Справа № 2-а-5129/11

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

01.07.2011 року                                                                                                      м. Кременчук

Крюківський районний суд м.Кременчука Полтавської області в складі:

головуючого судді –Маханькова  О.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну  справу за адміністративним  позовом фізичної особи   ОСОБА_1  до суб’єкта владних повноважень Управління Пенсійного фонду України  Крюківського району м.Кременчука Полтавської області  про  визнання дій  відповідача  протиправними та  зобов’язання  вчинити певні дії ,-  

                                                                      ВСТАНОВИВ:

           06.06.2011 року  ОСОБА_1  звернулась   до суду з позовом до  Управління Пенсійного фонду України  Крюківського  району в м.Кременчуці про перерахунок  її  пенсії відповідно до поданої нєю  07.04.2011  року заяви, на підставі ст. 42, ст. 40 Закону України „Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування” №1058-ІУ та п.п.3 пункту 11 Постанови Кабінету Міністрів України №530 від 28.05.2008 року „ Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян” із застосуванням показника середньої заробітної плати за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії, тобто за 2010 рік.

        Маючи 24 місяці страхового стажу, після призначення пенсії, позивач  звернувся  із заявою до відповідача про проведення перерахунку пенсії відповідно до ч.4 ст.42 ЗУ «Про загальнообовяз*язкове державне пенсійне страхування»від 09.07.2003 р. № 1058-4 та надав  необхідні документи.

        Однак позивачу був проведений перерахунок пенсії відповідачем відповідно до п.п.3 ст.11 Постанови КМУ від 28.05.2008 р. №530 на підставі розрахунків, які проводились та проводяться із застосуванням показника заробітної плати в середньому на одну особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка враховується для обчислення пенсії за 2007 рік –1197грн.91коп.

     Вважає дії відповідача незаконними та прохає суд визнати дії відповідача незаконними та зобов’язати УПФ України  Крюківського району Полтавської області здійснити перерахунок пенсії в повній відповідності з вимогами ст.ст.40,42 Закону України «Про загальнообовяз*язкове державне пенсійне страхування»від 09.07.2003 р. № 1058-4 із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні за 2010 рік, та виплатити суми недоотриманої пенсії, внаслідок неправильного застосування показника середньої заробітної плати з 01.04.2011року , а також проводити подалі виплати пенсії відповідно до чинного законодавства України.

    В судове засідання позивач не з*явився, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав в повному обсязі та прохав їх задовольнити.

     Представник відповідача в судове засідання не з*явився, надав клопотання в якому прохав справу розглянути за його відсутності, також надав заперечення на позов, в якому вказує, що при призначенні і перерахунку пенсії позивачу, як працюючому пенсіонеру, Управління керувалося  положення спільного листа Міністерства праці та соціальної політики та Пенсійного фонду України, щодо застосування показників заробітної плати, відповідно до якого, при  призначенні пенсії у 2010 році застосовується показник заробітної плати/доходу/ в середньому на одну особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону враховується для обчислення пенсії, як це визначено п.п.3 п.11 Постанови КМ України «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян»від 25.05.2008 р. № 530, який визначив порядок застосування ст.ст. 40,42 Закону України «Про загальнообовяз*язкове державне пенсійне страхування», встановивши для працюючих пенсіонерів базу для перерахунку пенсії за 2007 рік, а не за минулий рік, як прописано в Законі.

   Суд вважає можливим розглянути справу в порядку письмового провадження відповідно до ч.4 ст.122 КАС України.

    Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав:

     Пунктом 1 статті 92 Конституції України встановлено, що виключно Законами України визначаються права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод, основні обов”язки громадянина.

      Як вбачається з матеріалів справи   з  07.03.2006 року  ОСОБА_1  перебуває на обліку у відділі пенсійного забезпечення  Управління  Пенсійного Фонду України  Крюківського  району у м.Кременчуці та отримує пенсію за віком відповідно до вимог Закону України „Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування”.

        07.04.2011 р.  ОСОБА_1   звернулась   до  Управління Пенсійного Фонду України Крюківського району у м.Кременчуці з заявою та відповідними документами, що підтверджують факт того, що вона  відпрацював  два роки на підприємстві, для здійснення перерахунку пенсії відповідно до вимог ст.ст. 40. 42 Закону України „ Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування” №1058-ІУ від 19.07.2003 року.

     З матеріалів справи вбачається, що пенсія позивачу була призначена в  2006 році, а  07.04.2011р. позивач звернувся  із заявою не про призначення, а про перерахунок пенсії, тому відповідач обґрунтовано не врахував при перерахунку пенсії Зс, що наведений у формулі визначення заробітної плати/доходу/ для обчислення пенсій.

      Відповідно до п. 3 п.11 Постанови Кабінету Міністрів України за №530 від 28.05.2008 року „ Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян” у разі, коли застрахована особа після призначення пенсії відповідно до Закону України „ Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування” продовжує працювати, проводиться перерахунок пенсії з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія. За бажанням пенсіонера перерахунок проводиться із заробітної плати за період страхового стажу, зазначені в ч.1 ст. 40 Закону України „ Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування” із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка, відповідно до Закону України „ Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування”, враховується для обчислення пенсії за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії.

   Згідно п.2 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 р. № 530 «деяккі питання соціального захисту окремих категорій громадян», для обчислення пенсії відповідно до ч.2 ст.40 Закону України „ Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування” використовується середня заробітна плата/дохід/ в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до зазначеного Закону враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії.

     Розпорядження про перерахунок та рішення про відмову в перерахунку пенсії позивач не оскаржив.

     Суд вважає , що правові наслідки для позивача створює  розпорядження  та рішення,  а не дії, внаслідок чого має місце неправильно визначений предмет спору. Розпорядження та рішення у межах спірних відносин є способом реалізації відповідачем владних управлінських функцій, як суб’єктом владних повноважень.

     Перерахунок пенсій у зв’язку із збільшенням середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України та страхового стажу регулюється статтею 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»№1058, частина 4 якої передбачає, що у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Кожний наступний перерахунок пенсії провадиться не раніш як через 2 роки після попереднього перерахунку з урахуванням страхового стажу після призначення пенсій. Перерахунок пенсій здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу зазначені в частині 1 статті 40 цього Закону.

    Така редакція існує після визнання неконституційними змін, внесених підпунктом «б»підпункту 10 пункту 35 Розділу 2 Закону України від 28 грудня 2007 року № 107-6 і визнаних такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008.

    Скасовані зміни надавали можливість перераховувати пенсію із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині 1 статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії.

     Аналіз відновленої (діючої) норми абзацу 3 частини 4 статті 42 Закону №1058 доводить, що перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу зазначені в частині першій статті 40 цього Закону.

     Тобто, правила частини першої статті 40 при перерахунку пенсії, застосовуються виключно з метою визначення періоду страхового стажу, за який може бути обчислена заробітна плата (дохід).

     Частина перша статті 40 передбачає, що для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року, незалежно від перерв, та за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року.

   Відповідно до пункту 6 статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються, зокрема, форми і види пенсійного забезпечення. Такими законами є Закон України «Про пенсійне забезпечення»від 5 листопада 1991 року № 1788-12 (надалі Закон 1788) та Закон України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»№ 1058 від 9 липня 2003 року.

    З огляду на зазначене та керуючись положеннями принципу законності закріпленого в статті 9 КАС України, приписи постанови № 530 від 28 травня 2008 року «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» не можуть застосовуватись до спірних відносин, відтак правові підстави для перерахунку пенсії позивача із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні так і середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки за 2008 рік відсутні. Останній із наведених показників застосовується виключно для призначення пенсії, застосування його для перерахунку є безпідставним.    

    Між тим, враховуючи пріоритетність законів над підзаконними актами, суд вважає, що зазначена норма не підлягає застосуванню, оскільки Законом України „ Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування” показник середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону  враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії, не передбачений, а тому не підлягає врахуванню при перерахунку пенсії.

   Приймаючи до уваги викладене, суд вважає, що позов  ОСОБА_1  задоволенню не підлягає.

   Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 6-14, 71,ч.4 ст122,ст.ст.159,160-163, 183-2, 254 КАС України, ст.ст. 40,42 ЗУ „Про  загальнообов”язкове державне пенсійне страхування”,  Постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008р. № 530„ Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян” ,  суд, -  

                                                                     ПОСТАНОВИВ :  

         В задоволенні позовних вимог  ОСОБА_1  до Управління  Пенсійного фонду України Крюківського  району в м.Кременчуці про  визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії  - відмовити.       

        Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Крюківський районний суд м.Кременчука Полтавської області протягом десяти днів  з дня її проголошення.

    У разі застосування судом частини третьої ст.160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

        Апеляційна скарга, подана після закінчення строків, установлених ст.186 КАС України,залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

  Суддя:                                                                                                                          О.В. Маханьков