Справа № 2-2345/11

рішення

ІМЕНЕМ УКрАЇНи

23 березня 2011 року    

          «23»березня 2011 року

Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області в складі:

головуючого           –судді Матяш Т.Л.

при секретарі                    –Пєєвій Є.Г.,

розглянувши у відкритому  судовому засіданні в залі суду в м. Білгород-Дністровський цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності,-

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання дійсним договору купівлі-продажу 60/100 частин  житлового будинку АДРЕСА_1, який в цілому складається з житлового будинку літ. «А», підвалу літ. «Б», сараю літ. «В», вбиральні літ. «Г», сараю літ. «Д», цистерни № 1, загальною площею 133,2 кв.м., житловою площею 92,2 кв.м., посилаючись  на таке.

01 березня 2010 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було укладено договір купівлі-продажу 60/100 частин  житлового будинку АДРЕСА_1, який в цілому складається з житлового будинку літ. «А», підвалу літ. «Б», сараю літ. «В», вбиральні літ. «Г», сараю літ. «Д», цистерни № 1, загальною площею 133,2 кв.м., житловою площею 92,2 кв.м. Оскільки з невідомих позивачці причин відповідач ухиляється від нотаріального посвідчення вищезазначеного договору, хоча за договором були повністю виконані всі умови угоди з обох сторін, а  наслідком непосвідчення  договору стала його недійсність, що на теперішній час спричиняє порушення її прав, тому позивачка просить позов задовольнити.

Відповідачка  в судове засідання не з’явилася, надала до суду заяву, згідно до якої позовну заяву визнала та просить розглянути справу за її відсутності.

Позивачка  в судове засідання не з’явилася, надала до суду заяву, згідно до якої позовну заяву визнала та просить розглянути справу за її відсутності.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити із задоволенням позову. Судом встановлені наступні фактичні обставини на підставі  представлених письмових доказів.

У судовому засіданні встановлено, що 01 березня 2010 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було укладено договір купівлі-продажу 60/100 частин  житлового будинку АДРЕСА_1, який в цілому складається з житлового будинку літ. «А», підвалу літ. «Б», сараю літ. «В», вбиральні літ. «Г», сараю літ. «Д», цистерни № 1, загальною площею 133,2 кв.м., житловою площею 92,2 кв.м.

Спірна частина будинку належала відповідачеві ОСОБА_2 на праві приватної власності на підставі рішення виконкому Бритівської сільської ради, що підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно серія ЯЯЯ № 735257.

Після укладення  договору 01 березня  2010 року, сторони повністю виконали всі його умови. Відповідачем було передано, а позивачкою прийнято у власність  60/100 частин  житлового будинку АДРЕСА_1, який в цілому складається з житлового будинку літ. «А», підвалу літ. «Б», сараю літ. «В», вбиральні літ. «Г», сараю літ. «Д», цистерни № 1, загальною площею 133,2 кв.м., житловою площею 92,2 кв.м.

Факт передачі покупної ціни продавцям, відповідачам по даній справі, від покупця, позивачки, підтверджується пунктом 2 умов зазначеного договору від 01 березня 2010 року, відповідно до якого продавцем отримана сума за відчужуваний будинок до підписання зазначеного договору.

Підтвердженням виконання сторонами договору є видача покупцю екземпляру договору. Оскільки позивачці виданий один екземпляр зазначеного договору купівлі-продажу нерухомого майна – і наданий суду, спірне майно продавцем передано покупцеві, суд вважає, що до позивачки перейшло право власності на  60/100 частин  житлового будинку АДРЕСА_1, який в цілому складається з житлового будинку літ. «А», підвалу літ. «Б», сараю літ. «В», вбиральні літ. «Г», сараю літ. «Д», цистерни № 1, загальною площею 133,2 кв.м., житловою площею 92,2 кв.м.

До укладання зазначеного договору купівлі-продажу будинку він належав на праві власності відповідачу, тому відповідач вправі був здійснювати його відчуження.

Так відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі –продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

        Згідно статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

       Відповідно до ст. 334 Цивільного кодексу України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передачі майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішення суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.

Відповідно до ч. 2 ст. 220 ЦК України, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.  Таким чином, суд має визнати зазначений договір дійсним.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 16, ч.2 ст. 220, ст.ст.334, 638, 655 ЦК України, ст.ст. 11, 15, 60, 61, 130, 174, 213, 215 ЦПК України, СУД –

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 –задовольнити.

Визнати договір купівлі продажу 60/100 частин  житлового будинку АДРЕСА_1, який в цілому складається з житлового будинку літ. «А», підвалу літ. «Б», сараю літ. «В», вбиральні літ. «Г», сараю літ. «Д», цистерни № 1, загальною площею 133,2 кв.м., житловою площею 92,2 кв.м., укладений 01 березня 2010 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2,-дійсним.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 60/100 частин  житлового будинку АДРЕСА_1, який в цілому складається з житлового будинку літ. «А», підвалу літ. «Б», сараю літ. «В», вбиральні літ. «Г», сараю літ. «Д», цистерни № 1, загальною площею 133,2 кв.м., житловою площею 92,2 кв.м.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційному суду через суд першої апеляційної скарги протягом десяти днів з моменту проголошення рішення.

    СУДДЯ