Судове рішення #17067198

__________________________________________________________________

Справа №  2-622/11

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

30.03.2011

Києво-Святошинський районний суд Київської         області в складі

головуючого судді                                                           Медвідь Н.О.

при секретарі                                                                    Остролуцькій Ю.М.

        розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ПАТ АБ « Укргазбанк » до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, та зустрічного про визнання  договору недійсним, , -     

 

ВСТАНОВИВ:

Позивач  ПАТ  АБ « Укргазбанк» звернувся до суду з позовом  до ОСОБА_1  про стягнення грошових коштів, посилаючись на те, що 22 травня 2008 року між сторонами укладено кредитний договір № 47/08/840.

          Згідно п. 1.1 Кредитного договору банк відкриває позичальнику невідновлювальну кредитну лінію з лімітом 68400,00 доларів США на строк з 22 травня 2008 року по 21 травня 2018 року або по день визначений в п. 3.3.11. цього договору, із сплатою процентів за користування кредитом, виходячи з 13,3 % річних.

          Відповідно до п. 3.1.2 кредитного договору банк зобов'язується надання кредитних коштів в межах кредитної лінії здійснювати окремими частинами.           

          Згідно поданих заяв ОСОБА_1 отримав кредитні кошти в сумі 29400,00доларів США.

          Банк належним чином виконав свої зобов'язання за кредитним договором. визначені п. З.1.1. вказаного договору. Згідно п. 3.3.1. кредитного договору позичальник зобов'язується здійснювати повернення кредиту, сплату процентів за його використання та всіх комісійних платежів у передбачені цим договором строки.

          Пунктом 3.3.3 кредитного договору передбачено, що позичальник зобов'язується повернення суми окремих Траншів здійснювати на рахунок № 220370262284.840, відкритий у АБ «Укргазбанк» щомісячно з 1-го по 10-е  число кожного місяця, починаючи з червня 2009 року в розмірі відповідно до графіку зниження ліміту.

          Згідно абзацу 3 п.3.3.4 кредитного договору позичальник зобов'язується сплатити банку заборгованість за кредитним договором шляхом внесення готівки в касу банку або шляхом безготівкового переказів.

          Відповідачем за кредитним договором, не виконано зобов'язання передбачене п. З.З.1. та п.3.3.4. кредитного договору, а саме оплата заборгованості за кредитом та процентів за користування кредитом у строки, визначені Кредитним договором.

          Згідно п. 2.2. кредитного договору, кредитна лінія, надана Банком, забезпечується неустойкою передбаченою дійсним договором.

          Відповідно до п. 3.1.11. кредитного договору, банк зобов'язується на залишок простроченої заборгованості за кредитом проценти нарахувати, виходячи з процентної ставки зазначеної у п 1.1., збільшеної на 1  процент, починаючи з дня виникнення простроченої заборгованості.

          Згідно розрахунку заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором сума заборгованості  станом на 04.11.2010 становить 36 880,13 доларів США та 21 091,03 гривень.

          У забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, 22 травня 2008 року між Банком та ОСОБА_1 було укладено Договір іпотеки без оформлення заставної № б/н,

          Відповідно до п.2.1. Договору іпотеки предметом іпотеки є нерухоме майно - земельна ділянка площею 0,1498 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та належить Іпотекодавцю - ОСОБА_1 на праві власності.

          За змістом п. З.З.4. Договору іпотеки від 22 травня 2008 року, Іпотекодавець зобов'язаний застрахувати предмет іпотеки на його повну вартість за власний рахунок від всіх ризиків по даному виду страхування та виконувати всі умови кредитного договору при здійсненні страхування.

          Згідно п. 3.3.12. кредитного договору позичальник зобов'язаний одночасно з укладенням цього договору надати банку укладені договори страхування майна, яке передається в іпотеку, від ризиків, зазначених у п. З.2.5. цього договору, а також надати банку докази сплати страхових платежів, що підтверджують дію договорів страхування на строк не менший ніж на пів року.

          Відповідно до п. 3.3.4.1. Договору іпотеки на Іпотекодавця покладено обов'язок по вчиненню всіх необхідних дій для дійсності договору страхування нерухомості, зокрема вчасно сплачувати всі чергові страхові платежі, сплата яких забезпечувала б дію договору страхування на строк не менший, ніж той, в межах якого будуть виконанні всі зобов'язання за кредитним договором, а будь-яка чергова сплата платежів продовжувала б дію договору страхування не менше, ніж на наступний рік.

          В разі невиконання чи неналежного виконання зобов'язань щодо страхування предмету іпотеки, відповідно до п. 4.2. Договору іпотеки, Іпотекодавець зобов'язані сплатити банку штраф у розмірі 5% від заставної вартості предмета іпотеки.

          ОСОБА_1 на виконання умов Договору іпотеки, застрахував на користь Банку предмет іпотеки.

          Таким чином, відповідно до п. 4.2. договору іпотеки, Іпотекодавець за порушення умов договору іпотеки щодо обов'язку страхування майна на весь період дії Договору іпотеки, зобов'язаний сплатити Банку штраф у розмірі: 511800,00 грн. х 5% = 25590,00 (двадцять п'ять тисяч п'ятсот дев'яносто) грн.

          Разом з тим, зобов'язання щодо страхування власного життя позичальником не виконувалось з моменту укладення кредитного договору.

          Пунктами 3.3.1., 3.3.3. та 3.3.4. кредитного договору передбачено, що позичальник зобов'язаний сплачувати заборгованість за кредитом і проценти за користування ним у строки, в розмірі та валюті, як це було визначено договором, а саме в доларах США.

          Просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 47/08/840 від 22.05.2008 в загальній сумі 36 880,13 доларів США, та 21091,03 гривень, з яких: заборгованість по кредиту - 29 099,11 доларів США, заборгованість по процентах поточна - 371,11 доларів США, заборгованість по процентах прострочена - 7409,91 доларів США, заборгованість по пені за несвоєчасну сплату процентів - 21091,03 гривень;також штраф за невиконання умов Договору іпотеки, щодо обов'язку страхування предмету іпотеки у сумі 25590,00 (двадцять п'ять тисяч п'ятсот дев'яносто) гривень, також судові витрати..

         В судовому засіданні представник позивача позов підтримала.  

         Відповідач позов не  визнав та звернувся з зустрічним позовом  про захист прав споживача, шляхом визнання договору недійсним посилаючись на те, що скориставшись правовою необізнаністю ОСОБА_1, банк умисно уклав з ним кредитний договір № 47/08/840 від 22 травня 2008 року  та Договір Іпотеки від 22.05.2008 року, що не відповідають законодавству України.

          За договором іпотеки, в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором № 47/08/840 від 22 травня 2008 року, Банк прийняв в іпотеку нерухомість, яка належить позичальнику (земельна ділянка загальною площею 0,1498 Га, яка знаходиться у Київській області, с. Малютянка, пров. Будівельний).           Однак вищевказаний кредитний договір є недійсним, в зв"язку з відсутністю у сторін договору на момент його укладення індивідуальної ліцензії Національного банку України, яка передбачена пп. «г» п. 4 ст. 5 п. 4 ст. Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», і яка б дозволяла використовувати ОСОБА_1 іноземну валюту як засіб платежу при виконанні своїх зобов'язань за Кредитним Договором. Недійсність основного кредитного зобов'язання тягне недійсність Договору Іпотеки (майнова порука), чим порушуються права Позивача за зустрічним позовом як сторони недійсного забезпечувального зобов'язання. Також ОСОБА_1 несе ризик позбавлення його права власності на належне йому майно, передане в іпотеку, у разі звернення стягнення на майно Банком, як наслідок невиконання ОСОБА_1 своїх зобов'язань за кредитом.

          При укладенні спірного договору кредиту у банку була відсутня індивідуальна ліцензія Національного банку України, яка б дозволяла використовувати іноземну валюту як засіб платежу при виконанні кредитного договору.

          У банка на момент укладення спірного договору кредиту індивідуальна ліцензія, видана НБУ на використання іноземної валюті при здійсненні платежів за вказаним договором кредиту була відсутня.

          ПАТ АБ «Укргазбанк» надав суду банківську ліцензію № 123 від листопада 2001 року, дозвіл № 123-2 від 03 лютого 2004 року. Однак, даних документів не достатньо для використання іноземної валюти як засобу платежу при виконанні спірного договору кредиту.

          Згідно п. З.1.2. оспорюваного Договору Кредиту надання кредитних коштів в межах кредитної лінії здійснюється окремими частинами. Підставою для видачі кожного окремого траншу є письмова заява позичальника.

          Отже, єдиним ініціатором вчинення валютної операції з надання валютного кредиту є саме позичальник, який звертається з кредитною заявкою до банку з проханням видати кредит.

          Посилання Банку на те, що Декретом КМУ «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» не передбачається отримання індивідуальної ліцензії на «перерахування іноземної валюти» суперечить наведеному вище пп. «г» п. 4 ст. Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», яким передбачено, що індивідуальної ліцензії потребують операції з використання іноземної валюти на території України як засобу платежу або як застави.

          Вважає,  оспорюваний кредитний договір відповідно до ст. ст. 203, 215, 227 ЦК України є недійсним.

          Також недійсним є договір  іпотеки, оскільки цивільним кодексом України у параграфі 6 глави 49 не передбачено інших негативних наслідків визнання недійсним основного зобов'язання, забезпеченого договором застави (іпотеки), як визнання недійсним і додаткового зобов'язання, а у зв'язку із недійсністю договору кредиту договір Іпотеки підлягає визнанню судом недійсними на підставі ч. 2 ст. 548 Цивільного кодексу України.

          26.11.2008 року ОСОБА_1 звернувся до Заступника директора КРД Начальника Оболонського відділення ВАТ АБ «Укргазбанк» ОСОБА_2 із заявою про видачу кредитних коштів на суму 30 000 (тридцять тисяч) доларів США, згідно кредитної лінії за договором № 47/08/840 від 22.05.2008 року та перерахунок на його поточний рахунок № 2620062284.840.

          12.02.2009 року ВАТ «Укргазбанк» Оболонське відділення № 52 надало ОСОБА_1 письмову відповідь на його звернення. У даному листі зазначалося про те, що 04.12.2008 року Національним банком України з метою забезпечення стабільності банківської системи, захисту інтересів вкладників та інших кредиторів прийнято Постанову № 413 «Про окремі питання діяльності банків». Даною постановою, зокрема, рекомендовано банкам, у разі погіршення ліквідності, відмовитися від укладання договорів про відкриття кредитних ліній і надання інших безумовних кредитних зобов'язань.

          Відповідно до ч. 1 ст. 35 ЗУ «Про іпотеку» у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення.           Однак Банком не було надіслано на адресу ОСОБА_1 письмову вимогу про усунення порушення своїх зобов'язань.

          Вважає, що  у банка взагалі відсутнє право на подачу позову до суду.           

          Просив визнати недійсним Кредитний Договір № 47/08/840 від 22 травня 2008 року та Договір Іпотеки від 22.05.2008 року;

          Виключити з державного реєстру іпотек та єдиного державного реєстру заборон відчуження нерухомого майна записи про державну реєстрацію іпотеки та заборони відчуження нерухомого майна ОСОБА_1

         Представник позивача зустрічний позов не визнала.

         Суд, вислухавши сторони, вивчивши матеріали справи позов  ПАТ  акціонерного банку «Укргазбанк» задовольняє а в зустрічному про визнання недійсними договорів відмовляє з  таких підстав.

         Судом встановлено, що 22 травня 2008 року між сторонами укладено кредитний договір № 47/08/840, згідно п. 1.1 якого банк відкриває позичальнику невідновлювальну кредитну лінію з лімітом 68400,00 доларів США на строк з 22 травня 2008 року по 21 травня 2018 року або по день визначений в п. 3.3.11. цього Договору, із сплатою процентів за користування кредитом, виходячи з 13,3 % річних.

          Відповідно до п. 3.1.2 Кредитного договору Банк зобов'язується надання кредитних коштів в межах кредитної лінії здійснювати окремими частинами.           

          Згідно поданих заяв відповідачем  отримав кредитні кошти в сумі 29400,00доларів США.

          Банк належним чином виконав свої зобов'язання за кредитним договором. визначені п. З.1.1. вказаного договору. Згідно п. 3.3.1. кредитного договору позичальник зобов'язується здійснювати повернення кредиту, сплату процентів за його використання та всіх комісійних платежів у передбачені цим договором строки.

          Пунктом 3.3.3 Кредитного договору передбачено, що позичальник зобов'язується повернення суми окремих Траншів здійснювати на рахунок № 220370262284.840, відкритий у АБ «Укргазбанк» щомісячно з 1-го по 10-е  число кожного місяця, починаючи з червня 2009 року в розмірі відповідно до графіку зниження ліміту.

          Згідно абзацу 3 п.3.3.4 кредитного договору позичальник зобов'язується сплатити банку заборгованість за кредитним договором шляхом внесення готівки в касу банку або шляхом безготівкового переказів.

          Відповідачем  не виконано зобов'язання передбачене п. З.З.1. та п.3.3.4. кредитного договору, а саме оплата заборгованості за кредитом та процентів за користування кредитом у строки, визначені Кредитним договором.

          Згідно п. 2.2. Кредитного договору, кредитна лінія, надана Банком, забезпечується неустойкою передбаченою дійсним договором.

          Відповідно до п. 3.1.11. кредитного договору, банк зобов'язується на залишок простроченої заборгованості за кредитом проценти нарахувати, виходячи з процентної ставки зазначеної у п 1.1., збільшеної на 1 (один) процент, починаючи з дня виникнення простроченої заборгованості.

          Згідно розрахунку заборгованості ОСОБА_1 за Кредитним договором сума заборгованості  станом на 04.11.2010 становить 36 880,13 доларів США та 21 091,03 гривень.

          У забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором, 22 травня 2008 року між Банком та ОСОБА_1 було укладено Договір іпотеки без оформлення заставної № б/н,

          Відповідно до п.2.1. Договору іпотеки предметом іпотеки є нерухоме майно - земельна ділянка площею 0,1498 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та належить Іпотекодавцю - ОСОБА_1 на праві власності.

          За змістом п. З.З.4. договору іпотеки від 22 травня 2008 року, Іпотекодавець зобов'язаний застрахувати предмет іпотеки на його повну вартість за власний рахунок від всіх ризиків по даному виду страхування та виконувати всі умови кредитного договору при здійсненні страхування.

          Згідно п. 3.3.12. кредитного договору позичальник зобов'язаний одночасно з укладенням цього договору надати Банку укладені договори страхування майна, яке передається в іпотеку, від ризиків, зазначених у п. З.2.5. цього договору, а також надати Банку докази сплати страхових платежів, що підтверджують дію договорів страхування на строк не менший ніж на пів року.

          Відповідно до п. 3.3.4.1. Договору іпотеки на Іпотекодавця покладено обов'язок по вчиненню всіх необхідних дій для дійсності договору страхування нерухомості, зокрема вчасно сплачувати всі чергові страхові платежі, сплата яких забезпечувала б дію договору страхування на строк не менший, ніж той, в межах якого будуть виконанні всі зобов'язання за кредитним договором, а будь-яка чергова сплата платежів продовжувала б дію договору страхування не менше, ніж на наступний рік.

          В разі невиконання чи неналежного виконання зобов'язань щодо страхування предмету іпотеки, відповідно до п. 4.2. Договору іпотеки, Іпотекодавець зобов'язані сплатити Банку штраф у розмірі 5% від заставної вартості предмета іпотеки.

          ОСОБА_1 на виконання умов Договору іпотеки, застрахував на користь Банку предмет іпотеки.

          Таким чином, відповідно до п. 4.2. Договору іпотеки, Іпотекодавець за порушення умов договору іпотеки щодо обов'язку страхування майна на весь період дії Договору іпотеки, зобов'язаний сплатити Банку штраф у розмірі: 511800,00 грн. х 5% = 25590,00 (двадцять п'ять тисяч п'ятсот дев'яносто) грн.

          Разом з тим, зобов'язання щодо страхування власного життя відповідачем не виконувалось з моменту укладення Кредитного договору.

          Пунктами 3.3.1., 3.3.3. та 3.3.4. Кредитного договору передбачено, що Позичальник зобов'язаний сплачувати заборгованість за кредитом і проценти за користування ним у строки, в розмірі та валюті, як це було визначено договором, а саме в доларах США.

          Тому суд стягує  заборгованість за кредитним договором № 47/08/840 від 22.05.2008 в загальній сумі 36 880,13 доларів США, та 21091,03 гривень, з яких: заборгованість по кредиту - 29 099,11 доларів США, заборгованість по процентах поточна - 371,11 доларів США, заборгованість по процентах прострочена - 7409,91 доларів США, заборгованість по пені за несвоєчасну сплату процентів - 21091,03 гривень;також штраф за невиконання умов Договору іпотеки, щодо обов'язку страхування предмету іпотеки у сумі 25590,00 (двадцять п'ять тисяч п'ятсот дев'яносто) гривень..

                   Разом з цим суд знаходить безпідставними вимоги відповідача щодо  укладених ним договорів . Як на підставу позовних вимог посилається на те, що сторони не  мали відповідних індивідуальних ліцензій Національного банку України на здійснення валютних операцій з видачі/отримання кредиту в іноземній валюті та на сплату відсотків в іноземній валюті, що на всій території України, є грошова одиниця України - гривня, а також на пункти в) та г) частини 4 статті 5 Декрету КМУ «Про систему валютного регулювання і валютного контролю».

          Відповідно до ч.2 ст. 192 ЦК України Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

          Відповідно до ч. 3 ст. 533 ЦК України використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

          Таким чином, відповідно до законодавства, гривня має статус універсального платіжного засобу, який без обмежень приймається на всій території України, однак в той же час обіг іноземної валюти обумовлений вимогами спеціального законодавства України.

          Основним законодавчим актом, який регулює правовідносини у сфері валютного регулювання і валютного контролю є Декрет КМУ «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» .

          Відповідно до статті 5 Декрету операції з валютними цінностями здійснюються на підставі генеральних та індивідуальних ліцензій НБУ.

          Пункт 1.3. Положення про валютний контроль, затвердженого постановою Правління НБУ № 49 від 08.02.2000 року, визначає, що використання іноземної валюти як засобу платежу - це розрахунок за продукцію, роботи, послуги, об'єкти права інтелектуальної власності та інші майнові права.

          Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором Банк зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

          Статтями 47, 49 Закону «Про банки і банківську діяльність» встановлено, що на підставі банківської ліцензії банки мають право здійснювати такі банківські операції:1) приймання вкладів (депозитів) від юридичних і фізичних осіб;2)  відкриття та ведення поточних рахунків клієнтів і банків-кореспондентів, у тому числі переказ грошових коштів з цих рахунків за допомогою платіжних інструментів та зарахування коштів на них;3) розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик.

          Банк, крім перелічених у частині першій цієї статті операцій, має право здійснювати, зокрема, операції з валютними цінностями. Стаття 2 цього Закону визначає банківський кредит як будь-яке зобов'язання банку надати певну суму грошей, будь-яку гарантію, будь-яке зобов'язання придбати право вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов'язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов'язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми. При цьому відповідно до цієї ж статті кошти - це гроші у національній або іноземній валюті чи їх еквівалент.

          Таким чином, законодавство України чітко визначає правомочність банків на підставі відповідних ліцензій надавати кредити та бути суб'єктом кредитних зобов'язань.

          Спеціальне законодавство у сфері банківської діяльності не містить приписів, які б забороняли банкам надавати кредити в іноземній валюті.

          Що стосується валютного законодавства, то відповідно до вимог ст. 1 Декрету надання кредитів в іноземній валюті слід відносити до валютних операцій.

          Здійснення валютних операцій може мати місце на підставі генеральних чи індивідуальних ліцензій НБУ.

          Судом встановлено, що АБ «Укргазбанк» має всі необхідні ліцензії, щоб здійснювати валютні операції відповідно до вимог Закону України «Про банки і банківську діяльність» № 2121-Ш від 07.12.2000 р. та Декрету КМУ «По систему валютного регулювання та валютного контролю» № 15-93 від 19.02.1993 р.

          Відповідно до статті 5 Декрету індивідуальні ліцензії видаються резидентам і нерезидентам на здійснення разової валютної операції на період необхідний для здійснення такої операції.

          Генеральні ліцензії надаються на здійснення валютних операцій, що не потребують індивідуальної ліцензії, на весь період дії режиму валютного регулювання.

          Пункт «в» частини 4 статті 5 Декрету передбачає вимогу щодо отримання індивідуальної ліцензії НБУ на здійснення операцій щодо надання і одержання резидентами кредитів в іноземній валюті, якщо терміни і суми таких кредитів перевищують встановлені законодавством межі.

          Тобто індивідуальна ліцензія на проведення вказаних операцій необхідна лише у тому випадку, якщо терміни і суми кредитів перевищують встановлені законодавством межі. Однак, на сьогодні законодавством не встановлено терміни і суми кредитів в іноземній валютні як критерій їх віднесення до сфери дії режиму індивідуального ліцензування. .

          Таким чином, за відсутності нормативних умов для застосування режиму індивідуального ліцензування щодо вказаних операцій, єдиною правовою підставою для здійснення банками кредитування в іноземній валюті з вимогами ст.5 Декрету є наявність у банку генеральної ліцензії на здійснення валютних операцій, отриманої у встановленому порядку.

          Крім того, відповідно до пункту 1.4. Положення про порядок видачі Національним банком України індивідуальних ліцензій на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу, затверджене постановою Правління НБУ від 14.10.2004 № 483 використання іноземної валюти як засобу платежу (валютна операція) - використання іноземної валюти на території України для виконання будь-яких зобов'язань або оплати товарі що придбаваються.

          Разом з тим, у пункті 1.5 Положення визначено, що використання іноземної валюти як засобу платежу на території України без індивідуальної ліцензії дозволяється, якщо ініціатором або отримувачем за валютною операцією є уповноважений банк

          Виходячи з наведеного, надання та одержання кредиту в іноземній валюті та сплата процентів за цим кредитом не потребує наявності індивідуальної ліцензії.

          Крім того, відповідно до статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 статті 203 цього Кодексу. Недійсним також є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

          Тобто, навіть за умови укладення договору без наявності відповідних ліцензій, ця обставина не доводить у такому випадку порушення суб'єктивного цивільного права позивача та не зумовлює недійсність договору.

          При укладенні кредитного договору позивач мав можливість обирати валюту кредитування.

          В Кредитному договорі детально розписано загальну вартість споживчого кредиту для споживача,що підтверджується п.п.  1.1.,  3.1.5.-3.1.9. ,    п. 3.3.. 3.1.11  З.З.З. . 1.2.  2.1., 2.2. кредитного договору..

          Крім того ОСОБА_1 було особисто заповнено та підписано анкету 31.03.2008 року, згідно якої банком надано позивачу в письмовій формі та в повному об»ємі інформацію, передбачену п.2 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» від 01.12.2005.

          Застосування Закону України «Про захист прав споживачів» до спорів, які виникають з кредитних правовідносин, можливе в тому разі, якщо предметом і підставою позову є питання надання інформації споживачеві про умови отримання кредиту, типи відсоткової ставки, валютні ризики, процедура виконання договору тощо, які передують укладенню договору. Після укладення договору між сторонами виникають кредитні правовідносини.

          В даному конкретному випадку оспорюваний договір укладений 22 травня 2008 року з дотриманням процедури, визначеної ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» та Правилами надання банком інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених Постановою НБУ від 10 травня 2007 року.

          У договорі чітко і однозначно визначено: суму кредиту; валюту кредиту; цільове використання кредиту; спосіб забезпечення виконання зобов'язань позичальника; відсоткова ставка; сукупна вартість кредиту та вартість послуги з оформлення договору про надання кредиту; строк, на який кредит може бути одержаний, та варіанти його повернення; інші умови надання кредиту, з якими позичальник погодився і підтвердив свою згоду підписом на кожній сторінці договору.

          Також в обґрунтуванні позовних вимог позивач в зустрічному позові посилається на Закон «Про іпотеку», що є безпідставним, оскільки в первісному позові Банку відсутнє звернення стягнення на предмет іпотеки.

          Згідно ч. 1 ст. 546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

          В разі невиконання чи неналежного виконання зобов'язань щодо страхування предмету іпотеки, відповідно до п. 4.2. Договору іпотеки, Іпотекодавець зобов'язані сплатити Банку штраф у розмірі 5% від заставної вартості предмета іпотеки.

          Згідно п. 2.3. Договору іпотеки предмет іпотеки оцінено Сторонами в 511800,00 грн.

          ОСОБА_1 на виконання умов Договору іпотеки, застрахував на користь Банку предмет іпотеки, що підтверджується Договором добровільного страхування заставного майна № 04-2805-0007 від 22 травня 2008 року, строк дії якого закінчився 21 травня 2009 року. Договір страхування на наступний період не укладався.

          Таким чином, відповідно до п. 4.2. Договору іпотеки, Іпотекодавець за порушення умов договору іпотеки щодо обов'язку страхування майна на весь період дії Договору іпотеки, зобов'язаний сплатити Банку штраф у розмірі: 511800,00 грн. х 5% = 25590,00 (двадцять п'ять тисяч п'ятсот дев'яносто) грн.

          Позовні вимоги щодо стягнення заборгованості за кредитним договором № 47/08/840 від 22.05.2008 в доларах США, а не в національній валюті України, обґрунтовані тим, що кредит ОСОБА_1 був наданий у доларах США.

          Статтею 192 Цивільного кодексу України передбачено, що законним платіжним засобом, обов'язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України - гривня.

          Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

          Відповідно до ч. 3 ст. 533 ЦК України використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

          Пункт 1.3. Положення про валютний контроль, затвердженого постановою Правління НБУ № 49 від 08.02.2000 року, визначає, що використання іноземної валюти як засобу платежу - це розрахунок за продукцію, роботи, послуги, об'єкти права інтелектуальної власності та інші майнові права.

          Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.  

          Відповідно до ст. 599 ЦКУ зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином, тобто зобов'язання за кредитним договором припиняється лише виконанням, проведеним відповідно до умов договору, а саме: поверненням кредиту та сплаті відсотків за користування кредитом у строки, в розмірі та валюті, передбаченими в Кредитному договорі.

          Відповідно до параграфа 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (позики).

          Погашення заборгованості в іноземній валюті законодавчо врегульоване, так, стаття 51 Закону України «Про виконавче провадження» передбачає порядок звернення стягнення на майно боржника при обчисленні боргу у іноземній валюті.           Те, що відповідач отримав кредитні кошти свідчить  Меморіальний валютний ордер № TR.25477.1.3591 від 01 липня 2008 року, Меморіальний валютний ордер № TR.25477.1.3591 від 16 липня 2008 року, Меморіальний валютний ордер № TR.25477.1 від 29 липня 2008 року, Меморіальний валютний ордер № TR.25477.1 від 07 серпня 2008 року, Меморіальний валютний ордер № TR. 25477.1 від 26 серпня 2008 року, Меморіальний валютний ордер № TR.25477.1 від 10 вересня 2008 року, Виписка/Особовий рахунок № 220370262284.840 за період з 22.05.08 по 04.11.10.

          Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

          Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

          Статтею 610 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

          Статтею 611 Цивільного кодексу України визначено, що правовими наслідками порушення зобов'язання є, зокрема, сплата неустойки.

           Згідно ст. 581 ЦК України предмет іпотеки може бути застрахований за згодою сторін на погоджену суму.

          За правилами ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

          Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини,  на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

          Представник відповідача не довівтих обставин  на які посилався  як на підставу  своїх вимог заперечень не надав докази в обґрунтування своїх вимог та заперечень не спростував тих обставин,  на які посилається позивач в обґрунтування своїх вимог,  що є його обов»язком  відповідно до засад  змагальності процесу  за ст.. 10 ЦПК  України . При цьому суд створив всі умови для  змагального процесу , роз»яснював представнику відповідача його  права та обов»язки.

         Отже, суд, оцінюючи докази в їх сукупності, дійшов висновку про  обґрунтованість та доведеність вимог ПАТ АБ « Укргазбанк»  оскільки вони відповідають вимогам ст. ст.. 57-59 ЦПК України.

         Згідно ст. 88 ЦПК України судові витрати суд покладає на відповідача.

          Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 16, 526, 530, 536, 549,, 581, 612, 610, 611, 625, 629, 1048, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 10, 11,  209, 212-214, 215  ЦПК України, суд,-  

         

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

         Стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ АБ « Укргазбанк» заборгованість за кредитним договором № 47\08\840 від 22.05.2008 року в загальній сумі  36 880,13 доларів США, та 21091,03 гривень пені за несвоєчасну сплату процентів, штраф за невиконання умов договору іпотеки,, щодо обов»язку страхування предмету іпотеки в сумі 25590,00 грн., 1700 грн. судового збору та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, а всього 36880,13 доларів США та 48501,03 грн..

        В зустрічному позові відмовити.

        Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Київської області через Києво-Святошинський протягом 10 днів з дня його проголошення.


Суддя:                                                                                        Н.О.Медвідь

 



  • Номер: 6/499/2/16
  • Опис:
  • Тип справи: на клопотання, заяву, подання у порядку виконання судового рішення та рішення іншого органу (посадової особи) в цивільній справі
  • Номер справи: 2-622/11
  • Суд: Іванівський районний суд Одеської області
  • Суддя: Медвідь Н.О.
  • Результати справи:
  • Етап діла: Розглянуто: рішення набрало законної сили
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 15.12.2015
  • Дата етапу: 02.02.2016
  • Номер: 6/176/31/16
  • Опис:
  • Тип справи: на клопотання, заяву, подання у порядку виконання судового рішення та рішення іншого органу (посадової особи) в цивільній справі
  • Номер справи: 2-622/11
  • Суд: Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області
  • Суддя: Медвідь Н.О.
  • Результати справи:
  • Етап діла: Розглянуто: рішення набрало законної сили
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 25.05.2016
  • Дата етапу: 10.06.2016
  • Номер: 6/299/157/18
  • Опис:
  • Тип справи: на клопотання, заяву, подання у порядку виконання судового рішення та рішення іншого органу (посадової особи) в цивільній справі
  • Номер справи: 2-622/11
  • Суд: Виноградівський районний суд Закарпатської області
  • Суддя: Медвідь Н.О.
  • Результати справи:
  • Етап діла: Розглянуто: рішення набрало законної сили
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 11.09.2018
  • Дата етапу: 25.09.2018
  • Номер: 6/499/3/19
  • Опис:
  • Тип справи: на клопотання, заяву, подання у порядку виконання судового рішення та рішення іншого органу (посадової особи) в цивільній справі
  • Номер справи: 2-622/11
  • Суд: Іванівський районний суд Одеської області
  • Суддя: Медвідь Н.О.
  • Результати справи:
  • Етап діла: Розглянуто: рішення набрало законної сили
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 26.12.2018
  • Дата етапу: 25.02.2019
  • Номер: 6/334/113/19
  • Опис:
  • Тип справи: на клопотання, заяву, подання у порядку виконання судового рішення та рішення іншого органу (посадової особи) в цивільній справі
  • Номер справи: 2-622/11
  • Суд: Ленінський районний суд м. Запоріжжя
  • Суддя: Медвідь Н.О.
  • Результати справи:
  • Етап діла: Розглянуто: рішення набрало законної сили
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 18.03.2019
  • Дата етапу: 20.06.2019
  • Номер: 6/499/2/16
  • Опис:
  • Тип справи: на клопотання, заяву, подання у порядку виконання судового рішення та рішення іншого органу (посадової особи) в цивільній справі
  • Номер справи: 2-622/11
  • Суд: Іванівський районний суд Одеської області
  • Суддя: Медвідь Н.О.
  • Результати справи:
  • Етап діла: Розглянуто: рішення набрало законної сили
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 15.12.2015
  • Дата етапу: 02.02.2016
  • Номер:
  • Опис: визнання права користування житловою площею.
  • Тип справи: на цивільну справу (позовне провадження)
  • Номер справи: 2-622/11
  • Суд: Суворовський районний суд м. Одеси
  • Суддя: Медвідь Н.О.
  • Результати справи:
  • Етап діла: Направлено до апеляційного суду
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 07.07.2010
  • Дата етапу: 13.04.2011
  • Номер: 2/1533/80/2012
  • Опис: Про визнання права власності на автомобіль та витребування автомобіля із незаконного володіння
  • Тип справи: на цивільну справу (позовне провадження)
  • Номер справи: 2-622/11
  • Суд: Южний міський суд Одеської області
  • Суддя: Медвідь Н.О.
  • Результати справи: залишено без змін
  • Етап діла: Розглянуто у апеляційній інстанції
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 10.10.2011
  • Дата етапу: 21.11.2012
  • Номер: 2/2200/11
  • Опис: про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу
  • Тип справи: на цивільну справу (позовне провадження)
  • Номер справи: 2-622/11
  • Суд: Галицький районний суд м. Львова
  • Суддя: Медвідь Н.О.
  • Результати справи:
  • Етап діла: Направлено до апеляційного суду
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 10.06.2010
  • Дата етапу: 21.04.2011
  • Номер:
  • Опис: про визнання права власності на об"єкт нерухомості
  • Тип справи: на цивільну справу (позовне провадження)
  • Номер справи: 2-622/11
  • Суд: Гадяцький районний суд Полтавської області
  • Суддя: Медвідь Н.О.
  • Результати справи: заяву задоволено повністю
  • Етап діла: Розглянуто: рішення набрало законної сили
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 11.04.2011
  • Дата етапу: 29.04.2011
Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація