Справа № 2-414/11

   ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

  ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

   06 липня 2011 року Білогірський  районний суд Автономної Республіки Крим у  складі:

головуючого                                    –                     судді     Соколовського І.С.,

           при секретарі                                   –                                   Аблякімової В.Н.,

           за участю представника позивача –                                   Бондаренка О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Білогірську цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»в особі Кримської регіональної дирекції Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

04 травня 2011 року представник публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»в особі Кримської республіканської дирекції за довіреністю ОСОБА_5  звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 та ОСОБА_4   про солідарне та дострокове стягнення заборгованості за кредитним договором № 014/0016/74/069793 від 16.01.2008 року в сумі 213 191 грн. 30 коп. та судових витрат у вигляді судового збору в сумі -  1687, 97 грн. і витрат на інформаційне –технічне забезпечення розгляду справи в сумі –120 грн. В рахунок часткового погашення заборгованості просить стягнути стягнення на предмети іпотеки, а саме квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, яка належить відповідачці, а у випадку недостатньої суми, отриманої від реалізації вказаної квартири звернути стягнення на інше майно та грошові кошти, які належать  ОСОБА_3 та ОСОБА_6

Свої вимоги мотивує тим, що 16.01.2008 року з ОСОБА_3 був укладений кредитний договір  на суму 24.000 доларів США, в тому числі на оплату комісії за надання кредиту в розмірі 354,68 доларів США, зі сплатою 13% річних, строком до 16 січня 2023 року. З метою забезпечення виконання відповідачкою свого зобов’язання по кредитному договору між ними та ОСОБА_4 було укладено договір поруки № 014/0016/74/069793 від 14.01.2008 року, згідно якому відповідач зобов’язався відповідати перед кредитором за зобов’язання ОСОБА_3

В забезпечення виконання зобов’язань позичальника за кредитним договором між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»та ОСОБА_7, який діє від імені ОСОБА_3, на підставі довіреності, був укладений договір іпотеки ВКС №362947 від 23.01.2008 року, предметом іпотеки є –квартира загальною площею 84,0 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_3 на праві власності.

Після отримання кредиту позичальник систематично порушував умови договору. Загальна сума заборгованості складає 26 764, 67 доларів США, що по курсу НБУ –213 191, 30 грн., з яких прострочена заборгованість по кредиту –22 922, 99 доларів США, що по курсу НБУ - 182 590,78 грн., прострочена заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредиту в сумі 2039,55 доларів США, що по курсу НБУ - 16245,83 грн., пеня за порушення строків повернення кредиту –60,57 доларів США, що по курсу НБУ - 482,47грн., пеня за порушення строків повернення процентів по кредиту –1741,56 доларів США, що по курсу НБУ - 13872,22 грн.

Оскільки у добровільному порядку відповідачка заборгованість не погашає, представник позивача вимушений  звернутися до суду за захистом  прав товариства. 

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі, просив суд позов задовольнити, з підстав визначених в позовній заяві, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.    

Відповідачі  в судове засідання не з’явилась, за невідомої суду причини, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, відповідно до діючого законодавства. 

 Зі згоди представника позивача, дотримуючись вимог ст. 224 ЦПК України, суд вважає за можливе провести заочний розгляд по даній справі та ухвалити заочне рішення.   

Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності суд дійшов  висновку, що позов  підлягає частковому  задоволенню з наступних підставах.

Відповідно до вимог ст.ст. 10, 11, 60 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи в межах заявлених позивачем вимог, зазначених та доведених ним обставин.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

        Відповідно до положень ст.ст.1049,1050,1054 ЦК України  за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальнику у розмірі та на умовах, встановлених договором, а  позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Зобов`язання, відповідно до ст. ст. 526, 611 ЦК України  має виконуватись належним чином, згідно з умовами договору або з вимогами законодавства, у разі  порушення зобов’язань   настають правові наслідки, встановлені договором або  законом.  

Частиною першою статті 33 та статтею 39 Закону України «Про іпотеку»передбачено право іпотекодержателя задовольнити свої вимоги за основними зобов`язаннями шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду.

Судом встановлено, що 16 січня 2008 року  між  позивачем та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір №014/0016/74/069793, згідно якого ОСОБА_3 отримала у позивача кредит у розмірі 24 000, 00 доларів США.

Згідно з умовами кредитного договору було встановлено, що кредит надається на 180 місяців, сплата процентів за користування кредитом складає 13 % річних, сплата позичальником комісії за надання кредиту складає –354,68 доларів США, розмір щомісячного аутентичного платежу змінюється відповідно до умов договору у випадку часткового дострокового погашення кредиту та коригування процентної ставки за користування кредитом. Дата погашення щомісячних аутентичних платежів 16 числа кожного місяця.

З умовами договору відповідачку ОСОБА_3 було ознайомлено та надано оригінальний примірник цього договору, про що свідчить підпис ОСОБА_8(а.с.6-10).

14 січня 2008 року між позивачем та ОСОБА_4  було укладено договір поруки №014/0016/74/069793, відповідно до п. 2.2 якого, поручитель на добровільних засадах  бере на себе зобов’язання перед Банком відповідати по борговим зобов’язанням боржника, які виникають з умов кредитного договору, а саме:  повернути кредит в розмірі зазначеному у п.1.3. даного договору, сплатити проценти за його користування,  комісійну винагороду, неустойку (штраф, пеня), в розмірі, строк та у випадках передбачених кредитним договором № 014/0016/74/069793 від 16.01.2008 року, а також відшкодувати можливі збитки та виконати інші умови кредитного договору в повному обсязі (а.с.13-14).

Пунктом 4.1 вищезазначеного договору поруки передбачено, що у випадку невиконання або неналежного виконання Боржником взятих на себе зобов’язань по кредитному договору, поручитель та боржник несуть солідарну відповідальність перед банком за виконання боргових зобов`язань в повному обсязі відповідно до ч.1,2 ст.554 ЦК України.

Як вбачається з матеріалів справи, жодний пункт з договорів сторонами не оскаржено, а тому підстав вважати їх недійсними немає.

З матеріалів справи також слідує, що відповідачка ОСОБА_8 отримала кредит, проте зобов’язання за кредитом не виконувала, внаслідок чого в неї і утворилась заборгованість (а.с.5).

Крім того, судом встановлено, що у забезпечення виконання основного зобов’язання між позивачем та  ОСОБА_7, який діє від імені ОСОБА_3 був укладений  договір іпотеки ВКС №362947 від 23.01.2008 року, предметом якого є квартира загальною площею 84,0 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 та  є її приватною власністю. Згідно п.3.1.6 даного договору іпотекодержатель має право  у випадку невиконання іпотекодавцем зобов`язань за цим договором та/або за кредитним договором звернути стягнення на предмет іпотеки, реалізувати його способом, який визначається самостійно, відповідно до п.5 цього договору, та за рахунок вирученої від реалізації предмета іпотеки суми переважно перед іншими кредиторами задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на предмет фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов`язання, необхідних витрат на утримання заставного майна також витрат, пов`язаних з реалізацією предмета іпотеки (а.с.15-16).

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і божник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідачі є солідарними боржниками перед Публічним акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль».

Згідно зі ст. 638 ЦК України, договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі дійшли згоди по всіх істотних умовах договору.

Таким чином, з боку відповідачів, стосовно позивача, виникло зобов’язання, згідно якого відповідачі зобов’язані повернути одержаний кредит в повному обсязі та сплачувати відсотки за користування кредитом в терміни, встановлені договором.

Як убачається з матеріалів справи, 24.02.2010 року відповідачам було направлене повідомлення - вимогу про усунення порушень  у 30-денний строк з дня отримання вимоги, що підтверджується поштовим повідомленням, однак, протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя   виконана не була (а.с.17).

Відповідно до ч.1 ст.35 ЗУ «Про іпотеку»у разі   порушення   основного  зобов'язання та умов іпотечного  договору  іпотекодержатель  надсилає  боржнику письмову вимогу про усунення  порушення.   В  цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань,  вимога  про  виконання  порушеного зобов'язання  у  не  менш ніж тридцяти денний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без  задоволення,  іпотекодержатель  вправі  розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки.

 Позивачем всі  дії передбачені ч.1 ст.35 Закону України «Про іпотеку»були виконані, однак відповідачі у свою чергу протягом встановленого строку пред’явлену вимогу не виконали, і тому іпотекодержатель обґрунтовано просить суд  звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме на -  квартиру загальною площею 84,0 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 й належить ОСОБА_3 на праві приватної власності.  

 Згідно зі ст.39 Закону України «Про іпотеку»у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки в рішенні суду зазначається спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленою ст.38 цього Закону, яка передбачає право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки будь-якій особі-покупцеві.

     Що стосується вимоги позивача про звернення стягнення на інше майно та грошові кошти відповідачів у разі недостатності суми, отриманої від реалізації квартири, для погашення заборгованості за кредитом, то вони не підлягають задоволенню з наступних підстав.

         Відповідно до ч.4 статті 591 ЦК України, якщо сума, одержана від реалізації предмета застави, не покриває вимоги заставодержателя, він має право отримати суму, якої не вистачає, з іншого майна боржника в порядку черговості відповідно до статті 112 цього Кодексу, якщо інше не встановлено договором або законом.

         У наданій позивачем заяві відсутні відомості щодо іншого майна та грошових коштів відповідачів, їх місце знаходження. Відсутність зазначених відомостей у заяві ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»позбавляє суд дійти висновку про наявність достатньо обґрунтованого припущення, що суми, отриманої від реалізації квартири, для погашення заборгованості за кредитом, може бути не достатньо,  а також робить неможливим виконання такого рішення.           

         У зв’язку з вищевикладеним, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги  підлягають частковому задоволенню.

 Крім цього з відповідачів відповідно до статті 88 ЦПК України слід стягнути солідарно витрати по сплаті судового збору у розмірі –1687,97 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі –120 грн. при подачі позову.   

 Керуючись ст.ст. 526, 527, 530,1049, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 12, 33, 35,39, 40 Закону України „Про іпотеку”, ст.ст. 10, 11, 60, 209, 212-215, 218, 224-226 ЦПК України, суд             

                                                    В И Р І Ш И В:            

         позовну заяву Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»в особі Кримської республіканської дирекції «Райффайзен Банк Аваль»–задовольнити                  частково.

     Стягнути з  ОСОБА_3, ОСОБА_4    солідарно на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»заборгованість за кредитним договором  від 16.01.2008 року  у сумі 213191,30 грн. та               судові витрати в сумі 1807, 97 грн.         

        У рахунок погашення заборгованості звернути стягнення на предмет іпотеки -              квартири, що належить ОСОБА_3, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, шляхом її реалізації на публічних              торгах у межах процедури виконавчого провадження.     

У задоволенні решти вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою                 заявою відповідача, яку може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його                копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне             рішення може бути оскаржене відповідачем до Апеляційного суду АР Крим через            Білогірський районний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів                        з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до                         Апеляційного суду АР Крим через Білогірський районний суд шляхом подання апеляційної скарги  протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

    Головуючий: