виділення в натурі частки, належної одному з подружжя ,-
в с т а н о в и л а :
В вересні 2003 року ОСОБА_1 звернулась до суду з зазначеним позовом, посилаючись на придбання в період спільного проживання з відповідачем без регістрації шлюбу з 14.07.1993 року по 02.11.1994 року на им'я відповідача квартири АДРЕСА_1. В період проживання в зареєстрованому шлюбі з 16.04.1996 р. по 17.03.2003 р. нею було проведено капітальний ремонт квартир за власні кошти, внаслідок чого їх вартість істотно збільшилась. Просила визнати квартири спільною власністю подружжя і виділити ій частку у вигляді квартири АДРЕСА_1.
Рішенням Голосіївського районного суду м. Київа від 12 грудня 2003 року , залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду м. Київа від 9 квітня 2004 року, в задоволенні позову відмовлено.
У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалені судові рішення та постановити нове рішення про задоволення позову, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга задоволенню не підлягає , виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Доводи скарги не дають підстав для висновку, що судами при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст.ст. 338 - 341 ЦПК України як підстави для скасування судових рішень.
Згідно із ч. 1 ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не вправі встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, а тому доводи касаційної скарги в цій частині також не можуть бути визнані як підстава для призначення справи до судового розгляду.
Оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 332, 336 ЦПК України, колегія суддів Cудової палати у цивільних справах Верховного Суду України, -
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити , рішення Голосіївського районного суду м.Київа від 12 грудня 2003 року та ухвалу Апеляційного суду м. Київа від 9 квітня 2004 р. залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді Верховного Суду України : Л.І.Охрімчук
Л.М.Лихута