Справа № 2-1040/11

Р І Ш Е Н Н Я

                                                  І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

26 травня 2011 року                                                                                           місто Луцьк

Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого –судді – Пахолюка А.М.,

при секретарі –Лищук О.В.,

з участю:

представника позивача  - Гончарової Л.О.,

представника відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3 –ОСОБА_4,

представника відповідача ОСОБА_5 –ОСОБА_6,

представника відповідача ОСОБА_7 –ОСОБА_8,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Луцьку цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «БМ Банк»до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_7, Луцького МРЕВ Управління Державної автомобільної інспекції Управління Міністерства внутрішніх справ України у Волинській області про визнання недійсними договорів купівлі-продажу транспортного засобу та зобов?язання вчинити дії по реєстрації автомобіля, -          

в с т а н о в и в:

Публічне акціонерне товариство (далі - ПАТ) «БМ Банк» звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_7, Луцького МРЕВ Управління Державної автомобільної інспекції Управління Міністерства внутрішніх справ України  у Волинській області (далі –Луцьке МРЕВ УДАІ УМВС) про визнання недійсними договорів купівлі-продажу транспортного засобу та зобов?язання вчинити дії по реєстрації автомобіля.

Позовні вимоги мотивує тим, що 31.03.2008 року між банком та відповідачем ОСОБА_2 був укладений договір застави №9/6/310308 автомобіля  BMW НОМЕР_2, легковий седан, чорного кольору, 2007 року випуску, шасі (кузов, рама) №НОМЕР_1 в забезпечення виконання ОСОБА_2 своїх зобов?язань по кредитному договору від №9/6/310308 від 31.03.2008 року.

Зазначає, що автомобіль, який являється предметом договору застави, відповідач ОСОБА_2 відчужив відповідачу ОСОБА_3, який згодом продав автомобіль відповідачу ОСОБА_5, а остання продала його відповідачу ОСОБА_7, яка являється на даний час власником автомобіля.

Вказує, що ОСОБА_2 не вправі був за біржовою угодою від 15.10.2008 року відчужувати автомобіль, який перебував на час його укладення, в заставі банку згідно договору застави від 31.03.2008 року.

Вважає, що зазначені договори купівлі-продажу спірного автомобіля укладені відповідачами з порушенням вимог п.п.3.1.2 договору застави, Закону України «Про іпотеку», Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень».

Просить суд, визнати недійсними договори купівлі-продажу транспортного засобу марки BMW НОМЕР_2, легковий седан, чорного кольору, 2007 року випуску, шасі (кузов, рама) №НОМЕР_1, які укладені 15.10.2008 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, 23.12.2008 року –між ОСОБА_3 та ОСОБА_5, 08.09.209 року –між ОСОБА_5 та ОСОБА_7 Крім того, просить суд зобов?язати Луцьке МРЕВ УДАІ УМВС зареєструвати у встановленому законом порядку за ОСОБА_2 право власності на зазначений автомобіль та стягнути з відповідачів судові витрати у справі.  

Представник позивача Гончарова Л.О. в судовому засіданні вимоги позовної заяви підтримала з підстав, зазначених в позовній заяві.  

Представник відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3 –ОСОБА_4 в судовому засіданні позов не визнав, суду пояснив, що підстав для визнання недійсними оспорюваних договорів не має, оскільки право оспорювання зазначених правочинів не належить банку, так як останній не являється стороною правочинів. Крім того, банк, як заставодержатель, має право на відшкодування завданих збитків у боржника  ОСОБА_2, а не вимагати визнання правочинів недійсними та повернення спірного автомобіля первісному власнику.

Представник відповідача ОСОБА_5 –ОСОБА_6 в судовому засіданні позов не визнав, суду пояснив, що підстав для визнання недійсними оспорюваних договорів не має.

Представник відповідача ОСОБА_7 –ОСОБА_8 в судовому засіданні позов не визнав, суду пояснив, що підстав для визнання недійсними оспорюваних договорів не має, оскільки його довірителька являється добросовісним набувачем спірного автомобіля.

Представник відповідача Луцького МРЕВ УДАІ УМВС в судове засідання не з?явився по невідомим суду причинам, хоча належним чином повідомлявся про час і місце слухання справи.

Суд вважає за можливим розглянути справу у відсутності представника Луцького МРЕВ УДАІ УМВС по наявним у справі доказам.     

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши та оцінивши представлені по справі докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов безпідставний та не підлягає до задоволення.

Судом встановлено, що 31.03.2008 року між банком та відповідачем ОСОБА_2 був укладений договір застави №9/6/310308 автомобіля  BMW НОМЕР_2, легковий седан, чорного кольору, 2007 року випуску, шасі (кузов, рама) №НОМЕР_1 в забезпечення виконання ОСОБА_2 своїх зобов?язань по кредитному договору від №9/6/310308 від 31.03.2008 року (а.с. 5-10, 16-19).

15.10.2008 року ОСОБА_2 на підставі біржової угоди відчужив зазначений автомобіль відповідачу ОСОБА_3, який в свою чергу 24.12.2008 року згідно біржової угоди продав автомобіль відповідачу ОСОБА_5, а остання 08.09.2009 року відчужила цей транспортний засіб відповідачу ОСОБА_7, яка на даний час являється власником автомобіля (а.с.29, 121, 163).

Згідно ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною ( сторонами ) вимог, які встановлені частинами  першою-третьою, п?ятою та шостою ст. 203 цього кодексу.

Згідно ст.216 ЦК України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним і про застосування наслідків недійсного правочинну може бути заявлена як однією із сторін, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.

При цьому суд може застосувати реституцію як спосіб захисту цивільного права з власної ініціативи як наслідок недійсності оспорюваного правочину.

В обґрунтування своїх вимог банк посилаєся на те, що спірний автомобіль перебуває під заставою, внесений до Державного реєстру обтяжень, а тому відповідач             ОСОБА_2 згідно ст.17 Закону України «Про заставу»не мав права без згоди банку відчужити автомобіль, а відповідачі ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_7 не можуть вважатися добросовісними набувачами згідно вимог ст. 10 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень».

Однак, суд вважає такі доводи безпідставними виходячи з наступного.       

Із змісту ст.388 ЦК України та ст.10 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень»вбачається, що право витребувати майно у добросовісного набувача надано лише власнику майна, яким позивач в даному випадку не являється. Зазначеного права заставодержателю майна не надано.

Частиною 3 статті 10 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень»передбачено право обтяжувача майна, яким є банк, на відшкодування завданих збитків, якщо його права порушені внаслідок дій боржника (відчуження майна без згоди заставодержателя).  Право заставодержателя (обтяжувача майна) вимагати визнання недійсним договору купівлі-продажу законом не передбачено.

Таким чином, в даному випадку, позивач, як заставодержатель майна, має право лише на відшкодування завданих йому збитків внаслідок відчуження ОСОБА_2 спірного автомобіля без згоди банку.      

          Крім того, судом встановлено, що спірний автомобіль відчужений відповідачами за відплатними договорами купівлі-продажу і позивач не являється стороною зазначених правочинів.        

          Враховуючи наведене, суд вважає, що позивач не має права вимагати визнання недійсними зазначених договорів купівлі-продажу та вимагати повернення спірного автомобіля первісному власнику ОСОБА_2 із застосуванням загальних наслідків, передбачених ст. 216 ЦК України, оскільки банк не являється стороною оспорюваних правочинів.

          Отже, зважаючи на те, що позов  про визнання недійсними біржових угод заявлено особою, яка не є стороною договорів, однак є заставодержателем даного майна і вважає неправомірним відчуження його без згоди банку, то на думку суду захист порушеного права без застосування наслідків недійсності правочину не може бути здійснено.    

          Враховуючи наведені обставини, суд вважає безпідставними заявлені банком до відповідачів вимоги про визнання недійсними договорів купівлі-продажу транспортного засобу та зобов?язання вчинити дії по реєстрації автомобіля за первісним власником майна.

          Керуючись ст.ст. 10, 11, 58, 60, 88, 213, 214, 215 ЦПК України, на підставі ст.ст. 203, 215, 216, 388 Цивільного кодексу України, ст.10 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», суд, -

в и р і ш и в :

            В задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «БМ Банк»до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_7, Луцького МРЕВ Управління Державної автомобільної інспекції Управління Міністерства внутрішніх справ України у Волинській області про визнання недійсними договорів купівлі-продажу транспортного засобу та зобов?язання вчинити дії по реєстрації автомобіля - відмовити.   

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Волинської області через Луцький міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.   

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.   

Суддя Луцького міськрайонного  суду                                                                 А.М. Пахолюк