22.06.2011

    Справа № 2-1751/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

22 червня 2011 року Нахімовський районний суд м. Севастополя у складі:  

головуючого судді          Щербакова С.О.,

при секретарі              Стрекоченковій І.Л.,

    розглянувши у відкритому судовому засіданні  цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики,–

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики.     

Свої вимоги мотивує тим, що між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 був укладений договір позики, згідно якого ОСОБА_1 передала останньої в борг суму в розмірі 10 000 доларів США, яку ОСОБА_2 зобов’язався повернути до 08 листопада 2010 року. В визначений строк відповідач не повернула суму боргу, після чого 15 листопада 2010 року позивачка надіслала поштою на адресу відповідача письмове попередження, однак на неодноразові прохання повернути грошовий борг, ОСОБА_2 безпідставно ухилялась.

Позивачка та її представник у судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі.

Відповідач у судовому засіданні позовні вимоги не визнала, пояснила суду, що гроші від позивача отримала для передачі іншій особі.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази, суд знаходить позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 ЦПК України.  

Згідно ч. 2 ст. 1047 ЦК України, на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 позичила у ОСОБА_1 відповідно 10 000 доларів США, які вона зобов’язалася повернути на до 08 листопада 2010. Ці обставини підтверджуються розпискою, виданою відповідачем.

Відповідно до ст.1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Зі змісту вищевказаної правової норми випливає, що договір позики відноситься до категорії реальних договорів, отже вважається, що цей договір є укладеним, виключно, з моменту передання грошей або речей.

Таким чином, відповідач, в силу закону, повинен був повернути ОСОБА_1 суму коштів, взяту по договору позики.

Частина перша статті 1049 ЦК України передбачає повернення позики  у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.   

Відповідно до ст., ст. 526, 527 ЦК України зобов’язання повинні виконуватися належним чином і у встановлений строк, одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.       

Як випливає з довідки про офіційний курс гривні до долара США, виданої начальником відділення №5 ПАТ Банк «Морський», вартість 1 долару (одного) США становить 7,9733 гривень. Таким чином, еквівалент суми боргу у національній валюті (українській гривні) складає, відповідно, 79733 грн.

За таких обставин, враховуючи, що відповідач ОСОБА_2 у односторонньому порядку не виконує взяті на себе зобов’язання за договором позики, суд вважає за можливе стягнути з неї на користь позивачки суму боргу у розмірі 10 000 доларів США, що еквівалентно 79733 грн.  

Крім того, суд також вважає необхідним, на підставі ст. 88 ЦПК України, стягнути з відповідача судові витрати, які понесла позивачка при зверненні до суду з даним позовом, що складаються з судового збору в сумі 800 грн. 07 коп. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн.00 коп.

Оскільки факт укладення договору позики і отримання відповідачем згідно з його умовами суми у розмірі 10 000 доларів США відповідачем не спростовується, а також підтверджується оригіналом розписки, суд не приймає доводи відповідача, стосовно того, що вона отримала кошти від позивача для передачі іншій особі, оскільки ця обставина не підтверджена належними доказами.  

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 526-527,536,625,1046,1047, 1049,1050 ЦК України, керуючись ст. ст. 88, 209, 213-215 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики –задовольнити.     

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на відшкодування заборгованості за договором позики суму у розмірі 79733 грн., на відшкодування судових витрат  суму у розмірі 917,33 грн., а всього 80650,33 грн.     

     Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду м. Севастополя шляхом подачі  через Нахімовський районний суд м. Севастополя апеляційної скарги протягом десяти днів  з дня проголошення рішення

Суддя                                  /підпис/

З оригіналом згідно:

Суддя Нахімовського районного

суду м. Севастополя                                                           С.О. Щербаков