ПОСТАНОВА

                                                                           ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

                                                                                                               Справа № 2а-4830/11

18 липня 2011  року

           Калінінський районний суд міста Донецька Донецької області у складі:

Головуючої судді                    - Федорчук М.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в Калінінському районі м. Донецька про визнання дій неправомірними та зобов'язання здійснити перерахунок пенсії, -

                                                             В С Т А Н О В И В:

  07.07.2011 року позивач звернувся до суду із позовом до Управління Пенсійного фонду України в Калінінському районі м. Донецька про визнання дій неправомірними та зобов'язання здійснити перерахунок пенсії. В обґрунтування позову позивач зазначив, що він перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Калінінському районі м. Донецька та отримує пенсію за віком.  Відпрацював  два роки, має право на перерахунок пенсії  з урахуванням страхового стажу після призначення  ( перерахунку)  пенсії  із застосуванням показника  середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по  Україні, з якої сплачено страхові внести та яка враховується для обчислення пенсії за календарний рік, що передує року призначення ( перерахунку) пенсії тобто за 2010 рік.  У березні 2011 року  звернувся  до відповідача  з заявою про перерахунок пенсії з збільшенням середньої заробітної п плати  і з застосування показника заробітної плати в середньому на одну особу в цілому по Україні  за календарний рік,  який передує року перерахунку пенсії, однак своїм рішенням відповідач провів перерахунок пенсії з застосуванням показника  заробітної плати в середньому на одну особу в цілому по  Україні за 2007 рік.  Просив справу розглянути за його відсутності.

             Представник  відповідача, в судове засідання не прибув, падав заяву про розгляд справи за його відсутності та подав письмові заперечення  в яких  просить відмовити у задоволені позову  позивача у повному обсязі та  визнати дії  відповідача  правомірними,  посилаючись на те, що перерахунок пенсії позивачу  проведено відповідно до діючого законодавства.

            Оскільки усі сторони, які приймають участь у розгляді цієї справи, будучи  належним чином повідомленими  про час та місце розгляду справи, заявили клопотання про розгляд справи за їх  відсутності, справа розглянута відповідно до ч. 3 ст. 122 КАС України  у порядку письмового провадження.

           Суд розглянувши адміністративну справу в порядку письмового провадження, дослідивши матеріали справи і докази в їх сукупності, дійшов до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Калінінському районі м. Донецька про перерахунок пенсії не підлягають задоволенню з наступних підстав.

           Позивач є працюючим пенсіонером, та звернувся з заявою до відповідача про перерахунок пенсії за віком 03.03.2011.    

            Відповідач зробив перерахунок пенсії та при цьому, була застосовано середня заробітна  плата по України за 2007 рік  у розмірі 1197,91грн.

            Позивачеві у2011 році здійснений перерахунок по стажу  розпорядженням управління від 2011 року, зазначене розпорядження позивач не оскаржив.

            Постановою Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20.06.2011 року, судам надані рекомендації щодо розгляду справ пов’язаних з проведенням перерахунку пенсії працюючому пенсіонеру, а саме:  Законом України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” регулюються відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.

            Перерахунок пенсій у зв’язку із збільшенням середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України та страхового стажу регулюється статтею 42 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”№1058, частина 4 якої передбачає, що у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Кожний наступний перерахунок пенсії провадиться не раніш як через 2 роки після попереднього перерахунку з урахуванням страхового стажу після призначення пенсій. Перерахунок пенсій здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу зазначені в частині 1 статті 40 цього Закону.

            Така редакція існує після визнання неконституційними змін, внесених підпунктом “б”підпункту 10 пункту 35 Розділу 2 Закону України від 28 грудня 2007 року № 107-6 і визнаних такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008.

             Скасовані зміни надавали можливість перераховувати пенсію із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині 1 статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії.

             Аналіз відновленої (діючої) норми абзацу 3 частини 4 статті 42 Закону №1058 доводить, що перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу зазначені в частині першій статті 40 цього Закону.

             Тобто, правила частини першої статті 40 при перерахунку пенсії, застосовуються виключно з метою визначення періоду страхового стажу, за який може бути обчислена заробітна плата (дохід).

              Частина перша статті 40 передбачає, що для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року, незалежно від перерв, та за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року.

              Відповідно до пункту 6 статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються, зокрема, форми і види пенсійного забезпечення. Такими законами є Закон України “Про пенсійне забезпечення”від 5 листопада 1991 року № 1788-12 (надалі Закон 1788) та Закон України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”№ 1058 від 9 липня 2003 року.

              З огляду на зазначене та керуючись положеннями принципу законності закріпленого в статті 9 КАС України, приписи постанови № 530 від 28 травня 2008 року “Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян”не можуть застосовуватись до спірних відносин.

           Суд  зазначає, що обчислення включає в себе призначення та перерахунок пенсії, разом з цим це не є тотожні поняття, вони мають різний правовий зміст та правове навантаження, при цьому формула обчислення заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії (призначення та перерахунку) визначається частиною 2 статті 40 Закону України 1058, з тією тільки різницею, що середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення визначається один раз при призначенні пенсії, і в подальшому використовується як постійна величина для пенсіонера, на відміну від інших показників, а саме суми коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць та кількості місяців страхового стажу, за які розраховано коефіцієнти заробітної плати (доходу) застрахованої особи.   

               З урахуванням зазначеного, правові підстави для перерахунку пенсії позивача із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки відсутні. Показники середньої заробітної плати у галузях економіки застосовується виключно для призначення пенсії, застосування його для перерахунку є безпідставним. Відсутні також правові підстави для перерахунку пенсії позивача із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників, у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески

          Суд прийшов до висновку, що в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 щодо зобов’язання управління Пенсійного фонду України в Калінінському районі м. Донецька здійснити перерахунок і виплату пенсії позивачці з 01.03.2011 року відповідно до ст. 40, ч. 4 ст. 42 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" в редакції від 09.07.2003 року №1058-ІV, з урахуванням середньої заробітної плати, робітників зайнятих в галузях економіки України за 2010 рік необхідно відмовити в повному обсязі. 

            На підставі викладеного, керуючись Конституцією України, ст. ст. 40, 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", керуючись ст.ст. 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110 -112, 121,122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

                                         ПОСТАНОВИВ:   

                    У задоволенні адмінінстративного позову ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Калінінському районі м. Донецька про визнання дій протиправними та зобов’язання здійснити перерахунок пенсії – відмовити у повному обсязі.

              Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

СУДДЯ:

                                                                                                              27.07.2011