В И Р О К

                                 І М Е Н Е М                                      У К Р А Ї Н И 

№ 1-8 /2008 від 11.01.2008 р.    

 7 лютого  2008 року                                             Шумський районний суд Тернопільської області

в складі головуючої судді                                   Олійник Т.М.

При секретарі                                                        Щепановській І.Б.

З участю прокурора                                             Домбровської О.М.

Потерпілої                                                             ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Шумськ кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, що народився і проживає  в АДРЕСА_1 , з освітою середньою, не працюючого ,   одруженого ,  на утриманні має троє неповнолітніх дітей 1991 р.н., 1994 р.н., 2000 р.н. ,   громадянина України,  раніше не судимого

за ч.3 ст. 185 КК України

за ч.1 ст.162 КК України

                                              В С Т А Н О В И В:

           В липні 2005 року приблизно о 07 годині ,  підсудній ОСОБА_2. незаконно  проник у житловий будинок , належний потерпілій ОСОБА_1, що в АДРЕСА_2, де із шафи  вчинив таємне викрадення грошей в сумі 3300 гривень та 300 доларів США, що по офіційному курсу НБУ становить 1516, 5 грн.  , а всього на загальну суму 4816 грн. 50 коп.

Крім того, 25 червня 2007 року приблизно о 6 годині, підсудній ОСОБА_2., скориставшись відсутністю власника житла ,  незаконно проник у житловий будинок, належний потерпілій ОСОБА_1, що в АДРЕСА_2, звідки вчинив таємне викрадення одного мішка цукру, вартістю 135 гривень.

Свою вину у вчиненні злочинів підсудній ОСОБА_2. в судовому засіданні  визнав повністю та пояснив , що дійсно   в липні 2005 року  він, скориставшись відсутністю потерпілої ОСОБА_1, проник у її житловий будинок, що знаходився поряд із його місцем проживання, де із шафи викрав 3300 гривень та 300 доларів США , які використав на потреби своєї сім'ї. Крім того, 25 червня 2007 року , він скориставшись тим, що потерпіла ОСОБА_1  була відсутня за  місцем свого проживання, він проник у її житловий будинок, з якого викрав один мішок цукру. При цьому наміру викрасти ще якесь майно із будинку не мав, враховуючи великий об'єм і вагу викраденого  мішка цукру і саме за крадіжкою  одного мішка цукру для  потреб своєї сім'ї він і проникав в будинок потерпілої . Просить не допитувати потерпілу ,  свідків, не досліджувати інші докази, а обмежитись його визнанням вини.

             Крім повного визнання своєї вини у вчиненні злочинів  підсуднім, вина його повністю стверджується тими доказами, які не досліджувалися в судовому засіданні, однак, які повністю визнав підсудній.

            Таким чином в судовому засіданні повністю знайшло своє ствердження, пред'явлене підсудному обвинувачення.

            Дії підсудного вірно кваліфіковано за ч. 3 ст. 185 КК України за кваліфікуючою ознакою проникнення в житло, оскільки він, не маючи вільного доступу та,  проникнувши в житло потерпілої, вчинив таємне викрадення чужого майна.

             Дії підсудного вірно кваліфіковано за  ч.1 ст.162 КК України, оскільки він незаконно проник до житлового будинку потерпілої , не маючи на це ніяких законних підстав чи згоди власника будинку.

             Призначаючи міру покарання, суд враховує  ступінь тяжкості  вчиненого злочину, особу підсудного, який щиро розкаявся у вчиненому , позитивно характеризується ,  перебуває в незадовільному матеріальному стані ,  має на утриманні троє неповнолітніх дітей , і вважає  за доцільне призначити йому  покарання  за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим покаранням у вигляді позбавлення волі , однак при цьому  застосувати ст.75 КК України , звільнивши його від покарання з випробуванням з однорічним  іспитовим  строком.   

            Що стосується цивільного позову потерпілої ОСОБА_1 , заявлений на суму 4816 грн. 50 коп., то його слід задовольнити повністю шляхом стягнення із підсудного ОСОБА_2. в її користь цієї суми матеріальних збитків.        

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд

                                                       З А С У Д И В :

       ОСОБА_2 визнати винним  у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 185 КК України ,  ч.1 ст. 162 КК України і призначити  йому покарання  :

за ч. 3 ст. 185 КК України - три роки позбавлення  волі,

за ч. 1 ст. 162 КК України - штраф в доход держави в сумі  850  гривень.

      В  силу ст. 70 КК України остаточне покарання за сукупністю злочинів призначити шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим покаранням  у вигляді трьох років позбавлення волі.

       На підставі ст. 75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_2     від призначеного   цим вироком покарання з випробуванням з однорічним іспитовим строком.

    У відповідності до ст. 76 КК України зобов'язати засудженого ОСОБА_2 не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально - виконавчої системи, повідомляти органи кримінально - виконавчої системи про зміну місця проживання, періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально - виконавчої системи.

                 Стягнути із засудженого ОСОБА_2 в користь  ОСОБА_1 матеріальну шкоду в сумі  4816 грн. 50 коп./ чотири тисячі вісімсот шістнадцять/ грн.. 50 коп.

                     Міру запобіжного заходу у відношенні засудженого ОСОБА_2    залишити попередню - підписку про невиїзд до вступу вироку в законну силу.

                     На  даний вирок може бути подано апеляцію  до апеляційного суду Тернопільської області протягом 15 діб з дня його проголошення через райсуд.

                   Суддя: