Справа №  2-224/11                                                      

Роздільнянський районний суд Одеської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

          21 липня 2011 року Роздільнянський районний суд Одеської області в складі:

головуючого судді                  Бобровська І. В.,              

при секретарі                                                  Багай Ю.В.   

розглянувши у відкритому судовому засіданні в в м.Роздільна Одеської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання заповіту недійсним та визнання права власності в порядку спадкування за законом, третя особа – приватний нотаріус ОСОБА_3,  

В С Т А Н О В И В  

          Позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання недійсним заповіту від 07.06.2005р., оформленого ОСОБА_4, померлою ІНФОРМАЦІЯ_1, на ім’я  відповідачки, та визнання за нею права власності на спадщину в порядку спадкування за законом на земельний пай, який належав померлій на підставі сертифікату ОД №033975, грошовий вклад на рахунку №НОМЕР_1 в Роздільнянському відділенні Ощадбанку, житловий будинок з господарськими спорудами в АДРЕСА_1, майновий пай на суму 1226,62 грн. В обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначила, що померла ОСОБА_4 була її бабусею і за життя 04.03.2005р. вона оформила на її ім’я заповіт, яким вказане майно заповіла їй. Після її смерті вона своєчасно звернулась до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, але дізналась, що її бабуся ОСОБА_4 оформила ще один заповіт від 07.06.2005р., яким все своє майно заповіла відповідачці, з якою вона не підтримувала ніяких стосунків. Вважає, що підпис на заповіті від 07.06.2005р. не належить ОСОБА_4, а тому заповіт від 07.06.2005р є нікчемним.  

В судовому засіданні, посилаючись на данні обставини, позивачка позов підтримала і просила суд його задовольнити.

Відповідачка ОСОБА_2 позов не визнала, надала суду письмові заперечення,  на які посилалась і в судовому засіданні. Вважає, що заповіт по формі та змісту повністю відповідає вимогам ст.1247 ЦК України, складений в письмовій формі, підписаний особисто заповідачем, дієздатність якого перевірена, посвідчений нотаріусом, внесений в Єдиний реєстр заповітів та спадкових справ. Крім того, заперечує і твердження позивача про те, що вона не підтримувала ніяких стосунків зі спадкодавцем. Зазначила, що є рідною племінницею ОСОБА_4, і на протязі багатьох років підтримувала з нею тісні близькі стосунки, допомагала у веденні господарства, поховала її та отримала в сільській раді свідоцтво про смерть тітки. Навпаки, позивачка приїхала в с.Бринівка, де проживала ОСОБА_4, тільки після її смерті. Крім того, за життя житловий будинок в с.Бринівка, на якій претендує позивачка, ОСОБА_4 продала їй, ОСОБА_2, за договором купівлі-продажу.  

Нотаріус ОСОБА_3 в судове засідання не з’явився, будучи повідомленим належним чином про час та місце розгляду справи.    

Заслухавши в судовому засіданні пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, оглянувши спадкову справу, дослідивши представлені докази, суд прийшов до висновку, що заявлений позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У  разі  відсутності  заповіту,  визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями  за заповітом,  а  також  у  разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування  за  законом  одержують особи,  визначені  у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.  

Ст.1247 ЦК України містить загальні вимоги до форми заповіту: заповіт складається у  письмовій формі, із зазначенням місця та часу його складення; заповіт має бути особисто підписаний заповідачем; заповіт має бути посвідчений нотаріусом або іншими посадовими,  службовими  особами,  визначеними у статтях 1251-1252 цього Кодексу.

Згідно вимог ст..1248 ЦК України нотаріус посвідчує  заповіт,  який написаний заповідачем власноручно або за допомогою загальноприйнятих технічних засобів. Нотаріус може на прохання особи записати заповіт з її слів власноручно або за допомогою загальноприйнятих технічних засобів. У цьому разі заповіт має бути вголос прочитаний заповідачем і підписаний ним. Якщо заповідач через фізичні вади не може сам прочитати заповіт, посвідчення заповіту має відбуватися при свідках (стаття 1253 цього Кодексу).

Ст..1254 ЦК України передбачає право заповідача на скасування та зміну заповіту.  Заповідач має право у будь-який час скасувати заповіт. Заповідач має право у будь-який час скласти новий заповіт. Заповіт, який було складено пізніше, скасовує попередній заповіт повністю або у тій частині, в якій він йому суперечить. Кожний  новий  заповіт  скасовує попередній і не відновлює заповіту, який заповідач склав перед ним. Якщо новий заповіт,  складений заповідачем,  був  визнаний недійсним,  чинність попереднього заповіту не відновлюється, крім випадків, встановлених статтями 225 і 231 цього Кодексу. Заповідач має право у будь-який  час  внести  до  заповіту зміни. Скасування  заповіту,  внесення  до нього змін провадяться заповідачем особисто. Скасування заповіту,  внесення до нього змін провадяться у порядку, встановленому цим  Кодексом  для посвідчення заповіту і підлягають  державній  реєстрації  у  Спадковому реєстрі в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.  

Правила недійсності заповіту зазначені в ст.1257 ЦК України. Заповіт, складений особою,  яка не мала на це права, а також заповіт, складений з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення, є нікчемним. За позовом заінтересованої особи суд визнає заповіт недійсним, якщо буде встановлено, що волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі.  Недійсність окремого розпорядження, що міститься у заповіті, не має наслідком недійсності іншої його частини. У  разі  недійсності  заповіту  спадкоємець,  який  за цим заповітом був позбавлений права на спадкування,  одержує право на спадкування за законом на загальних підставах.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_5, дідусь позивачки. Після його смерті спадщину у вигляді земельного паю, посвідченого Сертифікатом ОД № 033975 від 05.10.1996р. прийняла його дружина ОСОБА_4

ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_6, батько позивачки.

04.03.2005р. ОСОБА_4 склала заповіт, посвідчений секретарем виконкому Єреміївської сільської ради, яким земельну ділянку, належну їй згідно сертифікату ОД № 033975 від 23.08.2001р., гроші на рахунку №НОМЕР_1 заповіла позивачці ОСОБА_1, а земельну частку (пай) згідно сертифікату ОД № 033974 від 05.10.1996р. та житловий будинок заповіла відповідачці ОСОБА_2 (а.с.130).

06.06.2005р. за договором купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Роздільнянського районного нотаріального округу ОСОБА_7 та зареєстрованим в реєстрі за № 863, ОСОБА_4 продає належний їй на праві власності житловий будинок з господарчими спорудами в АДРЕСА_1 відповідачці ОСОБА_2 (а.с.139).

07.06.2005р. ОСОБА_4 видає ОСОБА_2 довіреність на представництво її інтересів з питань отримання грошових коштів та речових видач за користування належними їй земельним та майновим паями, посвідчену приватним нотаріусом ОСОБА_7 (а.с.52).

В той же день 07.06.2005р. ОСОБА_4 склала заповіт, яким все своє майно, що буде належати їй на день смерті, в тому числі Свідоцтво про право власності на майновий пай , Сертифікат на право на земельну частку (пай) ОД № 033974 від 05.10.1996р., а також все те, на що вона за законом чи договором матиме право, заповіла ОСОБА_2 Заповіт посвідчено приватним нотаріусом Роздільнянського районного нотаріального округу ОСОБА_7 та зареєстрованим в реєстрі за № 911 (а.с.53).   

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим 26.12.2006р. Єреміївською сільською радою Роздільнянського району Одеської області на підставі актового запису про смерть №35 від 26.12.2006р. (а.с.55).

Після її смерті відкрилась спадщина за заповітом від 07.06.2005р., спадкоємцем майна за заповітом є ОСОБА_2, яка своєчасно звернулась до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини.

Оспорюючи вказаний заповіт, позивачка посилається на неналежність підпису на заповіті ОСОБА_4

Провести перевірку достовірності підпису ОСОБА_4 на заповіті можливо лише шляхом вирішення питань, які потребують спеціальних знань в області почеркознавства.

За клопотанням позивачки ухвалою  суду від 18.03.2009р. по справі була призначена судова почеркознавча експертиза (а.с.153).

Але експертизу по справі не проведено на підставі повідомлення експерта про неможливість надання висновку за матеріалами справи у зв’язку з тим, що для проведення вказаного дослідження необхідні вільні зразки підписів ОСОБА_4 у оригіналах документів різного характеру, наближені за часом виконання до  досліджуваного підпису за 2002-2005р.р. в кількості не менш 12-15 підписів (а.с.160,185).

Вказані документи на вимогу експерта позивачка суду не надала, так як вони в неї відсутні.  Відповідачка також заперечує наявність у неї вказаних документів.     

          Відповідно до ст.59 ЦПК України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.     

          Згідно ст.60 ЦПК України кожна особа повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Ч.1 ст.146 ЦПК України передбачає, що у разі ухилення особи, яка бере участь  у справі, від подання експертам необхідних матеріалів, документів, або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з’ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.

Враховуючи, що відповідно до ст.204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним,     то обов’язок доказування своїх позовних вимог у даній категорії справ покладений на позивача.

Позивачка ОСОБА_1 не надала суду доказів на підтвердження своїх позовних вимог.

Крім того, викликає сумнів і її твердження про те, що  ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, не підтримувала ніяких стосунків з відповідачкою ОСОБА_2 та не могла через три місяці змінити заповіт.

З матеріалів справи вбачається, що за день до складання спірного заповіту ОСОБА_4 продала ОСОБА_2 належний їй на праві власності житловий будинок з господарчими спорудами в АДРЕСА_1, в день складання заповіту одночасно видала ОСОБА_2 довіреність на отримання грошей або речей за користування земельним та майновим паями. Підписи померлої на договорі купівлі-продажу від 06.06.2005р. та на довіреності від 07.06.2005р. позивачкою не оспорюються. Крім того, за першим заповітом, складеним ОСОБА_4 04.03.2005р., та посвідчений секретарем сільської ради, своїми спадкоємцями вона призначила як ОСОБА_1, так і ОСОБА_2, заповівши земельну ділянку, належну їй на підставі сертифікату  ОД від  05.10.1996р. та власний будинок ОСОБА_2  ОСОБА_2 здійснила поховання ОСОБА_4 та отримала в Єреміївській сільській раді свідоцтво про смерть.

Вказані обставини спростовують твердження позивачки про відсутність стосунків між спадкодавцем та відповідачкою по справі.

          Таким чином, позов Крику нової Н.І. не обґрунтований та задоволенню не підлягає .           

Керуючись ст.ст.10, 11, 209, 212, 214-215, 218 ЦПК України, ст.ст.392, 1223, 1234, 1235, 1236, 1247, 1248, 1254, 1257 ЦК України, суд –

          В И Р І Ш И В:

          В позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання заповіту недійсним та визнання права власності в порядку спадкування за законом, третя особа – приватний нотаріус ОСОБА_3,  - відмовити  у повному обсязі.

          Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до  апеляційного суду Одеської області через Роздільнянський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

          Суддя                                          Бобровська