справа № 2,,ц,,-801/2011р.                                                           

                                                ЗАОЧНЕ   Р І Ш Е Н Н Я        

                                                  ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

27.07.2011                               Барський районний суд Вінницької області

в складі головуючого судді Переверзєва С.В

при секретарі Бородкіній Л.В.

       розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Бар

цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Луко-Барської сільської ради, ОСОБА_2 про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю,

                                                        ВСТАНОВИВ:

         В заяві до суду ОСОБА_1 казала, що на підставі рішення правління ВАТ «Барський цукровий комбінат» від 17 листопада 1997 року про придбання житлового будинку для спеціалістів –працівників підсобного господарства в селі Васютинці, що підтверджується протоколом засідання ВАТ, було придбано та оформлено договір купівлі – продажу житлового будинку з погосподарськими будівлями у ОСОБА_2, розташованого в АДРЕСА_1, що  підтверджується договором купівлі  продажу посвідченого приватним нотаріусом Барського нотаріального округу 28.11.1998 року. Відповідачка після продажу будинку  виїхала з села на постійне місце проживання до свої дітей. В даний будинок позивач поселилась з членами сім’ї і проживає в будинку та користується ним з 1998 року. Вищевказаний будинок  цукровим комбінатом  було придбано  для проживання  їхньої сім’ї. Однак договір купівлі - продажу не було зареєстровано в Барському БТІ. Тодішній голова сільської ради пояснив, що  двір відносився до типу колгоспного і по господарський номер  буде записано на неї. На даний час позивач  користується будинком та земельною ділянкою біля нього. Від часу користування будинком ні власником будинку ні сільською радою від імені територіальної громади, не ставились вимоги, що позивач з сім’єю незаконно заволоділа та користується будинком  та підлягає виселенню. Також такі вимоги не ставили  і  інші особи, як-то близькі родичі.  Коли позивач звернулася з цього приводу про належне оформлення права власності на будинок на підставі Закону України  «Про приватизацію житла», то виявилось , що будинок не  зареєстровано в Барському БТІ. А також  підприємство ліквідовано в зв’язку з продажем акціонерами акцій  іншій особі, яка не є правонаступником цукрового комбінату.  Оскільки формально договір купівлі –продажу будинку не зареєстрований в Барському БТІ та не поставлений на баланс  цукрового комбінату, вона  змушена звертатись до суду про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю.

         В судовому засіданні позивач та її представник ОСОБА_4, наполягали на визнанні за ОСОБА_1 права власності на будинок.

        Представник відповідача Лука-Барської сільської ради Барського району в судове засідання не з’явилася, проте від неї надійшла заяви про визнання позову.

        Третя особа ОСОБА_2 в судове засідання не з’явилася без поважних причин двічі, хоча належним чином була повідомлена про час та місце розгляду справи.

        Суд, заслухавши пояснення позивача та його представника, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов слід задовольнити повністю. Так згідно рішення правління ВАТ «Барський цукровий комбінат» від 17 листопада 1997 року про придбання житлового будинку для спеціалістів –працівників підсобного господарства в селі Васютинці, що підтверджується протоколом засідання ВАТ, було придбано та оформлено договір купівлі –продажу житлового будинку з погосподарськими будівлями у ОСОБА_2, розташованого в АДРЕСА_1, що  підтверджується договором купівлі  продажу посвідченого приватним нотаріусом Барського нотаріального округу 28.11.1998 року. Починаючи з 1998 року і по даний час позивач проживає в зазначеному будинку. Відповідне підтверджується довідкою виконавчого комітету Луко-Барської сільської ради №597. Від часу користування будинком ні власником будинку ні сільською радою від імені територіальної громади, не ставились вимоги, що позивач з сім’єю незаконно заволоділа та користується будинком  та підлягає виселенню. Також такі вимоги не ставили  і  інші особи, як-то близькі родичі.  Враховуючи викладені обставини позивач у відповідності до вимог ст. 344ч1 ЦК України має право на отримання у власність зазначене домоволодіння.

         На підставі викладеного і керуючись ст.225, 226 ЦПК України, ст. 344ч1 ЦК України, суд,

                                                            ВИРІШИВ:

         Позов задовольнити повістю.

         Визнати за ОСОБА_1 право власності за набувальною давністю на житловий будинок з належними до нього будівлями і спорудами, який розташований по АДРЕСА_1.

           Заочне рішення може бути переглянуте за письмовою заявою відповідача, подане протягом десяти днів з дня отримання копії рішення суду.

           СУДДЯ: