Справа  № 2-а-3772/11

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ          УКРАЇНИ

01 липня 2011 року                              Дружківський міський суд Донецької області у складі:

складі:

головуючого - судді                                                                                Гонтар А.Л.

при секретарі                                                                                 Костенко В.М.

за участю позивача                                                                                      ОСОБА_1                                                                                     

розглянувши у відкритому судовому засіданні  адміністративну справу за позовом ОСОБА_1  до Управління праці і соціального захисту  населення  Дружківської міської ради   про визнання дій незаконними і зобов"язання здійснити перерахунок,                     

В С Т А Н О В И В :  

           Позивач  ОСОБА_1 14 квітня 2011 р. звернулася до Дружківського міського  суду  з позовною заявою до ОСОБА_1 про  визнання дій незаконними і зобов"язання здійснити перерахунок.

          Свої позовні  вимоги позивач мотивувала тим,  що вона є вдовою учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС  1    категорії  інвалідом 1 групи, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року.  

           Згідно до наданого статусу та відповідно до ст.9 ч.1 п.3, ст.36 ч.2 п.1, ст.37 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” вона набула право на отримання пенсії у зв’язку з втратою годувальника, яка повинна дорівнюватись 50% від пенсії померлого. Оскільки її чоловік був інвалідом 1 групи та мав статус учасника ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС 1   категорії, розмір основної частки його пенсії у відповідності до норм встановлених ст.50,ст.54 ч.4 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” повинен бути не нижче десяти  мінімальних пенсій за віком, а розмір додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров’ю –50% мінімальної пенсії за віком. Також, відповідно до вимог ст.52 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” їй повинна виплачуватися щомісячна компенсація сім’ям за втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, яка повинна дорівнюватися 50% від прожиткового мінімуму для непрацездатних.

          Незважаючи на вимоги Закону, відповідач при нарахуванні їй пенсії та визначенні обсягу її прав на її розмір, користувався Законом України „Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України від 28.12.2007 року та Постановою Кабінету Міністрів України №654 від 16.07.2008 року, чим суттєво порушив її права передбачені Конституцією.

          Зважаючи на це,  30 березня 2011 року вона  звернулася до відповідача з заявою про перерахунок пенсії, однак їй було відмовлено. Вважає такі дії відповідача такими, що суперечать Конституції України, тому просить суд визнати дії Управління Пенсійного Фонду України в м.Дружківці в частині відмови в перерахуванні пенсії у зв’язку з втратою годувальника неправомірними. Зобов’язати Пенсійного Фонду України в м.Дружківці здійснити їй перерахунок пенсії у зв’язку з втратою годувальника в розмірі 50% від пенсії передбаченої учаснику ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС 1   категорії, інваліду 1 групи на підставі ст.ст.50,54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, а саме: десяти  мінімальних пенсій за віком, та додаткової пенсії в розмірі 50% від мінімальної пенсії за віком з часу її звернення до відповідача.

          Зобов’язати Пенсійного Фонду України в м.Дружківці здійснити перерахунок щомісячної компенсації сім’ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, яка відповідно до вимог ст.52 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” повинна дорівнювати 50% від прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб, з часу її звернення до відповідача.

          В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 на своїх позовних вимогах наполягає.

          Представник відповідача  в судове засідання  не з’явилася, вона надала до суду заяву про розгляд справи без її участі, просить відмовити позивачу у задоволенні позову.

          Суд, вислухавши позивача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1   підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

          Судом встановлено, що 17 червня 1972 року позивач ОСОБА_1 уклала шлюб з ОСОБА_2   , що підтверджується свідоцтвом про одруження  серія НОМЕР_1 (а.с.12)  .

          Згідно довідки МСЕК № 282337 від  26.10.2001 року (а.с.8) ОСОБА_1     встановлена 1 група інвалідності як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС з 26 жовтня 2001 року до 26.10.2004   і призначена пенсія по інвалідності, як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

          Згідно свідоцтва про смерть серія НОМЕР_2 року ОСОБА_1  помер  ІНФОРМАЦІЯ_1 року, про що в книзі реєстрації актів про смерть 25 березня 2003 року зроблено запис № 294  (а.с.13).

          Згідно експертного висновку №161 від 15 серпня 2003   року захворювання, що призвело до смерті ОСОБА_2, пов’язано з виконанням обов’язків військової служби по ЛНА  на ЧАЕС.

          У листопаді 2001 року ОСОБА_1     була призначена пенсія, як інваліду 1 групи , що підтверджується посвідченням серія НОМЕР_3  (а.с.11)   .

          01 грудня 2003  року позивачу ОСОБА_1   була призначена пенсія, по втраті годувальника, що підтверджується   посвідченням серія НОМЕР_4 (а.с.10)   .

          30 березня 2011 року позивач ОСОБА_1 звернулася до відповідача з заявою про призначення їй пенсії як вдові учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС   1   категорії відповідно до вимог ст.37 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” та ст.ст.52, 54 ч.4  Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

          УПФУ в м.Дружківці  своїм листом від 12.04.2011 року (а.с.19)  позивачу в перерахунку відмовило.

          Згідно ч. 3 ст.  46 Конституції України пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого Законом.

          З 1 січня 2004 року набрав чинності Закон України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-4, який відповідно до його преамбули визначає принципи, засади і механізм функціонування системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій.

          Абзацом другим преамбули цього Закону передбачено, що зміна умов і норм загальнообов’язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону. Частиною 3 статті 4 даного Закону передбачено, що умови, норми та порядок пенсійного забезпечення визначаються виключно законами про пенсійне забезпечення.

          Право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг визначене статтею 8 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

          Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, зокрема, соціального захисту потерпілого населення, визначені Законом України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, оскільки відповідно до статті 50 Конституції України кожен має право на безпечне для життя і здоров’я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.

          Розділ 8 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»(надалі -  спеціальний закон) передбачає правила призначення та виплати пенсій і компенсацій особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4. Стаття 49 цього розділу визначає пенсії особам, віднесеним до вказаних категорій у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

          Нормами статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»визначені підстави та умови призначення державних пенсій особам, віднесеним до 1   категорії 1 группи інвалідності та у зв’язку з втратою годувальника. Зазначені норми розповсюджуються на позивача.

         Згідно частини третьої ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» обчислення і призначення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсія у зв’язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи із заробітку за межами зони відчуження провадиться на загальних підставах відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

          Частина четверта статті 54 цього Закону передбачає, що в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчим по 1 групі інвалідності –10 мінімальних пенсій за віком, по 2 групі інвалідності –8 мінімальних пенсій за віком, по 3 групі інвалідності –6 мінімальних пенсій за віком.

          Визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення, затвердження та врахування при реалізації державою конституційної гарантії громадян на достатній життєвий рівень, дає Закон України «Про прожитковий мінімум»від 15 липня 1999 року № 966-14, а також Законом України „Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії” від 5 жовтня 2000 року № 2017-ІІІ, згідно статті 1 якого прожитковий мінімум використовується для визначення, у тому числі мінімального розміру пенсії за віком, який відповідно до статті 28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

          Частиною 3 статті 4 даного Закону (в редакції Закону № 2505-4 від 25 березня 2005 року і діє з 31 березня 2005 року) передбачено, що прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік. Прожитковий мінімум публікується в офіційних виданнях загальнодержавної сфери розповсюдження.

          Слід зазначити, що  пунктом 28 розділу II Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" були внесені зміни, у тому числі до ст.ст. 50, 52,54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", та встановлено розмір щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, зокрема, для інвалідів 1 групи - учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС - 220 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, інвалідів 2 групи - учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС - 200 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність,  інвалідів 3 групи - учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС - 180 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, а також  щомісячна  компенсація  в  разі  втрати  годувальника на кожного непрацездатного члена сім'ї, який був  на його  утриманні,  в розмірі 10 процентів прожиткового мінімуму для осіб,   які   втратили   працездатність,   незалежно  від  пенсії, передбаченої  законодавством України.

          Пенсія в     разі     втрати    годувальника    призначається непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника,  які  були  на його утриманні (при цьому дітям пенсія призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника), у розмірі: на одного непрацездатного члена сім'ї - 50  процентів  пенсії по інвалідності померлого годувальника.

          Також цими змінами було передбачено, що розмір   прожиткового   мінімуму   для   осіб,  які  втратили працездатність,  визначається на момент виплати компенсації згідно із  законом  про  Державний  бюджет України і не може коригуватися іншими нормативно-правовими актами.

          Разом з тим, Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп від 22.05.2008 року положення п. 28 розділу II Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).

          У пункті 5 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України № 10-рп від                    22.05.2008  року  зазначено, що  положення  Закону України "Про  Державний  бюджет  України на 2008 рік  та  про  внесення  змін  до  деяких  законодавчих  актів України", визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення, що узгоджується зі статтею 152 Конституції України, якою встановлено, що  Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними,  втрачають    чинність    з   дня   ухвалення  Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

          Отже, з 22 травня 2008 року було відновлено дія статей  50,52, 54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в редакції яка діяла до внесення змін Законом України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" та яка передбачала, що  особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю у відповідних розмірах, зокрема інвалідам першої групи  у розмірі 100 відсотків мінімальної пенсії за віком, інвалідам другої групи –75 відсотків мінімальної пенсії за віком, інвалідам третьої групи –50 відсотків мінімальної пенсії за віком, а розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчим по 1 групі інвалідності –10 мінімальних пенсій за віком, по  2 групі інвалідності –8 мінімальних пенсій за віком, по 3 групі інвалідності –6 мінімальних пенсій за віком.

          Обґрунтування відповідачем своєї позиції посиланням на Постанову Кабінету Міністрів України №1 від 03.01.2002 року „Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету” спростовується приписами пункту 1 та 6 статті 92 Конституції України, статті 71 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", відповідно до якого дія його положень не може призупинятися іншими законами, крім законів про внесення змін до цього Закону, а також абзацом 2 преамбули, частиною 3 статті 4, пунктом 2 частини 1 статті 8 та пунктами 13,16 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», якими передбачено, що умови, норми та порядок пенсійного забезпечення визначаються виключно законами про пенсійне забезпечення. До приведення законодавства України у відповідність із Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить Закону.

          Отже, за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними  актами, в даному випадку застосуванню підлягає Закон України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, а не  Постанова Кабінету Міністрів України №1 від 03.01.2002 року „Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету”.

          Таким чином, на підставі вищезазначеного, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1  мав право на призначення пенсії як учасник ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1   категорії   1  групи інвалідності у розмірі десяти  мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров’ю у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком.

          Згідно ч.1 ст.36 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” пенсія  у  зв'язку  з  втратою  годувальника призначається непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника,  які  були  на його  утриманні,  за  наявності  в  годувальника  на  день  смерті страхового стажу,  який був би  необхідний  йому  для  призначення пенсії  по  інвалідності,  а  в  разі  смерті пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 цього  Закону,  -  незалежно від тривалості страхового стажу.  При цьому дітям пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається незалежно від того,  чи  були вони на утриманні годувальника. Батьки і  чоловік  (дружина)  померлого,  які не були на його утриманні, мають право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника, якщо втратили джерело засобів до існування.

          Згідно ч.2 ст.36 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” непрацездатними членами сім'ї вважаються  чоловік (дружина),  батько,  мати,  якщо вони є інвалідами або  досягли  пенсійного  віку,  передбаченого  статтею  26  цього Закону.

          Згідно ч.3 ст.36 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” члени сім'ї померлого годувальника,  для яких  його  допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували пенсію,  мають  право,  за  бажанням,  перейти  на пенсію у зв'язку з втратою годувальника.

          Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що позивач ОСОБА_1 згідно ст.ст.52,54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" має право на перерахунок  пенсії у зв’язку з втратою годувальника в розмірі 50% від пенсії передбаченої учаснику ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС 1   категорії, інваліду 1 групи, а саме десяти  мінімальних пенсій за віком  з урахуванням вимог ст.45 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”.

          Стаття 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»передбачає, що особам, віднесеним до категорії 1  , призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю у відповідних розмірах, зокрема інвалідам першої групи  у розмірі 100 відсотків мінімальної пенсії за віком, інвалідам другої групи –75 відсотків мінімальної пенсії за віком, інвалідам третьої групи –50 відсотків мінімальної пенсії за віком.

          Виплата зазначеної пенсії відповідно до статті 53 даного Закону здійснюється повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу.

          Але суд вважає, що позивачу  додаткова пенсія не підлягає врахуванню при призначенні їй пенсії по втраті годувальника, так як ця пенсія призначається за шкоду, заподіяну здоров’ю самому учаснику ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС.

          На підставі викладеного, та керуючись ст.ст.9,36,37 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, ст.ст. 10, 11, 60, 88, 131, 209, 210, 212-215, 223-226 ЦПК України, суд -

                                                         П О С Т А Н О В И В:

                 Позовні вимоги  ОСОБА_1  до Управління праці і соціального захисту  населення  Дружківської міської ради   про визнання дій незаконними і зобов"язання здійснити перерахунок задовольнити частково  .  

          Визнати дії Управління Пенсійного фонду України в місті Дружківці Донецької області щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку пенсії у зв’язку з втратою годувальника –неправомірними.  

       Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в місті Дружківці Донецької області перерахувати ОСОБА_1 пенсію відповідно до ст.ст.52,54,71 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”  у зв’язку з втратою годувальника в розмірі 50 (п’ятдесяти)  відсотків від пенсії передбаченої учаснику ліквідації аварії на  Чорнобильській АЕ 1   категорії, інваліду 1 групи, а саме:  десяти  мінімальних пенсій за віком, а також здійснити перерахунок  щомісячної компенсації сім’ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи в розмірі 50% від прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб з 01 квітня 2011 року. .

          В задоволенні іншої частини позову відмовити.

          Копію постанови надіслати особам які беруть участь у справі протягом трьох днів з моменту підписання постанови.

          Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо вона не скасована, набирає законної сили після розгляду справи Донецьким апеляційним адміністративним судом.

          На постанову може бути подана апеляційна скарга  до Донецького апеляційного адміністративного суду через Дружківський міський суд протягом десяти днів з дня отримання її копії.

                                        Суддя:                                       А.  Л.   Гонтар