Дата документу 02.06.2011                                                                                                                                                                                                                                                                                                      П О С Т А Н О В А

02 червня  2011 року                                                                      смт Криве Озеро

Суддя Кривоозерського районного суду Миколаївської області Репушевська  О.В. з участю прокурора Довбні М.В., при секретарі Штуфра  А.В. попередньо розглянувши кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця  та  жителя АДРЕСА_1 громадянина України, українця, невійськовозобов’язаної, освіта середня-спеціальна, за спеціальністю інженера-механіка, одруженого, працюючого головою  фермерського  господарства  «Івсіно»,   раніше не судимого,

          в скоєнні злочинів, передбачених ч.2 ст. 172, ч. 1 ст. 366 КК України,    

в с т а н о в и л а  :

Згідно обвинувального висновку ОСОБА_1  обвинувачується в  тому,  що останній  є засновником та головою фермерського  господарства  «Івсіно». Згідно п. 9.1. Статуту, управління ФГ «Івсіно»здійснює його голова, або особа, яка є його правонаступником. Згідно п. 9.2. Статуту, голова ФГ «Івсіно»визначає напрямки його діяльності, затверджує плани і звіти про їх виконання, визначає організаційну структуру ФГ «Івсіно», вносить зміни та доповнення до Статуту, визначає порядок та умови залучення працівників для діяльності ФГ «Івсіно», призначає (приймає на роботу) та звільняє найманих працівників ФГ «Івсіно», визначає умови оплати праці у ФГ «Івсіно», укладає будь-які цивільно-правові договори (угоди) від імені ФГ «Івсіно», затверджує внутрішні документи ФГ «Івсіно», які регулюють окремі сторони його діяльності. Згідно п. 9.3. Статуту, голова вправі без довіреності здійснювати дії від імені ФГ «Івсіно»у будь-яких установах, підприємствах та організаціях незалежно від форм власності, підпорядкування та галузевої належності. Тобто ОСОБА_1 є службовою особою, яка постійно обіймає посаду, пов’язану з виконанням організаційно-розпорядчих і адміністративно-господарських обов’язків.

Згідно п. п. 8.2., 11.1. та 11.2. Статуту, ФГ «Івсіно»має право залучати до роботи громадян за трудовим договором. Трудові відносини між цими громадянами та ФГ «Івсіно»здійснюються відповідно до трудового законодавства України. Згідно п. 8.3. Статуту, оплата праці найманих працівників здійснюється відповідно до чинного законодавства України та умов трудового договору. Згідно п. 8.4. Статуту, надання і тривалість відпусток, які надаються працівникам, що уклали з ФГ «Івсіно»трудовий договір (контракт, угоду) регулюються чинним законодавством про працю в Україні.

Згідно п. п. 8.5. та 8.6. Статуту, ФГ «Івсіно»несе відповідальність за безпеку праці та несе матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну особам, які працюють у ньому за трудовим договором, каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я, пов’язаним з виконанням ними своїх трудових обов’язків, згідно з чинним законодавством України.

Відповідно до положень п. 5 ч. 1 та ч. ч. 2-4 ст. 24 КЗпП України, трудовий договір обов’язково у письмовій формі укладається з неповнолітнім. При укладенні трудового договору громадянин зобов’язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, – також документ про освіту (спеціальність,  кваліфікацію), про стан здоров’я та інші документи. Укладення трудового договору оформляється наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу про зарахування працівника на роботу. Трудовий договір вважається укладеним і тоді, коли наказ чи розпорядження не були видані, але працівника фактично було допущено до роботи.

Відповідно до положень ст. 48 КЗпП України, трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві понад п’ять днів.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 188 КЗпП України, не допускається прийняття на роботу осіб молодше шістнадцяти років. За згодою одного із батьків або особи, що його замінює, можуть, як виняток, прийматись на роботу особи, які досягли п’ятнадцяти років.

Відповідно до положень ст. 189 КЗпП України, на кожному підприємстві має вестися спеціальний облік працівників, які не досягли вісімнадцяти років, із зазначенням дати їх народження.

Відповідно до ч. 2 ст. 195 КЗпП України, щорічні відпустки працівникам віком до вісімнадцяти років повної тривалості у перший рік роботи надаються за їх заявою до настання шестимісячного терміну безперервної роботи на підприємстві.

Відповідно до ч. 2 ст. 30 Закону України «Про оплату праці», власник або уповноважений ним орган зобов’язаний забезпечити достовірний облік виконуваної працівником роботи і бухгалтерський облік витрат на оплату праці у встановленому порядку.

Відповідно до положень ст. 8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», який діяв до 31.12.2010, податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок. Податок підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу.

Згідно підпунктів 168.1.1. та 168.1.2. п. 168.1. ст. 168 Податкового кодексу України, який діє з 01.01.2011, податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок. Податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 20 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі. Обчислення страхових внесків застрахованих осіб –громадян України здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які нараховуються страхові внески. Обчислення страхових внесків територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі складених актів перевірки правильності нарахування та сплати страхових внесків, звітності, що подається страхувальником, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суму заробітної плати (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1, ч. ч. 1-2 ст. 3 Закону України «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування», платниками збору на обов’язкове державне пенсійне страхування є суб’єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об’єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об’єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи –суб’єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників. Збір на обов’язкове державне пенсійне страхування платники збору сплачують до Пенсійного фонду України в порядку, визначеному законодавством України.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 6, ч. ч. 1, 2 ст. 23 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням», загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, підлягають особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту) на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форм власності та господарювання або у фізичних осіб. Страхувальники-роботодавці сплачують до Фонду різницю між нарахованими для роботодавців і найманих працівників страховими внесками та витратами, пов’язаними з наданням матеріального забезпечення та соціальних послуг застрахованим особам відповідно до цього Закону. Перерахування зазначених сум шляхом безготівкових розрахунків здійснюється страхувальниками-роботодавцями один раз на місяць –у день, встановлений для одержання в установах банку коштів на оплату праці за відповідний період.

Відповідно до ч. ч. 1-2 ст. 4 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», страхуванню на випадок безробіття підлягають особи,  які працюють на умовах трудового договору (контракту), цивільно-правового договору. Особа набуває статусу застрахованої особи з дня укладання трудового договору (контракту), цивільно-правового договору, з цього дня починається сплата страхових внесків. Сплата страхових внесків припиняється з дня розірвання трудового договору (контракту) або закінчення строку дії цивільно-правового договору.

Відповідно п. 1 ст. 8 до Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»обов’язковому страхуванню від нещасного випадку підлягають особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту).

Здійснюючи підприємницьку діяльність та керуючи діяльністю ФГ «Івсіно», ОСОБА_1, керуючись бажанням ухилитися від сплати податків, внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та інших обов’язкових платежів, пов’язаних з використанням найманої праці, став на шлях грубого порушення законодавства про працю та вчинення службового підроблення.

Так, ОСОБА_1, грубо порушуючи вказані вище норми законодавства, на початку серпня 2010 року, точної дати слідством не встановлено, достовірно знаючи про те, що ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, є неповнолітніми, прийняв останніх на роботу. Проте із жодним із них трудовий договір, як того вимагає законодавство, не уклав.

Крім того, ОСОБА_1 прийняв на роботу неповнолітнього ОСОБА_2, якому не виповнилось шістнадцяти років, без згоди одного з його батьків, використовував працю ОСОБА_2 та ОСОБА_3 без ведення трудової книжки, що позбавляло останніх належним чином оформити трудовий стаж, без права на відпустку, без обліку виконуваної роботи та бухгалтерського обліку витрат на оплату праці, без здійснення обов’язкових відрахувань до бюджету, Пенсійного фонду, та передбачених законодавством фондів соціального страхування, що позбавляло ОСОБА_2 та ОСОБА_3 прав на одержання встановлених законодавством компенсацій та страхових виплат, негативним чином впливало на їх майбутнє пенсійне забезпечення.

Всього головою ФГ «Івсіно»ОСОБА_1 умисно, всупереч чинному законодавству, без оформлення трудових відносин, праця неповнолітніх ОСОБА_2 та ОСОБА_3 використовувалась у період з серпня 2010 року по січень 2011 року включно.

Крім того, ОСОБА_1, будучи головою ФГ «Івсіно»та службовою особою, яка постійно обіймає посаду на підприємстві, пов’язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов’язків, достовірно знаючи про те, що при складанні податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, і сум утриманого з них податку за формою № 1-ДФ, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 29.09.2003 № 451 «Про затвердження форми податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (ф. № 1-ДФ) та Порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.10.2003 за № 960/8281, що є офіційним документом, відповідно до вимог п. 3.1.6. Порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, затвердженого вищевказаним Наказом, в графі «працювало у штаті»проставляється найбільша з місячних за звітний період (на перше число місяця) облікових чисельностей штатних працівників облікового складу юридичної особи, визначена відповідно до Інструкції зі статистики кількості працівників, затвердженої Наказом Державного комітету статистики України від 28.09.2005  № 286 «Про затвердження Інструкції зі статистики кількості працівників», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.11.2005 за № 1442/11722, умисно, з метою ухилення від сплати податку на прибуток з доходів фізичних осіб, вніс до вказаної форми звітності за ІІІ та ІV квартали 2010 року завідомо недостовірні дані щодо використання у звітних періодах найманої праці, не зазначивши жодної особи, хоча в дійсності у ФГ «Івсіно», у зазначений період, працювало не менше 2 осіб. Зазначені документи ОСОБА_1 09.11.2010 (за ІІІ квартал 2010 року) та 09.02.2011 (за ІV квартал 2010 року) відповідно надав до Кривоозерської міжрайонної державної податкової інспекції Миколаївської області.

За сукупністю вчиненого  ОСОБА_1 обвинувачується  у  вчиненні злочинів, передбачених  ч. 2 ст. 172, ч.1 ст.366 КК України.

Прокурор вважає можливим призначити кримінальну справу до судового розгляду.

Справа підсудна Кривоозерському районному суду, підстав для її закриття або зупинення не вбачається, обвинувальний висновок складено відповідно до ст.. 223 КПК України, підстав для зміни та скасування запобіжного заходу не має,  при порушенні кримінальної справи, проведенні досудового слідства порушень вимог КПК України, без усунення яких справа не може бути призначена до судового розгляду не встановлено.

          Вважаю можливим призначити кримінальну справу до судового розгляду

          Керуючись ст.. ст..  17, 237-245 КПК України,

п о с т а н о в и л а:

          Кримінальну справу 1-52 /2011 року по обвинуваченню ОСОБА_1  в скоєнні злочинів, передбачених  ч. 2 ст. 172, ч.1 ст.366 КК України призначити  до судового розгляду на 23 червня  2011 року о 09.00 годині у відкритому судовому засіданні в залі Кривоозерського районного суду з участю прокурора.

          На вказану дату викликати в суд підсудного  ОСОБА_1, потерпілих,  законних  представників  неповнолітніх,  свідків згідно обвинувального висновку.

          Запобіжний захід підсудному  ОСОБА_1 –підписка  про  невиїзд –залишити без змін.

          Постанова оскарженню не підлягає.

СУДДЯ: /підпис/

Копія вірна:

Суддя  Кривоозерського

       районного суду                                                                              О.В.Репушевська